Рішення

від 24.05.2011 по справі 2-490/11

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 2-490/11

Провадження № р.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.05.2011 року м.Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва

у складі головуючої по справі судді - Чернявської Я.А.,

при секретарі судового засідання - Кошурко Є.В.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідачів - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк про визнання кредитного договору недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2010 року ПАТ КБ ПриватБанк звернувся до суду із позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по кредитному договору № NKNOAN1072281A від 30.05.2007 року у сумі 29026,31 дол. США, що у гривневому еквіваленті становить 229 580 грн. 70 коп. та судові витрати.

17 лютого 2011 року представник позивача в судовому засіданні уточнила позовні вимоги та просила суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № NKNOAN1072281A від 30.05.2007 року в розмірі 18149,38 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 144 187 грн. 75 коп., та яка складається з: 16888,43 доларів США - сума заборгованості за кредитом; 1001,15 доларів США - сума заборгованості по процентам за користування кредитом; 162,44 доларів США - сума заборгованості по комісії за користування кредитом; 97,36 доларів США - сума пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача у судовому засіданні вказувала, що між позивачем та відповідачем по справі - ОСОБА_3 , 30.05.2007 року був укладений кредитний договір № NKNOAN1072281A, за умовами якого, позивач надав ОСОБА_3 кредит у сумі 39512,04 доларів США на придбання автомобіля зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 29.05.2014 року, а відповідач зобов`язувався щомісячно своєчасно сплачував заборгованість за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією.

В забезпечення виконання зобов`язань між позивачем та ОСОБА_3 був укладений договір застави автотранспорту № 897 від 30.05.2007 року, який посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округ Рябоконь К.Л., та за умовами якого відповідач передав у заставу позивачу автомобіль марки Great Wall Hover, 2006 року випуску, модель СС 6460, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 . Проте відповідач, порушуючи взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, не виконав їх належним чином, в зв`язку з чим, станом на 19.01.2011 року, виникла заборгованість в розмірі 18149,38 доларів США, що у гривневому еквіваленті становить 144 187 грн. 75 коп.

04 жовтня 2010 року відповідач звернувся до суду із зустрічною позовною заявою, в якій просив визнати кредитний договір недійсним, посилаючись на те, що зміст кредитного договору суперечить положенням Цивільного кодексу України, Конституції України, Закону України Про захист прав споживачів та іншим положенням чинного цивільного законодавства України.

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні заявлений позов підтримала та просила задовольнити, зустрічний позов не визнала та просила відмовити в задоволенні, оскільки при підписанні спірного кредитного договору всі передбачені чинним законодавством вимоги для укладення договорів були дотримані, договір містить всі передбачені чинним законодавством відомості, дотримано всіх вимог щодо змісту та форми його укладання, дійсність договору підтверджена його неповним фактичним виконанням відповідачем.

Представник відповідача в судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву первісний позов не визнав, просив в задоволенні позову відмовити, зустрічний позов підтримав, просив задовольнити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали по справі, суд знаходить первісний позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.05.2007 року між Публічним акціонерним товариством комерційним банком ПриватБанк та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № NKNOAN1072281A, за умовами якого позивач надав ОСОБА_3 кредит у сумі 39512,04 доларів США на придбання автомобіля зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 29.05.2014 року, а відповідач зобов`язувався щомісячно своєчасно сплачувати заборгованість за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією.

В забезпечення виконання зобов`язань між позивачем та ОСОБА_3 був укладений договір застави автотранспорту № 897 від 30.05.2007 року, який посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округ Рябоконь К.Л., та за умовами якого відповідач передав у заставу позивачу автомобіль марки Great Wall Hover, 2006 року випуску, модель СС 6460, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Проте відповідач, порушуючи взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, не виконав їх належним чином, в зв`язку з чим, станом на 19.01.2011 року, виникла заборгованість в розмірі 18149,38 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 144 187 грн. 75 коп., та яка складається з: 16888,43 доларів США - сума заборгованості за кредитом; 1001,15 доларів США - сума заборгованості по процентам за користування кредитом; 162,44 доларів США - сума заборгованості по комісії за користування кредитом; 97,36 доларів США - сума пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частина 1 ст. 1056 ЦК України встановлює, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

У відповідності до ст. 611 ЦК України за порушення зобов`язання наступають правові наслідки, передбачені ст.ст. 624, 625 ЦК України, тобто при порушенні зобов`язань боржник повинен сплатити кредитору борг та пеню за порушення строків повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом.

Відповідно до п. 4.1 Кредитного договору пеня за порушення строків повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом нарахована банком в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу але не менше 1 грн. за кожний день прострочення та, станом на 19.01.2011 року, складає 97,36 доларів США, що у гривневому еквіваленті становить 774 грн. 48 коп.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач своєчасно кредит, а також нараховані за його користування відсотки не повернув, договір не розривав, а тому відсотки за користування кредитом нараховані правомірно.

В частині зустрічних позовних вимог відповідача щодо визнання договору недійсним з підстав невідповідності кредитного договору положенням Цивільного кодексу України, Конституції України, Закону України Про захист прав споживачів та іншим положенням чинного цивільного законодавства України, суд вважає за необхідне відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" Банк, крім перелічених у частині першій цієї статті операцій, має право здійснювати операції з валютними цінностями. На здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 частини другої статті 47 цього Закону, надає дозвіл Національний банк України.

Згідно п. 2.3. глави 2 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17 липня 2001 р. № 275, за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку банки мають право залучати та розміщувати іноземну валюту на валютному ринку України.

Такий дозвіл на право здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 ч.2 та ч. 4 статті 47 зазначеного Закону України, наявний у позивача, що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні.

Щодо співвідношення Закону України Про банки і банківську діяльність і Декрету КМУ Про систему валютного регулювання і валютного контролю слід зазначити, що Закон України Про банки і банківську діяльність в редакції від 07.12.2000 року набув законної сили після Декрету.

Відповідно до статті 2 Прикінцевих положень Закону України Про банки і банківську діяльність до приведення законодавства у відповідність з цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону, а тому посилання позивачів за зустрічним позовом на зазначений Декрет суд сприймає критично та вважає, що наявність банківської ліцензії та дозволу НБУ є необхідною і достатньою умовою для надання кредитів в іноземній валюті. Будь-які інші вимоги нормативних актів щодо необхідності отримання додаткових документів не можуть прийматись до уваги, оскільки суперечать зазначеному Закону.

Посилання представника позивача за зустрічним позовом на необхідність використання при вирішенні даної справи положень Закону України Про захист прав споживачів суд не бере до уваги, оскільки сторонами виникли договірні відносини, які цим Законом не регулюються.

Крім того, при укладенні договору відповідач за первісним позовом ОСОБА_3 отримав усю необхідну інформацію і сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, мети, суми і строку кредиту, умов і порядку його видачі та погашення, способу забезпечення зобов`язань позичальником, відсоткової ставки, порядку плати за кредит,порядку зміни та припинення дії договору, відповідальності сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору (сплата пені). Про це свідчить підпис позичальника як на анкеті - заявці від 22.05.2007 року про отримання кредиту, яка міститься у матеріалах справи, так і на кредитному договорі. Відповідач не оспорював цей правочині і протягом певного часу виконував свої обов`язки по погашенню кредиту.

Не погоджуючись із розрахунком суми заборгованості, представник позивача за зустрічним позовом не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували такий розрахунок.

Посилання представника відповідача за первісним позовом на те, що ОСОБА_3 було введено в оману при оформленні нотаріальної довіреності з правом експлуатації та розпорядженням зазначеним вище автомобілем на ім`я ПАТ КБ ПриватБанк також не знайшло свого обґрунтування та підтвердження в судовому засіданні.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати.

Керуючись ст.ст.10-11,28-29,57-60,158,179,185,208-209,212,214-215 ЦПК України, суд ВИРІШИВ :

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк (р/р № НОМЕР_3 БАТ ПриватБанк , МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість по кредитному договору у сумі 18149,38 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 144 187 грн. 75 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк (р/р № НОМЕР_4 ЗАТ ПриватБанк , МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі 1 700 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк про визнання кредитного договору недійсним - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави суму несплаченого судового збору у розмірі 1700 грн. та суму недоплачених витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 83 грн.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: Я.А.Чернявська