КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 2-549/11
Провадження № р.
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
06.07.2011 року м.Миколаїв
Корабельний районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючої у справі судді - Чернявської Я.А.
при секретарі судового засідання - Кошурко Є.В.
за участю позивача - ОСОБА_1 ,
за участю представника позивача - ОСОБА_2 ,
за участю представників відповідача -Татаренко Л.Ф., Кузьміної І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Миколаївобленерго про визнання незаконним наказу № 1210-к від 17.06.2010 року, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії Миколаївобленерго , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Миколаївобленерго (у зв`язку із зміною найменування), в якому просив суд поновити йому строк для подання позовної заяви, визнати незаконним наказ № 1210-к від 17.06.2010 року, поновити на роботі на посаді водія автотранспортних засобів Жовтневої філії ВАТ ЕК Миколаївобленерго та сягнути з відповідача суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 5545 грн. 68 коп. за період з 16.09.2010 року по 06.09.2010 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що він 13.12.1999 року на підставі наказу № 643 від 13.12.1999 року був прийнятий водієм 2-го класу у Жовтневій РЕС в оперативно - виїзну бригаду ВАТ ЕК Миколаївобленерго . 17.06.2010 року його було звільнено за прогул без поважних причин за п.4 ст. 40 КЗпП України відповідно до наказу № 1210-к від 17.06.2010 року. Зазначає, що його звільнено незаконно у зв`язку із тим, що його відсутність на робочому місці була з поважних причин, оскільки наказом № 121 від 25.05.2010 року його було відсторонено від роботи у діючих електроустановках як такого, що показав незадовільні знання з охорони праці та пожежної безпеки до успішної перевірки знань, та оскільки він норму робочого часу за травень 2010 року відпрацював.
Оскільки він вважає свою відсутність на роботі такою, що була викликана поважними причинами та звільнення його було проведено з порушенням трудового законодавства, а тому він вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.
Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та посилаючись на обставини викладені в позові, просили позов задовольнити у повному обсязі.
Представники відповідачів у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву позов не визнали, посилаючись на безпідставність позовних вимог та на те, що при звільнені позивача відповідачем дотримано приписи КЗпП України, крім того зазначили, що позивачем пропущений строк для подання позовної заяви, визначений ст. 233 КЗпП України. Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, надавши належну оцінку показанням свідків, суд вважає позовні вимоги необґрунтованим та такими, що не підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 13.12.1999 року позивач ОСОБА_1 був прийнятий водієм 2 - го класу у Жовтневий РЕС в оперативно - виїзну бригаду ВАТ ЕК Миколаївобленерго (правонаступником його є Публічне акціонерне товариство Миколаївобленерго ), що підтверджується наказом № 643 від 13.12.1999 року.
Наказом голови правління ПАТ Миколаївобленерго № 1210-к від 17.06.2010 року позивач ОСОБА_1 було звільнено з роботи за прогули без поважних причин, які мали місце 27, 28, 29, 31 травня 2010 року по п. 4 ст. 40 КЗпП України за згодою із профспілковим комітетом.
Факт прогулу було зафіксовано Актами від 27, 28, 29 та 31 травня 2010 року, які підписані ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Крім того, зазначений факт підтвердили допитані у судовому засіданні у якості свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , а також і сам позивач. Таким чином ця обставина визнана сторонами, тому не підлягає доказуванню.
Відповідно до п. 4 ст. 40 КЗпП України прогулом є відсутність на роботі, в тому числі більше трьох годин протягом робочого дня, без поважних причин.
В судовому засіданні встановлено та визнано сторонами, що позивач ОСОБА_1 на підприємств відповідача виконував роботу не тільки водія оперативно - виїзної бригади, а також за сумісництвом виконував обов`язки електромонтера, тобто позивач був водієм - електромонтером бригади ОВБ, що також підтверджується Наказом № 105 від 16.03.2004 року.
Відповідно до графіку робочого часу за травень 2010 року позивач ОСОБА_1 як водій - електромонтер повинен був працювати змінами 27, 28, 31 травня 2010 року.
Наказом № 121 від 25.05.2010 року позивача ОСОБА_1 було відсторонено від роботи у діючих електроустановках як такого, що показав незадовільні знання з охорони праці та пожежної безпеки до успішної перевірки знань.
Посилання позивача ОСОБА_1 , як на доказ поважності причин відсутності на робочому місці, на те, що при відсторонені його від роботи у діючих електроустановках на підставі наказу № 121 від 25.05.2010 року, відповідач не вказував, що відстороняє його від виконання робіт тільки у якості електромонтера, а також те, що він залишається працювати в оперативно - виїзній бригаді у якості тільки водія, не беруться судом до уваги, оскільки позивач, відповідно до наказу № 643 від 13.12.1999 року працював на посаді водія 2 - го класу у Жовтневий РЕС в оперативно - виїзній бригаді та від виконання трудових функцій водія ОВБ 27, 28, 31 травня 2010 року його відсторонено не було.
Крім того, не знайшов підтвердження у судовому засіданні і той факт на який посилається позивач ОСОБА_1 як на доказ поважності причин відсутності на робочому місці, що він норму робочого часу за травень 2010 року відпрацював та мав право на відгул 27, 28, 29 та 31 травня 2010 року, який погодив із керівництвом, оскільки в матеріалах справи відсутні докази погодження відгулів саме у ці дні із керівництвом ПАТ Миколаївобленерго . Зазначене також підтвердив допитаний у якості свідка колишній директор філії Південна ВАТ ЕК Миколаївобленерго ОСОБА_8 .
Відповідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України Про практику розгляду судами трудових спорів від 06.11.1992 року за № 9 прогулом без поважної причини є, зокрема, відсутність на роботі, у тому числі більше трьох годин протягом робочого дня, у зв`язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів.
Статею 10 ЦП К України встановлено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивач ОСОБА_1 не довів суду поважність причин відсутності його на робочому місці 27, 28, 29 та 31 травня 2010 року та порушення відповідачем трудового законодавств при його звільненні, а тому підстави для задоволення позовних вимог у суду відсутні.
Крім того, позивачем ОСОБА_1 пропущено строк для подання позовної заяви визначений ст. 233 КЗпП України, якою передбачено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки, оскільки позивач ознайомився з наказом № 1210-к від 17.06.2010 року та відмовився підписувати його 17.06.2010 року, що зафіксовано актом від 17.06.2010 року. Також актом від 17.06 .2010 року зафіксовано, що позивач відмовився від отримання трудової книжки та від підпису в особовій картці, яку отримав 23.06.2010 року. Тобто строк звернення до суду із відповідним позовом встановлений до 23.07.2010 року, а позивач ОСОБА_1 звернувся до суду лише 08.09.2010 року.
Керуючись ст. ст. 10-11, 88, 208-209, 210-215, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Миколаївобленерго про визнання незаконним наказу № 1210-к від 17.06.2010 року, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу -відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Я.А.Чернявська
Суд | Корабельний районний суд м. Миколаєва |
Дата ухвалення рішення | 06.07.2011 |
Оприлюднено | 24.03.2021 |
Номер документу | 95728694 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Корабельний районний суд м. Миколаєва
Чернявська Я. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні