Рішення

від 01.04.2011 по справі 2-611/11

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 2-611/11

Провадження № р.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.04.2011 року м.Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючої у справі судді - Чернявської Я.А.

при секретарі - Кошурко Є.В.

за участю представників позивача - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

за участю представника відповідача - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання заповіту недійсним, де третіми особами виступають П`ята Миколаївська Державна нотаріальна контора та приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Луда Валентина Миколаївна, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2010 року ОСОБА_4 в особі свої представників звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 , в якому просив визнати недійсним заповіт, складений 02 липня 2007 року ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 , який посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Лудою В.М., відповідно до якого ОСОБА_6 заповів відповідачу квартиру АДРЕСА_1 .

Представник позивача, неодноразово уточнюючи позовні вимоги, зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дідусь позивача - ОСОБА_6 та із листа П`ятої Миколаївської державної нотаріальної контори від 12.05.2010 року йому стало відомо, що останній заповів квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_5 . Позивач вважає, що на момент складання заповіту дідусь не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними у наслідок вживання алкоголю. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що із листування із дідусем та розмов по телефону, він розумів, що його дідусь на час складання заповіту знаходився у пригніченому стані після трагічних подій у його житті, які пов`язані із смертю його сина, батька позивача, ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та смертю дружини, бабусі позивача, ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зазначає, що у нього викликає сумніви щодо того, чи підписаний заповіт особисто дідусем.

Крім того, вважає, що по складу спадщини заповіт не відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 03.02.2004 року квартира АДРЕСА_1 зареєстрована за ОСОБА_6 та його померлою дружиною ОСОБА_9 по Уг частки за кожним, а тому померлий не міг охопити заповітом майно, яке йому не належить.

Представники позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та їх підстави, звернулися до суду із клопотаннями про призначення посмертної судово - психологічної та судової почеркознавчої експертиз, однак у судовому засіданні 23.02.2011 року відкликали зазначені клопотання.

Відповідач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги та їх підстави не визнали, зазначивши, що ОСОБА_5 підтримував із померлим дружні стосунки близько двадцяти років, йому було відомо про наявність у померлого онука, з яким ОСОБА_6 намагався відновити родині стосунки після смерті своїх найближчих родичів - сина та дружини, але зі слів померлого, онук категорично відмовився від будь - яких відносин із дідом, він та його дружина допомагали померлому вести господарство, доглядати за квартирою.

Третя особа - приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Луда Валентина Миколаївна, яка була залучена до участі у справі ухвалою суду від 11.10.2010 року, у судове засідання не з`явилась, направила на адресу суду свої заперечення на позовну заяву, в яких зазначила, що під час здійснення нотаріальної дії - посвідчення заповіту ОСОБА_6 порушення законодавства України не було. Зазначила, що під час бесіди, яка відбулася між нею та покійним ОСОБА_6 02 липня 2007 року у неї не виникло підозри у тому, що людина зловживає алкогольними напоями або приймає наркотичні засоби, він був при здоровому глузді, розумів значення своїх дій, діяв добровільно, без будь - якого тиску, як фізичного, так і морального, він не нервував, розумів куди і навіщо прийшов та що і кому заповідає. Просила справу слухати без її участі.

Третя особа - П`ята Миколаївська Державна нотаріальна контора, у судове засідання свого представника не направила, надала суду клопотання, в якому просила справу слухати без участі її представника.

Вислухавши представників позивача, відповідача, представника відповідача, свідків, вивчивши надані докази, суд вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть, виданим Корабельним відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, актовий запис № 988 від 08 грудня 2009 року. Відповідно до відповіді завідуючого Жовтневого відділу СМЕ Гриценко І.В. смерть ОСОБА_6 настала внаслідок постінфарктного кардіосклерозу (Акт № 629 від05.12.2009 року) та на час смерті у його крові етилового спирту не знайдено (Акт № 3642 від 18.12.2009 року).

02 липня 2007 року ОСОБА_6 склав заповіт на користь ОСОБА_7 , який посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Лудою В.М. та відповідно до якого заповів ОСОБА_7 квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1233, ч. 1 ст. 1235 Цивільного кодексу України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року при вирішенні спорів у зв`язку зі спадкуванням за заповітом суд повинен застосовувати правила глави 85 ЦК. Заповіт є правочином, тому на нього поширюються загальні положення про правочини, якщо у книзі шостій ЦК немає відповідного правила.

У книзі шостій Цивільного кодексу України, а саме у ст.ст. 1247 та 1248 визначені загальні вимоги до форми заповіту, а у ст. 1257 визначені підстави, з яких заповіт може бути визнаний недійсним.

Відповідно до положень ст. 1257 Цивільного кодексу України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. У п. 18 вищевказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України роз`яснено, що заповіт може бути визнано недійсним, тільки якщо він був складений особою під впливом фізичного або психічного насильства, або особою, яка через стійкий розлад здоров`я не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними.

Посилання представника позивача на те, що по складу спадщини заповіт не відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 03.02.2004 року квартира АДРЕСА_1 зареєстрована за ОСОБА_6 та його померлою дружиною ОСОБА_9 по Уг частки за кожним, а тому померлий не міг охопити заповітом майно, яке йому не належить, суд вважає необгрунованими, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 1236 Цивільного кодексу України заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Відповідно до наданих доказів та враховуючи положення ч. З ст. 1268 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї, суд вважає, що померлий ОСОБА_6 фактично прийняв спадщину після смерті своєї дружини ОСОБА_9 , до складу якої входить Уі частина квартира АДРЕСА_1 , проте не оформив її в установленому законом порядку. Оскільки ОСОБА_6 помер раптово, то це дає можливість суду припустити, що він мав намір у майбутньому належним чином оформити зазначену спадщину.

Частиною 1 ст. 1234 ЦК України передбачено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Діюче законодавство передбачає, що цивільна дієздатність фізичної особи може бути обмежена тільки судом (ч.І ст. 36 ЦК України). Дана норма передбачає, що суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦК України цивільна дієздатність фізичної особи є обмеженою з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

У судовому засіданні не було надано доказів у підтвердження того, що за життя ОСОБА_6 порушувалося питання про обмеження його цивільної дієздатності.

Посилання представника позивача на те, що померлий ОСОБА_6 не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними внаслідок алкогольної залежності, суд вважає безпідставними, так як обмежити цивільну дієздатність особи може тільки суд.

Суд ставить під сумнів показання свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 про алкогольну залежність померлого ОСОБА_6 , оскільки відповідно до відповіді завідуючого Жовтневого відділу СМЕ Гриценко І.В. на час смерті ОСОБА_6 у його крові етилового спирту не знайдено (Акт № 3642 від 18.12.2009 року). Крім того, допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 пояснили, що померлий ОСОБА_6 був військовим пенсіонером, а з 2003 року і по день смерті обіймав посаду начальника опорного пункту охорони громадського порядку ФГ ОГП Каскад , а зазначені посади несумісні зі зловживанням алкоголю та психічними хворобами.

Також відповідно до відповіді головного лікаря Жовтневої ЦРЛ Ю.О. Богатого, померлий ОСОБА_6 на диспансерному обліку в Жовтневій ЦРЛ не знаходився.

Відповідно до ч. З, 4 ст. 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Представники позивача у судовому засіданні відкликали своє клопотання про призначення посмертної судово - психологічної експертизи. У судовому засіданні представниками позивача не було надано жодного доказу у підтвердження того, що відповідач або інші особи здійснювали на ОСОБА_6 фізичний або будь-який інший тиск при вчиненні ним спірного заповіту, або що заповідач через стійкий розлад здоров`я не усвідомлював значення своїх дій та не міг ними керувати.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у судовому засіданні не встановлені підстави, з яких заповіт, складений 02 липня 2007 року ОСОБА_6 може бути визнаний недійсним, тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 10-11, 88, 208-209, 210-215, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання заповіту недійсним, де третіми особами виступають П`ята Миколаївська Державна нотаріальна контора та приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Луда Валентина Миколаївна - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення або протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Я.А.Чернявська