Постанова

від 22.03.2021 по справі 910/5868/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2021 р. Справа№ 910/5868/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Попікової О.В.

Євсікова О.О.

за участю секретаря судового засідання: Костяк В.Д.

за участю представника(-ів): згідно протоколу судового засідання від 22.03.2020,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Укрбудмонтаж"

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2020, повний текст якого складено 12.10.2020

у справі №910/5868/20 (суддя Бойко Р.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адлед"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Укрбудмонтаж"

про стягнення 1 883 194,80 грн,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

У квітні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Адлед" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Укрбудмонтаж" (надалі - відповідач) про стягнення 2 045 417,31 грн.

Позов мотивовано наявністю у відповідача заборгованості у заявленій сумі за Договором про надання послуг №01/07-19К від 01.07.2019 з оплати наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Адлед" послуг будівельною технікою.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 350 462,42 грн, 3% річних у розмірі 39 268,08 грн та інфляційні втрати у розмірі 29 567,35 грн, нараховані за невиконання відповідачем грошових зобов`язань у період з 07.08.2019 по 12.03.2020.

07.09.2020 ТОВ "Адлед" було подано до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій позивач вказував, що ним помилково було нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати на частину вартості послуг, яка була сплачена ТОВ "БК "Укрбудмонтаж", тому ТОВ "Адлед" вважає необхідним зменшити розмір вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат. Отже, позивач, просить суд стягнути з ТОВ "БК "Укрбудмонтаж" заборгованість у розмірі 1 626 119,46 грн, пеню у розмірі 214 642,04 грн, 3% річних у розмірі 23 426,79 грн та інфляційні втрати у розмірі 19 006,51 грн, що разом складає суму 1 883 194,80 грн.

Суд прийняв цю заяву до розгляду, подальший розгляд справи здійснював з її врахуванням.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2020 у справі №910/5868/20 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Укрбудмонтаж" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Адлед" заборгованість у розмірі 1 626 119 грн 46 коп., пеню у розмірі 214 593 грн 53 коп., 3% річних у розмірі 23 400 грн 53 коп., інфляційні втрати у розмірі 19 006 грн 51 коп., судовий збір у розмірі 28 246 грн 80 коп. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Укрбудмонтаж" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2020 у справі №910/5868/20 скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що судом першої інстанції неповно досліджено обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник посилався на те, що акти здачі-прийняття послуг (надання послуг), надані позивачем, не відповідають п.2.1 договору та вимогам ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , оскільки не містять дати складання, періоду надання послуги, посади особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність оформлення, та відповідальна за підписання Актів.

Також відповідач наголошує, що позивач порушив умови п.3.9 договору, оскільки не подав позивачу податкові накладні.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2020, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Ходаківська І.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Укрбудмонтаж" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2020 у справі №910/5868/20. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 14.12.2020 о 13:45 год. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 07.12.2020. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 07.12.2020. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання є необов`язковою.

В ході апеляційного перегляду справи склад колегії суддів змінювався та розгляд справи відкладався. Зокрема, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2021 повідомлено учасників справи про відкладення розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Укрбудмонтаж" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2020 у справі №910/5868/20 на 22.03.2021 о 14 год. 20 хв. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Позивач не скористався своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надав суду письмового відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

У судовому засіданні представник позивача зазначав, що оскаржене рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Явка представників сторін.

В судове засідання від 15.03.2021 з`явився представник позивача.

Представник відповідача не з`явився, про час та місце судового засідання належним чином повідомлений у відповідності до ст. 120, 242 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, зокрема залучені поштові повідомлення.

Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання - 22.03.2021 - від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом апеляційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у цьому судовому засіданні.

Беручи до уваги те, що суд апеляційної інстанції не визнавав участь учасників справи обов`язковою, учасники належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, а також з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, необхідності забезпечення захисту здоров`я учасників судового процесу і співробітників суду та з урахуванням рекомендацій уповноважених суб`єктів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з огляду на наявність достатніх у матеріалах справи доказів для вирішення даної справи, колегія суддів дійшла до висновку про можливість здійснення апеляційного перегляду оскарженого рішення за наявними матеріалами справи.

Межі та строк розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Частиною 1 ст. 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного апеляційного перегляду справи, розгляд скарги здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутнього представника позивача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржене рішення у даній справі залишити без змін, виходячи з наступного.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

01.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Адлед" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БК "Укрбудмонтаж" (замовник) укладено Договір №01/07-19К про надання послуг (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого виконавець зобов`язується надавати замовнику послуги будівельною технікою, зазначеною в Додатку №1 до цього Договору, який є його невід`ємною частиною, з особами, які мають право на керування такою технікою, в технічно справному стані для використання її у виробничій діяльності замовника за адресою: м. Калинівка, Вінницька обл., а замовник приймає виконані послуги та оплачує їх на умовах цього Договору.

Згідно п. 1.2 Договору пальним техніка забезпечується за рахунок замовника, якщо інше не передбачено умовами даного Договору. Оплата праці персоналу, що обслуговує техніку, входить до ціни послуги даного Договору.

За умовами пунктів 2.1 та 2.2 Договору передача-приймання наданих послуг у відповідності з даним Договором оформляється сторонами шляхом підписання актів приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт), в яких відображається найменування техніки, що виконує роботи, кількість відпрацьованих годин та ціна за годину. Надані виконавцем акти приймання-передачі наданих послуг замовник зобов`язується підписати та повернути виконавцю протягом 3-х робочих днів з моменту їх отримання від виконавця.

Вартість послуг виконавця за цим Договором відповідає вартості послуг, зазначених у Додатку №1 до даного Договору у розрізі виду техніки з урахуванням ПДВ 20% за одну годину надання послуг (п. 3.1 Договору).

Пунктом 3.7 Договору передбачено, що розрахунок за надані послуги замовник здійснює протягом 4 робочих днів після підписання акту передачі-приймання наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками сторін після надання послуг у відповідності із даним Договором.

Відповідно до п. 3.10 Договору усі розрахунки здійснюються в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця.

Пунктом 6.4 Договору передбачено, що за недодержання строків здійснення оплат замовник виплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період, за який стягується пеня, від вартості неоплачених послуг у відповідності з даним Договором, за кожен день затримки платежу.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2019, а в частині здійснення розрахунків - до повного їх виконання (п. 5.1 Договору).

Звертаючись із даним позовом до суду, ТОВ "Адлед" стверджує, що ним на виконання спірного Договору було надано ТОВ "БК "Укрбудмонтаж" послуги загальною вартістю 2 506 191,39 грн, в той час як відповідачем оплачено такі послуги частково, а саме - у розмірі 880 071,93 грн.

Спір у справі виник в зв`язку із твердженнями позивача про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості з оплати наданих згідно Договору послуг у розмірі 1 626 119,46 грн, а також нарахованих ТОВ "БК "Укрбудмонтаж" за прострочення ним своїх грошових зобов`язань пені у розмірі 214 642,04 грн, 3% річних у розмірі 23 426,79 грн та інфляційних втрат у розмірі 19 006,51 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Суд зазначає, що укладений між сторонами договір від 01.07.2019 №01/07-19К за своєю правовою природою є договором про надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509, 901, 908, 909 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Надаючи правову оцінку договору, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції правомірно відхилив доводи відповідача щодо відсутності доказів наявності у заступника генерального директора з виробництва ТОВ "БК "Укрбудмонтаж" ОСОБА_1 повноважень на укладення з ТОВ "Адлед" спірного Договору, з наступних підстав.

Статтею 204 Цивільного кодексу України гарантується презумпція правомірності правочину, тобто правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Суд зазначає, що доказів визнання недійсним у судовому порядку чи оспорення у судовому порядку Договору про надання послуг №01/07-19К від 01.07.2019 матеріали справи не містять та відповідачем суду не надано.

Крім того, у вступній частині Договору вказано, що ОСОБА_1 , укладаючи даний Договір, діяв на підставі довіреності від 06.09.2018. Судом досліджено, що вказана довіреність посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солов`яненком І.В. та зареєстровано в реєстрі за №1287. Наведені обставини відповідачем не спростовані, як і не надано останнім доказів, що до вчинення спірного правочину вказана довіреність була скасована або що до неї вносились зміни, які б обмежували повноваження ОСОБА_1 на укладення спірного Договору.

Також ОСОБА_1 у судовому засіданні 29.09.2020 у суді першої інстанції підтвердив, що він, перебуваючи на посаді заступника генерального директора з виробництва Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Укрбудмонтаж", був уповноважений на підписання даного Договору з позивачем директором відповідача.

Що стосується суті заявленого позову суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як свідчать матеріали справи, на підтвердження виконання своїх зобов`язань за Договором позивачем надано акти здачі-прийняття послуг (надання послуг) №ОУ-000052 від 31.07.2019 на суму 121 123,98 грн., №ОУ-0000053 від 31.07.2019 на суму 120 173,99 грн., №ОУ-0000054 від 31.07.2019 на суму 182 698,96 грн., №ОУ-0000055 від 31.07.2019 на суму 171 450,00 грн., №ОУ-0000056 від 31.07.2019 на суму 284 625,00 грн., №ОУ-0000088 від 31.08.2019 на суму 119 224,00 грн., №ОУ-0000089 від 31.08.2019 на суму 119 224,00 грн., №ОУ-0000090 від 31.08.2019 на суму 165 199,06 грн., №ОУ-0000091 від 31.08.2019 на суму 170 775,00 грн. №ОУ-0000092 від 31.08.2019 на суму 282 375,00 грн., №ОУ-0000124 від 30.09.2019 на суму 105 924,11 грн., №ОУ-0000125 від 30.09.2019 на суму 105 924,11 грн., №ОУ-0000126 від 30.09.2019 на суму 142 799,18 грн., №ОУ-0000127 від 30.09.2019 на суму 155 925,00 грн., №ОУ-0000128 від 30.09.2019 на суму 258 750,00 грн та відповідні рапорти про виконані роботи/послуги.

Вказані акти здачі-прийняття послуг (надання послуг) від імені ТОВ "Адлед" підписані директором позивача, а від імені ТОВ "БК "Укрбудмонтаж" - ОСОБА_1 , який у ході розгляду справи судом першої інстанції у судовому засіданні підтвердив обставини підписання таких актів.

Як зазначалось вище, ОСОБА_1 у правовідносинах із ТОВ "Адлед" діяв від імені ТОВ "БК "Укрбудмонтаж" на підставі довіреності від 06.09.2018, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солов`яненком І.В. та зареєстровано в реєстрі за №1287, що відповідачем не спростовано.

Щодо пояснень ОСОБА_1 , що він особисто не перебував на місці надання послуг (м. Калинівка, Вінницька обл.) та не перевіряв зазначені в актах обсяги наданих послуг та їх якість, то суд відзначає, що свідок вказав, що на місці надання послуг перебувала інша посадова особа ТОВ "БК "Укрбудмонтаж", яка перевіряла зазначені в актах обсяги наданих послуг та їх якість, на підставі доповіді якої Котаус Валентин Петрович підписував відповідні акти.

При цьому, усталена практика внутрішньої організації роботи, взаємовідносин працівників та документообороту ТОВ "БК "Укрбудмонтаж" жодним чином не можуть створювати правових наслідків для ТОВ "Адлед", як сторони Договору, що виконала свої зобов`язання з надання послуг.

До того ж, позивачем на підтвердження виконання ним своїх зобов`язань також було надано суду відповідні податкові накладні, оформлені на підставі вчинення господарських операцій з надання послуг.

Відповідач в ході розгляду справи в суді першої інстанції не надав суду жодних доказів на підтвердження своєї правової позиції щодо спору. Аргументи відповідача в цілому зводяться до заперечень, які стосуються посилань про недійсність Договору з підстав перевищення повноважень особою, яка його уклала. Однак, цим аргументам надано правову оцінку вище.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується надання ТОВ "Адлед" згідно Договору послуг ТОВ "БК "Укрбудмонтаж" загальною вартістю 2 506 191,39 грн.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов`язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.7 Договору передбачено, що розрахунок за надані послуги замовник здійснює протягом 4 робочих днів після підписання акту передачі-приймання наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками сторін після надання послуг у відповідності із даним Договором.

Як стверджує позивач, до звернення ТОВ "Адлед" до суду із даним позовом відповідачем було оплачено виконані за Договором послуги у розмірі 880 071,93 грн. Відповідач даний факт не заперечив.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з статей 526, 530 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Доказів сплати відповідачем коштів у розмірі 1 626 119,46 грн (2 506 191,39 грн загальної вартості наданих послуг - 880 071,93 грн оплачених відповідачем послуг) відповідачем суду не надано.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що наявність та розмір заборгованості ТОВ "БК "Укрбудмонтаж" у розмірі 1 626 119,46 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим в цій частині позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Адлед" підлягають задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши наявні докази, враховуючи відсутність доказів належної оплати боргу відповідачем, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення боргу 1 626 119,46 грн є доведеними та обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.

Аргументи апеляційної скарги відповідача обґрунтовано тим, що акти здачі-прийняття послуг (надання послуг), надані позивачем, не відповідають вимогам ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , оскільки не містять дати складання, періоду надання послуги, посади особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність оформлення, та відповідальна за підписання Актів. Також, скаржник вказав на те, що акти відповідно до п.2.1 договору, не містять ціни за годину наданих послуг. На думку відповідача, з цих підстав акти не підтверджують факту надання послуг.

Колегія суддів, дослідивши наявні у матеріалах справи акти здачі-прийняття послуг (надання послуг), наведені твердження скаржника відхиляє, та зазначає, що акти містять усі необхідні реквізити відповідно до ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , та складені на виконання умов договору і підтверджують факт прийняття робіт відповідачем.

Щодо тверджень відповідача про те, що акти здачі-прийняття послуг (надання послуг) та рапорти про виконанні роботи / послуги містять невірний обсяг, кількість та якість фактично виконаних робіт, то суд апеляційної інстанції зазначає, що акти підписані директорами обох сторін та скріпленні печатками підприємств. Доказів того, що при підписанні актів відповідач мав будь-які зауваження, в тому числі щодо обсягу, кількості та якості фактично виконаних робіт матеріали справи не містять.

Доводи відповідача про те, що позивач не подав позивачу податкові накладні, чим порушено умови п.3.9 договору, колегія суддів також відхиляє, оскільки матеріали справи містять податкові накладні, оформлені на підставі вчинення господарських операцій з надання послуг.

Серед іншого, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 214 642,04 грн, 3% річних у розмірі 23 426,79 грн та інфляційні втрати у розмірі 19 006,51 грн, нараховані ТОВ "БК "Укрбудмонтаж" за невиконання ним грошових зобов`язань у період з 07.08.2019 по 12.03.2020.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого грошового зобов`язання з оплати одержаних послуг не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

ТОВ "БК "Укрбудмонтаж" не навело обставин, з якими законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання.

Що стосується заявленого до стягнення розміру пені, суд зазначає, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 6.4 Договору передбачено, що за недодержання строків здійснення оплат замовник виплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період, за який стягується пеня, від вартості неоплачених послуг у відповідності з даним Договором, за кожен день затримки платежу.

З наведеного пункту Договору вбачається, що сторонами було визначено розмір (подвійна облікова ставка НБУ, яка діяла на період, за який стягується пеня), порядок нарахування пені (від вартості неоплачених послуг за кожен день затримки платежу), проте не визначено строк такого нарахування.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду, що правомірним буде стягнення з ТОВ "БК "Укрбудмонтаж" пені у розмірі 214 593,53 грн, відтак, вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню, щодо стягнення пені у розмірі 48,51 грн слід відмовити, як обрахованої невірно.

Що стосується заявлених до стягнення позивачем матеріальних втрат у вигляді інфляційної складової боргу у розмірі 19 006,51 грн та 3 % річних у розмірі 23 426,79 грн, нараховані ТОВ "БК "Укрбудмонтаж" за невиконання ним грошових зобов`язань у період з 07.08.2019 по 12.03.2020 суд враховує, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіряючи здійснений позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, суд керується імперативними приписами ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку суду розглядати спір не інакше як в межах заявлених вимог щодо вимоги про стягнення інфляційних втрат.

Відтак, суд апеляційної інстанції, дослідивши розрахунок позивача, вважає правомірним висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 23 400,53 грн та інфляційних втрат у розмірі 19 006,51 грн. В частині позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 26,26 грн слід відмовити.

Помилка розрахунку полягала в тому, що позивачем не враховано, що 2020 рік є високосним, а тому пеня та 3% річних повинні обраховуватись виходячи із 366 днів в цьому році, в той час як позивачем здійснено відповідний розрахунок виходячи із 365 днів.

Інших доводів та доказів, які б слугували підставою для скасування оскарженого рішення скаржником не наведено. Саме лише прагнення скаржника ще раз розглянути та оцінити ті самі обставини справи і докази в ній не є достатньою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення. Всім встановленим обставинам, які мають значення для правильного вирішення спору надана належна правова оцінка.

Суд зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів відповідача суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції зазначає, що за змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України", no. 4241/03 від 28.10.2010 Суд повторює, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відтак, усі інші доводи та міркування скаржника, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду першої інстанції та суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства. Саме лише прагнення скаржника ще раз розглянути та оцінити ті самі обставини справи і докази в ній не є достатньою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, доводи апеляційного оскарження є необґрунтованими, підстав для зміни чи скасування оскарженого рішення у даній справі колегія суддів не вбачає.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 129 ГПК України та, у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги, покладаються на скаржника.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2020 у справі №910/5868/20 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано - 24.03.2020.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді О.В. Попікова

О.О. Євсіков