ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
17 березня 2021 року м. Дніпросправа № 160/9035/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,
за участю секретаря судового засідання Рубана А.В.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні в м. Дніпрі
апеляційну скаргу Виконавчого комітету Дніпровської міської ради
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року (головуючий суддя - Кучма К.С.) в адміністративній справі
за позовом Виконавчого комітету Дніпровської міської ради
до Громадського формування з охорони громадського порядку Союз
треті особи Департамент громадського порядку і цивільного захисту Дніпровської міської ради, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради
про припинення діяльності громадського формування, -
ВСТАНОВИВ:
Виконавчий комітет Дніпровської міської ради (далі - Позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Громадського формування з охорони громадського порядку Союз (далі - Відповідач), треті особи - Департамент громадського порядку і цивільного захисту Дніпровської міської ради (далі - Третя особа-1), Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (далі - Третя особа-2), в якому просив припинити діяльність Відповідача, а саме, ліквідувати (припинити) юридичну особу Громадське формування з охорони громадського порядку Союз .
В обґрунтування адміністративного позову Позивач, зокрема, зазначив, що на адресу Дніпровської міської ради надійшов лист Дніпровського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 13.12.2019 року №45/13/8-5361 з проханням звернутися до суду з позовною заявою про припинення діяльності громадського формування з охорони громадського порядку. Відповідно до листа зазначене громадське формування ніяким чином не співпрацює з Дніпровським ВП ГУНП в Дніпропетровській області та підпорядкованим йому відділенням поліції і не здійснює заходи, передбачені законодавством. У свою чергу, Департамент громадського порядку і цивільного захисту ДМР, відповідно до листа від 04.03.2020 р. №1/9-108 підтримує звернення поліції, у зв`язку з тим, що зазначене громадське формування не виконує свої завдання відповідно до Закону України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону . Враховуючи, що Відповідач не здійснює статутну діяльність, не співпрацює з органами Національної поліції, органами місцевого самоврядування, в силу положень ст.8 Закону України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону Громадське формування з охорони громадського порядку Союз підлягає припиненню шляхом примусового розпуску.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено (а.с.121-124).
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції, зокрема, зазначив, що Позивачем не надано суду доказів організації та спрямування діяльності Позивача: листів з пропозицією спільного з поліцейськими, прикордонниками патрулювання і виставлення постів або з пропозицією участі у заходах правоохоронних органів, спрямованих на боротьбу з окремими видами правопорушень. Натомість у матеріалах справи містяться докази виконання Відповідачем своєї статутної діяльності, що здійснювалось у формі взаємно узгоджених заходів та підтверджується подяками Громадському формуванню з охорони громадського порядку Союз від відділу прикордонної служби м. Дніпро Харківського прикордонного загону та від відділення поліції в аеропорту ДВП ГУНП в Дніпропетровській області.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі Позивач, із посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано, зокрема, тим, що громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону здійснюють свою діяльність не самостійно, а під контролем, за організації та спрямуванням діяльності з боку місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування спільно з органами Національної поліції, підрозділами Державної прикордонної служби України. Позивач зазначає, що Департамент громадського порядку і цивільного захисту цілком підтримав позовні вимоги у зв`язку з відсутністю взаємодії з Відповідачем. Позивач вказав, що Відповідачем надано недостовірні докази, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що враховуючи той факт, що на адресу Відповідача жодного разу не надходили звернення від ВП ГУНП в Дніпропетровській області для співпраці, не вбачається об`єктивних підстав для задоволення позовних вимог. Відповідач вказав, що виходячи із його статутних положень, формування сприяло дотриманню правопорядку та утвердженню законності.
Третя особа-2 належним чином сповіщена про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання представника не направила, що не перешкоджає розгляду справи.
Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги.
Представник Відповідача у судовому засіданні проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував.
Представник Третьої особи-1 у судовому засіданні зазначив, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Заслухавши пояснення представників учасників справи, кожного окремо, проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом встановлено, що 31.01.2012 року Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради було зареєстровано Громадське формування з охорони громадського порядку Союз (код ЄДРПОУ 38199781, адреса: 49051, м. Дніпро, вул. Каштанова, буд.15).
Звертаючись до суду із адміністративним позовом Позивач вказав, що Відповідач не здійснює статутну діяльність, не співпрацює з органами Національної поліції, органами місцевого самоврядування, в силу положень статті 8 Закону України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону Громадське формування з охорони громадського порядку Союз підлягає припиненню шляхом примусового розпуску.
Спірні правовідносини врегульовані Законами України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону , Про громадські об`єднання , Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань .
Так, як слідує зі змісту вимог ст. 1 Закону України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону , громадяни України відповідно до Конституції України мають право створювати в установленому цим Законом порядку громадські об`єднання для участі в охороні громадського порядку і державного кордону, сприяння органам місцевого самоврядування, правоохоронним органам, Державній прикордонній службі України та органам виконавчої влади, а також посадовим особам у запобіганні та припиненні адміністративних правопорушень і злочинів, захисті життя та здоров`я громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, а також у рятуванні людей і майна під час стихійного лиха та інших надзвичайних обставин.
Крім того, громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону можуть бути створені на засадах громадської самодіяльності як зведені загони громадських формувань, спеціалізовані загони (групи) сприяння Національній поліції та Державній прикордонній службі України, асоціації громадських формувань тощо.
Згідно з приписами ст. 3 Закону України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону , громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону створюються і діють у взаємодії з правоохоронними органами, Державною прикордонною службою України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, додержуючись принципів гуманізму, законності, гласності, добровільності, додержання прав та свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, рівноправності членів цих формувань.
Координацію ж діяльності таких громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону здійснюють відповідно місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.
Одночасно, слід звернути увагу на те, що повсякденна (оперативна) діяльність таких формувань організовується, спрямовується і контролюється відповідними органами Національної поліції, підрозділами Державної прикордонної служби України.
Громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону не мають права займатися підприємницькою або іншою діяльністю з метою одержання прибутку.
Також, використання громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону України для виконання завдань, не передбачених цим Законом, забороняється.
Відповідно до положень абз.1 ст.5 Закону України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону , громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону діє на основі положення (статуту) про нього.
При цьому, статтею 8 Закону України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону передбачено, що діяльність громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону може бути припинена шляхом примусового розпуску або саморозпуску відповідно до закону. У разі порушення громадським формуванням вимог чинного законодавства щодо його діяльності за заявою реєструючого органу його діяльність може бути заборонена за рішенням суду у встановленому законом порядку.
Так, як визначено положеннями п.п.1,2,3 ч.1 ст.9 Закону України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону , основними завданнями громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону - є:
- у сфері охорони громадського порядку: надання допомоги органам Національної поліції у забезпеченні громадського порядку і громадської безпеки, запобіганні адміністративним проступкам і злочинам; інформування органів Національної поліції про вчинені або ті, що готуються, злочини, місця концентрації злочинних угруповань; сприяння органам Національної поліції у виявленні і розкритті злочинів, розшуку осіб, які їх вчинили, захисті інтересів держави, підприємств, установ, організацій, громадян від злочинних посягань; участь у забезпеченні безпеки дорожнього руху та боротьбі з дитячою бездоглядністю і правопорушеннями неповнолітніх;
- у сфері охорони державного кордону: надання допомоги підрозділам Державної прикордонної служби України у виявленні та затриманні осіб, які порушили або намагаються порушити державний кордон чи провадять іншу протиправну діяльність на кордоні; сприяння військовослужбовцям Державної прикордонної служби України в охороні державного кордону, виключної (морської) економічної зони України, а також здійснення контролю за дотриманням режиму державного кордону, прикордонного режиму і режиму в пунктах пропуску через державний кордон, проведення разом з ними пропуску громадян до місць відпочинку і роботи; надання допомоги підрозділам Державної прикордонної служби України у виявленні умов та причин, які можуть призвести до злочинної діяльності на кордоні, і вжиття заходів до їх усунення; участь у спостереженні за місцями роботи і відпочинку поблизу кордону та за прикордонними інженерними спорудами; участь у заходах Державної прикордонної служби України з профілактики порушень або спроб порушення державного кордону і режиму в пунктах пропуску через державний кордон, незаконного переміщення через державний кордон вантажів, предметів, матеріалів та іншого майна;
- у разі виникнення надзвичайних ситуацій: надання невідкладної допомоги особам, які потерпіли від нещасних випадків чи правопорушень; участь у рятуванні людей і майна, підтриманні громадського порядку у разі стихійного лиха та інших надзвичайних обставин.
При цьому, як вбачається з вимог ст.11 Закону України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону проводять свою діяльність під контролем органів Національної поліції, підрозділів Державної прикордонної служби України шляхом:
1) спільного з поліцейськими, прикордонниками патрулювання і виставлення постів на вулицях, майданах, залізничних вокзалах, в аеропортах, морських і річкових портах, у місцях компактного проживання громадян, розташування підприємств, установ, організацій, навчальних закладів, а також у місцях можливої появи порушників кордону в межах району, що контролюється Державною прикордонною службою України, прикордонної смуги; участі в забезпеченні охорони громадського порядку під час проведення масових заходів, погоджених у випадках, передбачених законом, з виконавчими органами місцевого самоврядування;
2) проведення разом з прикордонниками огляду на маршрутах можливого руху порушників державного кордону, місць їх укриття, транспортних засобів, суміжної з державним кордоном місцевості з метою встановлення причин та умов перебування невідомих осіб;
3) участі у заходах правоохоронних органів, спрямованих на боротьбу з окремими видами правопорушень.
Також, у відповідності до ст.16 зазначеного Закону, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування у межах своєї компетенції спільно з органами Національної поліції та підрозділами Державної прикордонної служби України здійснюють координацію та контроль за діяльністю громадських формувань, заслуховують повідомлення і звіти керівників зазначених формувань.
Окрім того, згідно із ст.20 Закону України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону , контроль за діяльністю громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону здійснюється органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування у порядку, встановленому законом. Органи, що проводять реєстрацію зазначених громадських формувань, здійснюють контроль за дотриманням ними вимог положення (статуту). Представники цих органів мають право спостерігати за проведенням громадськими формуваннями заходів, вимагати необхідні документи, одержувати пояснення. Контроль за джерелами і розмірами надходжень коштів до цих громадських формувань здійснюється відповідно до закону. У разі порушення фінансової дисципліни з боку громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону воно несе відповідальність згідно з законом.
Разом з тим, ст.25 Закону України Про громадські об`єднання визначає, що припинення діяльності громадського об`єднання здійснюється:
1) за рішенням громадського об`єднання, прийнятим вищим органом управління громадського об`єднання, у визначеному статутом порядку, шляхом саморозпуску або реорганізації;
2) за рішенням суду про заборону (примусовий розпуск) громадського об`єднання.
При цьому, припинення діяльності громадського об`єднання відбувається в порядку, визначеному Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань .
Також ст.25 зазначеного Закону передбачено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі:
1) документів, що подаються заявником для державної реєстрації;
2) судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України Про виконавче провадження .
Згідно пункту 7 Статуту Відповідача основними завданнями формування є:
1) у сфері охорони громадського порядку:
- надання допомоги органам Національної поліції у забезпеченні громадського порядку і громадської безпеки, запобіганні кримінальним і адміністративним правопорушенням;
- інформування органів Національної поліції про вчинені або ті, що готуються, кримінальні правопорушення, місця зосередження злочинних угруповань;
- сприяння органам Національної поліції у виявленні кримінальних правопорушень, розшуку осіб, які їх вчинили, захисті інтересів держави, підприємств, установ, організацій, громадян від злочинних посягань; участь у забезпеченні безпеки дорожнього руху та протидії правопорушенням серед дітей;
2) у разі виникнення надзвичайних ситуацій:
- надання невідкладної допомоги особам, які потерпіли від нещасних випадків чи правопорушень;
- участь у рятуванні людей і майна, підтриманні громадського порядку.
Із змісту наявних у матеріалах справи листів Дніпровського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області №45/13/8-5361 від 13 грудня 2019 року та №45/13/8-593 від 07 лютого 2020 року вбачається, що у Відповідача відсутня будь-яка взаємодія з органами Національної поліції. Дане громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону не здійснює обумовлених законодавством заходів та ніяким чином не співпрацює з Дніпровським ВП ГУНП в Дніпропетровській області та підпорядкованими йому відділеннями поліції. Жодних звітів щодо своєї діяльності керівники Громадського формування з охорони громадського порядку Союз до Дніпровського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області та підпорядкованих йому відділень поліції не надавали.
Відповідно до листа Департамента громадського порядку і цивільного захисту Дніпровської міської ради №1/9-108 від 04 березня 2020 року, останній вказує, що Громадське формування з охорони громадського порядку Союз не виконує свої завдання відповідно до Закону.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, що підтверджують здійснення Відповідачем діяльності, спрямованої на виконання завдань формування, передбачених Статутом.
Обставина відсутності діяльності на виконання завдань формування, передбачених Статутом, діяльності, передбаченої Законом України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону , вбачається також із вищенаведених листів Дніпровського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області та Департамента громадського порядку і цивільного захисту Дніпровської міської ради.
Також, згідно долученої до матеріалів справи довідки від 15 вересня 2020 року за підписом начальника Індустріального відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області поліцейськими сектору превенції здійснювались виходи за юридичною адресою ГФ Союз , а саме: м. Дніпро, вул. Каштанова, 15 і було встановлено, що за вказаною адресою громадське формування не розташоване. Відповідно до вказаної довідки працівниками Індустріального ВП здійснювався телефонний дзвінок на номер телефону ГФ Союз , який вказано в Єдиному державному реєстрі, але він не обслуговується.
В той же час, у контексті спірних правовідносин суд апеляційної інстанції критично оцінює подяку від 26 червня 2019 року за підписом начальника відділення поліції в аеропорту ДВП ГУНП в Дніпропетровській області підполковника поліції Ярошенка В.М. та подяку від 24 серпня 2020 року за підписом начальника відділу прикордонної служби Дніпро Харківського прикордонного загону майора Тітової С.В., оскільки дані подяки не містять інформації щодо здійснення Відповідачем конкретної діяльності, передбаченої законодавством та Статутом. Крім того, зміст подяки від 26 червня 2019 року за підписом начальника відділення поліції в аеропорту ДВП ГУНП в Дніпропетровській області підполковника поліції Ярошенка В.М. суперечить відомостям, викладеним у листах Дніпровського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області №45/13/8-5361 від 13 грудня 2019 року та №45/13/8-593 від 07 лютого 2020 року, згідно яких Відповідач не здійснює обумовлених законодавством заходів та ніяким чином не співпрацює з Дніпровським ВП ГУНП в Дніпропетровській області та підпорядкованими йому відділеннями поліції.
Також, слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази, які можливо оцінити як такі, що підтверджують факт та зміст співпраці Відповідача із відділенням поліції в аеропорту ДВП ГУНП в Дніпропетровській області та відділом прикордонної служби Дніпро Харківського прикордонного загону.
За таких обставин вищезазначені подяки не є належними та достатніми доказами у розумінні КАС України, оскільки не містять інформації щодо предмета доказування та не дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність тих чи інших обставини справи.
Інші наявні у матеріалах справи і надані Відповідачем докази не спростовують встановленої судом на підставі вищенаведеної сукупності доказів обставини відсутності діяльності на виконання завдань формування, передбачених Статутом та діяльності, передбаченої Законом України Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону .
З огляду на викладене, заявлений у даній адміністративний позов є обґрунтованим, наявні передбачені законодавством підстави для припинення діяльності Відповідача шляхом примусового розпуску, а саме ліквідації.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи не повно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, однак зроблені судом першої інстанції висновки не відповідають фактичним обставинам справи, тому рішення суду першої інстанції у даній справі про відмову в задоволенні адміністративного позову від 30 вересня 2020 року підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 243, 310, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Дніпровської міської ради - задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року у справі №160/9035/20 - скасувати.
Позов Виконавчого комітету Дніпровської міської ради - задовольнити.
Припинити діяльність Громадського формування з охорони громадського порядку Союз (код ЄДРПОУ 38199781, місцезнаходження: 49051, м. Дніпро, вул. Каштанова, буд. 15) шляхом примусового розпуску, а саме ліквідувати юридичну особу - Громадське формування з охорони громадського порядку Союз (код ЄДРПОУ 38199781, місцезнаходження: 49051, м. Дніпро, вул. Каштанова, буд. 15).
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
В повному обсязі постанова складена 24 березня 2021 року.
Головуючий - суддя В.В. Мельник
суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.03.2021 |
Оприлюднено | 25.03.2021 |
Номер документу | 95748697 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Мельник-Томенко Ж.М.
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Мельник-Томенко Ж.М.
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Мельник-Томенко Ж.М.
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Мельник В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні