Постанова

від 24.03.2021 по справі 420/6180/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/6180/20 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Федусика А.Г.,

суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДОЛОРОСА до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкових накладних та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю ДОЛОРОСА (далі ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі ГУДПС), Державної податкової служби України (далі ДПС), в якому просило: скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: №1575674/43188677; №1575673/43188677; №1575671/43188677; №1575672/43188677; №1575670/43188677 від 21 травня 2020 року, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних ТОВ; зобов`язати ДПС зареєструвати податкові накладні: №7 від 23 грудня 2019 року; №10 від 26 грудня 2019 року; №11 від 26 грудня 2019 року; №12 від 27 грудня 2019 року; №13 від 28 грудня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду ГУДПС подало апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову повністю.

З огляду на неприбуття сторін, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання 24 березня 2021 року, колегія суддів у відповідності до ст.311 КАС України вирішила розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно пункту 201.10 ст.201 ПК України та за результатом відповідних господарських правовідносин позивачем було складено і направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру наступні податкові накладні: №7 від 23 грудня 2019 року; №10 від 26 грудня 2019 року; №11 від 26 грудня 2019 року; №12 від 27 грудня 2019 року; №13 від 28 грудня 2019 року.

Позивачем отримано квитанції з результатом обробки вказаних накладних: документ прийнято, реєстрація зупинена. Зазначено виявлені помилки: відповідно до п.201.16 ст.20І Податкового кодексу У країни, реєстрація ПН/PK від 23 грудня 2019 №7 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 0703, 0706 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій . Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

19 травня 2020 року ТОВ подано у електронному вигляді на адресу податкового органу повідомлення про подання пояснень та копії документів щодо зупинених податкових накладних на підтвердження реальності здійснення операцій, за наслідками яких вони були складені.

Комісією ГУДПС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №1575674/43188677; №1575673/43188677; №1575671/43188677; №1575672/43188677; №1575670/43188677 від 21 травня 2020 року; якими відмовлено у реєстрації зазначених податкових накладних.

21 травня 2020 року на вказані рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1575674/43188677; №1575673/43188677; №1575671/43188677; №1575672/43188677; №1575670/43188677 від 21 травня 2020 року ТОВ складено та направлено скарги на адресу вищого податкового органу.

Рішеннями комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такі реєстрації, за результатами розгляду скарг на рішення комісії регіонального рівня, 10 червня 2020 року залишено скарги ТОВ без задоволення.

Винесення вказаних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки в порядку виконання обов`язку, передбаченого ч.2 ст.77 КАС України, відповідачами не доведено законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень, суд, виходячи з положень п.2 ч.2 ст.245 та ч.2 ст.9 КАС України, дійшов висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправними та скасування рішень комісії регіонального органу ГУДПС про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1575674/43188677; №1575673/43188677; №1575671/43188677; №1575672/43188677; №1575670/43188677 від 21 травня 2020 року.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції і вважає їх такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України з огляду на таке.

Відповідно до ст.201.16 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаних положень ПК України, постановою КМУ від 21 лютого 2018 року №117 було затверджено "Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (далі Порядок; був чинний в період виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.п.3 та 4 п.13 Порядку у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно до п.14 Порядку перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Положеннями п.18-20 Порядку передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п.21 Порядку підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для зупинення реєстрації вказаних накладних є та обставина, що ПН відповідають вимогам п.п.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податку , а саме: обсяг постачання товару/послуги перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, в зв`язку з чим платнику податків запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

При цьому, підставою для прийняття рішень про відмову реєстрації ПН стало ненадання платником податків певних документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі розрахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузей специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).

Разом з тим, колегія суддів, з урахуванням матеріалів справи, не може погодитись з висновками податкового органу щодо ненадання позивачем документів в обсязі, необхідному для підтвердження реальності здійсненої господарської операції та, як наслідок, реєстрації відповідних ПН, з огляду на таке.

Положеннями ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ст.4 вказаного бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на принципах повного висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Відповідно до ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, з матеріалів справи вбачається, що видами діяльності позивача за КВЕД є: 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування (основний); 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н. в. і. у.; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; 56.30 Обслуговування напоями; 46.34 Оптова торгівля напоями; 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

ТОВ займається посередницькою діяльністю щодо торгівлі продуктами харчування та супутніми товарами. В своїй господарській діяльності користується логістикою і складами постачальників. Залишків не тримає.

03 грудня 2019 між ТОВ (Комітент) та АТ Українська залізниця (Комісіонер) був укладений договір комісії № ПК/ВЧДОдеса/19496/д-ПКю, п.п.1.1. п.1 якого передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, Комісіонер зобов`язується за доручення Комітента, за винагороду здійснити в інтересах Комітента, але від свого імені продаж продукції, передбаченої у додатку №1 цього договору (надалі іменується продукція ). Продукція для подальшої реалізації передається (доставляється) Комітентом Комісіонеру у відповідності до рознарядки (замовлення) Комісіонера. Адреса складів Комісіонера, за якими можлива доставка продукції Комітентом для подальшої реалізації, вказується в додатку №2 до договору.

Відповідно п.п.1.2. п.1 договору виступаючи від свого імені, Комісіонер самостійно реалізує продукцію третім особам.

Згідно до п.п.5.1.1. п.5 договору Комітент зобов`язується передати Комісіонеру продукцію для продажу відповідно умов цього договору.

Отже, предметом вказаного договору є здійснення позивачем поставки продукції, передбаченої у додатку №1 АТ Українська залізниця на умовах платності.

Відповідно пункту 201.10 ст.201 ПК України, за наслідком здійснення вказаних господарських операцій з контрагентом АТ Українська залізниця позивачем було складено і направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкові накладні: №7 від 23 грудня 2019 року; №10 від 26 грудня 2019 року; №11 від 26 грудня 2019 року; №12 від 27 грудня 2019 року; №13 від 28 грудня 2019 року.

Товар був оплачений 07 лютого 2020 року відповідно до виписки по рахунку ТОВ за період з 07 лютого 2020 по 13 лютого 2020 року.

Колегія суддів зазначає, що обов`язковою умовою віднесення господарських правовідносин до таких, що дійсно мали місце, є реальне здійснення операцій з придбання/постачання товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення таких операцій всіма необхідними документами первинного бухгалтерського обліку, що, на думку суду, мало місце в правовідносинах позивача з контрагентами.

Таким чином, враховуючи все вищезазначене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що подана позивачем первинна документація відповідає вимогам закону за формою, змістом та обсягом, а тому у відповідності до положень Порядку податковий орган не мав правових підстав для відмови в реєстрації вказаних податкових накладних.

Окремо, колегія суддів зазначає, що посилання ГУДПС на п.п.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податку , згідно яких обсяг постачання позивачем товару/послуги перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, є безпідставними з огляду на таке.

Так, з матеріалів справи вбачається, що товар, який поставлено, це продукти, замовлені у ПП Ідеал та поставлені вказаним суб`єктом по накладним від 23, 26 та 28 грудня 2019 рік за договором поставки №99 від 09 грудня 2019 року, згідно умов якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах даного договору продукти харчування, алкогольні напої, тютюнові вироби, засоби побутової хімії та ін. Докладний перелік найменувань товару вказується у накладних (специфікації). Ціни на товар вказуються у накладних, які є невід`ємним додатком договору. Загальна вартість договору встановлюється згідно накладних. Оплата товару здійснюється на умовах відстрочки платежу на 7 календарних днів з моменту поставки товару.

Оплата ПП Ідеал за товар було здійснена відповідно до платіжних доручень №6 від 13 лютого 2020 року, №8 від 13 лютого 2020 року та № 9 від 13 лютого 2020 року.

Також, спірний товар було придбано ТОВ за договором від 01 січня 2020 року, укладеним між ТОВ (Покупець) та ФОП ОСОБА_1 (Продавець) за №14, згідно умов якого продавець надає покупцю товар, а покупець реалізує його через власну мережу. Товаром за цим договором є товар, зазначений у накладних постачальник, у накладній вказується перелік товарів, що поставляються, і базова ціна на них. Поставка кожної партії товару здійснюється на підставі видаткової накладної, в якій зазначається кількість і асортимент товару. За умовами договору покупець зобов`язаний здійснити оплату товару за фактом продажу.

Вказаний товар поставлений по накладній від 26 грудня 2019 року.

Оплата ФОП ОСОБА_1 за товар була здійснена відповідно до платіжного доручення №14 від 13 лютого 2020 року.

Крім того, 20 грудня 2019 року між ТОВ (Покупець) та ТОВ ЛОГО-ТРАНС (Постачальник) було укладено договір поставки №2210201889, згідно умов якого постачальник продає та поставляє, а покупець купує та оплачує на умовах та в порядку визначеному договором, товар в асортименті, кількості та цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, що засвідчують прийом-передачу товару від постачальника до покупця та є невід`ємною частиною договору. Ціна на товар встановлюється на підставі прайс-листів постачальника, що є додатком до договору. Покупець зобов`язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару протягом 35 календарних днів з моменту передачі такої партії товару.

Товар по вказаному договору поставлений по накладній від 27 грудня 2019 року.

Оплата ТОВ ЛОГО-ТРАНС за товар було здійснена відповідно до платіжного доручення № 20 від 13 лютого 2020 року.

Колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять, а відповідачами не було надано жодних належних та достатніх відомостей щодо нереальності вказаних господарських правовідносин, що могло б підтверджувати висновки податкового органу з приводу того, що обсяг постачання позивачем (як учасником наступної ланки господарських відносин) товару/послуги перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги.

Отже, враховуючи все вищезазначене у сукупності колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ про скасування рішень та зобов`язання зареєструвати ПН за датою їх подання є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку щодо спірних правовідносин.

Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Федусик А.Г. Судді Бойко А.В. Шевчук О.А.