Постанова

від 24.03.2021 по справі 380/3925/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/3925/20 пров. № А/857/1538/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Онишкевича Т.В., Шевчук С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Белзького ясла-садка Белзької міської ради Сокальського району Львівської області на рішення Львівського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Потабенко В.А.), ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в м.Львові 25 листопада 2020 року у справі №380/3925/20 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області до Белзького ясла-садка Белзької міської ради Сокальського району Львівської області про зупинення експлуатації двох будівель,

В С Т А Н О В И В:

22.05.2020 Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області (далі - ГУ ДСНС України у Львівській області) звернулося в суд з позовом до Белзького ясла-садка Белзької міської ради Сокальського району Львівської області з вимогою зупинити експлуатацію двох будівель: будівлі, яка використовується як садок для молодшої групи Белзького ясла-садка Белзької міської ради Сокальського району Львівської області за адресою: 80062, Львівська область, Сокальський район, м.Белз, вул.Січових Стрільців, буд.1, та будівлі, яка використовується як садок для старшої групи Белзького ясла-садка Белзької міської ради Сокальського району Львівської області за адресою: 80062, Львівська область, Сокальський район, м. Белз, вул.Січових Стрільців, буд.3, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року у справі №380/3925/20 позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні. Суд першої інстанції вказав, що без усунення порушень законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, продовження роботи будівель Белзького ясла-садка Белзької міської ради Сокальського району Львівської області становить загрозу для життя і здоров`я дітей, працівників та інших людей, що можуть там перебувати. Суд першої інстанції наголосив, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених Головним управлінням державної служби з надзвичайних ситуацій у Львівській області, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування. Оскільки на час розгляду справи належних доказів, які б свідчили про повне усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, зокрема, дітей, які відвідують Белзький ясла-садок Белзької міської ради Сокальського району Львівської області, не надано, суд першої інстанції погодився з доводами позивача, що наявність наведених порушень вимог протипожежної безпеки становить реальну небезпеку та загрозу життю та здоров`ю людей, та вважав такі заходи співмірними з тими порушеннями, які встановлено позивачем.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Белзький ясла-садок Белзької міської ради Сокальського району Львівської області подав апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції не враховано, що такий засіб реагування, як заборона експлуатації будівель, не є співмірним та доцільним, оскільки буде обмежуватись право на дошкільну освіту, а також право осіб на працю. Скаржник вказує, що судом першої інстанції не перевірено законності позапланової перевірки проведеної позивачем.

Враховуючи, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, а також вирішення справи можливе на підставі наявних у ній доказів, керуючись статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуване рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає частково.

З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що Белзький ясла-садок Белзької міської ради Сокальського району Львівської області знаходиться за адресою: 80062, Львівська область, Сокальський район, м. Белз, вул. Січових Стрільців, 1, 3.

У період з 03 по 04 лютого 2020 року ГУ ДСНС України у Львівській області проведено позаплановий захід державного нагляду щодо дотримання Белзьким ясла-садком Белзької міської ради Сокальського району Львівської області вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки у будівлях Белзького ясла-садка Белзької міської ради Сокальського району Львівської області, за результатами якого складено акт від 19.02.2020 №58. Перевірка проводилася у присутності завідувача Белзьким ясла-садком Белзької міської ради Сокальського району Львівської області.

Відповідно до вказаного акта за результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) встановлено наявність порушень вимог законодавства згідно з переліком (всього 16 порушень).

Примірник акта від 19.02.2020 №58 вручено під підпис завідувачу Белзького ясел-садку Белзької міської ради Сокальського району Львівської області 15.02.2020.

Оскільки виявлені в роботі Белзького ясла-садка Белзької міської ради Сокальського району Львівської області порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки уже не вперше, приписом про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №272 від 02.08.2019 значна кількість виявлених порушень пропонувалась до виконання Белзькому ясла-садку Белзької міської ради Сокальського району Львівської області, однак такі станом на 14.02.2020 не усунуті, ГУ ДСНС України у Львівській області звернувся до суду з позов про зупинення роботи двох будівель до повного усунення виявлених порушень.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 №877-V, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон №877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Статтею 47 Кодексу цивільного захисту України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно з Положенням про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Згідно з положеннями статті 4 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону № 877-V встановлено, що підставою для здійснення позапланових заходів є, зокрема, доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Згідно з положеннями статті 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що позаплановий захід державного нагляду щодо відповідача проведено відповідно до Наказу ГУ ДСНС у Львівській області від 11.12.2019 №337 на виконання доручення Прем`єр-міністра України від 11.12.2019 № 44205/1/1-19, відповідно до посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 03.02.2020 №69.

Позаплановий захід державного контролю проведено в присутності завідувача Белзького ясла-садку Белзької міської ради Сокальського району Львівської області, яким, як вбачається з акта від 19.02.2020 №58, пояснення, зауваження або заперечення щодо проведеного заходу державного нагляду (контролю) та складеного акта перевірки не надавались, посадових осіб органу державного нагляду (контролю) допущено до здійснення заходу.

Зазначене, на переконання суду апеляційної інстанції, вказує на дотримання позивачем під час призначення та проведення позапланової перевірки відповідача вимог чинного законодавства та спростовує аргументи скаржника щодо незаконності позапланової перевірки.

За приписами пункту 21 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Правил діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів.

Частиною 6 статті 7 Закону № 877-V встановлено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу (частина 7 статті 7 Закону № 877-V).

Пунктом 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами.

Відповідно до частини 5 статті 4 Закону №877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Таким чином, застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Застосування таких заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей на період до повного усунення порушень вимог законодавства.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зауважує, що захід реагування у вигляді повного зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, а тому необхідність вжиття таких заходів слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи. При цьому, підстави для застосування заходів реагування мають бути підтверджені та існувати на день винесення судового рішення.

Наявність порушень правил пожежної безпеки у двох будівлях Белзького ясла-садка Белзької міської ради Сокальського району Львівської області підтверджується також актом №248 від 19.10.2020, складеним за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Не заперечуючи наявність порушень, відповідач зазначає, що більшість із встановлених порушень усунуто та двічі ініційовано проведення повторної перевірки з метою підтвердження усунення порушень.

Згідно з актом №248 від 19.10.2020, складеним за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, виявлено такі порушення: двері виходу на горище не замінено на сертифіковані 2-го типу з межею вогнестійкості не менше 30 хвилин; захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку не виконано відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд ; будівлю та приміщення не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації, системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей).

Жодних додаткових доказів на підтвердження усунення вказаних в акті №248 від 19.10.2020 порушень відповідач суду першої та апеляційної інстанцій не надав.

Оскільки на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції доказів, які б підтверджували повне усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не надано, а ті порушення, які залишались, продовжують створювати загрозу життю та здоров`ю людей, призводять до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю людей, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність передбачених законом підстав для застосування до відповідача заходів реагування у виді зупинення експлуатації двох будівель. Наявний стан вказаних будівель сприяє виникненню загрози життю та здоров`ю людей, а особливо дітей, що знаходяться в даному закладі.

При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що застосування заходу реагування не є юридичною відповідальністю, а необхідним оперативним та превентивним заходом, мета якого усунути існування загрози життю та здоров`ю людей.

В свою чергу, скаржник не позбавлений права відновити експлуатацію відповідних будівель після повідомлення позивача, як органу державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Проте, суд апеляційної інстанції зауважує, що приймаючи рішення про задоволення позову про зупинення експлуатації двох будівель до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, та визначаючи спосіб його виконання, а саме, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення їх від джерел живлення, суд першої інстанції не врахував, що визначений спосіб не тільки перешкоджатиме усуненню відповідачем порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, а й, фактично, унеможливить виконати вимоги органу контролю.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, враховуючи положення статті 317 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що судом першої інстанції у рішенні викладено мотиви правомірності звернення позивача до суду про застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду, на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права, проте визначений судом спосіб виконання судового рішення унеможливлює виконання вимоги органу контролю, що є підставою задоволення апеляційної скарги частково.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Белзького ясла-садка Белзької міської ради Сокальського району Львівської області задовольнити частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року у справі №380/3925/20 скасувати в частині визначення судом способу виконання судового рішення, а саме, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення будівель від джерел живлення, та в цій частині відмовити в задоволенні вимог Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області.

В решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року у справі №380/3925/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач Т. І. Шинкар судді Т. В. Онишкевич С. М. Шевчук