Постанова

від 23.03.2021 по справі 420/6954/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2021 року

м. Київ

справа № 420/6954/19

адміністративне провадження № К/9901/27996/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Жука А. В.,

Соколова В. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області

на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020 (суддя-доповідач - С. Д. Домусчі, судді - Г. В. Семенюк, О. І. Шляхтицький)

у справі № 420/6954/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Контрактні Матеріали

до Головного управління ДПС в Одеській області

про визнання неправомірними дій,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю Контрактні Матеріали звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просило визнати неправомірними дії Головного управління ДПС в Одеській області щодо несвоєчасного надання відповіді на запит Товариства з обмеженою відповідальністю Контрактні Матеріали від 02.10.2019.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2020 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Контрактні Матеріали задоволено. Визнано неправомірними дії Головного управління ДПС в Одеській області щодо несвоєчасного надання відповіді на запит Товариства з обмеженою відповідальністю Контрактні Матеріали від 02.10.2019.

3. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

4. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020 визнано неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС в Одеській області строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2020 у справі № 420/6954/19. Відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2020 у справі № 420/6954/19. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2020 у справі № 420/6954/19.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для розгляду по суті справи.

6. В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач вказує про порушення судом апеляційної інстанції вимог статей 121, 295, пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України № 540-IX від 30.03.2020, без врахування висновку Верховного Суду, наголошеного у рішенні від 22.09.2020 по справі № 686/31030/19, та порушення вимог частини третьої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України щодо винесення ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження поза межами визначеного строку. Наголошує, що факт пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження та необхідність поновлення такого строку є необхідною умовою для реалізації Головним управлінням ДПС в Одеській області права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою після повернення первісної апеляційної скарги.

Позиція інших учасників справи

7. Правом на подання відзиву на касаційну скаргу позивач не скористався, відсутність якого, відповідно до частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.

Рух касаційної скарги

8. Ухвалою Верховного Суду від 30.11.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області.

9. Ухвалою Верховного Суду від 22.03.2021адміністративну справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.

Нормативне врегулювання

10. Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

11. Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

12. За змістом статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

13. При цьому за приписами частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

14. Відповідно до частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

15. За правилами пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Оцінка Верховного Суду

16. З матеріалів справи встановлено, що 30.01.2020 суд першої інстанції здійснив розгляд справи в порядку письмового провадження.

17. Вперше апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції подано відповідачем 26.02.2020.

18. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2020 апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом надання обґрунтувань вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому саме полягає неправильність чи неповнота застосування судом першої інстанції норм права (пункт 6 частини другої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України), із наданням копії цих обґрунтувань відповідно до кількості учасників справи, та зазначенням підстав, відповідно до яких апелянт за законом звільняється від сплати судового збору, або для надання документу про сплату судового збору в сумі 2881,50 грн., за наступними платіжними реквізитами для перерахування судового збору. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вказану ухвалу отримано представником за довіреністю 16.03.2020.

19. На виконання вимог ухвали апелянтом 20.03.2020 усунуто недоліки апеляційної скарги, шляхом наведення обґрунтувань відносно порушення судом першої інстанції вимог законодавства та надання документу про сплату судового збору в сумі 2881,50 грн.

20. Суд апеляційної інстанції ухвалою від 31.03.2020 відмовив у задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2020 у справі № 420/6954/19 повернув апелянту, оскільки останній не виконав вимоги ухвали апеляційного суду від 10.03.2020 в частині надання копії обґрунтувань вимог особи, яка подала апеляційну скаргу. Згідно супровідного листа апеляційний суд направив копію вказаної ухвали учасникам справи 02.04.2020. Вказану ухвалу отримано апелянтом 09.04.2020 згідно акту приймання-передавання повідомлень про отримання судового рішення.

21. Головне управління ДПС в Одеській області 15.04.2020 (згідно відтиску штемпеля на конверті поштового відправлення) вдруге подало апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2020 у справі № 420/6954/19. Одночасно з апеляційною скаргою відповідачем подано клопотання, в якому він наводить причини пропуску строку звернення з апеляційною скаргою та просить визнати їх поважними та поновити строк на подання апеляційної скарги.

22. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2020 визнано неповажними підстави пропуску Головним управлінням ДПС в Одеській області строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2020 у справі № 420/6954/19. Залишено без руху апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2020 у справі № 420/6954/19. Надано апелянту строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом зазначення інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження з наданням доказів на підтвердження існування таких інших підстав.

23. На виконання вимог вказаної ухвали відповідачем надіслано до суду апеляційної інстанції клопотання щодо усунення недоліків, в якому відповідач наводить причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

24. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020 визнано неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС в Одеській області строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2020 у справі № 420/6954/19. Відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2020 у справі № 420/6954/19. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2020 у справі № 420/6954/19.

25. При прийнятті рішення суд апеляційної інстанції виходив з того, що подана апелянтом заява про усунення недоліків апеляційної скарги не містить посилання на наявність обставин, які об`єктивно перешкоджали апелянту надати до апеляційного суду копії обґрунтувань вимог вперше поданої апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи. З врахуванням чого, зазначені апелянтом інші підстави пропуску строку на апеляційне оскарження, які наведені апелянтом на виконання ухвали апеляційного суду від 24.04.2020 судом апеляційної інстанції визнано неповажними.

26. Проте колегія суддів касаційної інстанції вважає такий висновок суду передчасним, враховуючи наступне.

27. Так, дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

28. З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

29. Також, слід зазначити те, що при обмеженні, зокрема, апеляційного оскарження судового рішення поза розумних обставин порушується принцип справедливого та публічного суду, що суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

30. У справі Делькур проти Бельгії Суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення. У справі Беллет проти Франції Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

31. Отже, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

32. Невиконання судом апеляційної інстанції своїх, законодавчо закріплених, обов`язкових повноважень щодо перегляду рішення суду першої інстанції, нівелює можливість у поновлені порушених прав та обмежує право доступу до суду (доступу до суду апеляційної інстанції), яке передбачено Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

33. Матеріалами справи підтверджено, що вперше відповідач оскаржив в апеляційному порядку рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2020 в межах строку, визначеного процесуальним законом, проте з підстав неусунення недоліків апеляційної скарги, яка була залишена без руху, остання повернута на адресу відповідача та отримана ним 09.04.2020.

35. Вдруге апеляційну скаргу відповідачем було подано 15.04.2020, тобто в найкоротші строки з моменту отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги, поданої раніше. Заявником апеляційної скарги одночасно було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

36. Відтак, суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що і при первинному зверненні з апеляційною скаргою і вдруге в діях відповідача вбачається сумлінне добросовісне ставлення до наявних у нього прав і обов`язків, встановлених законом або судом та вчинено усі можливі та залежні від нього процесуальні дії для вчасного подання апеляційної скарги.

37. Одним із конституційних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи (пункт 8 частин друга стаття 129 Конституції України).

38. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи закріплено і у пункті 6 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, що є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства. Одночасно забезпечення апеляційного перегляду справи є гарантією від можливої судової помилки, а відтак і гарантією правопорядку.

39. У справі, що розглядається, Верховний Суд вважає, що відповідач своїми діями показав, що бажав скористатись своїм правом на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

40. Суд касаційної інстанції при вирішенні питання про поновлення строку оскарження неодноразово зазначав про необхідність надання оцінки обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення строку оскарження до дати звернення зі скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої скарги/відмови у відкритті провадження за вперше поданою скаргою до дати повторного звернення зі скаргою, тощо. Такий правовий висновок міститься у судових рішеннях у справах № 826/5082/18, № 826/7558/18, № 540/1915/19.

41. Отже, фактичний зміст описаних вище обставин дають підстави вважати, що зазначені відповідачем причини пропуску строку можна визнати поважними.

42. Суд апеляційної інстанції наведеного не врахував і дійшов передчасного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, чим обмежив право відповідача на апеляційне оскарження судового рішення.

43. У справі Іліан проти Туреччини Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

44. Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

45. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити.

2. Ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020 у справі № 420/6954/19 скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЖ.М. Мельник-Томенко А.В. Жук В.М. Соколов