Постанова

від 15.03.2021 по справі 409/1063/19

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий суду 1 інстанції -Третяк О.Г.

Доповідач- Карташов О.Ю.

Справа № 409/1063/19

Провадження № 22-ц/810/16/21

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2021 року місто Сєвєродонецьк

Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя Карташов О.Ю.

судді Гаврилюк В.К., Луганська В.М.

за участю секретаря судового засідання Семенової М.О.

учасники справи:

позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2

відповідач - Селянське (фермерське) господарство Діоніс

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в м. Сєвєродонецьку

апеляційну скаргу

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від імені яких діє адвокат Білоголовий Ян Олегович

на рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 19 листопада 2020 року, ухвалене у складі судді Третяка О.Г., в залі судових засідань Білокуракинського районного суду Луганської області в смт Білокуракине

за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Селянського (фермерського) господарства Діоніс про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками,-

ВСТАНОВИВ:

У 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовами до Селянського (фермерського) господарства Діоніс про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками.

Позовні заяви мотивовані тим, що 11.02.2008 року вони набули статусу членів СФГ Діоніс , та 9.11.2009 року набули право власності на земельні ділянки для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 площею 6,4934 га та ОСОБА_2 площею 6,5168 га, які розташовані на території Дем`янівської сільської ради Білокуракинського району Луганської області.

Відповідно до ст. 12 Закону України Про фермерське господарство відповідач здійснював використання вказаних земельних ділянок. Жодних договорів між сторонами по справі не укладалося.

10.05.2018 року позивачка ОСОБА_1 , а 14.05.2018 року позивач ОСОБА_2 направили на адресу відповідача нотаріально завірені заяви про добровільний вихід зі складу учасників СФГ Діоніс та повідомили про припинення усіх взаємовідносин з СФГ та про відсутність у відповідача права на оброблення земельної ділянки зі спливом 3 місяців після отримання заяви.

Закон України Про фермерське господарство не регулює порядок припинення членства в фермерському господарстві, Статутом СФГ Діоніс це питання не врегульовано, тому позивачі просили застосувати аналогію закону та права відповідно до ст. 8 ЦК України.

Оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 здійснили добровільний вихід та припинили всі відносини з СФГ Діоніс , а голова СФГ Лавренко М.Г. отримавши заяви, продовжив незаконно використовувати земельні їх ділянки, позивачі просили усунути перешкоди в користуванні земельними ділянками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шляхом заборони СФГ Діоніс чинити будь-які дії, що перешкоджають володіти, користуватися та розпоряджатись позивачам належними їм земельними ділянками.

Рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області від 19 листопада 2020 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до СФГ Діоніс про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками - відмовлено в повному обсязі, як заявленим безпідставно.

Суд прийшов до висновку, що позивачі обрали неналежний спосіб захисту, так як, фактично позивачі оскаржують відмову голови СФГ Діоніс у державній реєстрації змін в Статут підприємства про зміну складу членів СФГ, тобто вимагають припинення правовідношення, а не перешкоджання у користуванні земельними ділянками.

В апеляційних скаргах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять суд скасувати рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 19.11.2020 року у справі № 409/1063/19 та задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Доводи апеляційних скарг зводяться до того, що суд, розглядаючи справу, вирішив, що факт виходу учасників повинен бути пов`язаний виключно з державною реєстрацію змін складу членів СФГ . Проте, у зв`язку з тим, що у Статуті СФГ Діоніс відсутній порядок припинення членства у ФГ така позиція не може обмежувати права учасників на вихід. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 здійснили добровільний вихід та припинення усіх відносин з СФГ Діоніс , господарство втратило право користування на законних підставах їх земельними ділянками.

Головою СФГ Діоніс Лавренком М.Г. подано відзив на апеляційні скарги, у якому він просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Зазначив, що ст. 148 ЦК України, відповідно до якої, учасник товариства з обмеженою відповідальністю мав право вийти з товариства, заявивши про це не пізніше ніж за три місяці до виходу, і зміст якої фактично було продубльовано Верховним судом України у п. 28 своєї Постанови, була виключена з ЦК України 06 лютого 2018 р., на підставі Закону № 2275- VIII від 06.02.2018 р. і таким чином законодавець знівелював можливість такого автоматичного виходу з ТОВ, а виходячи з логіки позивачів та апелянта і з фермерського господарства, шляхом лише подачі заяви про вихід. А тому, коли в травні 2018 р. позивачі звернулись до СФГ ДІОНІС з заявами про вихід з господарства, чинного законодавства , а саме ст. 148 ЦК України, яке надавало б їм можливість вийти з членів фермерського господарства в обраний ними спосіб, вже не існувало. Порядку виходу з господарства не передбачено і діючим статутом СФГ ДІОНІС . Саме через це, рішення про вихід позивачів з господарства відповідачем не приймалось, відповідних змін про це до статуту не вносилось, і позивачі, відповідно до статутних документів СФГ ДІОНІС , являються його членами до сьогоднішнього дня і до врегулювання цього спірного питання на законодавчому рівні.

У судовому засіданні ОСОБА_3 , представник осіб, які подали апеляційні скарги, надала усні пояснення по суті справи, доводи скарг підтримала, зазначивши при цьому, що рішення суду першої інстанції є помилковим, а також прийнятими з порушенням норм матеріального права.

Головою СФГ Діоніс Лавренком М.Г. подано клопотання про розгляд справи без участі представника СФГ Діоніс .

Відповідно до положень ч. 1- 4 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з п. 1-5 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Встановлено, що відповідно до Статуту СФГ Діоніс господарство є юридичною особою з 2000 року.

Розділом 3 Статуту СФГ Діоніс зазначено органи управління -голова СФГ- Лавренко Микола Григорович, який самостійно вирішує питання діяльності Господарства і має право приймати в члени Господарства інших осіб на його розгляд.

Відповідно до рішення від 11.02.2008 р. голови СФГ Діоніс , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стали членами СФГ, що підтверджується Статутом СФГ Діоніс .

19.11.2009 року ОСОБА_1 набула право власності на земельну ділянку для ведення фермерського господарства площею 6,4934 га з кадастровим номером 4420983400:01:001:0085, Луганська область, Білокуракинський р., с/рада Дем`янівська, інформаційна довідка № 165481983 від 03.05.2019 року та копія з нотаріальної фотокопії Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯИ № 133260.

19.11.2009 року ОСОБА_2 набув право власності на земельну ділянку для ведення фермерського господарства площею 6,5168 га з кадастровим номером 4420983400:01:001:0086, Луганська область, Білокуракинський р., с/рада Дем`янівська, інформаційна довідка № 165504838 від 04.05.2019 року та копія з нотаріальної фотокопії Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯИ № 133259.

10.05.2018 року ОСОБА_1 та 14.05.2018 року ОСОБА_2 направили відповідачу нотаріально посвідчені заяви, в яких повідомили СФГ Діоніс про свій добровільний вихід зі складу учасників СФГ Діоніс з наступного дня після спливу 3 (трьох) місяців з дня одержання цієї заяви. Також позивачі повідомили про припинення усіх взаємовідносин з СФГ та про відсутність у СФГ права на оброблення земельної ділянки позивачів зі спливом 3 (трьох) місяців.

Вищевказані заяви були отримані головою СФГ Лавренком М.Г. 21 травня 2018 року.

Головою СФГ Лавренком М.Г. було відмовлено у задоволенні заяв позивачів про вихід зі складу СФГ Діоніс на підставі ст. 17 Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань .

Так, оцінюючи аргументи учасників справи та висновки суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що Закон України Про фермерське господарство та Статут СФГ Діоніс не передбачають порядок припинення членства у фермерському господарстві.

Відповідно до частини першої статті 8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

У постанові від 21 січня 2020 року у справі № 908/2606/18 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про можливість застосування до правовідносин, які виникають у зв`язку з діяльністю фермерських господарств, приписів законодавства, що регулюють діяльність товариств з обмеженою відповідальністю, у випадку, якщо спірні правовідносини не врегульовані статутом або Законом № 973-IV.

Частиною першою статті 148 ЦК України в редакції, чинній до 17 червня 2018 року, було встановлено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, заявивши про це не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Отже, станом на час виникнення спірних правовідносин учасник товариства мав право вийти з товариства у будь-який строк незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Підставою припинення участі в господарському товаристві міг бути юридичний факт подання учасником заяви про вихід з товариства.

Реалізація права на вихід зі складу учасників товариства законодавчо не пов`язується ні з рішенням загальних зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є такими, що суперечать чинному законодавству.

У зв`язку із цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв`язку.

Відтак, враховуючи те, що ОСОБА_1 подала відповідну заяву до СФГ Діоніс 10.05.2018 року, а ОСОБА_2 подав відповідну заяву до СФГ Діоніс 14.05.2018 року, тобто до 17 червня 2018 року, останні реалізували своє право на вихід з СФГ Діоніс з дати подачі ними заяв про вихід.

Відповідно до ст. 12 Закону України Про фермерське господарство , землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм правом та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ст. 319 ЦК України).

Згідно із ч. 1ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.

За таких обставин, обраний позивачами спосіб захисту усунення перешкод у користуванні земельними ділянками є ефективним для захисту порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах.

Відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

На підставі вищевикладеного, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Оскільки апеляційні скарги задоволені повністю, то судові витрати понесені кожним з позивачів, у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції та переглядом справи у суді апеляційної інстанції, підлягають відшкодуванню відповідачем СФГ Діоніс , а саме, судовий збір за подання позовних заяв у сумі по 768,40 грн та за подання апеляційних скарг по 1152,60 грн, а всього по 1921 грн на користь кожного.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384, 390 ЦПК України, Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від імені яких діє адвокат Білоголовий Ян Олегович задовольнити.

Рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 19 листопада 2020 року скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення.

Позовні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Селянського (фермерського) господарства Діоніс про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками задовольнити.

Усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом заборони Селянському (фермерському) господарству Діоніс (ЄДРПОУ 31001672) чинити будь - які дії, що перешкоджають володіти, користуватись та розпоряджатись ОСОБА_1 належною їй на праві власності земельною ділянкою для ведення фермерського господарства площею 6,4934 га з кадастровим номером 4420983400:01:001:0085, що розташована Луганська область, Білокуракинський район, Дем`янівська сільська рада.

Усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) шляхом заборони Селянському (фермерському) господарству Діоніс (ЄДРПОУ 31001672) чинити будь - які дії, що перешкоджають володіти, користуватись та розпоряджатись ОСОБА_2 належною йому на праві власності земельною ділянкою для ведення фермерського господарства площею 6,5168 га з кадастровим номером 4420983400:01:001:0086, що розташована Луганська область, Білокуракинський район, Дем`янівська сільська рада.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства Діоніс (ЄДРПОУ 31001672) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги у сумі 1921 грн.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства Діоніс (ЄДРПОУ 31001672) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) понесені судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги у сумі 1921 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 19 березня 2021 року.

Головуючий О.Ю. Карташов

Судді В.К. Гаврилюк

В.М. Луганська