Рішення

від 02.02.2011 по справі 2-892/11

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 2-892/11 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

02.02.2011 року м.Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючої по справі судді - Чернявської Я.А.,

при секретарі судового засідання - Кошурко Є.В.,

за участю прокурора - Добрікової І.В.,

представника 3-ї особи - Лялюк М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовною заявою Одеського дитячого будинку - інтернату до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, де третьою особою виступає Орган опіки та піклування Миколаївської міської ради, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2010 року позивач звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в якому просив суд позбавити відповідачів батьківських прав відносно їх доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та про стягнення з них аліментів на її утримання у розмірі 1\4 усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку .до досягнення нею повноліття.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 03.12.2010 року провадження по цивільній справі за позовом Одеського дитячого будинку - інтернату до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в частині позовних вимог про стягнення аліментів було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 205 Цивільного процесуального кодексу України, а в частині позовних вимог про позбавлення батьківських прав - справу за підсудністю було направлено до Корабельного районного суду м. Миколаєва.

17.01.2011 року ухвалою Корабельного районного суду до участі у справу у якості третьої особи було залучено Орган опіки та піклування Миколаївської міської ради.

В обґрунтування позову позивач вказував, що в Одеському будинку - інтернаті з 01 лютого 1999 року на повному державному утриманні перебуває вихованка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є інвалідом з дитинства з вадами розумового розвитку. Позивач зазначає, що батьки не відвідували доньку протягом останнього року та не цікавилися її долею, не надавали будь-якої допомоги і таким чином ухилялися від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

В судове засідання позивач свого представника не направив, надіслав на адресу суду заяву, в якій позов підтримав у повному обсязі та просив слухати справу за відсутності їх представника.

Прокурор в судовому засіданні позов підтримала, підтвердила факти, викладені у позовній заяві.

Представник 3-ї особи - Орган опіки та піклування Миколаївської міської ради - позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, не надали доказів проти задоволення позову, надали суду заяви, із змісту яких вбачається, що про час та місце слухання справи вони повідомлені належним чином, однак не можуть бути присутні у судовому засіданні зв`язку із хворобою. Доказів, що підтверджують зазначені обставини, відповідачі суд. не надали.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе ухвалити рішення при заочному розгляді справи.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку прокурора, пояснення представника 3-ї особи, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 10.06.1996 року за № 2-463 у відповідачів - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - відібрано їх доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є інвалідом з дитинства з вадами розумового розвитку, що підтверджується висновком про стан здоров`я, фізичний та розумовий розвиток дитини (а.с. 15), та передано на забезпечення органів опіки та піклування Корабельної ради народних депутатів м. Миколаєва.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області від 20.08.1998 року за № 283 та путівки Головного управління праці та соціальної політики Одеської облдержадміністрації від 15.12.1998 року за № 232 ОСОБА_2 було направлено на виховання до Одеського дитячого будинку-інтернату (а.с. 10-11).

З 01 лютого 1999 року ОСОБА_2 перебуває повному державному утриманні в Одеському будинку - інтернаті.

Батьки неповнолітньої ОСОБА_2 , відповідачі по справі, не відвідували доньку протягом останнього року та не цікавилися її долею, не надавали будь- якої допомоги і таким чином ухилялися від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Крім того, у березні 2009 року відповідачі зверталися до Корабельного районного суду із позовною заявою про повернення своєї дитини. Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 10.09.2009 року їм було відмовлено у задоволенні позову, так як не створено належних матеріально - побутових умов для виховання та утримання неповнолітньої доньки.

Таким чином, своїми діями, відповідачі порушують свої зобов`язання закріплені в статті 51 Конституції України від 28 червня 1996 року, а саме щодо того, що батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Аналогічне твердження закріплене і в ст. 180 Сімейного Кодексу України.

Відповідно до ст.8 Закону України Про охорону дитинства від 26 квітня 2001 року зазначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних доля всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 11 цього ж Закону вказано, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно статті 12 цього є закону вказано, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до статті 15 цього ж Закону встановлено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею. При розгляді даної цивільної справи достовірно було встановленою, що відповідачі свідомо не виконують своїх обов`язків по вихованню дитини - неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не спілкуються з нею та перешкод в спілкуванні їм з нею ні хто не чинив і не чинить.

Статтею 164 Сімейного Кодексу України встановлено підстави позбавлення батьківських прав, а саме п.2 ч.І - ухиляння від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. Необхідно зазначити, що ухилення від виконання юридичного обов`язку виконання батьківських обов`язків по вихованню дитини - це завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій, що в судовому засіданні було судом достовірно встановлено виходячи з поведінки відповідача, не дивлячись на те, що остання має задовільний стан здоров`я, перешкод у спілкуванні з дитиною їй ніхто не чинив і не чинить, і у тривалому відрядженні не знаходилась.

Виходячи з вищевикладеного, діючи в інтересах дитини, суд вважає можливим задовольнити позов позивача і позбавити ОСОБА_1 та ОСОБА_3 батьківських прав відносно їх неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказані обставини об`єктивно підтверджуються перевіреними судом матеріалами справи: висновками, актом, довідками (а.с. 7 - 15).

Суд роз`яснює відповідачу, що відповідно до ст. 168 Сімейного кодексу України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідачів підлягають стягненню на користь держави судові витрати.

Керуючись ст. ст. 10-11; 28-29; 57-60; 158; 179; 185; 208-209; 212; 214-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Одеського дитячого будинку - інтернату до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, де третьою особою виступає Орган опіки та піклування Миколаївської міської ради - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 (1968 року народження) та ОСОБА_2 (1977 року народження) батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 (1968 року народження) та ОСОБА_2 (1977 року народження) на користь держави державне мито у розмірі 8 грн. 50 коп. та 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Копію заочного рішення направити на адресу відповідачів.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Я.А.Чернявська