Ухвала

від 24.03.2021 по справі 910/15629/16

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про закриття апеляційного провадження

"24" березня 2021 р. Справа№ 910/15629/16

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Чорногуза М.Г.

Агрикової О.В.

при секретарі судового засідання Найченко А.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Кантієро

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2019

у справі № 910/15629/16 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства БАНК КИЇВСЬКА РУСЬ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ЕКС-РАЙТ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю Ольвита

про застосування наслідків нікчемності правочинів,

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство БАНК КИЇВСЬКА РУСЬ (далі - ПАТ БАНК КИЇВСЬКА РУСЬ , Банк, позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ЕКС-РАЙТ (далі - ТОВ ФК ЕКС-РАЙТ , відповідач) про застосування наслідків нікчемності правочинів, а саме договору факторингу №98688-23/14-1 від 04.09.2014 та договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором, посвідченого 08.10.2014 приватним нотаріусом КМНО Бочкарьовою Н.М.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 11.10.2016 та від 16.01.2019 залучено до участі у розгляді справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - третя особа-1) та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Ольвита (далі - ТОВ Ольвита , третя особа-2).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.03.2019 у справі №910/15629/16, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.02.2020, у позові ПАТ БАНК КИЇВСЬКА РУСЬ відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що позивачем не доведено нікчемність договору факторингу №98688-23/14-1 від 04.09.2014, відповідно до якого Банк передав (відступив) відповідачеві вимоги за кредитним договором № 5714-20/8-1 від 15.02.2008, та договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором, посвідченого 08.10.2014 приватним нотаріусом КМНО Бочкарьовою Н.М., відповідно до якого Банк відступив відповідачеві право вимоги за іпотечним договором від 19.02.2008, реєстровий номер 554.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Кантієро (далі - ТОВ ФК Кантієро , апелянт) звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що під час ухвалення оскаржуваного рішення судом не досліджено всіх обставин справи, не надано оцінку доказам, що мають значення для правильного вирішення справи, порушено норми процесуального та матеріального права.

Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу, апелянт посилається на те, що він не був учасником даної справи, проте оскаржуване рішення впливає на його права та законні інтереси як кредитора за кредитним договором №5714-20/8-1 від 15.02.2008 та іпотекодержателя за договором іпотеки від 19.02.2008, оскільки до нього за договором про відступлення права вимоги №1 від 06.05.2020 перейшло право вимоги до ТОВ Ольвита , яке ТОВ ФК Ю-Бейс набуло за договором № UA-EA- 2020-03-12-000009-Ю/42/1 від 22.04.2020.

Апелянт наголошує на тому, що суд дійшов помилкового висновку про те, що оцінка відступлених майнових прав, здійснена зі спливом майже двох років після укладення нікчемного правочину, може свідчити про додержання сторонами такого правочину вимог, встановлених чинним законодавством саме в момент його вчинення; судом не враховано, що станом на момент укладення договору факторингу № 98688-23/14-1 від 04.09.2014 була відсутня оцінка відступлених майнових прав; в порушення сталої судової практики щодо обов`язку суду здійснити аналіз спірного правочину на предмет наявності ознак нікчемності, передбачених всіма пунктами частини 3 ст. 38 спеціального Закону, суд першої інстанції обмежився формальним підходом, дослідивши лише наявність різниці ринкової вартості.

Також, апелянт вказував на наявність у Єдиному державному реєстрі судових рішень по даній справі двох рішень суду, прийнятих з різницею у два тижні, що виключає законність таких рішень та фактично порушує основоположні принципи, на яких ґрунтується господарське судочинство.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2021 поновлено ТОВ ФК Кантієро пропущений процесуальний строк, встановлений судом для усунення недоліків апеляційної скарги; поновлено ТОВ ФК Кантієро пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2019 у справі № 910/15629/16; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ ФК Кантієро на рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2019 у справі № 910/15629/16; розгляд апеляційної скарги призначено на 03.03.2021; встановлено ПАТ БАНК КИЇВСЬКА РУСЬ , ТОВ ФК ЕКС-РАЙТ , Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ТОВ Ольвита строк для подання відзивів на апеляційну скаргу.

Через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надійшли: 02.03.2021 від скаржника - заява про залучення його до справи в якості третьої особи та клопотання про долучення до матеріалів справи доказів; 03.03.2021 від скаржника - заява про зупинення апеляційного провадження; 03.03.2021 від відповідача - заява про закриття апеляційного провадження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2021 розгляд апеляційної скарги ТОВ ФК Кантієро на рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2019 у справі № 910/15629/16 відкладено на 24.03.2021.

24.03.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від апелянта надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме, копії постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2021 у справі №910/6232/20.

У судове засідання третя особа-2 явку свого уповноваженого представника повторно не забезпечила, про день, місце та час розгляду справи була повідомлена належним чином.

За приписами ч. 1, п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відповідно до частини 12 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Обговоривши питання щодо можливості розгляду апеляційної скарги за відсутності представника третьої особи-2, враховуючи те, що наявні в матеріалах справи докази є достатніми для вирішення спору у даній справі без заслуховування її пояснень, судова колегія, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд апеляційної скарги за її відсутності.

У судовому засіданні представники апелянта, позивача та третьої особи підтримали вимоги апеляційної скарги, просили її задовольнити, рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, проти задоволення заяви про закриття провадження у справі заперечували.

Представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечив, доводи, на яких вона ґрунтується вважає необґрунтованими, а також просив апеляційне провадження у справі закрити з підстав, викладених у заяві.

Поставивши на обговорення заяву відповідача про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ ФК Кантієро , заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу та додані до неї документи, колегія суддів, порадившись, ухвалила вказану заяву задовольнити, виходячи з наступного.

Стаття 129 Конституції України визначає одними з основних засад судочинства законність та забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Звернення до суду здійснюється у формі, порядку, випадках та особами, передбаченими процесуальним законом. Звернення у справах інших осіб у всіх випадках, а учасників процесу - поза випадками, передбаченими процесуальним законом, розгляду судами не підлягають.

У відповідності до ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Законом встановлено, що у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб`єктами підприємницької діяльності.

Частина 2 статті 4 ГПК України містить перелік суб`єктів, право на звернення яких до господарського суду є обмеженим. Це означає, що право на звернення до господарського суду повинно бути прямо передбачене законодавчими актами України.

Судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу, що законодавством передбачений виключний перелік суб`єктів, які вправі оскаржити в апеляційному порядку рішення місцевого господарського суду у випадку наявності підстав для цього. Визначаючи коло вказаних суб`єктів, законодавство передбачає попередню участь апелянта у справі з певним процесуальним статусом, за винятком випадків, коли рішення стосується прав та обов`язків скаржника, який не брав участь у справі.

Так, відповідно до частини першої статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За приписами ч.ч. 1, 4 ст. 272 ГПК України, якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави. Суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.

При цьому, стаття 272 ГПК України не обмежує коло осіб, на яких розповсюджується її дія, лише учасниками справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Отже, вказаною нормою визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову. Якщо скаржник зазначає лише про те, що рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або зазначає (констатує) лише, що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для відкриття апеляційного провадження.

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 254, 272 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

Слід враховувати, що рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав, вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Як встановлено колегією суддів, предметом позову у даній справі є наступні вимоги:

- застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину за договором факторингу №98688-23/14-1 від 04.09.2014, укладеним між Банком і відповідачем, повернувши сторони у первісний стан;

- застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину за договором про відступлення права вимоги за іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою Н.М. 08.10. 2014 за №811, укладеним між Банком і відповідачем, повернувши сторони у первісний стан;

- визначити спосіб виконання рішення суду шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про обтяження у виді заборони на наступний об`єкт: салатний корпус з вбудованим АПК ІІ-а черга, розташований за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Щасливе, вулиця Леніна, 20-г;

- визначити спосіб виконання рішення суду шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про обтяження у виді заборони на наступний об`єкт: земельну ділянку загальною площею 1,40 га, розташовану за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Щасливе, вулиця Леніна, 20-г;

- зобов`язати відповідача повернути Банку оригінали документів, отримані відповідачем за актом прийому-передачі документації за договором факторингу від 08.10.2014, а саме, оригінали кредитного договору №5714-20/8-1 від 15.02.2008 та договорів про внесення змін до нього, договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою Н.М. 19.02.2008 за №554, та договорів про внесення змін до нього; договору поруки №21467-20/12-5 від 29.03.2012 та договорів про внесення змін до нього;

- зобов`язати відповідача повернути Банку оригінали документів, отримані відповідачем за актом приймання-передачі документів від 08.10.2014, а саме: оригінал державного акту на право власності на земельну ділянку; оригінал на право власності на нерухоме майно загальною площею 3058,4 м2, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Щасливе, вулиця Леніна, 20-г; оригінал витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (номер витягу 19071343 від 04.06.2008, реєстраційний номер 23479538); оригінал договору купівлі-продажу земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на нікчемність договору факторингу №98688-23/14-1 від 04.09.2014 та договору відступлення права вимоги за іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою Н.М. 08.10. 2014 за №811, відповідно до пунктів 1, 3 частини 2 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Як було зазначено вище, рішенням Господарського суду міста Києва від 06.03.2019, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2019, у позові відмовлено.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.02.2020 касаційну скаргу ПАТ БАНК КИЇВСЬКА РУСЬ в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ БАНК КИЇВСЬКА РУСЬ залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 у справі №910/15629/16 залишено без змін.

Таким чином, 25.02.2020 у справі №910/15629/16 було ухвалено остаточне рішення, яким суд касаційної інстанції підтвердив законність та обґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що 15.02.2008 між ПАТ БАНК КИЇВСЬКА РУСЬ (у тексті договору - Банк) та ТОВ Ольвита (у тексті договору - позичальник) було укладено кредитний договір №5714-20/8-1, у відповідності до положень якого Банк надав позичальнику кредит у вигляді відзивної відновлювальної кредитної лінії в сумі в сумі 27 800 000,00 грн із кінцевою датою повернення кредиту 14.02.2011, для проведення статутної діяльності, за процентною ставкою 17% (сімнадцять) відсотків річних.

З метою забезпечення виконання позичальником зобов`язання за кредитним договором між Банком (у тексті договору - Іпотекодержатель), ТОВ Акротрейд (у тексті договору - Іпотекодавець-1) та ТОВ Ольвита (у тексті договору - Іпотекодавець-2) було укладено договір іпотеки від 19.02.2008, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою Н.М. та зареєстрований у реєстрі за №553, відповідно до умов якого, іпотекодавець-1 та іпотекодавець-2 передали в іпотеку іпотекодержателеві належне їм на праві власності нерухоме майно. У подальшому до договору були внесені зміни.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 №190 Про віднесення ПАТ БАНК КИЇВСЬКА РУСЬ до категорії неплатоспроможних , яка скасована постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2019 з урахуванням змін, внесених Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10.11.2020 у справі №826/22323/15 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 19.03.2015 №61 Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ БАНК КИЇВСЬКА РУСЬ , згідно з яким з 20.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ БАНК КИЇВСЬКА РУСЬ .

Відповідно до постанови Правління НБУ від 16 липня 2015 № 460 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ БАНК КИЇВСЬКА РУСЬ , яка скасована постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2019 з урахуванням змін, внесених постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10.11.2020 у справі №826/22323/15, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17.07.2015у № 138, Про початок процедури ліквідації ПАТ БАНК КИЇВСЬКА РУСЬ та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку , згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ БАНК КИЇВСЬКА РУСЬ та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ БАНК КИЇВСЬКА РУСЬ .

У зв`язку із виведенням неплатоспроможного банку із ринку в ході процедури ліквідації ПАТ БАНК КИЇВСЬКА РУСЬ відбувся продаж активів банку.

Так, 18.03.2020 відбувся аукціон з продажу Лоту № GL18№ 16951, а саме: Пул активів, що складається з прав вимоги за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання та фізичними особами, дебіторської заборгованості, майнових прав за дебіторською заборгованістю, векселів та майнових прав, що випливають з векселів в кількості 5 одиниць, нерухомості, майнових прав на нерухомість, а саме, активи ПАТ БАНК КИЇВСЬКА РУСЬ , що, у тому числі, складаються з прав вимоги за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання та фізичними особами у кількості 113 договорів.

Також, у складі зазначеного пулу активів продано права вимоги ПАТ БАНК КИЇВСЬКА РУСЬ до ТОВ Ольвита за Кредитним договором №5714-20/8-1 від 15.02.2008, з усіма договорами про внесення змін та доповнень, додатковими угодами і додатками до нього, що є його невід`ємною частиною; договором іпотеки від 19.02.2008, з усіма додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін, та доповненнями до вказаного договору, тощо, що є невід`ємними його частинами, укладеним між іпотекодержателем ПАТ БАНК КИЇВСЬКА РУСЬ та іпотекодавцем ТОВ Ольвита , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою В.О. за реєстровим №553.

Переможцем аукціону стало ТОВ ФК Ю-БЕЙС , ідентифікаційний код юридичної особи: 42901825, що придбало лот №GL18№16951 за ціною 19 294 000,00 грн.

22.04.2020 було укладено договір №UA-EA-2020-03-12-000009-b/42/l про відступлення прав вимоги, з додатком №1 та Додатком №2 до нього, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. та зареєстрований в реєстрі за №617.

06.05.2020 між ТОВ ФК Ю-Бейс та ТОВ ФК Кантієро укладено Договір про відступлення прав вимоги №1 від 06.05.2020, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лапкевич Т.В., зареєстрований в Реєстрі за №523.

Посилаючись на те, що за наведених обставин справи на підставі вказаних договорів до ТОВ ФК Кантієро у встановленому законом порядку перейшли всі права кредитора за кредитним договором №5714-20/8-1 від 15.02.2008 та права іпотекодержателя за договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою Н.М. 19.02.2008 за №553, апелянт вважає, що оскаржуване рішення суду впливає на його права та законні інтереси.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення не вирішувалось питань щодо прав та обов`язків апелянта - ТОВ ФК Кантієро , який не був учасником судового процесу під час розгляду даної справи, а також судом не надавалась правова оцінка його правам, обов`язкам та правовідносинам зі сторонами у справі.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що така оцінка не могла бути надана судом у даній справі, оскільки вищевказаний договір про відступлення права вимоги №1 від 06.05.2020, за яким до ТОВ ФК Кантієро перейшло право вимоги до ТОВ Ольвита , яке ТОВ ФК Ю-Бейс набуло за договором № UA-EA-2020-03-12-000009-Ю/42/1 від 22.04.2020, було укладено після ухвалення оскаржуваного рішення та набрання ним законної сили.

На переконання колегії суддів, апелянт на підтвердження своїх вимог не надав жодних доказів, а судом апеляційної інстанції не встановлено обставин, які б вказували на вирішення оскаржуваним рішенням питань, що безпосередньо стосуються прав та обов`язків ТОВ ФК Кантієро .

Посилання апелянта на те, що ТОВ ФК Кантієро є правонаступником ПАТ БАНК КИЇВСЬКА РУСЬ , колегія суддів відхиляє з огляду на те, що правовідносини з процесуального правонаступництва врегульовані ст. 52 ГПК України, відповідно до якої, зокрема, у разі заміни кредитора в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ПАТ БАНК КИЇВСЬКА РУСЬ , правонаступником якого себе вважає апелянт, скористалося можливістю апеляційного та касаційного оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2019 у справі №910/15629/16.

Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їхні рішення не викликали сумнівів (рішення від 28 жовтня 1999 року у справі Брумареску проти Румунії , заява № 28342/95, § 61). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (рішення від 29 листопада 2016 року у справі Парафія греко-католицької церкви в м. Люпені та інші проти Румунії , заява № 76943/11, § 123).

Європейський суд з прав людини констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів (див. рішення від 21 жовтня 2010 року у справі "Дія-97" проти України , заява № 19164/04, § 47).

Офіційне розуміння правової визначеності як елемента верховенства права надано в пункті 3.1 мотивувальній частині рішення Конституційного Суду України від 29.06.2010 № 17-рп/2010 у справі № 1-25/2010, відповідно до якого одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці є допустимим за умови передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права має базуватися на критеріях, які дадуть змогу передбачити юридичні наслідки своєї поведінки.

У судовій практиці Великої Палати Верховного Суду наголошується на тому, що загальновизнаний принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання і виконуваність судових рішень (постанова від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц). Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. Дія вказаного принципу проявляється не лише у чіткості та зрозумілості закону, скільки в процесі його правозастосування гарантія остаточності та обов`язковості судових рішень є складовими принципу правової визначеності та означають, що остаточне рішення компетентного суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим як для сторін процесу, так і для суду, який ухвалив таке рішення, і не може переглядатися (постанова від 21.02.2020 у справі № 813/2646/18).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

З огляду на вищевикладене, враховуючи предмет позову у даній справі та встановлені судом обставини, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ ФК Кантієро на рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2019 у справі № 910/15629/16.

Керуючись ст. ст. 234, 235, п. 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В :

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Кантієро на рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2019 у справі № 910/15629/16 - закрити.

Матеріали справи № 910/15629/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді М.Г. Чорногуз

О.В. Агрикова