Рішення

від 25.03.2021 по справі 120/1165/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

25 березня 2021 р. Справа № 120/1165/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Бошкової Ю.М.,

за участю:

секретаря судового засідання: Михайловського М.В.,

представника позивача: Корнійчука Д.А.,

представника відповідача: Мельник Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро"

до: Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Погребищенський районний відділ ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький)

про: визнання протиправними дій, скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро" (далі - СТОВ "Дніпро", позивач) з адміністративним позовом до Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький); Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач); Погребищенського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання протиправними дій та скасування постанов.

Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача зазначає, що оскаржувані дії та постанови є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки державними виконавцями з порушенням встановленого ч. 4 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» , Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 виконавче провадження № 64083452 з примусового виконання постанови Управління Держпраці у Вінницькій області № ВН13436/1572/ПД/АВ-ФС від 24.11.2020 року передано з Погребищенського районного відділу ДВС Центарльно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально- Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) для подальшого виконання, чим порушені права позивача, як боржника у виконавчому провадженні.

Ухвалою суду від 22.02.2021 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків останньої.

04.03.2021 року на виконання вимог ухвали суду від 22.02.2021 року стороною позивача подано позовну заяву у новій редакції відповідно до якої позивач просить:

- визнати протиправними дії заступника начальника Центарльно-Західного міжрегіональне управління Міністерства юстиції - начальника Управління примусового виконання рішень у Вінницькій області (м. Хмельницький) щодо винесення постанови №36/2-22/21 від 27.01.2021 року про передачу матеріалів виконавчого провадження №64083452 з Погребищенського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Сускова А.;

- скасувати постанову заступника начальника Центарльно-Західного міжрегіональне управління Міністерства юстиції - начальника Управління примусового виконання рішень у Вінницькій області (м. Хмельницький) №36/2-22/21 від 27.01.2021 року про передачу матеріалів виконавчого провадження №64083452 з Погребищенського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Сускова А.

Ухвалою суду від 15.03.2021 року відкрито провадження у справі за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро" до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання протиправними дій та скасування постанови. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку, визначеному ст. 287 КАС України. Судове засідання у справі призначено на 23.03.2021 року. Окрім того, залучено Погребищенський районний відділ державної виконавчої служби Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) до участі у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача та витребувано у відповідача належним чином засвідчену копію виконавчого провадження №63458281.

22.03.2021 року до суду подано відзив на позовну заяву та матеріали виконавчого провадження №63458281. В обґрунтування позиції відповідача у відзиві зазначається, що відповідно до п.7 розділу V Інструкції з організації примусового виконання рішень передача виконавчих проваджень на виконання може здійснюватися, зокрема, до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень, відділів державної виконавчої служби та виконавчих груп, утворених при цих органах, - за рішенням начальника управління забезпечення примусового виконання рішень щодо виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні у відділах державної виконавчої служби.

Як зазначає представник відповідача, заступником начальника Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - начальником Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально- Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Андрієм Сусковим прийнято рішення щодо передачі виконавчого провадження №63458281 до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), про що винесено відповідну постанову, в якій зазначено обставини, що обумовили передачу виконавчого провадження, та строки передачі матеріалів виконавчого провадження.

Так, в постанові зазначені обставини, що обумовили передачу виконавчого провадження, а саме: з метою забезпечення неупередженого, своєчасного і в повному обсязі вчинення виконавчих дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» , Інструкцією з організації примусового виконання рішень, а також для збалансування навантаження територіальних відділів державної виконавчої служби та відділу примусового виконання рішень, забезпечення належних показників роботи органів державної виконавчої служби, на виконання пункту 2.1 Рішення колегії Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) №1 від 19.02.2020 року «Про стан виконання рішень про стягнення коштів до державного бюджету» .

Також, відповідач наголошує, що у даній справі відсутнє порушене право СТОВ «Дніпро» , як боржника. Оскільки, передача виконавчого провадження в інший орган державної виконавчої служби для подальшого його виконання ніяк не порушило прав останнього, адже виконавче провадження буде виконуватись на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження» , іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно Закону України «Про виконавче провадження» , а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

З огляду на зазначене, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог СТОВ «Дніпро» у повному обсязі.

У судовому засіданні 23.03.2021 року представник позивача зазначив, що при винесені оскаржуваної постанови у відповідача були відсутні будь-які підстави, визначені пунктами 6-9 Розділу V Інструкції з організації примусового виконання рішень для передачі виконавчого провадження.

Представник відповідача, посилаючись на абзац 6 пункту 6 вищезазначеної Інструкції зазначила, що підставою для передачі виконавчого провадження є наявність інших обставин, що ускладнюють виконання рішення. Окрім того, сторона відповідача наголошувала, що права позивача не порушено, адже передача виконавчого провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого не нівелює обов`язку СТОВ «Дніпро» щодо сплати штрафу в рамках виконавчого провадження №63458281.

Так, на переконання сторони відповідача постанова №36/2-22/21 від 27.01.2021 року є законною та обґрунтованою, оскільки прийнята з метою забезпечення неупередженого, своєчасного і в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Представник третьої особи погодилась з позицією відповідача, що права позивача не порушено та поклалась на розсуд суду при вирішенні даної адміністративної справи. Окрім того, у судовому засіданні зазначила, що під час вчинення виконавчих дій в Погребищенського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) не виникало обставин, які могли б ускладнювати виконання постанови Управлінням Держпраці у Вінницькій області.

Окрім того, у судовому засіданні вирішено витребувати у відповідача доповідну записку заступника начальника Управління - начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Килинчука С.І. від 27.01.2021 року.

У судовому засіданні оголошено перерву до 25.03.2021 року.

24.03.2021 року на адресу суду супровідним листом від 24.03.2021 року №3927/2.3-22/7 направлено доповідну записку від 27.01.2021 року.

25.03.2021 року представником позивача подано письмові додаткові пояснення, у яких останній повторно зазначає про відсутність підстав для передачі матеріалів виконавчого провадження та вказує, що відповідачем порушено право боржника на виконання рішення за місцем знаходження нерухомого майна, а також права, передбачені статтею 19 Закону України "Про виконавче провадження".

У судовому засіданні 25.03.2021 року представник позивача надав додаткові пояснення, аналогічні наведеним письмовим поясненням.

Представник відповідача додатково зазначила, що на її думку права позивача не порушені.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, судом встановлено таке.

24.11.2020 року Управлінням Держпраці у Вінницькій області прийнято постанову №ВН13436/1572/ПД/АВ-ФС про накладення штрафу на СТОВ «Дніпро» в розмірі 700000,00 гривень.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 21.12.2020 року відкрито провадження у справі №120/7958/20-а за позовом СТОВ «Дніпро» до Управління Держпраці у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови.

Ухвалою від 20.01.2021 року у справі №120/7958/20-а вирішено зупинити стягнення на підставі постанови Управління Держпраці у Вінницькій області від 24.11.2020 року №ВН13436/1572/ПД/АВ-ФС про накладення на СТОВ "Дніпро" штрафу в розмірі 700000 гривень.

27.01.2021 року заступник начальника Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) - Сусков А.О. при розгляді доповідної записки заступника начальника Управління - начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Калинчука С.І. від 27.01.2021 року виніс постанову №36/2-22/21 про передачу матеріалів виконавчого провадження №64083452.

На виконання вищезазначеної постанови головним державним виконавцем Погребищенського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Коротуном Р.П. прийнято постанову від 02.02.2021 року. Відповідно до якої постановлено передати матеріали виконавчого провадження №64083452 до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).

У подальшому, постановою заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Мельник Т.П. від 04.02.2021 року постановлено прийняти виконавче провадження №64083452 з примусового виконання постанови №ВН13436/1572/ПД/АВ-ФС від 24.11.2020 року.

Позивач вважає постанову №36/2-22/21 від 27.01.2021 року протиправною, тому за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується наступним.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади щодо примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначає Закон України від 02.06.2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII).

Згідно зі статтею 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Розділом IV Закону України "Про виконавче провадження" визначені загальні умови та порядок здійснення виконавчого провадження.

Так, статтею 25 вищезазначеного Закону передбачені особливості підвідомчості виконавчих проваджень органам державної виконавчої служби та утворення виконавчих груп.

У разі хвороби державного виконавця, його перебування у відрядженні чи відпустці, звільнення чи відсторонення від посади державного виконавця, включення державного виконавця до складу виконавчої групи при іншому органі державної виконавчої служби, відводу (самовідводу) державного виконавця, наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення, виконавче провадження може бути передане від одного державного виконавця до іншого (частина 2 статті 25 Закону №1404-VIII).

Відповідно до частини 3 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відводу (самовідводу) всіх державних виконавців органу державної виконавчої служби, утворення виконавчої групи, якщо виконавчі провадження щодо одного й того самого боржника відкриті в різних органах державної виконавчої служби, наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення, виконавче провадження може бути передане від одного органу державної виконавчої служби до іншого.

Окрім того, передача виконавчих проваджень від одного державного виконавця до іншого, від одного органу державної виконавчої служби до іншого або до виконавчої групи здійснюється в порядку, визначеному Міністерством юстиції України (частина 4 статті 25 Закону №1404-VIII).

Так, наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 затверджено Інструкції з організації примусового виконання рішень (далі - Інструкція). Ця Інструкція розроблена відповідно до Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", Закону України від 02.06.2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон), інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до положень пункту 4 Розділу 1 «Загальні положення» Інструкції відділу примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, за якими:

- боржниками є територіальні органи центральних органів виконавчої влади та їх структурні підрозділи, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, окружні прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи;

- сума зобов`язання становить від двадцяти п`яти до п`ятдесяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

З матеріалів справи вбачається, що постанова №ВН13436/1572/ПД/АВ-ФС від 24.11.2020 року не належить до жодної з перерахованих категорій, адже боржником є сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро» , а сума зобов`язання становить 700000,00 грн.

Відтак, постанова №ВН13436/1572/ПД/АВ-ФС від 24.11.2020 року підвідомча Погребищенському районному відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), яким і було початково відкрито виконавче провадження за вищезазначеною постановою Управління Держпраці у Вінницькій області.

Розділом V Інструкції визначено порядок передачі виконавчих документів та виконавчих проваджень.

Відповідно до абзацу 3 пункту 1 Розділу V Інструкції питання про передачу виконавчого документа іншому органу державної виконавчої служби вирішується начальником органу державної виконавчої служби вищого рівня (про передачу виконавчого документа з відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - директором цього Департаменту), про що виноситься відповідна постанова (крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 6 цього розділу).

Згідно з пунктом 6 Розділу V Інструкції виконавче провадження передається з одного органу державної виконавчої служби до іншого у разі:

- якщо місце проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна знаходиться на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби;

- відводу (самовідводу) всіх державних виконавців органу державної виконавчої служби;

- утворення виконавчої групи при кількох органах державної виконавчої служби;

- якщо виконавчі провадження щодо одного й того самого боржника відкриті в різних органах державної виконавчої служби;

- ліквідації або реорганізації органу державної виконавчої служби;

- наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення.

Відтак, Інструкцією чітко визначено перелік підстав, які можуть слугувати причиною для передачі виконавчого провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого.

З приводу вищеперелічених підстав, суд вказує, що з матеріалів справи та пояснень сторін не встановлено наявність жодної із визначених пунктом 6 Розділу V Інструкції обставин.

У свою чергу, представник відповідача обґрунтовуючи законність оскаржуваної постанови, зокрема, зазначила, що передача матеріалів виконавчого провадження здійснена відповідно до вимог абзацу 7 пункту 6 Розділу V Інструкції (наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення). Однак, суд такі доводи вважає безпідставними та необгрунтованими, оскільки стороною відповідача не надано будь-яких доказів щодо наявності конкретних обставин, які ускладнюють виконання рішення.

Більш того, на запитання суду, третя особа також повідомила, що при вчиненні виконавчих дій у Погребищенського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) не виникало обставин, які ускладнюють виконання рішення Управління Держпраці у Вінницькій області від 24.11.2020 року №ВН13436/1572/ПД/АВ-ФС та на даний час не проводиться жодних виконавчих дій, оскільки постановою від 25.01.2021 року зупинено вчинення виконавчих дій.

Відповідно до положень пунктів 7 - 9 Розділу V Інструкції передача виконавчих проваджень на виконання може здійснюватися:

- у випадку, передбаченому абзацом другим пункту 6 цього розділу, - за рішенням державного виконавця, на виконанні у якого перебуває виконавче провадження;

- до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, інших органів державної виконавчої служби та виконавчих груп, утворених при цих органах, - за рішенням директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо будь-яких виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні в органах державної виконавчої служби;

- до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень, відділів державної виконавчої служби та виконавчих груп, утворених при цих органах, - за рішенням начальника управління забезпечення примусового виконання рішень щодо виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні у відділах державної виконавчої служби.

У випадках, передбачених абзацами третім та четвертим пункту 7 цього розділу, особа, яка прийняла рішення про передачу матеріалів виконавчого провадження, виносить вмотивовану постанову, де обов`язково зазначаються обставини, що обумовили передачу виконавчого провадження, та строки передачі матеріалів виконавчого провадження, які не можуть перевищувати п`яти робочих днів. Постанова надсилається сторонам виконавчого провадження та до відповідних органів державної виконавчої служби.

Про передачу виконавчого провадження іншому органу державної виконавчої служби або до виконавчої групи державний виконавець виносить відповідну постанову, яку разом з матеріалами виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня її винесення надсилає до органу державної виконавчої служби, до якого передається виконавче провадження.

Державний виконавець, якому передано виконавче провадження, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження матеріалів виконавчого провадження зобов`язаний винести постанову про прийняття виконавчого провадження, яку надсилає сторонам виконавчого провадження.

З аналізу зазначених положень законодавства випливає, що при передачі матеріалів виконавчого провадження на виконання до іншого органу чи відділу виноситься вмотивована постанова, де обов`язково зазначаються обставини, що обумовили передачу виконавчого провадження.

У свою чергу, зі змісту постанови від №36/2-22/21 від 27.01.2021 року вбачається, що вона винесена з метою забезпечення неупередженого, своєчасного і в повному обсязі вчинення виконавчих дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» , Інструкцією з організації примусового виконання рішень, а також для збалансування навантаження територіальних відділів державної виконавчої служби та відділу примусового виконання рішень, забезпечення належних показників роботи органів державної виконавчої служби, на виконання пункту 2.1 Рішення колегії Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) №1 від 19.02.2020 року «Про стан виконання рішень про стягнення коштів до державного бюджету» , відповідно до Розділу V Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України за №512/5 від 02.04.2012 року.

Так, відповідач при винесенні оскаржуваної постанови не зазначив жодної обставини, яка б обумовлювала необхідність передачі матеріалів виконавчого провадження, а, у свою чергу, обмежився загальним формулюванням мети здійснення такої передачі (з метою забезпечення неупередженого, своєчасного і в повному обсязі вчинення виконавчих дій).

Суд додатково наголошує, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Однак, з матеріалів справи та наданих пояснень сторін вбачається, що у відповідача не було законних підстав для прийняття оскаржуваної постанови.

Більш того, при винесенні оскаржуваної постанови відповідач не навів конкретних норм статей діючого законодавства, керуючись якими він дійшов висновку про необхідність передачі матеріалів виконавчого провадження.

У свою чергу, дослідивши доповідну записку заступника начальника Управління - начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Калинчука С.І. від 27.01.2021 року, посилання на яку міститься у постанові №36/2-22/21 від 27.01.2021 року, суд зазначає таке.

За змістом зазначеної доповідної записки посадовою особою фактично висловлено пропозицію щодо передачі матеріалів виконавчого провадження, що прямо прописано в останній. Окрім того, посилання на конкретні норми законодавства, якими передбачені обставини для здійснення таких дій відсутнє.

У свою чергу, Рішення колегії Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) №1 від 19.02.2020 року «Про стан виконання рішень про стягнення коштів до державного бюджету» , на пункт 2.1 якого посилається відповідач у оскаржуваному наказі, не є нормативно-правовим актом та носить рекомендаційний характер та не може слугувати самостійною підставою для прийняття рішення щодо передачі матеріалів виконавчого провадження.

Щодо доводів представника відповідача, що оскаржуваною постановою не порушено права позивача, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» , боржник має право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Так, судом встановлено, що відповідач не надіслав оскаржувану постанову позивачу, а надав останню лише на адвокатський запит №01 від 10.02.2021 року. Окрім того, необґрунтована передача матеріалів виконавчого провадження зумовлює додаткові перешкоди для позивача при бажанні ним скористатись правами на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення та іншими правами, визначеними статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження» .

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що дії заступника начальника Центарльно-Західного міжрегіональне управління Міністерства юстиції - начальника Управління примусового виконання рішень у Вінницькій області (м. Хмельницький) щодо винесення постанови №36/2-22/21 від 27.01.2021 року про передачу матеріалів виконавчого провадження №64083452 з Погребищенського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Сускова А. О. є протиправними.

Відтак, постанова №36/2-22/21 від 27.01.2021 року про передачу матеріалів виконавчого провадження №64083452 з Погребищенського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Сускова А. підлягає скасуванню.

Щодо вимоги сторони позивача про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, зазначаю наступне.

Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі. Тобто, питання щодо зобов`язання відповідача подати такий звіт вирішується судом під час постановлення судового рішення.

Таким чином, встановлення строку на подачу звіту про виконання судового рішення є правом суду, який ухвалив судове рішення, а не його обов`язком.

У даному ж випадку, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням зазначеного рішення.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, судовий збір у сумі 2270,00 грн. підлягає стягненню з Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) на користь позивача.

Крім того, відповідно до частин 1, 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Щодо заявлених до відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу, то суд зазначає таке.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з частиною 2 статті 16 КАС України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI).

Згідно з положеннями статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Частиною другою статті 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За змістом частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 134 КАС України).

Водночас за приписами частини 7 статті 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частин 7, 9 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє суду дійти висновку, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов`язані з оплатою правової допомоги. Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги та інші документи, що свідчать про витрати сторони, пов`язані із наданням правової допомоги.

Окрім того, у рішенні ЄСПЛ від 23.01.2014 року у справі « East/West Alliance Limited» проти України» , заява № 19336/04, зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою (п. 268, 269).

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Так, на підтвердження понесених в ході розгляду справи витрат представником позивача надано Договір № 13 від 09.12.2020 року про надання правової допомоги, укладений між адвокатським бюро «Корнійчук та партнери» (далі - Бюро, Виконавець) в особі керуючого бюро - адвоката Корнійчука Д.А. та СТОВ «Дніпро» (далі - Клієнт, Замовник).

Відповідно до п.1.1. зазначеного Договору Клієнт доручає Бюро приймає на себе зобов`язання надати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, щодо захисту інтересів Клієнта в усіх судових органах, правоохоронних, органах державної влади, перед фізичними особами (ФОП) та юридичними особами публічного та приватного права на території України та за її межами з питань адміністративної юрисдикції, а клієнт прийняти такі послуги.

Пунктом 1.1.1 передбачено, що така правова допомога надається Клієнту у справі про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

Відповідно до пункту 5.1 Договору вартість наданих послуг Бюро визначає в індивідуальному порядку в залежності від категорії та складності справи, та оформляється через додаткову угоду.

Згідно з актом надання послуг №07 від 12.02.2021 року адвокатським бюро «Корнійчук та партнери» та СТОВ «Дніпро» склали Акт наданих послуг, стосовно того, що Виконавець передав, а Замовник прийняв наступні послуги:

- опрацюванння листа № 1226/3 від 02.02.2021 року та листа №1460/2.3-22/7 від 04.02.2021 року (1 год.) - 1200 грн.;

- формування правової позиції та аналіз судової практики (2 год) - 2400 грн.;

- підготовка позовної заяви щодо дій органів виконання рішень (2 год.) - 2400 грн.;

- адвокатський запит №01 від 10.02.2021 року (0,5 год.) - 600 грн.

Окрім того, у пункті 1.1. акту надання послуг №07 від 12.02.2021 року серед іншого зазначено, що сторони погодили, що вартість послуг знижено та до сплати складає 4800,00 грн.

На підтвердження розрахунку між адвокатом та позивачем надано платіжне доручення №66 від 12.02.2021 року на суму 4800,00 грн.

Проаналізувавши поданні документи, перевіривши дійсність наданих послуг, суд враховує позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у додатковій постанові від 19.02.2020 року по справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), у якій вказано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відтак, беручи до уваги предмет спору, складність справи, її значення для позивача та обсяг адвокатських послуг, що був необхідним для захисту інтересів позивача в суді у зв`язку з розглядом цієї справи, суд доходить переконання, що за результатами розгляду цієї справи на користь позивача підлягають відшкодуванню витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 4800 грн.

Керуючись статтями 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 287 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії заступника начальника Центарльно-Західного міжрегіональне управління Міністерства юстиції - начальника Управління примусового виконання рішень у Вінницькій області (м. Хмельницький) щодо винесення постанови №36/2-22/21 від 27.01.2021 року про передачу матеріалів виконавчого провадження №64083452 з Погребищенського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Сускова А.О.;

Скасувати постанову заступника начальника Центарльно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - начальника Управління примусового виконання рішень у Вінницькій області (м. Хмельницький) №36/2-22/21 від 27.01.2021 року про передачу матеріалів виконавчого провадження №64083452 з Погребищенського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Сускова А. О.

Стягнути на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро" судовий збір в розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).

Стягнути на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро" витрати на правничу допомогу в розмірі 4800,00 грн. (чотири тисячі вісімсот гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро" (вул. Центральна, 61, с. Мончин, Погребищенський район, Вінницька область; код ЄДРПОУ 03729871).

Відповідач: Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036; код ЄДРПОУ 43316784).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Погребищенський районний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (вул. Б. Хмельницького, 83-А, м. Погребище, Погребищенський район, вінницька область, 22200; код ЄДРПОУ 34335010).

Рішення в повному обсязі сформовано: 25.03.2021 року.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна