Рішення

від 22.03.2021 по справі 200/11083/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2021 р. Справа№200/11083/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкової вимоги та податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

01 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із зустрічною позовною заявою до Головного управління ДПС у Донецькій області в адміністративній справі № 200/7583/20-а за позовом Головного управління ДПС в Донецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

Ухвалою суду у справі № 200/7583/20-а від 08 вересня 2020 року зустрічна позовна заява була залишена без руху.

Ухвалою суду у справі № 200/7583/20-а від 30 вересня 2020 року зустрічну позовну заяву повернуто ОСОБА_1 .

Відповідно до Постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року скасовано та матеріали зустрічної позовної заяви направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

27 листопада 2020 року ухвалою суду у справі № 200/7583/20-а матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області виділені у самостійне провадження та задоволено самовідвід судді, у якого на розгляді перебувала справа № 200/7583/20-а.

Розпорядженням про повторний автоматичний розподіл справ № 210 від 27 листопада 2020 року здійснено повторний розподіл справи № 200/7583/20-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області, справі присвоєний № 200/11083/20-а.

Ухвалою від 02 грудня 2020 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 21 грудня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

В обґрунтування заявлених вимог у представником позивача зазначено, що про наявність оскаржених податкових вимог та повідомлень-рішень позивач дізнався лише під час отримання адміністративного позову Головного управління ДПС в Донецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

Також у позовній заяві вказано, що відповідачем було порушено порядок та строки надіслання даних податкових повідомлень-рішень. Повідомлення про отримання податкової вимоги форми Ф від 27.10.2016 р. позивач не отримував, на повідомленні про вручення поштового відправлення міститься якийсь підпис, але ОСОБА_1 він не належить, розшифровка підпису з зазначенням його імені відсутня.

Відправка та вручення вказаного повідомлення проведені з порушенням Правил надання послуг поштового зв`язку, за якими матеріали звітності, документи і декларації платників податків пересилаються в межах України в листах, бандеролях, посилках з оголошеною цінністю з додержанням цих Правил та з урахуванням особливостей, визначених у Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій.

Під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв`язку на підставі пред`явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище. Проте, прізвище на поштовому повідомлені ОСОБА_1 відсутнє.

Податкова вимога датована 27.10.2016 р. № 7437-17 направлена ОСОБА_1 у квітні 2017 року, будь-який опис відправлення відсутній, а тому неможливо встановити, чи дійсно ця податкова вимога була у поштовому відправленні.

На момент постановки ОСОБА_1 на облік як фізичної особи-підприємця, ним зазначено адресу АДРЕСА_1 .

Згодом село Новопетриківка (частина села, де він проживає), було перейменоване на с. Ялинське Великоновосілківського району Донецької області. Тобто, адреса його місця проживання не змінилась, тому в нього не було обов`язку повідомляти про перейменування села податковий орган, але обов`язком останнього є надсилання кореспонденції на дійсну адресу проживання ОСОБА_1 . Відомості щодо перейменування села містяться у відкритих джерелах та додаткового доказування не потребують. Натомість, листи з податковими повідомленнями-рішеннями та інша кореспонденція надсилались за завідомо невірною адресою.

Вважає, що вказані порушення під час прийняття оскаржуваних рішень є істотними та тягнуть за собою необхідність їх скасування у повному обсязі.

Також представник позивача зазначив, що будь-яка заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб відсутня, необхідні платежі сплачуються регулярно та своєчасно, розрахунок податкового боргу не відповідає дійсності, що підтверджується квитанціями, які додані до матеріалів провадження,

Щодо вимог з несвоєчасної сплати земельного податку зазначив, що ОСОБА_1 дійсно є фізичною особою-підприємцем. За ним обліковуються лише дві земельні ділянки, які розташовані на території Новопетриківської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області, одна знаходиться за межами населеного пункту та має призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а друга знаходиться в межах с. Новопетриківка та її призначення - землі громадської та житлової забудови. За даними інформаційної системи ДПС України, кількість таких ділянок складає 8, загальною площею 35,61 га. Проте, з вказаними даними позивач не згоден, деякі з цих земельних ділянок йому не належать, оформлені на померлих осіб, із заявами про прийняття спадщини він не звертався.

Крім того, ОСОБА_1 був сплачений земельний податок замість власників земельних ділянок, що підтверджується відповідними квитанціями.

Відомості інформаційної системи ДПС, за даними якої за ОСОБА_1 обліковується 8 ділянок землі загальної площею 35,61 га, не відповідають дійсності. ОСОБА_1 має на праві власності (користування) меншу кількість земельних ділянок, що тягне за собою обов`язок сплати податку на землю у меншому розмірі, ніж нараховано податковим органом.

Просив суд врахувати строки давності виникнення податкового боргу, які визначені статтею 102 Податкового кодексу України.

З наведених підставі представник позивача просив скасувати:

податкову вимогу форми Ф від 27.10.2016 р. № 7437-17 на суму 11660 грн. 01 коп.;

податкові повідомлення-рішення (земельний податок з фізичних осіб):

№ 5265053-0000-0538 від 07.05.2018 р. на суму 2,04 грн. (податковий період 2018);

№ 5265054-0000-0538 від 07.05.2018 р. на суму 43,73 грн. (податковий період 2018);

№ 5265051-0000-0538 від 07.05.2018 р. на суму 516,39 грн. (податковий період 2018);

№ 5265052-0000-0538 від 07.05.2018 р. на суму 7,95 грн. (податковий період 2018);

№ 5265055-0000-0538 від 07.05.2018 р. на суму 1032,79 грн. (податковий період 2018);

№ 5265056-0000-0538 від 07.05.2018 р. на суму 603,12 грн. (податковий період 2018);

№ 5265057-0000-0538 від 07.05.2018 р. на суму 439,86 грн. (податковий період 2018);

№ 5265058-0000-0538 від 07.05.2018 р. на суму 926,56 грн. (податковий період 2018);

№ 9901126-4982-0538 від 30.06.2019 р. на суму 1005,21 грн. (податковий період 2019);

№ 9901127-4982-0538 від 30.06.2019 р. на суму 1721,31 грн. (податковий період 2019).

Відповідач надав відзив на позовну заяву, де вказав, що відповідно до інформаційної системи ДПС України у користуванні ОСОБА_1 на території Новопетриківської сільської ради значаться:

земельна ділянка загальною площею 10,36 га для ведення сільськогосподарського товарного виробництва;

земельна ділянка загальною площею 9,10 га для ведення сільськогосподарського товарного виробництва;

земельна ділянка загальною площею 6,05 га для ведення сільськогосподарського товарного виробництва;

земельна ділянка загальною площею 4,32 га для ведення сільськогосподарського товарного виробництва;

земельна ділянка загальною площею 5,18 га для ведення сільськогосподарського товарного виробництва;

земельна ділянка загальною площею 0,24 га для будівництва і обслуговування житлових будівель і споруд;

земельна ділянка загальною площею 0,01 га для будівництва і обслуговування житлових будівель і споруд;

земельна ділянка загальною площею 0,35 га для ведення особистого селянського господарства.

На запит ГУ ДПС у Донецькій області вих. № 70261/10/05-99-57-10 від 04.09.2020, Новопетриківська сільська рада Великоновосілківського району Донецької області листом вих. № 227 від 10.09.2020 (вх. ГУ ДПС у Донецькій області № 115180/10 від 11.09.2020) повідомила, що у ОСОБА_1 обліковуються земельні паї (рілля) площею: 5,18 га, кадастровий номер 1421283600:01:001:0059, земельні паї (рілля) площею 4,32 га, 6,05 га, 9,10 га, 10,36 га, а також присадибна ділянка площею 0,24 га, для будівництва і обслуговування будинку 0,01 га, площа під ОСГ - 0,35 га.

У 2018 році згідно рішення Новопетриківської сільської ради від 20.07.2017р. № 7/27-133 затверджена ставка земельного податку склала 0,3%.

Отже, по кожній земельній ділянці у 2018-2019 роках ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). визначені податкові зобов`язання з земельного податку та сформовані ППР, які вручено платнику згідно з корінцями ППР.

Згідно з даними інформаційної системи ДПС України у позивача станом на 26.10.2016 року обліковувалась заборгованість з земельного податку з фізичних осіб (код платежу 18010700) в сумі 11 660,01 грн., яка виникла у зв`язку з несплатою відповідних нарахувань.

Податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановлені строки суму: узгодженого грошового зобов`язання: непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом. Оскаржувану вимогу від 27.10.016 № 7437-17 на суму 11 660 грн. 01 коп. було формовано автоматично інформаційною системою у зв`язку з наявністю у ОСОБА_1 податкового боргу.

Податкова вимога була направлена на адресу АДРЕСА_1 , та вручена особисто 04.03.2017 року, що підтверджується копією поштового повідомлення про вручення.

З наведених підстав відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі обставини.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) як платник податків перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Донецькій області (Мар`їнське управління, Великоновосілківська ДПІ (Великоновосілківський р-н)).

Судом також встановлено, що за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) обліковуються земельні паї (рілля) площею: 5,18 га, кадастровий номер 1421283600:01:001:0059, земельні паї (рілля) площею 4,32 га, 6,05 га, 9,10 га, 10,36 га, а також присадибна ділянка площею 0,24 га, для будівництва і обслуговування будинку 0,01 га, площа під особисте селянське господарство - 0,35 га.

Вказана інформація підтверджується листом Новопетриківської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області від 10.09.2020 року № 227 на запит Головного управління ДПС у Донецькій області від 04.09.2020 року вих. № 70261/10/05-99-57-10 (т.1 а.с.246).

Аналогічна інформація щодо позивача міститься в базі даних податкового органу, а саме у користуванні позивача на території Новопетриківської сільської ради значаться земельні ділянки загальною площею:

- 10,36 га для ведення сільськогосподарського товарного виробництва;

- 9,10 га для ведення сільськогосподарського товарного виробництва;

- 6,05 га для ведення сільськогосподарського товарного виробництва;

- 4,32 га для ведення сільськогосподарського товарного виробництва;

- 5,18 га для ведення сільськогосподарського товарного виробництва;

- 0,24 га для будівництва і обслуговування житлових будівель і споруд;

- 0,01 га для будівництва і обслуговування житлових будівель і споруд;

- 0,35 га для ведення особистого селянського господарства.

Крім того, зазначені відомості підтверджуються наданою відповідачем інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.1 а.с.84-158, 171-245).

Сторонами не заперечується, що у 2018 році згідно з рішенням Новопетриківської сільської ради від 20.07.2017 року № 7/27-133 затверджена ставка земельного податку складала 0,3%.

Відповідачем по кожній земельній ділянці у 2018-2019 роках ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) визначені податкові зобов`язання з земельного податку та сформовані спірні податкові повідомлення-рішення, зокрема:

від 07.05.2018 № 5265051-0000-0538 на суму 516,39 грн.;

від 07.05.2018 № 5265052-0000-0538 на суму 7,95 грн.;

від 07.05.2018 № 5265053-0000-0538 на суму 2,04 грн.;

від 07.05.2018 № 5265054-0000-0538 на суму 43,73 грн.;

від 07.05.2018 № 5265055-0000-0538 на суму 1032,79 грн.;

від 07.05.2018 № 5265056-0000-0538 на суму 603,12 грн.;

від 07.05.2018 № 5265057-0000-0538 на суму 439,86 грн.;

від 07.05.2018 № 5265058-0000-0538 на суму 926,56 грн.;

від 30.06.2018 №9901127-4982-0538 на суму 1721,31 грн.;

від 30.06.2018 № 9901126-4982-0538 на суму 1005,21 грн.

Прийняття на направлення платнику вказаних податкових повідомлень-рішень підтверджується корінцями ППР (т.1 а.с.249-250, т.2 а.с.1).

За наданими відповідачем відомостями згідно з даними інформаційної системи ДПС України за позивачем станом на 26.10.2016 року обліковувалась заборгованість з земельного податку з фізичних осіб (код платежу 18010700) в сумі 11 660,01 грн.

З метою погашення податкового боргу контролюючим органом на адресу позивача надсилалася податкова вимога форми Ф від 27.10.2016 року №7437-17, яка направлена на податкову адресу платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримана платником податків 04.03.2017 року (т.1 а.с.248).

Сума податкового боргу відображена в інтегрованих картках платника податків, які містять, в тому числі, суми здійснених позивачем платежів.

Зокрема, нарахування земельного податку за 2018 рік склало 3572,44 грн. (т.1 а.с.159-166).

У 2019 році згідно з рішенням Новопетриківської сільської ради від 20.06.2018 року № 7/38-197 затверджена ставка земельного податку склала 0,5 % (т.2 а.с.8-18).

Нарахування земельного податку за 2019 рік склало 5993,53 грн. (т.2 а.с.4-5).

З урахуванням встановлених обставин, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 статті 16 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком є обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 статті 36 ПК України).

Згідно з п. 54.1 статті 54, п. 56.11 статті 56 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України, яка визначає строки сплати податкового зобов`язання, встановлено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пункт 54.3 статті 54 ПК України визначає випадки, коли контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Платник податків несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого контролюючим органом узгодженого грошового зобов`язання (п. 54.5 статті 54 ПК України).

Згідно з п. 58.1 статті 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Згідно з пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України платою за землю є обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пп. 14.1.72 п. 14.1 статті 14 ПК України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Згідно пп. 14.1.136 п. 14.1 статті ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України , визначено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об`єктами оподаткування - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності (статті 269, 270 ПК України).

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (пункт 286.1 статті 286 ПК України).

Позивачем не спростовані ані факт користування вищезазначеними земельними ділянками, ані розрахунки земельного податку, відображені в інтегрованій картці позивача та спірних податкових повідомленнях-рішеннях.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом є податковим боргом.

Відповідно до п. 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з абз. 6 п. 42.4 статті 42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Відповідно до п. 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Отже, доводи позивача про порушення відповідачем п. 18 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, відповідно до якого матеріали звітності, документи і декларації платників податків пересилаються в межах України в листах, бандеролях, посилках з оголошеною цінністю з додержанням цих Правил та з урахуванням особливостей, визначених у Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 1997 р. № 799 (Офіційний вісник України, 1997 р., число 31, с. 41), є неприйнятними, оскільки ці положення стосуються відправлення пошти, про яку в них йдеться, платниками податків, а не податковими органами.

Відповідно до п. 106 вказаних Правил під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв`язку на підставі пред`явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище.

Вказані положення визначають дії працівника поштового зв`язку, і не стосуються дій податкових органів, тому посилання на нього позивачем є неприйнятним.

Посилання позивача на зміну назви частини населеного пункту, в якому він проживає, з с. Новопетриківка на с. Ялинське, також є неприйнятними, оскільки це не вплинуло на надіслання та вручення йому поштової кореспонденції як податкового органу, так і суду. Крім того, такі посилання спростовані наявними у справі доказами. Так на повідомленні про вручення поштового відправлення - вимоги податкового органу стоїть штрих-код поштової служби з відміткою Новопетриківка . Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ІПН НОМЕР_1 ) місцезнаходженням фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є адреса: АДРЕСА_2 , яка починаючи з дати державної реєстрації відповідача фізичною особою-підприємцем (12.07.2001 року) не змінювалася (т.1 а.с.167-170).

З цього приводу суд також зауважує, що перейменування населеного пункту у встановленому законодавством порядку є загальновідомою обставиною, яка не унеможливлює отримання поштової кореспонденції у разі зазначення колишньої назви населеного пункту.

Надіслання податкової вимоги через деякий час після її винесення, а не в день її винесення, не спростовує факт її надіслання на податкову адресу відповідача, і не призводить до її нечинності.

З наведених підстав суд дійшов висновку, що податковим органом дотримані встановлені Податковим кодексом України правила вручення (надіслання) податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги, у зв`язку з чим відповідно до вимог вказаного Кодексу такі документи вважаються належним чином врученими платнику податків, що доведено матеріалами справи (т.1 а.с.247-250, т.2 а.с.1).

Стосовно посилань позивача на візуальну відмінність підпису про отримання спірних податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, вказані обставини позивачем належним чином не доведені, клопотань про призначення відповідної експертизи перед судом позивач не заявляв.

Щодо дотримання відповідачем строків давності суд зазначає, що відповідно до п. 102.1. статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань, в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).

У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов`язаних з декларуванням податкових зобов`язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.

З місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов`язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов`язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами цього Кодексу.

Зі свого боку позивачем не наведено жодного обґрунтування, яке саме нарахування податковим органом здійснено за межами встановленого вказаними нормами строку тривалістю 1095 днів. Виходячи з періодів нарахування податкових платежів у спірних рішеннях, судом не встановлено порушення вказаного строку.

Заперечення позивача щодо належності земельних ділянок спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема наданою відповідачем інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.1 а.с.84-158, 171-245).

При цьому суд зауважує, що володіння земельними ділянками передбачає не лише наявність права власності, а також право оренди земельних ділянок, яке зареєстроване за позивачем і не позбавляє його обов`язку сплачувати земельний податок у встановленому розмірі.

Через наявність в матеріалах справи вказаної інформації суд не знайшов підстав для додаткового витребування вказаних відомостей, про що клопотав позивач.

За приписами статті 13 Конституції України власність зобов`язує. Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Отже, виходячи з вказаних загальних конституційних норм, позивач зобов`язаний вести як облік земельних ділянок, якими він володіє та користується, так і облік податкових зобов`язань, пов`язаних з користуванням цими ділянками. Натомість, сторона позивача, заявляючи позовні вимоги, ухилилася навіть від самостійного зазначення відомостей про земельні ділянки, що знаходяться у фактичному користуванні ОСОБА_1 .

Тому, оцінивши наявні у справі докази, суд зауважує, що згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним процесуальним нормам, належних та допустимих доказів, які б доводили обґрунтованість заявленого позову, з боку позивача до суду не надані, а заявлені вимоги ґрунтуються на доводах, які спростовані наявними матеріалами справи, через що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 139 КАС України, через відмову у задоволенні позову відсутні підстави для розподілу понесених позивачем судових витрат.

Керуючись статтями 2, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, код ЄДРПОУ 43142826) про скасування податкової вимоги та податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.

Рішення складено у повному обсязі та підписане 22 березня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.А. Чекменьов