Рішення
від 16.03.2021 по справі 380/8882/20
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/8882/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2021 року м. Львів

15 год. 41 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Колодій О.Р., представниці позивача Пащинської А.О., представниці відповідача Боднар Л.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю А-траст (79034 м. Львів вул. Луганська 3) до Головного управління ДПС у Львівській області (79026 м. Львів вул. Стрийська 35) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання вчинити дії -

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю А-траст (далі - позивач, ТзОВ А-траст ) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач), у якій з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (вх. № 63805 від 30.11.2020) просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0004120402 від 23.09.2020, прийняте на підставі акта перевірки за № 142/044/02//42992273 від 26.08.2020 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ А-траст (42992273) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за червень 2020 року ;

- зобов`язати відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТзОВ А-траст (ЄДРПОУ 42992273) у розмірі 5 967 269 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0061640402/168/13-01-04-02-10 від 30.10.2020, прийняте на підставі акта перевірки за № 158/04/02-12/42992273 від 29.09.2020 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ А-траст (42992273) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за липень 2020 року ;

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 23.09.2020 Головним управління Державної податкової служби у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0004120402, прийняте на підставі акта перевірки за № 142/04/02/4299273 від 26.08.2020 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ А-траст з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за червень 2020 року (далі - Акт перевірки).

Позивач вказав, що, на думку податкового органу, документальною позаплановою перевіркою встановлено порушення ТзОВ А-траст вимог п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4, п. 200.14 статті 200 Податкового кодексу України, чим завищено бюджетне відшкодування ПДВ за період червня 2020 року в розмірі 5 967 269 грн, у результаті чого ТзОВ А-траст відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування в розмірі 5 967 269 грн за червень 2020 року. Позивач вважає, що висновки в Акті перевірки не відповідають фактичним обставинам справи, неправильно застосовано норми матеріального права, а загалом винесене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, оскільки при перевірці операцій, що здійснюються при ввезені на митну територію України товарів, необоротних активів та отриманих від нерезидента на митній території України послуг, не встановлено порушення з Інформацією про фактичне ввезення товару за межі митної території України згідно з даними інформаційних систем ДПС. Перевіркою операцій з постачання (вивезення, ввезення) послуг порушень не встановлено. Перевіркою дотримання вимог законодавства (в тому числі статей 191, 204, 205 Кодексу та норм Митного кодексу України) не встановлено порушень здійснення операцій з давальницькою сировиною. За результатами здійсненого аналізу ціноутворення у звітних періодах, які підлягають перевірці, порушень не встановлено. Перевіркою операцій із здійснення попередньої оплати за товарно-матеріальні цінності порушень не встановлено. Станом на час проведення перевірки за результатами опрацювання податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від`ємного значення, не встановлено включення ТзОВ А-траст до складу податкового кредиту за червень 2020 року податкових накладних, не зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних. За результатами перевірки не встановлено наявність правових відносин ТзОВ А-траст платниками, установчі документи, первинні та інші документи, які у судовому порядку визнані недійсними. За результатами перевірки не встановлено наявність правових відносин ТзОВ А-траст з пов`язаними особами згідно з підпунктом 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України. У ході перевірки не встановлено серед постачальників суб`єктів господарювання, які надали податковий кредит і не задекларували податкові зобов`язання, здійснюють операції, не обумовлені економічними причинами (цілями ділового характеру). За результатами опрацювання податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від`ємного значення, не встановлено наявність розбіжностей у податковій звітності (завищення податкового кредиту, заниження податкових зобов`язань із контрагентами). Позивач вказав, що фактично податковий орган вбачає лише одне порушення за результатами перевірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ, із даними первинних документів, а саме: платіжні доручення, які були надані до перевірки були не підписані керівником ТзОВ А-траст , не завірені банком, в якому обслуговується суб`єкт господарювання, не мають підписів та печаток . Позивач вважає, що вказаний факт - не є порушенням і не свідчить чи то про недійсність документу, чи то відсутність господарської операції. Зазначив, що перевіряючими в Акті не заперечується надходження коштів до контрагентів на підставі платіжних доручень і списання їх з рахунку позивача на рахунки контрагентів. Якщо розрахункові документи, подані платником, подані з порушенням - банк повертає їх без виконання. Відтак вказані платіжні доручення пройдені на оплату, тобто є такими, що оформлені правильно. Здійснена банком перевірка достовірності ЕЦП підтвердила, що вищезазначений платіж був підписаний легітимним цифровим підписом, що належить уповноваженому представнику позивача. Тобто, банк перевірив дешифрування та справжність електронних цифрових підписів, які на час підписання платіжних доручень були дійсними і сторонніх втручань в систему Клієнт-Банк не встановлено. Зауважив, що податковий орган підтверджує реальність операцій та, зокрема, факт оплати позивачем за вказані товари та послуги. Звернув увагу на той факт, що за результатами проведеної документальної позапланової перевірки позивача контролюючим органом не було встановлено випадків неоприбуткування ТзОВ А-траст за даними бухгалтерського обліку товарно-матеріальних цінностей (товару), отриманих від контрагентів. Вважає, що навіть якщо на думку контролюючого органу є певні недоліки в оформленні документів, то такі документи не можуть вважатися такими, що за своєю суттю не спростовують вчинені між сторонами господарські операції, а тому такі недоліки самі по собі не нівелюють наслідків цих господарських операцій.

Ухвалою від 23.10.2020 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 06.11.2020 провадження у справі відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 62754 від 24.11.2020), у якому проти позовних вимог заперечив. Вказав, що Головним управління ДПС у Львівський області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ А-траст з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку за червень 2020 року. Під час перевірки встановлено, що причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту у червні 2020 року є придбання ТМЦ та експортні операції, а саме: вивезення за межі митної території України: (пшениця м`яка, не насіннєва, 4-го класу та 2-го класу; кукурудза 3-го класу, не насіннєва; пшениця м`яка, не насіннєва 2-го та/або 3-го, та/або 4-го класів; ячмінь; країна виробництва - Україна, UA) на загальну суму 2 268 926 грн. Експорт сільськогосподарської продукції здійснювався на підставі укладених зовнішньоекономічних контрактів з нерезидентами: контракт № GSW-10/03/20 - ATR від 10.03.2020, укладений між АТР ЕООД (Болгарія) надалі покупець та ТзОВ А-траст (Україна) надалі продавець ; контракт №/Contract #№ 253/20 від 16.04.2020, укладений між OLAM Internatinal Limited (Сінгапур) надалі покупець та ТзОВ А-траст (Україна) надалі продавець ; контракт Contract № Р692 від 21.04.2020, укладений між Risoil Europe LTD (Болгарія) надалі покупець та ТзОВ А-траст (Україна) надалі продавець . Головним управлінням ДПС у Львівській області під час проведення документальної позапланової перевірки ТзОВ А-траст встановлено порушення вимог п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4, п. 200.14 статті 200 Податкового кодексу України та відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 5 967 269 грн. за червень 2020 року.

Проведеною перевіркою встановлено, що згідно з даними, зазначеними в розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ, та даними первинних документів платіжні доручення, які надані до перевірки, не містять обов`язкових реквізитів, визначених постановою Правління Національного Банку України від 21 січня 2001 № 22 Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті , якою передбачено перелік обов`язкових реквізитів розрахункових документів та їх реєстрів та вимоги щодо їх заповнення. Фактично за результатами перевірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ, та даних первинних документів встановлено, що платіжні доручення, які були надані до перевірки, не містять підписів керівника ТзОВ А-траст чи відповідальних осіб, які уповноважені розпоряджатися рахунком, відсутні дати виконання, а також не містять підпису відповідального виконавця та відбитка штампу банку.

Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Позивачем подано до суду заяву про збільшення позовних вимог (вх. № 63805 від 30.11.2020), у якій позивач просить також визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0061640402/168/13-01-04-02-10 від 30.10.2020, прийняте на підставі акта перевірки за № 158/04/02-12/42992273 від 29.09.2020 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ А-траст (42992273) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за липень 2020 року та зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТзОВ А-траст (ЄДРПОУ 42992273) за липень 2020 року у розмірі 611 171 грн. Заява мотивована тим, що такі вимоги є взаємопов`язаними та похідними одна від одної, а подані до позовної заяви документи підтверджують вимоги також і щодо спростування висновків викладених у акті перевірки № 142/04/02/42992273 від 26.08.2020.

Відповідачем у підготовчому судовому засіданні 26.01.2020 подано відзив на заяву про збільшення позовних вимог, у якому проти позовних вимог заперечив. Вказав, що Головним управління ДПС у Львівський області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ А-траст з питань достовірності нарахування від`ємного значення суми, яка приймає участь в бюджетному відшкодуванні ПДВ по декларації з ПДВ за липень 2020 року. Під час перевірки встановлено, що причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту у липні 2020 року є придбання ТМЦ та експортні операції, а саме: вивезення за межі території України ячменю українського походження, насипом, врожаю 2019, торговельна марка/знак відсутні. Виробник невідомий. Країна виробництва UA.

Експорт сільськогосподарської продукції здійснювався на підставі таких укладених зовнішньоекономічних контрактів з нерезидентами:

- контракт № GSW-/03/20 - ATR від 10.03.2020, укладений між АГР ЕООД (Болгарія) надалі покупець та ТзОВ А-траст (Україна) надалі продавець ;

- контракт №/Contract #№ 253/20 від 16.04.2020, укладений між OLAM Internatinal Limited (Сінгапур) надалі покупець та ТзОВ А-траст (Україна) надалі продавець ;

- контракт Contract № Р692 від 21.04.2020, укладений між Risoil Europe LTD (Болгарія) надалі покупець та ТзОВ А-траст (Україна) надалі продавець ;

- контракт № 170-Р-FB-20 від 25.04.2020, укладений між AL GHURARI RESOURCES International LLC (OAE) надалі покупець та ТзОВ А-траст (Україна) надалі продавець .

Основним контрагентом, за рахунок якого сформовано податковий кредит у липні 2020 року, є ТзОВ Алеф систем . До перевірки надано договори на поставку сільськогосподарської продукції: договір поставки сільськогосподарської продукції від 24.04.2020 № 24/04-1, укладений між ТзОВ Алеф систем (далі - постачальник) та ТзОВ А-траст (далі покупець); договір поставки від 27.04.2020 № 27/041, укладений між ТзОВ Алеф систем (далі постачальник) та ТзОВ А-траст (далі - покупець).

Головним управлінням ДПС у Львівській області під час проведення документальної позапланової перевірки ТзОВ А-траст встановлено порушення вимог п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4, п. 200.14 статті 200 Податкового кодексу України та відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 611 171 грн. за липень 2020.

Фактично за результатами перевірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ із даними первинних документів встановлено, що платіжні доручення, які надано до перевірки, не містять обов`язкових реквізитів, визначених постановою Правління Національного Банку України від 21 січня 2001 № 22 Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті , якою передбачено перелік обов`язкових реквізитів розрахункових документів та їх реєстрів та вимоги щодо їх заповнення. Фактично за результатами перевірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ, та даних первинних документів встановлено, що платіжні доручення, які були надані до перевірки, не містять підписів керівника ТзОВ А-траст чи відповідальних осіб, які уповноважені розпоряджатися рахунком, відсутні дати виконання, а також не містять підпису відповідального виконавця та відбитка штампу банку.

Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

У судовому засіданні представниця позивача позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог, просила позов задовольнити.

Представниця відповідача проти позовних вимог заперечила повністю з підстав, викладених у відзиві та відзиві на позовну заяву про збільшення позовних вимог, просила у їх задоволенні відмовити у зв`язку з безпідставністю.

Суд заслухав вступне слово представників позивача та відповідача, повно, всебічно і об`єктивно оцінив подані докази у їх сукупності та встановив таке.

Головним управління ДПС у Львівський області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ А-траст з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за червень 2020 року та за результатами проведеної перевірки складено акт № 142/04.02/42992273 від 26.08.2020 (Т. ІІ, а.с. 165-180).

Відповідно до акта перевірки № 142/04.02/42992273 від 26.08.2020 Головним управлінням ДПС у Львівській області встановлено порушення п. 200.1, п. 200.4, п. 200.14 статті 200 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 (із змінами і доповненнями) та відмовлено в бюджетному відшкодуванні з податку на додану вартість в сумі 5 967 269 грн за червень 2020 року.

Головним управлінням ДПС у Львівській області за результатами перевірки, що оформлена Актом № 142/04.02/42992273 від 26.08.2020, прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0004120402 від 23.09.2020 (Т. І, а.с. 22).

Під час проведеної перевірки відповідачем встановлено, що причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту у червні 2020 року є придбання ТМЦ та експортні операції, а саме: вивезення за межі митної території України: пшениці м`якої, не насіннєвої, 4-го класу та 2-го класу; кукурудзи 3-го класу, не насіннєвої; пшениці м`якої, не насіннєвої 2-го та/або 3-го, та/або 4-го класів; ячменю; країна виробництва - Україна, UA) на загальну суму 2 268 926 грн.

Експорт сільськогосподарської продукції здійснювався на підставі таких укладених зовнішньоекономічних контрактів з Нерезидентами: № GSW-10/03/20 - ATR від 10.03.2020, укладеного між АТР ЕООД (Болгарія); №/Contract #№ 253/20 від 16.04.2020, укладеного між OLAM Internatinal Limited (Сінгапур); № Р692 від 21.04.2020, укладеного між Risoil Europe LTD (Болгарія).

Відповідно актом перевірки встановлено, що згідно з даними, зазначеними в розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ, та даними первинних документів платіжні доручення, які надані до перевірки, не містять обов`язкових реквізитів, а саме: підписів керівника ТзОВ А-траст чи відповідальних осіб, які уповноважені розпоряджатися рахунком, відсутні дати виконання, а також не містять підпису відповідального виконавця та відбитка штампу банку.

Головним управління ДПС у Львівський області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ А-траст з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за липень 2020 року та за результатами проведеної перевірки складено акт № 158/04/02-12/42992273 від 29.09.2020.

Відповідно до акта перевірки № 158/04/02-12/42992273 від 29.09.2020 Головним управлінням ДПС у Львівській області встановлено порушення п. 200.1, п. 200.4, п. 200.14 статті 200 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 (із змінами і доповненнями) та відмовлено в бюджетному відшкодуванні з податку на додану вартість в сумі 611 171 грн за липень 2020 року.

Головним управлінням ДПС у Львівській області за результатами перевірки, що оформлена актом № 158/04/02-12/42992273 від 29.09.2020, прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0061640402/168/13-01-04-02-10 від 30.10.2020 (Т. І а.с. 60).

Під час проведеної перевірки відповідачем встановлено, що причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту у липні 2020 є придбання ТМЦ та експортні операції, а саме: вивезення за межі митної території України ячменю українського походження, насипом, врожаю 2019, торговельна марка/знак відсутні. Виробник невідомий. Країна виробництва UA на суму 2 379 402.

Основним контрагентом, за рахунок якого сформовано податковий кредит в липні 2020 року, був ТзОВ Алеф систем .

Головним управлінням ДПС у Львівській області встановлено порушення вимог п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4, п. 200.14 статті 200 Податкового кодексу України та відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 611 171 грн за липень 2020 року.

Відповідно актом перевірки встановлено, що згідно з даними, зазначеними у розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ, та даними первинних документів платіжні доручення, які надані до перевірки, не містять обов`язкових реквізитів, а саме: підписів керівника ТзОВ А-траст чи відповідальних осіб, які уповноважені розпоряджатися рахунком, відсутні дати виконання, а також не містять підпису відповідального виконавця та відбитка штампу банку.

Позивач не погоджується із податковими повідомленнями-рішеннями № 0004120402 від 23.09.2020 та № 0061640402/168/13-01-04-02-10 від 30.10.2020, вважає їх протиправними, відтак звернувся із цим позовом до суду.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з п .1.1 ст. 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до ст. 20.1.1 ПК України відповідачу надано право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків)

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Документальною перевіркою згідно із пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до положень Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом міністерства фінансів України № 727 від 20.08.2015 (далі - Порядок № 727), акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до пп. 2 п. 4 розділу III Порядку № 727 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:

викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів.

Судом встановлено, що ТзОВ А-траст здійснено експортні операції по контрактах з фірмами-нерезидентами згідно з зовнішньоекономічними контрактами, а саме:

Контракт № GSW-10/03/20 - ATR від 10.03.2020, укладений між АГР ЕООД (Болгарія) надалі покупець та ТзОВ А-траст (Україна) надалі продавець . Загальна кількість товару визначається у Специфікації на кожну окрему партію окремо. Одиниця кількості товару - метрична тонна (1000 кг. Остаточна кількість визначається згідно показників вагів Терміналів. Ціна Товару визначається на кожну партію окремо у Специфікації до Контракту. Валюта платежу - долари США та/або Євро. Поставка Товару здійснюється за правилами Інкотермс 2010р. Конкретний базис поставки вказується у Специфікації на кожну окрему партію окремо. Право власності на Товар переходить від продавця до Покупця в Місці поставки Датою переходу права власності на товар від продавця до покупця повинен бути Акт приймання-передачі товару на весь об`єм товару, який оформляється Сторонами на ату поставки останньої партії товару.

Контракт №/Contract #№ 253/20 від 16.04.2020, укладений між OLAM Internatinal Limited (Сінгапур) надалі покупець та ТзОВ А-траст (Україна) надалі продавець . Загальна кількість товару - 2000 метричних тонн кукурудзи 3-го класу українського походження, врожай 2019. Ціна товару - 170 доларів за метричну тону. Базис поставки - DAP - місце поставки - Зерновий термінал Нептун ( М.В. Карго ) Морський торгівельний порт Південний . Строки поставки 16.04.2020 по 01.05.2020. Відповідно до цього Контракту Продавець зобов`язується прийняти Товар та оплатити вартість товару на умовах та строки, визначені цим Контрактом.

Контракт Contract № Р692 від 21.04.2020, укладений між Risoil Europe LTD (Болгарія) надалі покупець та ТзОВ А-траст (Україна) надалі продавець . Предмет Контракту: Продавець передає у власність, а покупець приймає та сплачує товар: м`яка пшениця 2-го класу насипом, врожай 2019. Країна походження - Україна; м`яка пшениця 3-го класу насипом, врожай 2019. Країна походження - Україна; Базис поставки - СРТ - місце поставки - термінал порту Херсон. м`яка пшениця 2-го класу насипом, врожай 2019. Країна походження - Україна - 211 доларів за метричну тонну; м`яка пшениця 3-го класу насипом, врожай 2019. Країна походження - Україна - 210 доларів за метричну тонну.

Контракт № 170-Р-FB-20 від 25.04.2020, укладений між AL GHURARI RESOURCES International LLC (OAE) надалі покупець та ТзОВ А-траст (Україна) надалі продавець . Відповідно до цього контракту продавець зобов`язується поставити покупцеві товар, покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити вартість прийнятого товару на умовах та в строки, визначені цим Контрактом. Право власності на товар переходить від продавця до покупця в день отримання 100% вартості товару. Перехід права власності на товар реєструється сторонами шляхом підписання права власності на товар. Товар - ячмінь 3-го класу для кормових цілей. Рік врожаю 2019. Пакування - насипом. Походження - Україна. Загальна кількість товару - 1000 метричних тон. Постачання товару проводиться залізничним та/або автомобільним транспортом. Базис поставки - DAP (Інкотермс 2010) - місце поставки - ДП Південний Морський торгівельний порт м. Южний, Україна та/або ДП Одеський Морський торгівельний порт м. Одеса, Україна та/або ДП Чорноморський Морський торгівельний порт м. Чорноморськ, Україна та/або ДП Миколаївський Морський торгівельний порт м. Миколаїв, Україна. Ціна товару - 164 доларів за метричну тонну. Загальна сума контракту 164 000 доларів США.

Судом також встановлено, що основними постачальники на митній території України у червні-липні 2020 року були: ТзОВ Велан південь трейд , ТзОВ Маямілідергруп ,ТзОВ Алеф систем .

Судом також встановлено, що ТзОВ А-траст укладено договори на придбання ТМЦ з такими контрагентами:

- ТзОВ Велан південь трейд : згідно з договором поставки від 15.04.2020 № ВПП - 15/04/20 АТР, укладеним між ТзОВ Велан південь трейд та ТзОВ А-траст про постачання продукції, асортимент, номенклатура, кількість, якість, ціна умови та строки поставки вказуються у додатку на кожну окрему партію товару. Загальна сума договору сторонами не обмежується і визначається на підставі фактично поставленого товару протягом дії цього Договору. Товаро-транспортні накладні надані до перевірки.

- ТзОВ Велан південь трейд - згідно з договором поставки від 10.03.2020 № ВПП - 10/03/20 АТР, укладеним між ТзОВ Велан південь трейд та ТзОВ А-траст про постачання продукції, з якісними показниками, вказаними у додатку до цього договору. Асортимент, номенклатура, якість, кількість, ціна, умови та строки поставки Товару, місце прийому-передачі, строки оплати Товару узгоджуються сторонами. Товаро-транспортні накладні надані до перевірки.

- ТзОВ Маямілідергруп - згідно з договором від 14.04.2020 № ВПК-14/04/20 - АТР, укладеним між ТОВ Маямілідергруп про постачання продукції (кукурудзи українського походження, врожай 2019) з якісними показниками, вказаними у додатку до цього Договору. Асортимент, номенклатура, кількість, якість та ціна, умови та строки поставки Товару, місце прийому та передачі, строки оплати узгоджуються сторонами.

- ТзОВ Маямілідергруп - згідно з договором від 14.04.2020 № ВПП-14/04/20 - АТР, укладеним між ТзОВ Маямілідергруп про постачання продукції (пшениці) з якісними показниками, вказаними у додатку до цього Договору. Асортимент, номенклатура, кількість, якість та ціна, умови та строки поставки Товару, місце прийому та передачі, строки оплати узгоджуються сторонами.

- ТзОВ Маямілідергруп - згідно з договором від 14.04.2020 № ВПЯ-14/04/20 - АТР, укладеним між ТОВ Маямілідергруп про постачання продукції (ячменю) з якісними показниками, вказаними у додатку до цього Договору. Асортимент, номенклатура, кількість, якість та ціна, умови та строки поставки Товару, місце прийому та передачі, строки оплати узгоджуються сторонами.

- ТзОВ Алеф систем - згідно з договором від 24.04.2020 № 24/04-1, укладеним між ТзОВ Алеф систем та ТзОВ А-траст про постачання продукції з якісними показниками, вказаними у додатку до цього Договору. Асортимент, номенклатура, кількість, якість та ціна, умови та строки поставки Товару, місце прийому та передачі, строки оплати узгоджуються сторонами.

- ТзОВ Алеф систем - згідно з договором від 27.04.2020 № 27/04-1, укладеним між ТзОВ Алеф систем та ТзОВ А-траст про постачання продукції з якісними показниками, вказаними у додатку до цього Договору. Асортимент, номенклатура, кількість, якість та ціна, умови та строки поставки Товару, місце прийому та передачі, строки оплати узгоджуються сторонами.

Для оформлення вантажно-митних декларацій по експорту укладено договори з такими контрагентами:

- ТОВ Грейнекс Брокер (код ЄДРПОУ 41412030) договір доручення № 015/20МБ/Н від 27.04.2020;

- ТОВ Ніка Транс Логістика (код ЄДРПОУ 40960674) договір доручення № НТЛ-908-Б від 27.04.2020;

- ТОВ СМТ Южний ЛТД договір на брокерські митні послуги № РБ/071-20 від 21.04.2020;

- ТОВ СКЛ Шиппінг (код ЄДРПОУ 36580357) договір доручення про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів № 0505/20-1 від 05.05.2020;

ТОВ Одемара-Інтер (код ЄДРПОУ 23869953) договір на митно-брокерське обслуговування № О-1/381 від 23.04.2020;

ТОВ Новік порт Сервіс (код ЄДРПОУ 36201877) договір доручення на митно-брокерське обслуговування вантажу № 04-012 від 22.04.2020;

ТОВ АП ГРУПП (код ЄДРПОУ 36319142) договір доручення на декларування № 24/04/20-1 від 24.04.2020;

ТОВ Укртрансагро (код ЄДРПОУ 33012180) договір доручення № 20/03/20-А-МБО від 30.03.2020;

ТОВ Юнікор Мерітайм (код ЄДРПОУ 38169741) договір про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів, переміщених через митний кордон України № 27/04-АТР від 27.04.2020.

З актів перевірки, на підставі яких винесено оскаржувані податкові повідомлення- рішення, судом встановлено, що відповідачем при перевірці операцій, що здійснюються при ввезені на митну територію України товарів, необоротних активів та отриманих від нерезидента на митній території України послуг, не встановлено порушення з Інформацією про фактичне ввезення товару за межі митної території України, згідно з даними інформаційних систем ДПС).

Отже, перевіркою операцій з постачання (вивезення, ввезення) послуг порушень не встановлено.

Також перевіркою дотримання вимог законодавства (в тому числі статей 191, 204, 205 Податкового кодексу України та норм Митного кодексу України) при здійсненні операцій із давальницькою сировиною порушень не встановлено.

Відтак за результатами здійсненого ціноутворення (придбання, реалізація, співставлення із середньогалузевими) у звітних періодах, які підлягали перевірці, порушень не встановлено.

Перевіркою операцій з придбання (спорудження) основних фондів, об`єктів будівництва порушень не встановлено.

Перевіркою операцій з придбання та зберігання товарно-матеріальних цінностей, не реалізованих на час проведення перевірки, порушень не встановлено.

Також перевіркою операцій із здійснення попередньої оплати за товаро-матеріальні цінності порушень не встановлено

Станом на момент складання Акта за результатами опрацювання податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від`ємного значення, не встановлено включення ТзОВ А-траст до складу податкового кредиту за червень, липень 2020 року податкових накладних, не зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами перевірки не встановлено наявність правових відносин ТзОВ А-траст з пов`язаними особами, згідно п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

За результатами перевірки не встановлено наявність правових відносин ТзОВ А-траст з платниками, установчі документи, первинні та інші документи яких у судовому порядку визнані недійсними.

У ході проведення перевірки не виявлено серед постачальників суб`єктів господарювання, які надали податковий кредит і не задекларували податкові зобов`язання, здійснюють операції, не обумовлені економічними причинами (цілями ділового характеру).

Суд зазначає, що також під час проведення перевірки не встановлено наявність розбіжностей між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту за червень 2020 року та за липень 2020 року.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем на документальне підтвердження реальності здійснення операцій з контрагентами надані відповідачу видаткові та податкові накладні, декларації з ПДВ з додатками, реєстри отриманих податкових накладних, банківські виписки, що підтверджують факт повної оплати поставки товару та надання послуг, оборотно-сальдові відомості по рахунках, які підлягають перевірці, договори (придбання, поставки, оренди), контракти, митні декларації ЕК, СМК, видаткові накладні, товаро - транспортні накладні.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 180.1 ПК України для цілей оподаткування платником податку є:

1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;

2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:

- особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;

- особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України є дата здійснення першої з наступних подій:

а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

б) дата отримання податкової накладної.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , згідно з абз. 11 ст. 1 якого первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

За правилами пп. а п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як встановлено судом, 20.07.2020 ТзОВ А-траст подано до ГУ ДПС у Львівській області, Галицьке управління, Сихівська ДПІ (Сихівський р-н м Львова) в електронній формі податкову декларацію з ПДВ за червень 2020 року (реєстраційний № 9172268607 від 20.07.2020), у рядку 20.2.1 якої товариство заявило суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 5 967 269 грн.

Судом встановлено, що сума від`ємного значення податку на додану вартість виникла у зв`язку із придбання сільськогосподарської продукції (кукурудза, пшениця, ячмінь) на митній території України і експортом цієї продукції за кордон на підставі укладених експортних контрактів, відтак ТзОВ А-траст отримує валютну виручку за експортовану сільськогосподарську продукцію.

Разом із податковою декларацією ТзОВ А-траст подало заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Суд зазначає, що при перевірці операцій щодо вивезення товарів за межі митної території України відповідачем також не встановлено порушення з Інформацією про фактичне вивезення товару за межі митної території України .

Як вже зазначалося судом, проведеною перевіркою встановлено, що згідно з поданим розрахунком суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2020 року) ТзОВ А-траст заявлено до бюджетного відшкодування суму ПДВ в розмірі 5 967 269 грн.

ТзОВ А-траст в розрахунку суми бюджетного відшкодування в таблиця 2 колонка 3.4. (звітний податковий період, у якому виникло значення, місяць /квартал, рік) проставлено період 4.2020 року (5 967 269 грн).

Як встановлено судом, 20.08.2020 ТзОВ А-траст подано до ГУ ДПС у Львівській області, Галицьке управління, Сихівська ДПІ (Сихівський р-н м Львова) в електронній формі податкову декларацію з ПДВ за липень 2020 року (реєстраційний № 9206529489 від 20.08.2020), у рядку 20.2.1 якої товариство заявило суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 611 171 грн.

Судом встановлено, що сума від`ємного значення податку на додану вартість виникла у зв`язку із придбання сільськогосподарської продукції (ячмінь) на митній території України і експортом цієї продукції за кордон на підставі укладених експортних контрактів, відтак ТзОВ А-траст отримує валютну виручку за експортовану сільськогосподарську продукцію.

Як вже зазначалося судом, проведеною перевіркою встановлено, що згідно з поданим розрахунком суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2020 року) ТзОВ А-траст заявлено до бюджетного відшкодування суму ПДВ в розмірі 611 171 грн.

Фактично податковий орган вбачає лише одне порушення за результатами перевірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ, із даними первинних документів, а саме: платіжні доручення, які були надані до перевірки були не підписані керівником ТзОВ А-траст , не завірені банком, в якому обслуговується суб`єкт господарювання, не мають підписів та печаток .

Однак суд погоджується з покликанням позивача на те, що вказане не є порушенням і не свідчить чи то про недійсність документу, чи про відсутність господарської операції з огляду на таке.

Судом встановлено, що відповідно до реєстру фактично сплачених сум бюджетного відшкодування ПДВ із даними первинних документів ТзОВ А-траст до перевірки надано платіжні доручення по розрахунках з ТзОВ Алеф систем та ТзОВ Велан південь трейд .

Відповідно до договору на здійснення електронно-розрахункового обслуговування від 15.05.2020 № 044072/014/РКО, предмет якого - банк зобов`язується надати клієнту систему електронно-розрахункового обслуговування, в подальшому систему Клієнт-Банк і здійснювати електронно-розрахункове обслуговування клієнта за допомогою системи Клієнт-Банк згідно з законодавством України. Клієнт зобов`язується використовувати дану систему для здійснення розрахунків на умовах, передбачених даним договором .

Відтак при відкритті рахунків у банку директор підприємства надавав взірці підпису. В картці зі зразками підписів зазначено, що чеки та інші розпорядчі документи просимо вважати дійсними в разу наявності на них одного першого і одного другого підпису: перший підпис - директор ТзОВ А-траст , другий підпис у штаті відсутній.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління НБУ № 22 від 21.01.2004, електронний розрахунковий документ - документ, інформація в якому представлена у формі електронних даних, уключаючи відповідні реквізити розрахункового документа, який може бути сформований, переданий, збережений і перетворений у візуальну форму представлення електронними засобами.

Користування системою Клієнт-Банк , Клієнт-Internet-Банк регулюється, крім договору між банком та клієнтом, Законом України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні , Законом України Про електронний цифровий підпис , Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

Згідно з вимогами ст. 18 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні електронний документ на переказ має однакову юридичну силу з паперовим документом. Електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа на переказ. Порядок застосування електронного підпису, у тому числі електронного цифрового підпису, для засвідчення електронного документа на переказ установлюється нормативно-правовими актами Національного банку України. Відповідальність за достовірність інформації, що міститься в реквізитах електронного документа, несе особа, яка наклала на цей документ електронний цифровий підпис. В іншому разі відповідальність несе банк або інша установа - учасник платіжної системи. Електронний документ на переказ, що не засвідчений електронним підписом, не приймається до виконання. Учасник платіжної системи має передбачити під час приймання електронних документів на переказ: процедуру перевірки електронного підпису; процедуру перевірки цілісності, достовірності та авторства електронного документа на переказ.

Отже, суд дійшов висновку, що при виконанні платіжних доручень банком було проведено перевірку електронного підпису позивача та встановлено, що документ підписаний ЕЦП директора ТзОВ А-траст Гропи В.В. (підпис дійсний не скомпрометований), тобто ідентифіковано особу підписанта, перевірено та встановлено наявність всіх необхідних для платіжного доручення реквізитів та його відповідність вимогам чинного законодавства (наявні дата і номер, назва, код платника та номер його рахунку, код банку платника, назва, код одержувача платежу та номер його рахунку, код банку одержувача, сума цифрами, призначення платежу). Отже, банком перевірено електронний підпис, перевірено цілісність, достовірність, авторство електронного документа на переказ та відповідність вимогам чинного законодавства України.

Відповідно до п. 2.1. Інструкції розрахункові документи складаються на бланках, форми яких наведені в додатках до цієї Інструкції. Реквізити розрахункових документів та їх реєстрів заповнюються згідно з вимогами, зазначеними в указівках щодо заповнення реквізитів розрахункових документів та їх реєстрів (додаток 9) та відповідних главах цієї Інструкції.

Кожний документ, сформований в системі Клієнт-Банк , повинен бути посвідчений шляхом накладення електронно-цифрового підпису. Після створення документу на нього накладається ЕЦП осіб, що мають право підпису фінансових документів згідно наявних в банку зразків підписів з відтиском печатки. Обмін інформацією між клієнтом та банком встановлюється у зашифрованому вигляді.

Платіжні доручення, подані до банку, місять окрім того електронний цифровий підпис директора підприємства.

Електронний цифровий підпис - це вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа, яким є параметр криптографічного алгоритму перевірки електронного цифрового підпису, доступний суб`єктам відносин у сфері використання електронного цифрового підпису. Сертифікат відкритого ключа (далі - сертифікат ключа) - документ, виданий центром сертифікації ключів, який засвідчує чинність і належність відкритого ключа підписувачу. Сертифікати ключів можуть розповсюджуватися в електронній формі або у формі документа на папері та використовуватися для ідентифікації особи підписувача (ст. 1 Закону України Про електронний цифровий підпис ).

Як встановлено судом, відповідачем в Актах перевірки не заперечується надходження коштів до контрагентів на підставі платіжних доручень і списання їх з рахунку позивача на рахунки контрагентів.

Суд зазначає, що розрахункові документи, подані з порушенням, банк повертає без виконання. Відтак вказані платіжні доручення пройдені на оплату, тобто є такими, що оформлені правильно.

З огляду на вказане суд дійшов висновку, що здійснена банком перевірка достовірності ЕЦП підтвердила, що вищезазначений платіж був підписаний легітимним цифровим підписом, що належить уповноваженому представнику позивача.

Тобто, банк перевірив дешифрування та справжність електронних цифрових підписів, які на час підписання платіжних доручень були дійсними і сторонніх втручань в систему Клієнт-Банк не встановлено.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про електронний цифровий підпис електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки).

Як встановлено судом, вказані платіжні доручення містять всі необхідні реквізити електронного розрахункового документа: дату і номер; назву, код платника та номер його рахунку; код банку платника; назву, код одержувача та номер його рахунку; код банку одержувача; суми цифрами; призначення платежу, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Усупереч посиланням відповідача на відсутність під час перевірки банківських документів судом із змісту акта перевірки № 142/04.02/42992273 від 26.08.2020 та акта перевірки № 158/04.09/42992273 від 29.09.2020 (п. 2.3) встановлено, що позивачем надавалися всі банківські документи, що підтверджують проведену оплату.

За приписами пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Положеннями п.п. 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Аналіз положень законодавства дає підстави для висновку, що право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару/послуг до податкового кредиту виникає у суб`єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: фактичного придбання такого товару; наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства. При цьому, податкова накладна, складена та зареєстрована платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг в Єдиному реєстрі податкових накладних, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Як з`ясовано судом під час розгляду справи, податковий орган підтверджено реальність операцій та факт оплати позивачем за вказані товари та послуги.

Відтак суд дійшов висновку, що господарські операції з контрагентами-постачальником, вчинені у зазначений період, є реальними та підтверджені всіма необхідними і належним чином оформленими первинними документами та безпосередньо пов`язані з господарською діяльністю товариства. Товариством дотримано всіх передбачених Податковим кодексом України умов для формування показника податкового кредиту з податку на додану вартість, що зумовило виникнення від`ємного значення з цього податку.

За визначенням ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-ХІV від 16.07.1999 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому, за змістом ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Тобто, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, за результатами проведеної документальної позапланової перевірки позивача контролюючим органом не встановлено випадків неоприбуткування ТзОВ А-траст за даними бухгалтерського обліку товарно-матеріальних цінностей (товару), отриманих від контрагентів.

Суд зазначає, що недоліки в оформленні документів за своєю суттю не спростовують вчинені між сторонами господарські операції, а тому такі недоліки самі по собі не нівелюють наслідків цих господарських операцій.

Як встановлено з матеріалів справи, на підтвердження реальності придбання товарів позивач надав відповідні первинні документи, що не заперечується відповідачем, та всі первинні документи перелічені в актах перевірки.

04 березня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 0440/5658/18, адміністративне провадження № К/9901/21544/19 (ЄДРСРУ № 88360076), вказав на те, що обставина порушення платником податків обов`язку, встановленого пунктом 85.2 статті 85 ПК України, щодо надання після початку перевірки всіх документів, які належать або пов`язані з предметом перевірки, не означає, що такий платник не має права додатково їх надати після спливу 90-денного строку, але до прийняття відповідного рішення, і, при цьому, не звільняє контролюючий орган від обов`язку врахувати такі документи, та, за наявності передбачених підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 ПК України підстав, призначити додаткову позапланову перевірку.

Верховний Суд також зауважує, що неможливість платника в силу об`єктивних обставин надати певні документи контролюючому органу безпосередньо до перевірки не свідчить про невиконання ним обов`язку, встановленого підпунктами 16.1.5, 16.1.7 пункту 16.1 статті 16 ПК України, а також обумовлює здійснення відповідачем певних дій з метою отримання таких документів.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 серпня 2019 року по справі №805/1690/16-а.

Окрім цього, право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу із поданням учасником процесу нових доказів, що у протилежному випадку є обмеження судом предмету дослідження та призведе до неповноти дослідження й порушення справедливого судового розгляду, на що наголошується Верховним Судом у постановах від 12.11.2018 у справі № 806/434/16 (ЄДРСРУ № 78329873), від 24.01.2019 у справі № 820/12113/15 (ЄДРСРУ № 79409332), від 12.02.2019 у справі № 820/6512/16 (ЄДРСРУ № 79791393).

Згідно з п. 200.1, пп.пп. б, в п. 200.4 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - це відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений у статті 200 ПК України.

Так, згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За приписами пп. б п. 200.4 ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Відповідно до п.п. 200.7 та 200.10 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відтак відповідно до додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість Розрахунок суми бюджетного відшкодування сума від`ємного значення становить 5 967 269 грн. згідно з декларацією за червень 2020 року.

Відповідно до додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість Розрахунок суми бюджетного відшкодування сума від`ємного значення становить 611 171 грн згідно з декларацією за липень 2020 року.

Згідно з пп. ґ п. 200.12 ст. 200 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами а , г і ґ цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку (абз. 6, 8 п.200.12 ст.200 ПК України).

Пунктом 200.12 ст. 200 ПК України визначено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (п. 200.13 ст. 200 ПК України).

Відповідно до абз. 1 та 2 п. 200.15 ст. 200 ПК України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Порядком ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 26 від 25.01.2017, встановлено, що орган ДФС здійснює формування реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, шляхом внесення даних щодо, зокрема найменування платника податку на додану вартість та його індивідуальний податковий номер; дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (в разі їх подання); дату надсилання платнику податку органом ДФС повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшену на суму податкового боргу тощо.

Згідно з п. 3 Порядку формування Реєстру здійснюється автоматично на підставі баз даних ДФС та Казначейства.

Відповідно до п. 4 Порядку орган ДФС вносить до Реєстру певні дані: дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання); - суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; - дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); дату складення та вручення платнику податку акта перевірки; - дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДФС; - дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується; - дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження; - суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Згідно з п. 6 Порядку повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до Реєстру.

Відтак суд зазначає, що Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість передбачають його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків.

При цьому, передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС в Реєстрі інформації про її узгодження.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що відповідач зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгоджених сум бюджетного відшкодування, належних позивачу, задля забезпечення доступу органу, що здійснює казначейське обслуговування, для подальшого виконання.

Відповідно до абз. 2 п. 200.15 ст. 200 ПК України з метою відновлення прав позивача в повному обсязі також є законною вимога про зобов`язання Головне управління ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТзОВ А-траст , у розмірі 5 967 269 грн та у розмірі 611 171 грн.

За практикою Європейського суду з прав людини, викладеною, зокрема, у рішенні від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції , адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів, має саме податкове управління.

Такий обов`язок суб`єкта владних повноважень закріплений і в Кодексі адміністративного судочинства України, частиною другою статті 77 якого передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства та фактичних обставин справи суд дійшов висновку, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, при ухваленні рішень діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення (дія), що призвело до безпідставного податкового навантаження на позивача.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у цій справі оспорюються рішення, прийняті відповідачем - суб`єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, перевіряє чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору в сумі 21020,00 грн та 22700,00 грн, такий згідно з ст. 139 КАС України слід стягнути на користь ТзОВ А-траст з Головного управління ДПС у Львівській області за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ Перехідні положення КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області № 0004120402 від 23.09.2020.

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області (79026 м. Львів вул. Стрийська 35; код за ЄДРПОУ 43143039) внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю А-траст (79034 м. Львів вул. Луганська 3; код за ЄДРПОУ 42992273) за червень 2020 року, у розмірі 5 967 269 (п`ять мільйонів дев`ятсот шістдесят сім тисяч двісті шістдесят дев`ять) грн 00 коп.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області № 0061640402/168/13-01-04-02-10 від 30.10.2020.

5. Зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області (79026 м. Львів вул. Стрийська 35; код за ЄДРПОУ 43143039) внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю А-траст (79034 м. Львів вул. Луганська 3; код за ЄДРПОУ 42992273) за липень 2020 року, у розмірі 611 171 (шістсот одинадцять тисяч сто сімдесят одна) грн 00 коп.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Львівській області (79026 м. Львів вул. Стрийська 35; код за ЄДРПОУ 43143039) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю А-траст (79034 м. Львів вул. Луганська 3; код за ЄДРПОУ 42992273) судовий збір у сумі 43 720 (сорок три тисячі сімсот двадцять) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 24.03.2021.

Суддя Р.П. Качур


Суд	Львівський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	16.03.2021
Оприлюднено	29.03.2021
Номер документу	95775433
Судочинство	Адміністративне

Качур Роксолана Петрівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 16.03.2021 по справі 380/8882/20ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —380/8882/20

Рішення від 16.03.2021

Рішення
від 16.03.2021 по справі 380/8882/20
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД