Ухвала

від 23.03.2021 по справі 911/2636/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"23" березня 2021 р. м. Київ Справа № 911/2636/20

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Бондаренко О.М., розглянув матеріали

за позовом Фермерського господарства "Тритікум-Яготин"

07700, Київська обл., м. Яготин, вул. Рильського, буд. 23-Б, код ЄДРПОУ 37341184

до 1. Головного управління Держгеокадастру у Київській області

03015, м. Київ, вул. Серпова, буд. 3/14, код ЄДРПОУ 39817550

2. Державного підприємства "Київська обласна Коконосушарка"

08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Каштанова, буд. 3, код ЄДРПОУ 00699900

про поновлення договору оренди земельної ділянки, визнання укладеною додаткової угоди та визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області

за участі представників сторін:

позивача: Коноваленко Є.О., посвідчення №5048/10 від 07.12.2018;

відповідача-1: не з`явився;

відповідача-2: не з`явився.

встановив:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. № 2664/20 від 10.09.2020) Фермерського господарства "Тритікум-Яготин" до Головного управління Держгеокадастру у Київській області та Державного підприємства "Київська обласна Коконосушарка" про поновлення договору оренди земельної ділянки, визнання укладеною додаткової угоди та визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області.

Судом перевірено позовну заяву і додані до неї документи на відповідність вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України та встановлена їх невідповідність вимогам частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.09.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали Господарського суду Київської області від 15.09.2020 (вх. № 20282/20 від 23.09.2020), якою усунено недоліки позовної заяви.

Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.10.2020 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/2636/20 за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого засідання суду призначено на 27.10.2020.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 23370/20 від 27.10.2020).

У судове засідання 27.10.2020 з`явилась представник позивача, відповідачі у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені. Представник позивача у судовому засіданні надала усні пояснення по справі та подала суду клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.10.2020 судом відкладено підготовче засідання у справі № 911/2636/20 на 24.11.2020.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із поганим самопочуттям представника (вх. № 26099/20 від 24.11.2020).

У судове засідання 24.11.2020 з`явився представник відповідача-2 та надав усні пояснення по справі, інші учасники судового процесу у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.11.2020 судом продовжено строк підготовчого провадження у справі № 911/2636/20 на 30 днів та відкладено підготовче засідання у справі на 15.12.2020.

Через канцелярію Госчподарського суду Київської області від відповідача-2 надійшли додаткові пояснення у справі з процесуальних питань (вх. № 30192/20 від 07.12.2020).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 30889/20 від 14.12.2020).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про витребування доказів та заява про розгляд клопотання про витребування доказів позивача за відсутності його уповноваженого представника (вх. № 30959/20 від 15.12.2020).

У судове засідання 15.12.2020 з`явився представник відповідача-2 та надав усні пояснення по справі, інші учасники судового процесу у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.12.2020 судом закрито підготовче провадження у справі № 911/2636/20 та призначено справу до розгляду по суті на 14.01.2021.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 474/21 від 12.01.2021).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від Головного управління ДПС у Київській області Державної податкової служби України надійшов лист про надання інформації (вх. №440/21 від 12.01.2021).

Судове засідання, що призначене на 14.01.2021, не відбулось у зв`язку із хворобою судді.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.01.2021 судом призначено судове засідання з розгляду справи № 911/2636/20 по суті на 23.02.2021.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (вх. № 3267/21 від 11.02.2021).

У судове засідання 23.02.2021 з`явився представник відповідача-2 та заперечив проти задоволення судом клопотання про зупинення провадження у справі (вх. № 3267/21 від 11.02.2021), представники відповідача-1 та позивача у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені.

У судовому засіданні 23.02.2021 суд, на підставі частини 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу без виходу до нарадчої кімнати, без оформлення окремим документом, із занесенням до протоколу судового засідання, про відмову у задоволення клопотання Фермерського господарства "Тритікум-Яготин" про зупинення провадження у справі (вх. № 3267/21 від 11.02.2021).

У судовому засіданні 23.02.2021 оголошено перерву до 23.03.2021, відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання (вх. № 6774/21 від 23.03.2021) про зупинення провадження у справі.

У судове засідання 23.03.2021 з`явився представник позивача, інші учасники справи не з`явились, про дату, місце та час судового розгляду повідомлені належним чином.

За результатами судового засідання суд дійшов таких висновків.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з пунктом 11 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Клопотання позивача (вх. № 6774/21 від 23.03.2021) про зупинення провадження у справі обґрунтовано тим, що на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебуває справа № 903/1030/19 про визнання поновленим договору оренди землі, позиція по якій сприятиме правовій визначеності у застосуванні норм статті 33 Закону України Про оренду землі , оскільки обставини у даній справі саме стосуються питань застосування норм цієї статті.

Предметом позову є поновлення договору оренди, оскільки орендар продовжує користування земельною ділянкою після закінчення строку його дії та відсутнє заперечення орендодавця, отже, договір автоматично пролонгований на підставі частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі .

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 09.02.2021 у справі № 903/1030/19 судом зазначене, що ухвала від 14.01.2021 про передачу справи на розгляд Великої Палати мотивована, зокрема, тим, що застосування вищевказаного підходу до поновлення дії договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах в разі продовження користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку його дії та відсутності заперечень орендодавця щодо цього нівелює закладений законодавцем механізм автоматичної пролонгації договору оренди (частина шоста статті 33 Закону) та позбавляє орендаря, якому згідно зі статтею 27 Закону забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку, додаткових гарантій стабільності орендних правовідносин, які знайшли своє відображення шляхом закріплення у законодавстві пролонгації договору оренди землі як самостійного механізму продовження строку його дії. Таким чином, на думку колегії суддів, відступлення від висновку щодо застосування положень статті 33 Закону, в редакції, яка була чинною до 15.07.2020, у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц і №159/5756/18, дозволить реалізувати розмежування переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк (частини перша-п`ята статті 33 Закону, в редакції, яка була чинною до 15.07.2020) та поновлення договору оренди землі (частина шоста статті 33 вказаного Закону, у вказаній редакції), що забезпечить еволюційний та послідовний підхід до впорядкування судової практики щодо застосування норм зазначеного Закону при вирішенні відповідної категорії спорів, а також сприятиме дотриманню принципу верховенства права, який визнається і діє в Україні.

За результатами розгляду клопотання позивача про зупинення провадження у справі, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.10.2020 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/2636/20 за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого засідання суду призначено на 27.10.2020.

Згідно з частиною 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.12.2020 судом закрито підготовче провадження у справі № 911/2636/20 та призначено справу до розгляду по суті на 14.01.2021.

Статтею 195 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Як зазначено у постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №11 "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення", оцінюючи поведінку заявника, а також осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу, слід звернути увагу на те, що не можна покладати відповідальність за тривалий розгляд справи використання ними процесуальних засобів, передбачених законодавством, для здійснення свого захисту, зокрема, у зв`язку зі зміною позовних вимог, вивченням матеріалів справи, заявленням клопотань, оскарженням ухвалених судових рішень. Разом із тим, слід взяти до уваги факти невиконання ними процесуальних обов`язків, наприклад, ненадання чи надання з порушенням строку, передбаченого Господарським процесуальним кодексом України, доказів у справі; неодноразові неявки в судове засідання без поважних причин, якщо це призвело до порушення розумного строку судового розгляду.

Оцінюючи характер процесу та його значення для заявника, слід враховувати важливість предмета розгляду та ступінь ризику для заявника, наприклад, якщо йдеться про справи, що потребують оперативного прийняття рішення; трудові справи; справи, що пов`язані зі станом здоров`я заявника; справи щодо опіки над дітьми тощо.

Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з частиною першою статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 12 Конституції України).

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоби виключити ризик свавілля.

На думку Європейського суду з прав людини, поняття якість закону означає, що національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто, визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах C. G. та інші проти Болгарії від 24 квітня 2008 року ( C. G. and Others v. Bulgaria , заява № 1365/07, § 39), Олександр Волков проти України від 9 січня 2013 року ( Oleksandr Volkov v. Ukraine , заява № 21722/11, § 170).

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоби позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах Кантоні проти Франції від 11 листопада 1996 року ( Cantoni v. France , заява № 17862/91, § 31-32), Вєренцов проти України від 11 квітня 2013 року ( Vyerentsov v. , заява № 20372/11, § 65)).

Згідно з частиною першою статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

У Доповіді щодо верховенства права Європейської комісії За демократію через право (Венеціанської комісії), схваленій на 86-му пленарному засіданні 25-26 березня 2011 року, зазначено, що правова визначеність вимагає, щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними. Існування суперечливих рішень, що їх виніс верховний чи конституційний суд, у будь-якому разі є несумісним із принципом юридичної визначеності. Тому вимагається, щоб суди, особливо вищих інстанцій, запроваджували механізми, що надають можливість уникати суперечливості та забезпечувати узгодженість їхньої судової практики.

Частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскільки, на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебуває справа № 903/1030/19 з подібними правовідносинами і Великою Палатою будуть досліджуватись правові висновки (на які сторони у даній справі посилаються у своїх заявах по суті, що викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц, №159/5756/18, від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, постанови Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 923/854/17, від 03.12.2020 у справі № 910/8619/19, від 16.09.2020 у справі № 904/5126/19, від 03.06.2020 у справі № 916/1666/18, від 03.03.2020 у справі №916/1657/18, 920/739/17, у постановах Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, від 05.06.2019 у справі № 915/1004/18, постанові Верховного Суду України від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14) для визначення остаточного порядку застосування норм статті 33 Закону України Про оренду землі , що безпосередньо впливатиме на результати розгляду даної справи, оцінюючи характер процесу та його значення для заявника, поведінку сторін у даній справі та того, що визначені Господарським процесуальним кодексом України строки розгляду справи не можуть обмежувати права позивача на доступ до правосуддя та винесення законного рішення, суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про задоволення клопотання (вх. № 6774/21 від 23.03.2021) Фермерського господарства "Тритікум-Яготин" та зупинення провадження у справі № 911/2636/20.

Керуючись статтями 177, 227, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Клопотання (вх. № 6774/21 від 23.03.2021) Фермерського господарства "Тритікум-Яготин" про зупинення провадження у справі №911/2636/20 задовольнити.

2. Зупинити провадження у справі № 911/2636/20 за позовом (вх. № 2664/20 від 10.09.2020) Фермерського господарства "Тритікум-Яготин" до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Державного підприємства "Київська обласна Коконосушарка" про поновлення договору оренди земельної ділянки, визнання укладеною додаткової угоди та визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 903/1030/19.

3. Зобов`язати позивача повідомити суд про набрання рішенням суду законної сили у справі № 903/1030/19.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів.

Суддя С.О. Саванчук