Ухвала

від 22.03.2021 по справі 918/551/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 918/551/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Банаська О.О., Огородніка К.М.,

перевіривши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" та додані до неї матеріали

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2021

та рішення Господарського суду Рівненської області від 06.10.2020 та додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 13.10.2020

у справі №918/551/19

за позовом Фізичної особи-підприємця Кононерова Анатолія Михайловича

до 1) Фізичної особи-підприємця Рязанової Інни Анатоліївни; 2) Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк"; 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Нові Зодчі"

про стягнення в сумі 744 285, 00 грн,-

ВСТАНОВИВ:

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ПАТ "Акціонерний банк "Укргазбанк" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 та рішення Господарського суду Рівненської області від 06.10.2020 та додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 13.10.2020 у справі №918/551/19, разом із клопотанням про зупинення виконання оскаржуваної постанови.

Здійснивши перевірку касаційної скарги ПАТ "Акціонерний банк "Укргазбанк" та додані до неї матеріали на відповідність вимогам ГПК України, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з огляду на таке.

Частиною 5 ст. 12 ГПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 7 ст. 12 ГПК України, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 становить 2 270,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у даній справі є стягнення суми 744 285, 00 грн, а оскільки зазначена сума є меншою ніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 (2 270,00 грн х 500 = 1 135 000,00 грн), то судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у справі № 918/551/19, у відповідності до вимог ГПК України, касаційному оскарженню не підлягають.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України передбачено випадки для перегляду у касаційному порядку судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відтак, аналіз наведених вище вимог закону дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у малозначних справах після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Поряд із цим використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: суспільний інтерес , значення для формування єдиної правозастосовчої практики , малозначні справи тощо, не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення розгляду заради розгляду .

Звертаючись із касаційною скаргою, ПАТ "Акціонерний банк "Укргазбанк" зазначає, що дана справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а саме щодо застосування ст. 13, 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, а також ч. 2 ст. 1172 ЦК України та крім того, ця справа має надзвичайно виняткове значення для скаржника.

Разом з тим, передбачені підпунктами а - г п. 2 ч.3 ст. 287 ГПК України випадки касаційного оскарження судових рішень є виключенням із загального правила, і відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип правової визначеності .

Однак, касаційна скарга ПАТ "Акціонерний банк "Укргазбанк" не містить належних обґрунтувань, які могли б підпадати під дію підпунктів а - г п. 2 ч.3 ст. 287 ГПК України щодо можливості касаційного оскарження судових рішень, а суд з власної ініціативи таких підстав не вбачає.

Крім того, зазначені у касаційній скарзі доводи зводяться до заперечення встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного їх викладення, і в цілому до заперечення результату розгляду справи судом, а тому підстав для відкриття касаційного провадження у даній справі не вбачається.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

В контексті викладеного Суд вважає за необхідне зазначити, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" ст. 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 293 ГПК України, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо, зокрема, касаційну скаргу подано на судове рішення , що не підлягає касаційному оскарженню.

Відтак, урахуванням наведеного та відсутністю доводів скаржника щодо наявності підстав, передбачених підпунктами а),б),в),г) п. 2 ч.3 ст. 287 ГПК України, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПАТ "Акціонерний банк "Укргазбанк" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 та рішення Господарського суду Рівненської області від 06.10.2020 та додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 13.10.2020 у справі №918/551/19, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Оскільки відсутні підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ПАТ "Акціонерний банк "Укргазбанк", то клопотання про зупинення виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 у справі №918/551/19, яке міститься у прохальній частині касаційної скарги, колегією суддів не розглядається.

На підставі викладеного та керуючись ч.5 ст. 12, ст. 234, п. 2 ч. 3 ст. 287, ст. п.1 ч.1 ст. 293 ГПК України, Суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПАТ "Акціонерний банк "Укргазбанк" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 та рішення Господарського суду Рівненської області від 06.10.2020 та додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 13.10.2020 у справі №918/551/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя- Ткаченко Н.Г.

Судді- Банасько О.О.

Огороднік К.М.