Ухвала

від 25.03.2021 по справі 490/2143/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

25 березня 2021 року

м. Київ

справа № 490/2143/19

провадження № 61-3956ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Черняк Ю. В.,

розглянув касаційну скаргу Державного підприємства Укрхімтрансаміак на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 03 грудня 2020 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 10 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Укрхімтрансаміак про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державного підприємства Укрхімтрансаміак (далі - ДП Укрхімтрансаміак ) про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та просила суд: скасувати наказ Миколаївського управління магістрального аміакопроводу ДП Укрхімтрансаміак від 11 лютого 2019 року № 17-К про її звільнення; поновити її на посаді бухгалтера 1 категорії відділу бухгалтерського обліку Миколаївського управління магістрального аміакопроводу ДП Укрхімтрансаміак ; стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 03 грудня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Скасовано наказ від 12 лютого 2019 року № 17-к про припинення трудового договору з ОСОБА_1 з посади бухгалтера 1 категорії відділу бухгалтерського обліку Миколаївського управління магістрального аміакопроводу ДП Укрхімтрансаміак .

Поновлено ОСОБА_1 на посаді бухгалтера 1 категорії відділу бухгалтерського обліку Миколаївського управління магістрального аміакопроводу ДП Укрхімтрансаміак з 12 лютого 2019 року.

Стягнуто з ДП Укрхімтрансаміак на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 300 216,69 грн без врахування обов`язкових зборів, податків та платежів.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення заробітної плати за один місяць звернуто до негайного виконання.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 10 лютого 2021 року апеляційну скаргу ДП Укрхімтрансаміак задоволено частково.

Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 03 грудня 2020 року змінено в частині зазначення дати наказу про звільнення ОСОБА_1 , якою постановлено вважати 11 лютого 2019 року та в частині визначення кінцевої дати розрахунку середньої заробітної плати, якою постановлено вважати 03 грудня 2020 року.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У березні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ДП Укрхімтрансаміак на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 03 грудня 2020 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 10 лютого 2021 року, в якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Пунктом 2 частини першої статті 274 ЦПК України встановлено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, що виникають з трудових відносин.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктами 1, 2 частини четвертої статті 19 ЦПК України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ та справ, що виникають з трудових відносин.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік встановлено, що з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 2 102 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Ціна позову у даній справі щодо вимоги майнового характеру (стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу) становить 300 216,69 грн, яка станом на 01 січня 2021 року не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270 грн * 250 = 567 500 грн).

Крім того, позивачем було заявлено вимогу немайнового характеру щодо скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі.

Малозначна справа є такою з огляду на свої властивості, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розташована серед Загальних положень цього Кодексу, яка поширюється й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

У касаційній скарзі ДП Укрхімтрансаміак посилається на підпункт а) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності якого судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, а саме: що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Проте, посилаючись на наявність зазначених обставин, заявник по суті не погоджується з фактичними обставинами справи та оціненими судами доказами, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Посилання ДП Укрхімтрансаміак на порушення судами норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскаржуваними судовими рішеннями та не дає підстав для висновку про наявність обставин, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Інших підстав, які б спростовували віднесення цієї справи до категорії малозначних, касаційна скарга не містить і суд касаційної інстанції їх не встановив.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи та наявність чіткої й незмінної судової практики, а також значення справи для сторін і суспільства, які дали можливість дійти висновку про малозначність справи.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію суду права , що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. При цьому право на суд не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, і такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 36 рішення у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року та пункт 27 рішення у справі Пелевін проти України від 20 травня 2010 року.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Ураховуючи наведене, оскільки ДП Укрхімтрансаміак подало касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державного підприємства Укрхімтрансаміак на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 03 грудня 2020 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 10 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Укрхімтрансаміак про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Р. А. Лідовець

Г. В. Коломієць

Ю. В. Черняк