Постанова

від 16.03.2021 по справі 557/940/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2021 року

м. Рівне

Справа № 557/940/17

Провадження № 22-ц/4815/375/21

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Ковальчук Н. М.,

суддів: Боймиструк С. В., Хилевича С. В.,

секретар судового засідання - Пиляй І. С.,

учасники справи:

позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;

відповідач - ОСОБА_4 ,

третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Садівська сільська рада Гощанського району Рівненської області

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 30 листопада 2020 рокуу справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Садівська сільська рада Гощанського району Рівненської області, про визнання заповіту недійсним,ухвалене в смт. Гоща о 15:56 у складі судді Пацка Д. В., повний текст рішення складено 10 грудня 2020 року,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним. Позовні вимоги обґрунтовували тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх мати ОСОБА_5 . За життя 22.11.2006 року мати склала заповіт, яким все своє майно заповіла дітям в рівних долях. Після смерті матері, у липні 2017 року позивачам стало відомо, що існує заповіт від 22.10.2015 року, за яким ОСОБА_5 все своє майно заповіла відповідачу. Оскільки, на думку позивачів, заповіт від 22.10.2015 року не відповідає волі їх матері, складений та посвідчений в порушення вимог чинного законодавства України, не дотримано вимог ст. 203 ЦК України, тому, з підстав, визначених у ст.ст. 215, 203, 207, 1234, 1248 ЦК України, просять визнати заповіт недійсним.

Рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 30 листопада 2020 рокув задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Садівська сільська рада Гощанського району Рівненської області відмовлено.

Вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, за невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. Зазначає, що у судовому засіданні суду першої інстанції відповідач ОСОБА_4 дав покази, що був присутнім особисто при посвідченні заповіту 22.10.2015 року. Для підтвердження чи спростування таких показань позивачі подавали суду клопотання викликати та допитати в якості свідків працівників сільської ради, секретаря. Окрім того, просили витребувати Інструкцію про порядок вчинення нотаріальних дій для встановлення правильності оформлення заповіту. Подані також клопотання про забезпечення явки представників третьої сторони, подавались інші клопотання з метою витребування доказів для встановлення підробки заповіту. Посадова особа, яка оформляла заповіт сама визнала, що заповідач не могла фізично вголос його прочитати, сама зробила запис у заповіті. В заповіті не вказано свідків, як того вимагає п. 1.3 розділу ІІІ Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування від 11.11.2011 року № 3306/5. В додатку № 3 до Порядку затверджена форма посвідчувального запису на заповіті від імені особи, яка не може прочитати текст. В рішенні чомусь зазначено що позивачі відмовились від клопотань стосовно виклику у судове засідання працівників сільської ради, однак в матеріалах справи відсутні докази про те, що позивачі відмовились від клопотань про допит свідків. Сторона позивачів планувала провести додаткову експертизу щодо автентичності підпису заповідача. З наведених підстав просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про задоволення позову.

У поданому на апеляційну скаргу відзиві ОСОБА_4 вважає рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим, просять залишити його без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено: ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 . Спадкоємцями першої черги після її смерті є діти, сторони про справі, - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина - домоволодіння в АДРЕСА_1 , земельні ділянки, інше майно.

За життя 22 листопада 2006 року склала заповіт, яким все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалося, заповіла в рівних долях своїм дітям: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Заповіт посвідчено секретарем Садівської сільської ради Гощанського району Рівненської області Мазур Г.І., зареєстровано у реєстрі за № 38.

Згідно погосподарської книги № 2, особовий рахунок № НОМЕР_1 Садівської сільської ради ОСОБА_5 проживала та перебувала на реєстраційному обліку в АДРЕСА_1 , до дня своєї смерті. В зазначеному будинку разом з померлою на день її смерті ніхто не був зареєстрований та не проживав.

Позивачі 05.08.2017 звернулись до приватного нотаріуса із заявами про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_5 їм доведено до відома, що існує новий заповіт від 22.10.2015 року.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку із наявністю зареєстрованого 22.10.2015 року у Садівській сільській раді нового заповіту спадкодавця ОСОБА_5 , за яким остання все належне їй майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалося, заповіла синові ОСОБА_4 - відповідачу по справі. Заповіт посвідчено секретарем сільської ради Малярчук Л.О.

Обгрунтовуючи свої вимоги про визнання недійсним заповіту від 22.10.2015 року, позивачі посилались на те, що заповіт, хоч і був підписаний їх покійною матір`ю, однак не відповідав її волі, оскільки мати сама мала змогу власною рукою написати заповіт, однак, як видно із тексту, замість матері це було зроблено секретарем сільської ради і вказано, що заповіт прочитано вголос у присутності спадкодавці, що є недодержанням у момент вчинення правочину вимог ч. 3 ст. 203 ЦК України. Позивачі вказували, що заповіт складений у порушення ст. ст. 1234,1248 ЦК України.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні прийшов до висновку про відсутність обставин, які підтверджували б, що заповіт від 22.10.2015 року, складений ОСОБА_5 та посвідчений у Садівській сільській раді не відповідає волі спадкодавця, порушено порядок його складення або посвідчення.

Такий висновок суду першої інстанції є законним ґрунтується на наявних у матеріалах справи доказах і не спростовується аргументами апеляційної скарги.

Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно з частиною першою статті 1234 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

За нормами статті 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами.

За положеннями статті 1248 ЦК України, нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках (стаття 1253 ЦК України).

Порядком вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, що затверджений наказом Міністерства юстиції України № 3306/5 від 11 листопада 2011 року (далі - Порядок) визначено порядок посвідчення заповіту.

Так, у пункті 1.2. розділу I цього Порядку в редакції 2011 року зазначено, що нотаріальні дії вчиняють посадові особи, на яких за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування покладено вчинення цих дій.

Пунктом 2.1. розділу II Порядку встановлено, що нотаріальні дії вчиняються в приміщенні органу місцевого самоврядування. В окремих випадках, коли громадянин не може з`явитися в зазначене приміщення, нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаним приміщенням.

Відповідно до пункту 1.4. розділу III Порядку, якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися в присутності не менш як двох свідків. Свідками можуть бути лише особи з повною цивільною дієздатністю.

Якщо заповідач унаслідок фізичної вади, хвороби не може власноручно підписати заповіт, за дорученням заповідача він може бути підписаний іншим громадянином за правилами, викладеними у пункті 2.6. розділу II цього Порядку .

Факт належності підпису матері ОСОБА_5 у заповіті від 22.10.2015 року позивачами визнається і не оспорюється.

Сама по собі та обставина, що ОСОБА_5 сама мала змогу власноручно у заповіті написати свою волю, не свідчить про відсутність волі заповідача.

У частині 2 статті 1257 ЦК України передбачено, що заповіт може бути визнаний судом недійсним за позовом заінтересованої особи, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Установивши, що заповіт відповідає вимогам закону щодо його форми та порядку укладення, прочитаний заповідачу та ним підписаний, посвідчений повноважною на те особою, яка перевірила дієздатність заповідача і з`ясувала його дійсну волю щодо розпорядження майном на випадок його смерті, секретарем сільської ради порядок посвідчення заповіту, зокрема, послідовність всіх необхідних у даному процесі дій, і позивачами не доведено таких порушень даного процесу, які би були наслідком недійсності заповіту, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність позовних вимог.

Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки, встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 30 листопада 2020 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 19 березня 2021 року.

Головуючий Н. М. Ковальчук

Судді: С. В. Хилевич

С. В.Боймиструк