Ухвала від 30.04.2021 по справі 557/940/17

Ухвала

30 квітня2021 року

м. Київ

справа № 557/940/17

провадження № 61-6419ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 30 листопада 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 16 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа - Садівська сільська рада Гощанського району Рівненської області, про визнання заповіту недійсним,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у квітні 2021 року засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 30 листопада 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 16 березня 2021 року у вищевказаній справі.

Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки заявником не дотримано вимог щодо форми та змісту касаційної скарги.

Зокрема, всупереч пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі не зазначено підставу ( підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Диспозиція статті 389 ЦПК України вимагає чіткого зазначення підстав касаційного оскарження, натомість зазначені в касаційній скарзі доводи зводяться до формальної незгоди заявника з висновками судів попередніх інстанцій та до переоцінки вказаних обставин.

У поданій касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, як на підставу касаційного оскарження судових рішень, не наводить передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України підстав касаційного оскарження судового рішення.

Наведена скаржником постанова Верховного Суду від 24 березня 2021 року у справі № 692/1164/18 ухвалена вже після прийняття рішення апеляційним судом у справі № 557/940/17, тому посилання заявника касаційної скарги на те, що судові рішення у цій справі ухвалені без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у цій постанові Верховного Суду є некоректними.

Будь-яких інших постанов Верховного Суду, в яких викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваних судових рішеннях заявником касаційної скарги не наведено.

Наведене свідчить про не виконання заявником вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Таким чином, заявнику необхідно надати суду нову редакцію касаційної скарги разом із копіями скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, оформлену відповідно до положень статті 392 ЦПК України з урахуванням вимог цієї ухвали із зазначенням конкретного (конкретних) пункту (пунктів) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга та обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї підстави (підстав).

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 30 листопада 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 16 березня 2021 рокузалишити без руху до 11 червня 2021 року, але не більше десяти днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. Ю. Гулейков