Рішення

від 11.05.2010 по справі 5020-3/046

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

справа № 5020-3/046

За позовом Товар иства з обмеженою відповідал ьністю “Торговий дім “Санта- Віта”

(бульвар Дарницький, 3-а , кв. 5, м. Київ, 02206)

до 1. Товар иства з обмеженою відповідал ьністю “Ариол”

(вул. Археологічна, 4, м. С евастополь, 99055)

(вул. Георгіївська балка, б удинок ВОХР, кв. 19, м. Севастопол ь, 99043);

2. Фізичної особи-пі дприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_2)

про стягнення заборго ваності з Товариства з обмеж еною відповідальністю “Арио л” в розмірі 36,92 грн.; з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - в розмірі 93687,69 грн.,

Суддя Головко В.О.,

Представники сторін:

позивач (ТОВ “Торговий дім “Санта-Віта”) - Дун Є.А. , представник, довіреність № 3 від 05.05.2009;

відповідач (ТОВ “Ариол” ) - явку уповноважених представників у судове засід ання не забезпечив;

відповідач (Фізична ос оба-підприємець ОСОБА_1) - не з'явився.

Суть спору:

Товариство з обмежено ю відповідальністю “Торгови й дім “Санта-Віта” (далі - поз ивач) звернулось до господар ського суду міста Севастопол я з позовною заявою до Товари ства з обмеженою відповідаль ністю “Ариол” (далі - відпов ідач-1); фізичної особи-підприє мця ОСОБА_1 (далі - відпов ідач-2) про стягнення заборгов аності в розмірі 109438,01 грн.

Позовні вимоги обґрунтова ні невиконанням відповідаче м-2 своїх зобов'язань за дого вором поставки №від 03.01.2008 щодо с воєчасної та в повному обсяз і оплати вартості отриманого товару.

Ухвалою від 12.03.2010 позовна зая ва прийнята до розгляду та по рушено провадження у справі; судове засідання призначено на 13.04.2010.

Ухвалою від 13.04.2010 розгляд спр ави був відкладений в порядк у статті 77 Господарського про цесуального кодексу України на 11.05.2010 через неявку сторін.

У судове засідання 11.05.2010 відп овідачі не з'явились, явку у повноважених представників не забезпечили, хоча про дату , час та місце його проведення повідомлялися належним чино м у встановленому порядку (ре комендованою кореспонденці єю відповідно до адреси, вказ аної у довідці з Єдиного держ авного реєстру юридичних осі б та фізичних осіб-підприємц ів /арк. с. 42/ та Свідоцтві про де ржавну реєстрацію юридичної особи /арк. с. 27/) та своєчасно.

До початку судового засіда ння відповідач - фізична ос оба-підприємець ОСОБА_1 - звернувся до суду з клопотан ням про відкладення розгляду справи у зв'язку з участю св ого представника в іншому су довому засіданні. Крім того, в ідповідач-2 зазначив, що має ва жливі докази та переконливі аргументи у справі, тому прос ив не розглядати справу в йог о відсутність. Також відпові дач-2 зауважив, що не мав можли вості підготувати відзив на позов, оскільки позивач не ви конав вимоги статті 56 Господа рського процесуального коде ксу України, а саме: не надісла в йому копії всіх документів , що їх додано до позовної заяв и /арк. с. 54-55/.

Розглянувши дане клопотан ня, заслухавши думку предста вника позивача з цього приво ду, дослідивши наявні у справ і та додані до клопотання док ази, суд дійшов висновку, що кл опотання не підлягає задовол енню, виходячи з такого.

Стаття 22 Господарського про цесуального кодексу України зобов'язує сторони добросо вісно користуватись належни ми їм процесуальними правами . Оскільки явка в судове засід ання представників сторін - це право, а не обов'язок, спра ва може розглядатись без їх у часті, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджа є вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и передбачено, що господарсь кий суд відкладає в межах стр оків, встановлених статтею 69 ц ього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спі р не може бути вирішено в дано му засіданні.

Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогати вою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судо вому засіданні представникі в сторін, а неможливість ви рішення спору у відповідному судовому засіданні.

Як убачається з матеріалі в справи, фізична особа-підпр иємець ОСОБА_1 отримав ухв алу господарського суду м. Се вастополя від 13.04.2010 ще 23.04.2010 (пошто ве повідомлення /арк. с. 52/), тобт о більше ніж за два тижні до че ргового судового засідання.

За викладених обставин суд вважає, що відповідач-2 мав до статньо часу для надання суд у всіх наявних в нього доказі в в обґрунтування заперечень проти позову. Більше того, від повідні докази могли бути на дані ним ще раніше - після от римання ухвали від 12.03.2010 про пор ушення провадження у справі та призначення справи до роз гляду, яку він отримав 19.03.2010 (пош тове повідомлення /арк. с. 34/).

Щодо вимоги відповідача-2 пр о зобов'язання позивача над іслати фізичній особі-підпри ємцеві ОСОБА_1 копії всіх документів, що їх додано до по зову, суд зазначає наступне.

Дійсно, відповідно до статт і 56 Господарського процесуал ьного кодексу України позива ч, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні по зову надіслати сторонам копі ї позовної заяви та доданих д о неї документів. Проте, відпо відач-2, цитуючи законодавця, п риводить дану норму неповно, не враховуючи те, що такий обо в'язок покладено на відпові дних осіб лише в тому випадку , якщо цих документів у стор ін немає.

З переліку документів, дод аних до позовної заяви, вбача ється, що всі ці документи (дог овір, протокол розбіжностей, додаткові угоди до договору , накладні, кільцева довірені сть, акт звірення взаємних ро зрахунків тощо) підписані ві дповідачем-2, тому, звичайно, м ають в нього бути.

Таким чином, посилання відп овідача-2 на ненадсилання йом у позивачем копій документів , доданих до позову, як на обст авину, що унеможливлює підго товку відзиву на позов, є необ ґрунтованою.

Також суд вважає за необхід не звернути увагу відповідач а-2 на положення статей 33, 34 Госп одарського процесуального к одексу України стосовно нада ння кожною стороною належних та допустимих доказів в обґр унтування тих чи інших обста вин, на які вона посилається я к на підставу своїх вимог та з аперечень.

Заявляючи клопотання про в ідкладення розгляду справи у зв'язку з участю представн ика фізичної особи-підприємц я ОСОБА_1 в іншому судовом у засіданні відповідач-2 не на дав жодного доказу, який би пі дтверджував дану обставину.

Відповідно до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захис т прав людини і основоположн их свобод, яка ратифікована З аконом України від 17.07.1997 № 459/97-ВР та набрала чинності для Укра їни 11.09.1997, справи мають бути роз глянуті у суді протягом розу много строку.

При цьому розумним строком є найкоротший строк розгляд у і вирішення справи, достатн ій для надання своєчасного (б ез невиправданих зволікань) судового захисту порушених п рав, свобод та інтересів у спі рних правовідносинах.

Строк вирішення спору у спр аві закінчується 11.05.2010.

Оскільки явка учасників су дового процесу обов'язково ю не визнавалась, а матеріали справи достатньо характериз ують спірні правовідносини с торін і з метою забезпечення принципу вирішення спору пр отягом розумного строку, суд визнав за можливе розглянут и справу у відсутність предс тавників відповідачів.

Відповідачі не скористали ся правом, закріпленим в стат ті 59 Господарського процесуа льного кодексу України: не на дали господарському суду від зиви на позовну заяву та доку менти, що підтверджують запе речення проти позову, тому су д вирішив розглянути справу в порядку статті 75 Господарсь кого процесуального кодексу України - за наявними у спра ві матеріалами.

До початку судового засіда ння 11.05.2010 від позивача надійшла уточнена позовна заява від 20. 04.2010 /арк. с. 44/, в якій розмір позов них вимог дещо зменшений, пор івняно із первісною позовною заявою. Згідно з уточненою по зовною заявою позивач просит ь стягнути з відповідача-2 сум у заборгованості в розмірі 9368 7,69 грн., з яких: 73837,82 грн. - основни й борг; 5725,64 грн. - сума інфляцій них витрат; 6402,61 грн. - 17% річних; 7 721,62 грн. - сума пені. З відповід ача-1 - просить стягнути суму в розмірі 36,92 грн.

В судовому засіданні позив ач надала поштове повідомлен ня про отримання 26.04.2010 відповід ачем-2 копії заяви про зменшен ня розміру позовних вимог, як е долучено судом до матеріал ів справи /арк. с. 68/.

Відповідно до частини четв ертої статті 22 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни позивач вправі до прийн яття рішення по справі зміни ти підставу або предмет позо ву, збільшити розмір позовни х вимог за умови дотримання в становленого порядку досудо вого врегулювання спору у ви падках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині , відмовитись від позову або з меншити розмір позовних вимо г.

Отже, зменшення розміру поз овних вимог є процесуальним правом позивача, тому суд при йняв цю заяву до розгляду. До т ого ж відповідачі були завча сно повідомлені про зміну ро зміру позовних вимог, а відта к - мали можливість висловит и свої міркування з цього при воду.

У судовому засіданні 11.05.2010 по зивач підтримала вимоги позо ву в повному обсязі, з урахува нням заяви про зменшення роз міру позовних вимог.

Розглянувши матеріа ли справи, дослідивши на дані докази, заслухавши пояснення представника поз ивача, суд -

встановив:

03.01.2008 між Товариством з о бмеженою відповідальністю “ Торговий дім “Санта-Віта” (по стачальник) та фізичною особ ою-підприємцем ОСОБА_1 (по купець) укладено договір пос тавки №(далі - договір поста вки) /арк. с. 17/, відповідно до яко го постачальник зобов'язує ться систематично постачати та передавати у власність по купця товар, а покупець зобов 'язується прийняти цей това р та своєчасно здійснити йог о оплату на умовах договору (п . 1.1 Договору поставки).

Приймання товару за кількі стю та якістю здійснюється с торонами в порядку, що встано влений діючим законодавство м, і оформлюється накладними (п. 5.2 Договору поставки).

Розрахунки за поставлений товар здійснюються в націон альній валюті України на умо вах відстрочки платежу. Стро к оплати товару становить 40 ка лендарних днів з моменту пер едачі товару. Форма розрахун ків: безготівкова (п. п. 3.2 - 3.4 До говору поставки).

Відповідно до п. 7.2 Договору п оставки зобов'язання поста чальника вважаються виконан ими при отриманні товару пок упцем.

У п. 8.1 Договору поставки стор они домовились, що Договір по ставки набирає сили з момент у його підписання сторонами та діє до 31.12.2008.

При цьому, якщо за 10 днів до з акінчення дії Договору поста вки жодна зі сторін не вислов ить про свій намір розірвати його, договір пролонгується автоматично, зберігаючи сво ю силу на наступний період ча су на тих же умовах (п. 8.2 Догово ру поставки).

Претензії по кількості тов ару приймаються в момент йог о прийняття, по якості - прот ягом всього терміну придатно сті товару за відповідних ум ов його зберігання на складі покупця (п. 9.5 Договору поставк и в редакції підписаного сто ронами Протоколу розбіжност ей).

Жодна зі сторін не має право передавати свої права за Дог овором поставки третій особі без письмової згоди іншої ст орони (п. 11.2 Договору поставки).

03.01.2008 між Товариством з обм еженою відповідальністю “То рговий дім “Санта-Віта” (прод авець) та Товариством з обмеж еною відповідальністю “Арио л” (поручитель) укладено договір гарантії /арк. с. 21/, від повідно до якого Поручитель виступає гарантом та зобов' язується нести відповідальн ість за своєчасне виконання Покупцем ТМЦ Продавця ФОП О СОБА_1 (боржник) своїх зобов' язань за договором поставки №від 03.01.2008.

Предметом відповідальнос ті є грошова сума в розмірі як ої Поручитель несе матеріаль ну відповідальність за невик онання грошових зобов'язан ь Боржника; розмір відповіда льності Поручителя складає 0 ,0754% від суми заборгованості Бо ржника (п. 1 Договору).

29.07.2009 сторони уклали Додатко ву угоду № 2 /арк. с. 20/, якою зміни ли п. 3.3 Договору поставки на ст рок з 29.07.2009 по 31.12.2009, встановивши, щ о строк оплати товару склада є 50 календарних днів з моменту передачі товару. За закінчен ням строку п. 3.3 Договору поста вки сторони домовились, що бу дуть керуватися раніше узгод женими умовами оплати, що заф іксовані Договором поставки , чи узгодять інші умови оплат и шляхом укладення додатково ї угоди.

Договір поставки та дода ткова угода до нього № 2 підпи сані сторонами та скріплені їхніми печатками.

На виконання умов Договору поставки позивач поставив в ідповідачу-2 товар на загальн у суму 200502,88 грн., що підтверджує ться товарно-транспортними н акладними:

№ Дц-S000198 від 05.08.2009 на суму 44556,36 гр н. /арк. с. 13/;

№ Дц-S000204 від 12.08.2009 на суму 31166,12 грн . /арк. с. 14/;

№ Дц-S000217 від 19.08.2009 на суму 11084,32 грн . /арк. с. 10/;

№ Дц-S000225 від 02.09.2009 на суму 8691,76 грн. /арк. с. 9/;

№ Дц-S000249 від 01.10.2009 на суму 105004,32 грн . /арк. с. 11/.

Отже, позивач виконав свої зобов'язання за Договором поставки в повному обсязі.

Натомість відповідач-2 умов и Договору порушив, за отрима ний товар в повному обсязі і у встановлений договором стро к не розрахувався, у зв'язку з чим 01.12.2009 позивач звернувся д о відповідача-2 з листом-вимог ою № 222 щодо оплати поставлено го товару /арк. с. 30/.

Відповідач-2 на підставі нак ладних на повернення № Дц-S000001 в ід 04.01.2010 на суму 176,29 грн. /арк. с. 15/, № Д ц-S000002 від 04.01.2010 на суму 12940,70 грн. /арк. с. 12/, № Дц-S000003 від 04.01.2010 на суму 823,90 гр н. /арк. с. 15/, № Дц-S000004 від 25.01.2010 на сум у 23799,96 грн. /арк. с. 48/, повернув пози вачу товар на загальну суму 377 40,85 грн.

Проте, повернувши частин у товару позивачеві, за решту товару відповідач-2 в повному обсязі так і не розрахувався , що і стало причиною для зверн ення позивача до суду із дани м позовом з вимогою стягнути з боржника суму заборговано сті, з урахуванням інфляційн их збитків, 3% річних, а також пе ні за порушення зобов'язанн я. Крім того, позивач просить с тягнути з відповідача-1 кошти , в розмірі яких він несе матер іальну відповідальність за н евиконання відповідачем-2 йо го грошових зобов'язань за Договором поставки.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задово ленню частково, виходячи з на ступного.

Спір між сторонами виник з приводу неналежного виконан ня відповідачем-2 зобов'яза ння з оплати поставленого по зивачем товару.

Згідно зі статтею 509 Цивільн ого кодексу України зобов 'язанням є правовідноше ння, в якому одна сторона (борж ник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кред итора) певну дію (передати май но, виконати роботу, надати по слугу, сплатити кошти тощо) аб о утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини перш ої статті 173 Господарського ко дексу України, господарським визнається зобов'язання, щ о виникає між суб'єктом гос подарювання та іншим учасник ом (учасниками) відносин у сфе рі господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зоб ов'язана сторона, у тому чис лі боржник) зобов'язаний вч инити певну дію господарсько го чи управлінсько-господарс ького характеру на користь і ншого суб'єкта (виконати ро боту, передати майно, сплатит и гроші, надати інформацію то що), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управне на сторона, у тому числі креди тор) має право вимагати від зо бов'язаної сторони виконан ня її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками го сподарських відносин, регулю ються Цивільним кодексом України з урахуванням осо бливостей, передбачених Г осподарським кодексом Украї ни (частина перша статті 175 Господарського кодекс у України).

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статт ею 11 Цивільного кодексу Украї ни та статтею 174 Господарськог о кодексу України, зокрема, з д оговорів та інших правочинів (угод).

Частиною першою статті 712 Ци вільного кодексу України уно рмовано, що за договором пост авки продавець (постачальник ), який здійснює підприємниць ку діяльність, зобов'язуєть ся передати у встановлений с трок (строки) товар у власніст ь покупця для використання й ого у підприємницькій діяльн ості або в інших цілях, не пов' язаних з особистим, сімейним , домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зо бов'язується прийняти това р і сплатити за нього певну гр ошову суму.

До договору поставки, згідн о з частиною 2 статті 712 Цивільн ого кодексу України, застосо вуються загальні положення п ро купівлю-продаж, якщо інше н е встановлено договором, зак оном або не випливає з характ еру відносин сторін.

Матеріалами справи підтве рджено, що на виконання умов Д оговору поставки позивач пос тавив відповідачу-2 товар на з агальну суму 200502,88 грн.

Факт отримання відповідач ем товару на суму 200502,88 грн. підт верджується підписами осіб, які уповноважені відповідач ем-2 на отримання від позивача товарно-матеріальних ціннос тей, на товарно-транспортних накладних, що скріплені печа ткою відповідача-2, та кільцев ою довіреністю від 12.01.2009 /арк. с. 2 8/.

Крім того, Постачальник та П окупець підписали та скріпил и своїми печатками акт звіре ння взаємних розрахунків /ар к. с. 22/, згідно з яким заборгова ність відповідача-2 перед поз ивачем станом на 01.12.2009 становить 156578,67 грн.

Як встановлено судом та пі дтверджено матеріалами спра ви, в січні 2010 року відповідач-2 повернув позивачеві товар н а загальну суму 37740,85 грн.

Також, відповідач-2 здійснив оплату товару в сумі 45000,00 грн., в тому числі:

4000,00+6000,00=10000,00 грн. - банківська виписка від 12.01.2010 /арк. с. 23/;

5000,00 грн. - банківська виписк а від 15.01.2010 /арк. с. 24/;

2500,00+17500,00=20000,00 грн. - банківська ви писка від 12.02.2010 /арк. с. 45/;

10000,00 грн. - банківська виписк а від 19.02.2010 /арк. с. 46/.

Отже, станом на день вине сення рішення залишився не п овернутим та не сплаченим то вар на суму 73837,82 грн. (156578,67 - 37740,85 - 45000,00).

Згідно зі статтею 193 Господа рського кодексу України та с таттями 525, 526 Цивільного кодекс у України зобов'язання пови нні виконуватись належним чи ном відповідно до умов догов ору та вимог цих Кодексів, інш их актів цивільного законода вства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно д о звичаїв ділового обороту а бо інших вимог, що звичайно ст авляться. Одностороння відмо ва від зобов'язання або одн остороння зміна його умов не допускається, якщо інше не вс тановлено договором або зако ном.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України, договір є об ов'язковим для виконання ст оронами.

Відповідно до частини перш ої статті 530 Цивільного кодекс у України, якщо у зобов'язан ні встановлений строк (термі н) його виконання, то воно підл ягає виконанню у цей строк (те рмін).

Як вбачається з матеріалів справи, сторони в договорі до мовились, що розрахунки за по ставлений товар здійснюютьс я на умовах відстрочки плате жу. При цьому, строк оплати тов ару в період з 03.01.2008 (дата укладе ння Договору поставки) до 28.07.2009 (тобто до підписання Додатко вої угоди № 2) і з 01.01.2010 становить 40 календарних днів з моменту передачі товару. А в період з 2 9.07.2009 по 31.12.2009 - 50 календарних днів з моменту передачі товару (п. 3.3 Договору поставки, в тому чи слі в редакції Додаткової уг оди № 2 від 29.07.2009 /арк. с. 20/).

Таким чином за товар, отри маний за накладною № Дц-S000249 від 01.10.2009 на суму 105004,32 грн. /арк. с. 11/ відп овідач-2 мав розрахуватися пр отягом 50 календарних днів, тоб то в строк до 20.11.2009.

Доказів погашення відп овідачем-2 заборгованості в с умі 73837,82 грн. за товар, поставлен ий позивачем згідно з товарн о-транспортною накладною № Д ц-S000249 від 01.10.2009, матеріали справи не містять.

За викладених обставин поз овні вимоги Товариства з обм еженою відповідальністю “То рговий дім “Санта-Віта” в частині стягнення з відпов ідача-2 основного боргу в сумі 73837,82 грн. є обґ рунтованими та такими, що під лягають до задоволення.

Відповідно до статті 199 Го сподарського кодексу Україн и виконання господарських зо бов'язань забезпечується з аходами захисту прав та відп овідальності учасників госп одарських відносин, передбач еними цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сто рін можуть застосовуватися п ередбачені законом або такі, що йому не суперечать, види за безпечення виконання зобов' язань, які застосовуються у г осподарському (діловому) обі гу. До відносин щодо забезпеч ення виконання зобов'язань учасників господарських від носин застосовуються відпов ідні положення Цивільного ко дексу України.

Статтею 546 Цивільного коде ксу України передбачено, що в иконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою , порукою, гарантією, заставою , притриманням, завдатком.

Виконання зобов'язання (о сновного зобов'язання) забе зпечується, якщо це встановл ено договором або законом.

Згідно з частиною другою ст атті 193 Господарського кодекс у України кожна сторона пови нна вжити усіх заходів, необх ідних для належного виконанн я нею зобов'язання, врахову ючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногос подарського інтересу. Поруше ння зобов'язань є підставою для застосування господарсь ких санкцій, передбачених ци м Кодексом, іншими законами а бо договором.

Із наведеною нормою коресп ондує стаття 611 Цивільного код ексу України, згідно з якою, у разі порушення зобов'язанн я настають правові наслідки, встановлені договором або з аконом, зокрема, сплата неуст ойки.

В свою чергу, порушенням зоб ов'язання є його невиконанн я або виконання з порушенням умов, визначених змістом зоб ов'язання (неналежне викона ння) (стаття 610 Цивільного коде ксу України).

За приписами статті 549 Цивіл ьного кодексу України, статт і 230 Господарського кодексу Ук раїни неустойкою (штраф ом, пенею) визнається визначе на законом або договором гро шова сума, яку боржник (учасни к господарських відносин) по винен сплатити кредиторові в разі невиконання або ненале жного виконання зобов'язан ня. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках ві д суми несвоєчасно виконаног о грошового зобов'язання за кожен день прострочення вик онання.

Відповідно до частини шост ої статті 232 Господарського ко дексу України, нарахування ш трафних санкцій за простроче ння виконання зобов'язання , якщо інше не встановлено зак оном або договором, припиняє ться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно зі статтею 1 Закону У країни “Про відповідальніст ь за несвоєчасне виконання г рошових зобов'язань”, платн ики грошових коштів сплачуют ь на користь одержувачів цих коштів за прострочку платеж у пеню в розмірі, що встановлю ється за згодою сторін.

У п. 9.3 Договору поставки стор они передбачили, що за поруше ння строків оплати товару по купець сплачує постачальник у пеню в розмірі подвійної об лікової ставки НБУ за кожен д ень прострочення.

Перевіривши розрахунок пе ні, наданий позивачем /арк. с. 47/ , суд зазначає, що він здійснен ий з урахуванням вимог чинно го законодавства України та є вірним, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідач а-2 пені в розмірі 7721,62 гр н. є обґрунтованими і підля гають задоволенню.

Статтею 625 Цивільного коде ксу України визначено, що бор жник, який прострочив викона ння грошового зобов'язання , на вимогу кредитора зобов' язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого і ндексу інфляції за весь час п рострочення, а також три проц енти річних від простроченої суми, якщо інший розмір про центів не встановлений догов ором або законом.

Аналогічне положення щод о сплати процентів міститься і в частині третій статті 692 Ци вільного кодексу України.

Передбачене законом прав о позивача вимагати сплати с уми боргу з урахуванням інде ксу інфляції та процентів рі чних є способами захисту йог о майнових прав та інтересів , суть яких полягає у відшкоду ванні матеріальних втрат кре дитора від знецінення грошов их коштів внаслідок інфляцій них процесів та отриманні ко мпенсації (плати) від боржник а за користування утримувани ми ним грошовими коштами, нал ежними до сплати кредиторові .

Отже, інфляційне збільшенн я суми боргу та нарахування п озивачем процентів річних за користування чужими грошови ми коштами є правомірними.

В пункті 9.4 Договору постав ки сторони встановили, що за п орушення строків оплати това ру Покупець сплачує Постачал ьнику проценти за користуван ня чужими грошовими коштами в розмірі 30% річних від неспла ченої та/або несвоєчасно опл аченої вартості товару, за ве сь період користування Покуп цем грошовими коштами Постач альника.

Водночас, як вбачається з ма теріалів справи, Договір пос тавки підписаний відповідач ем-2 із Протоколом розбіжност ей /арк. с. 18/, згідно з яким пункт 9.4 Договору поставки узгоджен ий сторонами в іншій редакці ї, а саме: “…За порушення строк ів оплати товару відповідно до статті 692 Цивільного кодекс у України Покупець сплачує П остачальнику проценти за кор истування чужими грошовими к оштами в розмірі 17% річни х від несплаченої та/або несв оєчасно оплаченої вартості т овару, за весь період користу вання Покупцем грошовими кош тами Постачальника”.

Таким чином, сторони в Догов орі відступили від положень статті 625 Цивільного кодексу У країни в частині встановленн я розміру процентів за корис тування чужими грошовими кош тами на рівні 3% річних та врег улювали свої правовідносини таким чином, що за прострочен ня виконання грошового зобов 'язання (оплати товару) відп овідач-2 на вимогу позивача зо бов'язаний сплатити останн ьому 17% річних від прострочено ї суми.

Перевіривши розрахунок 17% р ічних суд зазначає, що він є ві рним, а тому позовні вимоги в ч астині стягнення з відповіда ча-2 17% річних в сумі 6402,61 г рн. підлягають задоволенн ю.

Також перевіривши надани й позивачем розрахунок інфля ційних збитків /арк. с. 47/ суд за уважує, що алгоритм розрахун ку є правильним, але при обчис ленні інфляційних збитків за квітень 2010 року позивачем пом илково взятий індекс інфляці ї 100,9%, в той час, коли за даними Д ержавного комітету статисти ки України індекс інфляції з а квітень 2010 року склав 99,7%.

Отже, за розрахунком суду і нфляційні збитки за квітень 2010 року становлять:

73837,82*99,7/100-73837,82= -221,51 грн., де:

73837,82 грн. - сума основного бор гу відповідача-2 станом на 20.02.2010 ;

99,7% - індекс інфляції у квітн і 2010 року.

Таким чином, сума інфляцій них збитків за розрахунком с уду складає 4839,59 грн. (934,54+1869,10+1592,92+664,54-221,5 1).

За викладених обставин поз овні вимоги в частині стягне ння з відповідача-2 збитків від інфляції підлягають з адоволенню частково - в сумі 4839,59 грн., в решті (886,05 грн. = 5725,64 -4839,59) позовні вимоги є необґрун тованими, а тому задоволенню не підлягають.

Підсумовуючи викладене, з аборгованість фізичної особ и-підприємця ОСОБА_1 перед позивачем складає 92801,64 грн., з яких: 73837,82 грн. - основний б орг; 7721,62 грн. - сума пені; 6402,61 грн. - 17% річних; 4839,59 грн. - сума інфл яційних збитків.

Як встановлено судом, 03.01.200 8 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Санта-Віта” (продавець) т а Товариством з обмеженою ві дповідальністю “Ариол” (пору читель) був укладений до говір гарантії /арк. с. 21/, відпо відно до якого поручитель ви ступає гарантом та зобов'яз ується нести відповідальніс ть за своєчасне виконання По купцем ТМЦ Продавця - ФОП О СОБА_1 (боржник) своїх зобов' язань за договором поставки №42 від 03.01.2008.

Предметом відповідальнос ті є грошова сума, в розмірі як ої Поручитель несе матеріаль ну відповідальність за невик онання грошових зобов'язан ь Боржника; розмір відповіда льності Поручителя складає 0 ,0754% від суми заборгованості Бо ржника (п. 1 Договору).

Договір вступає в силу з мом енту його підписання.

Дослідивши зміст вказаног о Договору суд встановив, що п о суті цей договір є договоро м поруки.

Такого висновку суд дійшов , виходячи з наступного.

Відповідно до статті 560 Циві льного кодексу України за га рантією банк, інша фінансова установа, страхова організа ція (гарант) гарантує перед кр едитором (бенефіціаром) вико нання боржником (принципалом ) свого обов'язку.

Приписами статті 553 Цивільн ого кодексу України унормова но, що за договором поруки пор учитель поручається перед кр едитором боржника за виконан ня ним свого обов'язку.

У Договорі від 03.01.2008 /арк. с. 21/ по ручителем (гарантом) виступа є юридична особа (Товариство з обмеженою відповідальніст ю “Ариол”), яка не є банківсько ю чи іншою фінансовою устано вою або страховою організаці єю, тому цей Договір за своєю с уттю є договором поруки (далі - Договір поруки).

Частиною першою статті 554 Ци вільного кодексу України уно рмовано, що у разі порушення б оржником зобов'язання, забе зпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають пер ед кредитором як солідарн і боржники, якщо договором по руки не встановлено додатков у (субсидіарну) відповідальн ість поручителя.

Згідно з п. 3 Договору поруки , якщо Покупець не виконає сво їх зобов'язань за договором поставки, то Постачальник (пр одавець) має право пред'яви ти позов до Поручителя.

Виходячи зі змісту частини другої статті 553 Цивільного к одексу України, порукою може забезпечуватися виконання з обов'язання (основного зобо в'язання) частково або у пов ному обсязі.

Поручитель відповідає пер ед кредитором у тому ж обсязі , що і боржник, включаючи сплат у основного боргу, процентів , неустойки, відшкодування зб итків, якщо інше не встановле но договором поруки (ч. 2 ст. 554 ЦК України).

Відповідно до п. 1 Договору п оруки предметом відповідаль ності відповідача-1 є грошова сума в розмірі якої Поручите ль несе матеріальну відповід альність за невиконання грош ових зобов'язань Боржника. Розмір цієї відповідальност і складає 0,0754% від суми заб оргованості Боржника.

Розглядаючи позовні вимог и Товариства з обмеженою від повідальністю “Торговий дім “Санта-Віта”, суд дійшов висн овку, що загальний розмір заб оргованості відповідача-2 пе ред позивачем становить 9280 1,64 грн., яка включає в себе ос новний борг, суму пені, а також інфляційні збитки та 17% річни х.

Виходячи з умов Договору по руки від 03.01.2008, у Товариства з об меженою відповідальністю “А риол” як Поручителя фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 перед позивачем виникло зобо в'язання погасити суму в ро змірі 0,0754% від суми заборговано сті боржника, при чому останн я, в розумінні статті 554 Цивіль ного кодексу України, включа є не тільки суму основного бо ргу, але і 17% річних, суму пені т а суму інфляційних збитків, о скільки Договором не передба чено інше.

Позивач просить стягнути з відповідача-1 суму в розмірі 3 6,92 грн.

Перевіряючи правильність її визначення, суд вбачає, що р озрахунок, здійснений позива чем /арк. с. 44, зворотний бік/, є не вірним, позаяк ним безпідста вно взято 0,05% і лише від несплач еної відповідачем-2 суми осно вної заборгованості, тоді як Договором поруки передбачен ий інший розмір відповідальн ості відповідача-1 - 0,0754% та від всієї заборгованості відпов ідача-2.

Отже, за розрахунком суду ро змір заборгованості відпові дача-1 перед позивачем станов ить 69,97 грн. (92801,64*0,0754/100).

Пункт 2 частини першої статт і 83 Господарського процесуал ьного кодексу України надає господарському суду право пр и прийнятті рішення виходити за межі позовних вимог, якщо ц е необхідно для захисту прав і законних інтересів позива чів або третіх осіб з самості йними вимогами на предмет сп ору і про це є клопотання заін тересованої сторони.

З огляду на відсутність та кого клопотання суд задоволь няє позовні вимоги щодо стяг нення з відповідача-1 суми йог о відповідальності в заявлен ому розмірі, тобто в сумі 36,92 грн.

Крім того суд зауважує, що в уточненому позові позивач просить стягнути з відповід ача-2 заборгованість в сумі 93687, 69 грн. та поряд з цим, просить ст ягнути з відповідача-1 суму в р озмірі 36,92 грн., тобто за розрах унком позивача загальний роз мір позовних вимог складає 9372 4,61 грн., що не відповідає частин і першій статті 554 Цивільного кодексу України, адже відпов ідальність відповідача-1 вхо дить до загального розміру з аборгованості відповідача-2, а не є додатковою (понад основ ну заборгованість).

Підсумовуючи все вищевик ладене, сума заборгованості фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 складає 92801,64 грн., з яки х: 92764,72 грн. (92801,64-36,92) - підлягає стяг ненню з відповідача-2; а 36,92 грн. - з відповідача-1.

Відповідно до статті 49 Госп одарського процесуального к одексу України судові витрат и при частковому задоволенні позовних вимог розподіляють ся між сторонами пропорційно розміру задоволених позовни х вимог.

Таким чином, судові витрати покладаються на сторони про порційно розміру задоволени х позовних вимог, а саме: на ві дповідачів - 928,02 грн. (1094,38*92801,64/109438,01) д ержавного мита, в тому числі н а відповідача-1 - 0,37 грн. (9 28,02*36,92/92801,64), на відповідача-2 - 927, 65 грн. (928,02*92764,72/92801,64). Решта сплаче ного позивачем державного ми та - 166,36 грн. (1094,38-928,02) покладається на позивача і стягненню з від повідачів не підлягає.

Аналогічним чином розподі ляються витрати на інформаці йно-технічне забезпечення су дового процесу: з відповідач ів - 200,12 грн. (236,00*92801,64/109438,01), з яких: на в ідповідача-1 - 0,08 грн. (200,12*36, 92/92801,64); на відповідача-2 - 200,04 гр н. (200,12*92764,72/92801,64); решта - 35,88 грн. (236,00 -200,12) покладається на позивача.

Керуючись статтями 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуал ьного кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольни ти частково.

2. Стягнути з Товарист ва з обмеженою відповідальні стю “Ариол” (вул. Археолог ічна, 4, м. Севастополь, 99055; вул. Ге оргіївська балка, будинок ВО ХР, кв. 19, м. Севасто поль, 99043; ідентифікаційний код 31338910; п/р 26000317428051 в СФ КБ „Приватбанк ”, МФО 324935) на користь Това риства з обмеженою відповіда льністю “Торговий дім “Санта -Віта” (бульвар Дарницьк ий, 3-а, кв. 5, м. Київ, 02206; ідентифі каційний код 33395985; п/р 26000035757800 в АКІБ „Укрсіббанк”, МФО 351005; п/р 26006280 в Ф ілії ПУМБ у м. Севастополі, МФО 308092) заборгованість в розмірі 36,92 грн. (тр идцять шість грн. 92 коп.), а та кож державне мито в розмір і 0,37 грн. та витрати на інф ормаційно-технічне забезпеч ення судового процесу в розм ірі 0,08 грн.

Видати наказ після набр ання рішенням законної сили

3. Стягнути з Ф ізичної особи-підприємця О СОБА_1 (АДРЕСА_3, 83018; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; п/р НОМЕР_2 в ОД „Р айффайзен банк Аваль”, м. Доне цьк, МФО 335076) на користь Товариства з обмеженою відп овідальністю “Торговий дім “ Санта-Віта” (бульвар Дар ницький, 3-а, кв. 5, м. Київ, 02206; іде нтифікаційний код 33395985; п/р 26000035757800 в АКІБ „Укрсіббанк”, МФО 351005; п/р 26006280 в Філії ПУМБ у м. Севастопо лі, МФО 308092) заборгованість в розмірі 92764,72 грн. (дев'ян осто дві тисячі сімсот шістд есят чотири грн. 72 коп.), а так ож державне мито в розмірі 927,65 грн. (дев'ятсот двадц ять сім грн. 65 коп.), та витр ати на інформаційно-технічне забезпечення судового проце су в розмірі 200,04 грн. (двіс ті грн. 04 коп.).

Видати наказ після на брання рішенням законної сил и.

4. В частині ст ягнення з Фізичної особи-під приємця ОСОБА_1 збитків ві д інфляції в розмірі 886,05 грн. - в позові відмовити.

Суддя В.О. Г оловко

Рішення оформлено від повідно

до вимог статті 84 Господарс ького

процесуального кодексу Ук раїни

і підписано 17.05.2010.