Справа № 459/2618/17 Головуючий у 1 інстанції:
Провадження № 22-з/811/207/20 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2021 року м.Львів
Справа № 459/2618/17
Провадження № 22з/811/207/20
Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Приколоти Т.І.,
суддів : Савуляка Р.В., Шандри М.М.
секретар Іванова О.О.
розглянув заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Червоноградського міського суду Львівської області, ухвалене у м. Червонограді 5 квітня 2018 року у складі судді Рудакова Д.І., у справі за позовомОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Медичний Центр Андромеда про поновлення на роботі, скасування наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
ВСТАНОВИВ:
3 грудня 2020 року представник позивача ОСОБА_2 звернулася до Львівського апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення. Просить стягнути з ТзОВ Медичний Центр Андромеда витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що заява не підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.
Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 5 квітня 2018 рокувідмовлено у задоволенні позову.
Рішення суду оскаржила ОСОБА_1 .
Постановою Львівського апеляційного суду від 19 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 5 квітня 2018 рокускасовано та прийнято нове рішення. Позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ №20170729-2 від 29 липня 2017 року про звільнення ОСОБА_1 на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України. Поновлено ОСОБА_1 на посаді сестри медичної ТзОВ Медичний Центр Андромеда з 29 липня 2017 року. Стягнуто з ТзОВ Медичний Центр Андромеда на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29 липня 2017 року до 15 лютого 2018 року в розмірі 21 993, 75 грн.
Після розгляду справи апеляційним судом 3 грудня 2020 року представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано заяву про ухвалення додаткового рішення з питань відшкодування судових витрат (на правничу допомогу).
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу складається з гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до п. 48 постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті 79, статтях 84, 88, 89 ЦПК України.
Витрати на правничу допомогу, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У відповідності до ст. 26 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Згідно із ч. 3 ст. 27 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 ЦК України.
Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із ст. 632 цього Кодексу ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Згідно зі статтею 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Встановлено, що 3 серпня 2017 року між Адвокатським об`єднанням Валько та партнери та ОСОБА_1 укладено угоду про надання професійної правничої допомоги.
Відповідно до ордеру Серії ЛВ №154235 від 27 липня 2020 року ОСОБА_2 надає ОСОБА_1 правничу допомогу на підставі договору від 27 липня 2020 року про надання такої допомоги. Такий договір в матеріалах справи відсутній.
Акт прийому-передачі виконаних робіт від 30 листопада 2020 року подано 22 грудня 2020 року.
Крім того, ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 до закінчення судових дебатів не зробила заяву, як передбачено ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
До заяви про розподіл судових витрат додано акт приймання-передачі виконаних робіт в розмірі 10 000 грн.
Відповідно до ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Встановлено, що ОСОБА_1 не надала суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у зв`язку з наданням їй правничої допомоги.
Позивач надала суду дублікати квитанцій про оплату за правничу допомогу, однак не надала доказів (договору, розрахунку, акти виконаних робіт). Наданий 22 грудня 2020 року акт прийому-передачі виконаних робіт від 30 листопада 2020 року складено після ухвалення рішення апеляційним судом.
Колегія суддів прийшла до висновку про відмову у прийнятті додаткового рішення за заявою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі з наведених вище мотивів.
Керуючись ст. ст. 134, 141, 258, 259, 273, 388-391 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Відмовити у прийнятті додаткового рішення за заявою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення, щодо стягнення з ТзОВ Медичний Центр Андромеда судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, в розмірі 10 000 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 25 березня 2021 року.
Головуючий
Судді
Суд | Львівський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.03.2021 |
Оприлюднено | 26.03.2021 |
Номер документу | 95798416 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Львівський апеляційний суд
Приколота Т. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні