Постанова від 17.03.2021 по справі 757/9541/14-ц

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2021 року м. Київ

Справа №757/9541/14-ц

Резолютивна частина постанови оголошена 17 березня 2021 року

Повний текст постанови складено 22 березня 2021 року

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.

секретаря: Довгополої А.В.

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Печерського районного суду м. Києва, ухваленого у складі судді Литвинової І.В. 29 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_4 , яка діє від свого імені та як законний представник неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві, Приватного підприємства Нива В.Ш. , за участі третіх осіб орган опіки та піклування в особі Печерської районної у м. Києві державної адміністрації, Публічне акціонерне товариство Банк Фінанси та Кредит , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Грек Анжеліка Василівна, Товариство з обмеженою відповідальністю КМД -Трейдінвест України про визнання прилюдних торгів недійсними, позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КМД -Трейдінвест України до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , які діють в тому числі від імені своїх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі третіх осіб орган опіки та піклування в особі Печерської районної у м. Києві державної адміністрації, Публічне акціонерне товариство Банк Фінанси та Кредит , Печерський районний відділ ДМС України в м. Києві про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом визнання втрати права на користування нерухомим майном та виселення, -

Справа №757/9541/14-ц № апеляційного провадження:22-ц/824/3260/2021 Головуючий у суді першої інстанції:Литвинова І.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М. В С Т А Н О В И В:

В грудні 2013 року до суду звернулось з позовом ТОВ КМД-Трейдінвест Україна про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом визнання втрати права користування нерухомим майном та виселення, визнати ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 такими, що втратили право користування нерухомим майном- двокімнатною квартирою АДРЕСА_1 , виселити та зняти з їх реєстраційного обліку.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на те, щоТовариство в порядку встановленому законом набуло право власності на зазначене нерухоме майно, при цьому позбавлене можливості користуватись ним, оскільки як було з`ясовано за вказаною адресою зареєстровані відповідачі. При цьому як було з`ясовано вказане приміщенні було передано цими особами в оренду та використовувалось як нежиле приміщення.

17 квітня 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві, Філії №10 ПП Нива В.Ш. , треті особи: Орган опіки та піклування - Комісія з питань захисту майнових прав дитини Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, ПАТ Банк Фінанси та Кредит , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Грек А. В., у якому просила визнати прилюдні торги недійсним.

В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що під час підготовки та проведення прилюдних торгів були допущені порушення норм чинного законодавства , що призвело до порушення майнових прав малолітніх дітей, які є користувачами спірної квартири, та які були зареєстровані з дня їх народження. Так, позивач вказує на те, що процедура реалізації майна у загальному порядку та у порядку, визначеному законом України Про іпотеку має суттєві відмінності. Згідно п.4.2 Тимчасового положення лот виставляється на торги за наявності не менше двох покупців з яких мав запропонувати ціну вищу за стартову ціну лоту. Зокрема, ст. 45 Закону України Про іпотеку допускає проведення торгів за наявності одного учасника і придбання майна за початковою ціною. В той же час загальна процедура, визначена Законом України Про виконавче провадження та Тимчасовим положенням не передбачає такого. Акт опису майна державним виконавцем було складено з порушенням вимог, визначених ст. 15 Закону України Про виконавче провадження , оскільки поняті, які були залучені до участі в цій дії були заінтересованими особами. Крім того, копія вказаного акту не була направлена боржнику, а як свідчить копія акту, технічні характеристики квартири не відповідають дійсним обставинам. Державним виконавцем було порушено підготовку та проведення прилюдних торгів, оскільки не дотримано вимог п.5.11 та 5.12 Інструкції про проведення виконавчих дій, не одержано дозволу органу опіки та піклування. Також позивач посилається на порушення проведення оцінки майна, та зазначає про те, що остання є значно заниженою.

Ухвалою суду від 09 липня 2014 року об`єднано в одне провадження для спільного розгляду справу № 757/26666/13-ц за позовом ТОВ КМД-Трейдінвест Україна до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Печерський районний відділ державної міграційної служби України у м. Києві, Орган опіки та піклування (комісія з питань захисту прав дитини Печерської районної в м. Києві державної адміністрації), ПАТ Банк Фінанси та Кредит , в особі Філії Центральне регіональне управління ПАТ Банк Фінанси та Кредит , про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом визнання втрати права на користування нерухомим майном та виселення із справою №757/9541/14-ц за позовом ОСОБА_4 до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві, Філії №10 ПП Нива В.Ш. , треті особи: Орган опіки та піклування - Комісія з питань захисту майнових прав дитини Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, ПАТ Банк Фінанси та Кредит , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Грек А. В., про визнання прилюдних торгів недійсними, справі присвоєно номер №757/9541/14-ц .

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково: визнано недійсними прилюдні торги проведені 10 філією ПП Нива В.Ш. з реалізації квартири АДРЕСА_1 ; визнано недійсним протокол № 1012358/10 від 04 червня 2012 року проведення прилюдних торгів з реалізації квартири АДРЕСА_1 ; визнано недійсним свідоцтво про право власності від 22 серпня 2012 року видане Товариству з обмеженою відповідальністю КМД-Трейдінвест Україна приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грек А. В., зареєстроване за № 2133; в іншій частині позовних вимог відмовлено та у задоволенні позовних вимог ТОВ КМД-Трейдінвест України до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , які діють в тому числі від імені своїх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі третіх осіб орган опіки та піклування в особі Печерської районної у м. Києві державної адміністрації, ПАТ Банк Фінанси та Кредит , Печерський районний відділ ДМС України в м. Києві про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом визнання втрати права на користування нерухомим майном та виселення - відмовлено .

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 18 лютого 2015 року апеляційні скарги ТОВ КМД-Трейдінвест Україна та ПАТ Банк Фінанси та кредит відхилені, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2014 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 08 липня 2015 року касаційні скарги ТОВ КМД-Трейдінвест Україна та ПАТ Банк Фінанси та кредит відхилені, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2014 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 16 березня 2016 року відхилено заяву ТОВ КМД-Трейдінвест Україна про скасування судових рішень та ухвалення нового про задоволення позовних вимог Товариства, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 відмовлено в повному обсязі.

12 жовтня 2016 року постановою Верховного Суду України задоволено заяву ТОВ КМД-Трейдінвест Україна і скасовано ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 липня 2015 року, ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 18 лютого 2015 року й рішення Печерського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2014 року, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції .

Як зазначив Верховний Суд України, задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_4 та відмовляючи в позові ТОВ КМД-Трейдінвест Україна , суд першої інстанції, з висновками якого погодились суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив з того, що в разі проведення прилюдних торгів на підставі примусового виконання судового рішення про стягнення заборгованості та без звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса правовідносини з організації та проведення прилюдних торгів регулюються Цивільним кодексом України, Законом України Про виконавче провадження , Тимчасовим положенням, а не Законом України Про іпотеку , тому порушення вимог пунктів 4.2, 7.1 Тимчасового положення є підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що під час організації та проведення прилюдних торгів був порушений встановлений законом порядок їх проведення, зокрема: прилюдні торги проведені за участі одного покупця; докази належного повідомлення про проведення прилюдних торгів ОСОБА_4 та членів її сім`ї, які проживають у спірній квартирі, відсутні; публікація оголошення про проведення прилюдних торгів не може вважатись належним повідомленням про їх проведення; товариство не спростувало доводів про порушення порядку проведення прилюдних торгів.

Разом з тим суд касаційної інстанції виключив з мотивувальних частин судових рішень судів попередніх інстанцій посилання на порушення вимог закону щодо проведення публічних торгів без попереднього дозволу органу опіки та піклування на відчуження квартири, посилаючись на те, що така згода потрібна при укладенні договору іпотеки, якщо діти мають право користування предметом іпотеки або право власності на нього, а не в разі виконання рішення суду та проведення прилюдних торгів.

Отже, постановою Верховного Суду України від 12 жовтня 2016 року по справі №757/9541/14-ц (провадження №6-1504цс16) було встановлено, що:

- суди попередніх інстанцій установивши, що боржник був неналежно повідомлений про проведення прилюдних торгів, не з`ясували наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, і не вказали, які саме права й законні інтереси особи, яка оспорює прилюдні торги, порушено неналежним повідомленням боржника про проведення прилюдних торгів;

- не застосували до спірних правовідносин положення Закону України Про іпотеку ;

- крім того, суди не вирішили питання про наявність підстав для виселення ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та їх неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відповідно до заявлених позовних вимог ТОВ КМД-Трейдінвест Україна .

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 29 вересня 2020 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю КМД-Трейдінвест Україна до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , які діють в своїх інтересах та інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: орган опіки та піклування в особі Печерської районної державної у м. Києві адміністрації, Публічне акціонерне товариство Банк Фінанси та кредит , Печерський районний відділ державної міграційної служби у м. Києві про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням та виселення, задоволено частково.

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , такими, що втратили право на користування нерухомим майном, а саме: двокімнатною квартирою АДРЕСА_1 .

Виселити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , народження, з двокімнатної квартири АДРЕСА_1 .

Відмовити у задоволенні позову у частині зняття з реєстраційного обліку.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві, Приватне підприємство Нива-В.Ш. , треті особи: орган опіки та піклування в особі Печерської районної державної у м. Києві адміністрації, Печерський районний відділ державної міграційної служби у м. Києві, Публічне акціонерне товариство Банк Фінанси та кредит , приватний нотаріус Київського міського районного нотаріального округу Грек Анжеліка Василівна, Товариство з обмеженою відповідальністю КМД-Трейдінвест Україна про визнання недійсним результатів прилюдних торгів, свідоцтва про право власності на квартиру, скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири, визнання права користування спірною квартирою.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КМД-Трейдінвест Україна (код ЄДРПОУ 38003872) суму судових витрат у вигляді судового збору у розмірі 3 654, 00 грн з кожного у рівних частинах.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення Печерського районного суду м. Києва від 29.09.2020 року - скасувати та ухвалити нове рішення, яким: у задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю КМД-Трейдінвест Україна до ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та інтересах своїх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням та виселення - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задовольнити повністю, визнати недійсним прилюдні торги проведені 04.06.2012 року з реалізації квартири АДРЕСА_1 ; визнати недійсним Протокол № 1012358/10 від 04.06.2012 року проведення прилюдних торгів з реалізації квартири АДРЕСА_1 ; визнати недійсним Свідоцтво про право власності від 22.08.2012 року, видане Товариству з обмеженою відповідальністю КМД-Трейдінвест Україна приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грек A.B., зареєстроване за №2133, посилаючись на те, що рішення суду прийняте з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Очеретяний В.Є. та представник ОСОБА_4 адвокат Ткаченко О.В. підтримали доводи апеляційної скарги.

Представник ТОВ КМД-Трейдінвест Україна адвокат Яковлєв О.С. проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд в складі колегії суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, 07 березня 2007 року між ВАТ Банк Фінанси та Кредит та ОСОБА_4 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_4 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кошти у сумі 120 000, 00 доларів США з терміном погашення кредиту до 06 березня 2027 року зі ставкою 14 % річних.

З метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором між банком та ОСОБА_4 був укладений іпотечний договір від 07 березня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антух Л. В. за реєстровим № 316, за яким позивач передала банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 , яка належала їй на праві власності згідно з договором купівлі-продажу від 07 березня 2007 року.

29 вересня 2010 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2009 року по справі №2-4054/2009 про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_4 та ОСОБА_7 на користь ВАТ Банк Фінанси та Кредит суми боргу в розмірі 1 035 086, 70 грн.

На виконання зазначеного рішення суду ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві 04 червня 2012 року організовано та проведено прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки) - квартири АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_4 .

Переможцем прилюдних торгів визнано ТОВ КМД-Трейдінвест Україна як єдиного учасника торгів за ціною продажу 439 164, 00 грн.

22 серпня 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грек А. В. відповідно до статті 62 Закону України Про виконавче провадження та на підставі акту державного виконавця про проведені прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна посвідчено, що спірна квартира належить на праві власності ТОВ КМД-Трейдінвест Україна .

12 червня 2013 року право власності ТОВ КМД-Трейдінвест Україна на зазначену квартиру зареєстроване Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві.

Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Оскільки відчуження майна з прилюдних торгів належить до правочинів купівлі-продажу, такий правочин може визнаватися недійсним у судовому порядку з підстав, установлених частиною першою статті 215 ЦК України.

Отже, дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення прилюдних торгів є обов`язковою умовою правомірності правочину.

Відповідно до статті 1 Закону України Про іпотеку іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За положеннями частини першої статті 33 Закону України Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

За змістом статті 41 Закону України Про іпотеку реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду, проводиться шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України Про виконавче провадження (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), з дотриманням вимог цього Закону.

Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов`язки суб`єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.

Закон України Про виконавче провадження (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Главою 4 цього Закону визначається загальний порядок звернення стягнення на майно боржника. Серед іншого, відповідно до частини першої статті 52 цього Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стаття 44 цього Закону передбачає черговість задоволення вимог стягувачів, згідно з якою в першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна.

Положеннями статті 54 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено особливості звернення стягнення на заставлене майно. Зокрема, згідно із частиною восьмою цієї статті примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України Про іпотеку .

За змістом цієї статті підставою для застосування положень Закону України Про іпотеку до спірних правовідносин є звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто його арешт, вилучення та примусова реалізація в розумінні частини першої статті 52 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Таким чином, положення Закону України Про виконавче провадження (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) допускають звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження без відповідного рішення в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя.

Якщо за судовим рішенням з відповідача стягнуто кредитну заборгованість, то суд не може змінити спосіб виконання такого рішення суду на звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки рішення суду про стягнення заборгованості має виконуватися за рахунок усього майна, що належить боржнику.

Відповідно до порядку примусового звернення стягнення коштів з боржника, врегульованого Законом України Про виконавче провадження (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) першочергово звертається стягнення на відповідні кошти боржника, рухоме майно, а за його відсутності - на об`єкти нерухомості.

Статтею 54 цього Закону передбачено, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Оскільки статтею 575 ЦК України іпотеку визначено як окремий вид застави, положення Закону України Про виконавче провадження (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дозволяють звернути стягнення на іпотечне майно для задоволення вимог іпотекодержателя.

Положення цього Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дозволяють державному виконавцю передавати на реалізацію предмет іпотеки в ході примусового виконання рішень судів про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов`язань, за таких умов: відсутність у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення; наявність заборгованості виключно перед іпотекодержателем; дотримання порядку реалізації майна, визначеного Законом України Про іпотеку .

З огляду на зазначене, як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 12 жовтня 2016 року по справі №757/9541/14-ц (провадження №6-1504цс16) до спірних правовідносин підлягає застосуванню норма статті 45 Закону України Про іпотеку , за якою можна провести торги за наявності одного учасника.

Крім того, за змістом пункту 3.11 Тимчасового положення спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.

Отже, розглядаючи питання про дотримання при проведенні торгів положень пункту 3.11 Тимчасового положення, суди мають установити, чи було письмово повідомлено, зокрема, боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів та про стартову ціну, за якою майно пропонується до продажу.

Проте сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними. Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто встановити не тільки недотримання норм закону при проведенні прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Саме до цього зводяться висновки Верховного Суду України щодо застосування статті 45 Закону України Про іпотеку , пункту 3.11 Тимчасового положення, викладені у постанові Верховного Суду України від 12 жовтня 2016 року по справі №757/9541/14-ц (провадження №6-1504цс16).

Реалізована з прилюдних торгів спірна квартира АДРЕСА_2 була предметом забезпечувального обтяження за договором іпотеки, укладеним на забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_4 перед ПАТ Банк Фінанси та Кредит .

Таким чином, прилюдні торги з реалізації спірної квартири АДРЕСА_2 за участю одного учасника проведено у відповідності з вимогами статті 45 Закону України Про іпотеку , що відповідає висновкам Верховного Суду України, викладених в постановах від 28 вересня 2016 року по справі № 6-1680цс16 (провадження № 6-1680цс16), від 11 квітня 2018 року по справі №759/2474/14-ц (провадження № 61-1597св18).

Враховуючи вищевикладене, твердження позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4 про те, що до даних спірних правовідносин не застосовуються норми Закону України Про іпотеку не заслуговують на увагу.

Оскільки постановою Верховного Суду України від 12 жовтня 2016 року по справі № 757/9541/14-ц (провадження №6-1504цс16) було встановлено, що при проведенні спірних прилюдних торгів боржник був неналежно повідомлений про проведення прилюдних торгів, отже в даному випадку нагальним є питання як це порушення вплинуло на результати торгів, і які саме права й законні інтереси особи ОСОБА_4 було порушено неналежним повідомленням боржника про проведення прилюдних торгів.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_4 також зазначає в своїй заяві про зменшення позовних вимог (т.6 а. с. 47-53, 75), що спірні прилюдні торги, які відбулись 04 червня 2012 року було проведено з порушенням встановлених законодавством правил проведення торгів, а саме: її не було повідомлено про проведення прилюдних торгів, до заявки державного виконавця було надано акт опису й арешту майна, складений з порушенням встановлених правил, а також не було додано копій документів, що підтверджують право користування нерухомим майном, а також документи, що характеризують об`єкт нерухомості (копії технічного паспорту на спірну квартиру), а отже як наслідок, зазначає, що наслідком неповідомлення її про проведення прилюдних торгів є позбавлення її права на оскарження стартової ціни реалізації майна, можливості участі у торгах та реалізації свого права на викуп квартири.

Аналіз спірних правовідносин свідчить про те, що продаж спірного нерухомого майна, яке належало ОСОБА_4 , було обумовлено наявністю у боржника боргу перед АТ Банк Фінанси та Кредит на підставі рішення Оболонського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2009 року по справі № 2-4054/2009 (т. 6 а. с. 108-110) та її обов`язку щодо погашення цього боргу в тому числі й за рахунок переданої в іпотеку спірної квартири.

Як убачається зі змісту рішення Оболонського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2009 року у справі № 2-4054/2009, представник відповідачки ОСОБА_4 - ОСОБА_1 позовні вимоги визнавав частково, а саме визнавав та не оспорював розмір основного боргу та процентів за користування кредитними коштами, не погодившись лише з розміром пені, але резолютивною частиною цього рішення суду позовні вимоги Банку було задоволено частково, а саме зменшено до стягнення пеню за несвоєчасне погашення кредиту.

Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_4 в своїй позовній заяві підтверджує те, що їй відомо про існування вищевказаного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2009 року, а також позивач за зустрічним позовом ОСОБА_4 не заперечує, що їй було відомо про відкриття виконавчого провадження про стягнення із неї боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, листом старшого державного виконавця ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві Власюк С. В., Удалих К. О. направлялась копія висновку з незалежної оцінки нерухомого майна, але даний лист повернувся на адресу Печерського РУЮ у м. Києві за позначкою за закінченням терміну зберігання (т.6 а. с. 114-118).

Крім того, торгуючою організацією Філія 10 (Київська) ПП НИВА-В.Ш. було розміщено оголошення в засобах масової інформації - газеті Комсомольська правда в Україні від 19 травня 2012 року №106(4100/25495) 2012 г. про проведення спірних прилюдних торгів (т.4 а. с. 112-113).

Із урахуванням встановлених обставин, твердження Позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4 про те, що неналежне повідомлення її про проведення прилюдних торгів та порушення встановлених законодавством правил проведення торгів є підставою для визнання їх недійсними є безпідставним, оскільки остання була повністю обізнана про існування вищевказаного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2009 року та про відкриття виконавчого провадження про стягнення із неї боргу, а отже ОСОБА_4 не була позбавлена можливості цікавитися процедурою реалізації на прилюдних торгах належної їй квартири, не була позбавлена можливості отримання копії висновку про оцінку майна, відправленого на її ім`я засобами поштового зв`язку Старшим державним виконавцем ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві Власюк С.В, а також не була позбавлена права на виконання вищевказаного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2009 року, яке було нею визнано частково, до проведення спірних прилюдних торгів.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_4 не зазначає, яким чином неналежне повідомлення її про проведення прилюдних торгів та порушення встановлених законодавством правил проведення торгів вплинуло саме на результат прилюдних торгів, а також не зазначає чим саме фактична вартість реалізації спірної квартири порушує її права та інтереси та не доводить того, що дійсна вартість спірної квартири суттєво відрізнялась від ціни реалізації. Єдине, що зазначає Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_4 це те, що наслідком неповідомлення її про проведення прилюдних торгів є нібито позбавлення її права на оскарження стартової ціни реалізації майна, можливості участі у торгах та реалізації свого права на викуп квартири.

Відповідачем за зустрічним позовом ТОВ КМД-Трейдінвест Україна було надано пояснення по суті вимог ОСОБА_4 , до якого було додано звіт про оцінку двокімнатної житлової квартири АДРЕСА_2 , виконаної 02 серпня 2018 року незалежним експертом суб`єктом оціночної діяльності ТОВ Меркурій Партнерс , який містить висновок про вартість об`єкта незалежної оцінки, відповідно до якого було встановлено, що ринкова вартість спірної квартири станом на дату проведення спірних прилюдних торгів, тобто 04 червня 2012 року, становила 439 007, 00 грн (т. 5 а. с. 216-238), а також було додано рецензію на даний звіт, виконаний ТОВ ЮНІВЕРС КОНСАЛТИНГ , що підтверджує відповідність та вірність розрахунків вищевказаного звіту (т. 5 а. с. 240-247).

Відповідно до Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 року № 1891, ретроспективна оцінка - це оцінка об`єкта, яка проводиться суб`єктом оціночної діяльності станом на дату, на яку в минулому проводилася оцінка цього об`єкта іншим суб`єктом оціночної діяльності.

Відповідачем за первісним позовом ОСОБА_1 було надано клопотання про залучення у справу документу (т. 5 а. с. 127-128), до якого було додано висновок оціночного дослідження від 28 лютого 2017 року, виконаного директором ПП Європроспект ОСОБА_9 , відповідно до якого середня ринкова вартість квартири АДРЕСА_2 , станом на 04 червня 2012 року складала (з округленням) 634 364, 00 грн (т. 5 а. с. 129).

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги як доказ, наданий відповідачем за первісним позовом ОСОБА_1 висновок оціночного дослідження, оскільки даний доказ не відповідає вимогам Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні , оскільки цим Законом не передбачено такого поняття як оціночне дослідження , а отже з даного оціночного дослідження неможливо встановити дійсність ринкової вартості спірного майна, а також не зазначено методики та методів дослідження ринкової вартості спірного майна, отже дане оціночне дослідження є вільним судженням директора ПП Європроспект ОСОБА_9 щодо теоретично можливої ринкової вартості спірного нерухомого майна.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що ТОВ КМД-Трейдінвест Україна придбав на оспорюваних прилюдних торгах двокімнатну кімнатну квартиру за дійсною ринковою вартістю, отже порушення будь-яких прав та інтересів ОСОБА_4 та/або її малолітніх дітей відсутні.

Наведені позивачем за зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 обставини та докази не підтверджують факт порушення її прав та законних інтересів у зв`язку із неналежним повідомлення її про проведення прилюдних торгів та порушенням встановлених законодавством правил проведення прилюдних торгів, а також не підтверджують той факт як ці порушення вплинули саме на результат прилюдних торгів, а відтак суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку що зустрічна позовна заява про визнання прилюдних торгів недійсними є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, що в повній мірі відповідає висновку Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду, викладеного в постанові від 07 листопада 2018 року по справі № 757/15837/14-ц (провадження № 61-9253св18) та в постанові від 11 квітня 2018 року по справі № 759/2474/14-ц (провадження № 61-1597св18).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до частини третьої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до статті 48 Закону України Про іпотеку Іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник прилюдних торгів вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна.

На підставі висновків, викладених в постановою Верховного Суду України від 12 жовтня 2016 року по справі № 757/9541/14-ц (провадження № 6-1504цс16) до даних спірних правовідносин застосовуються положення Закону України Про іпотеку .

Продаж спірного нерухомого майна на оспорюваних прилюдних торгах проводився як продаж предмету іпотеки АТ Банк Фінанси та Кредит , що також підтверджується актом державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, протоколом Торгуючої організації та про що вказує ОСОБА_4 у своїй зустрічній позовній заяві.

Оскільки спірні прилюдні торги було проведено 04 червня 2012 року, після чого ТОВ КМД-Трейдінвест Україна звернуся із первісною позовною заявою до Печерського районного суду м. Києва 02 грудня 2013 року, після чого ОСОБА_4 звернулась із позовною заявою у квітні 2014 року, що свідчить про пропуск строку позовної давності на звернення ОСОБА_4 із зустрічною позовною заявою.

22 серпня 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грек А.В. відповідно до ст. 62 Закону України Про виконавче провадження та на підставі акту державного виконавця про проведені прилюдні торги по реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), затвердженого начальником відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в м. Києві 11 червня 2012 року, посвідчено, що Товариству з обмеженою відповідальністю КМД-Трейдінвест Україна , що знаходиться за адресою м. Київ вул. П. Лумумби, буд. 4/6 код за ЄДРПОУ 38003872, належить на праві власності майно, що складається з: двокімнатної квартири АДРЕСА_2 , яке придбане Товариством з обмеженою відповідальністю КМД-Трейдінвест Україна за 439 164, 00 грн, що раніше належала ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 07 березня 2007 року посвідченого приватним нотаріусом КМНО Антух Л. В. за реєстровим № 314.

Право власності ТОВ КМД-Трейдінвест Україна зареєстроване Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві 12 червня 2013 року .

Батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 є ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

Згідно довідки форми № 3 виданої ОСОБА_1 02 липня 2014 року за № 1623 за адресою в АДРЕСА_3 зареєстровані ОСОБА_4 з 05 квітня 2007 року, ОСОБА_3 з 23 лютого 2010 року, ОСОБА_6 з 10 березня 2009 року, ОСОБА_1 з 01 березня 2013 року.

Як вбачається з дійсних обставин справи, іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антух Л. В. за реєстровим № 316, на підставі якого було реалізовано спірну квартиру, було укладено 07 березня 2007 року.

Відповідно до п. 8.1.10 Іпотечного договору від 07 березня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антух Л.В. за реєстровим № 316, Іпотекодавець зобов`язаний не реєструвати в квартирі, що є Предметом іпотеки, будь-яких осіб без письмового дозволу Іпотекодержателя.

Відповідно до третього абзацу статті 12 Закону України Про іпотеку правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Як вбачається з пояснень АТ Банк Фінанси та Кредит , що містяться в матеріалах справи, останній не надавав згоди на реєстрацію місця проживання будь-яких осіб в спірній іпотечній квартирі, отже реєстрація місця проживання ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , а також їх малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_6 відбулась поза волею Іпотекодержателя - АТ Банк Фінанси та Кредит в порушення Іпотечного договору та Закону, у зв`язку із чим пояснення Органу опіки та піклування (комісії з питань захисту прав дитини Печерської районної в м. Києві державної адміністрації) щодо порушення прав малолітніх дітей та заперечення проти задоволення первісної позовної заяви ТОВ КМД-Трейдінвест Україна не заслуговують на увагу.

Як вже було зазначено вище, постановою Верховного Суду України від 12 жовтня 2016 року по справі № 757/9541/14-ц (провадження № 6-1504цс16) було встановлено, що суд касаційної інстанції виключив з мотивувальних частин судових рішень судів попередніх інстанцій посилання на порушення вимог закону щодо проведення публічних торгів без попереднього дозволу органу опіки та піклування на відчуження квартири, посилаючись на те, що така згода потрібна при укладенні договору іпотеки, якщо діти мають право користування предметом іпотеки або право власності на нього, а не в разі виконання рішення суду та проведення прилюдних торгів.

У зв`язку із вищевикладеним, суд прийшов вірного висновку про відсутність порушення буд-яких прав малолітніх дітей у зв`язку із тим, що на момент укладення Іпотечного договору ці малолітні діти зареєстровані у встановленому Законом порядку у спірній квартирі не були, але були зареєстровані вже після укладення Іпотечного договору поза волею Іпотекодержателя - Банку, що може свідчити про навмисну реєстрацію місця проживання як малолітніх осіб, так і їх батьків у спірній квартирі для унеможливлення або ускладнення виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2009 року по справі № 2-4054/2009 та реалізації іпотечного майна на виконання цього рішення суду.

23 жовтня 2013 року та 25 лютого 2014 року ТОВ КМД-Трейдінвест Україна було направлено вимоги про усунення перешкод у здійсненні права власності за вих. № 23/10-1 Відповідачам за первісним позовом з вимогою про звільнення займаного приміщення та зняття з реєстраційного обліку

У своїй первісній позовній заяві ТОВ КМД-Трейдінвест Україна зазначає, що 15 листопада 2013 року директором ТОВ КМД-Трейдінвест Україна ОСОБА_11 та довіреною особою ТОВ КМД-Трейдінвест Україна ОСОБА_12 було здійснено виїзд за адресою спірної квартири, в результаті чого було встановлено, що спірна квартира здається попередніми власниками як офісне приміщення, про що був складений відповідний акт.

10 квітня 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було отримано повідомлення від ТОВ КМД-Трейдінвест Україна про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном.

У зв`язку із відсутністю добровільної згоди Відповідачів за первісним позовом на звільнення приміщення та зняття з реєстраційного обліку місця проживання, ТОВ КМД-Трейдінвест Україна звернувся із первісним позовом до суду.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до частини першої статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до одинадцятого абзацу частини першої статті 3 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Відповідно до третього абзацу частини першої статті 7 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Відповідно до частини першої статті 109 Житлового кодексу Української РСР виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Допускається виселення в адміністративному порядку з санкції прокурора лише осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом.

Відповідно до частини третьої статті 109 Житлового кодексу Української РСР звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов`язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до частини четвертої статті 109 Житлового кодексу Української РСР виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення, є підставою для надання цим громадянам жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання відповідно до статті 132-2 цього Кодексу. Відсутність жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання або відмова у їх наданні з підстав, встановлених статтею 132-2 цього Кодексу, не тягне припинення виселення громадянина з жилого приміщення, яке є предметом іпотеки, у порядку, встановленому частиною третьою цієї статті.

Відповідно до частини першої та другої статті 40 Закону України Про іпотеку звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов`язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи, доведені.

Висновки суду щодо наявності підстав для відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 та часткове задоволення позовних вимог ТОВ КМД-Трейдінвест Україна , як законного власника спірного нерухомого майна, який має всі законні підстави для захисту свого права власності шляхом задоволення його позовних вимог про визнання осіб такими, що втратили права на користування спірною квартирою та виселення, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону, судом надано належну оцінку всім наданим матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність, а тому не можуть бути прийняті до уваги.

Порушень норм матеріального та процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, апеляційний суд в складі колегії суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.268, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 29 вересня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до Верховного Суду з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус

Судді: Л.Д. Поливач

О.І. Шкоріна