Ухвала

від 25.03.2021 по справі 375/61/20

РОКИТНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа: 375/61/20

Провадження № 1-кс/375/35/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2021 року смт Рокитне

Слідчий суддя Рокитнянського районного суду Київської області ОСОБА_1 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах підзахисного ОСОБА_3 , підозрюваного у кримінальному провадженні № 12019110250000471, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 грудня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КК України, на рішення та дії слідчого під час досудового розслідування

ВСТАНОВИВ:

До Рокитнянського районного суду Київської області 25 березня 2021 року надійшла скарга адвоката ОСОБА_2 , в інтересах його підзахисного ОСОБА_3 , на бездіяльність слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУНП України в Київській області ОСОБА_4 , яка полягає у невключенні питань, запропонованих захисником підозрюваного, до переліку питань, поставлених на вирішення експертам у постанові про призначення додаткової судово-медичної експертизи у кримінальному провадженні №12019110250000471.

У звязку з цим скаржник просить суд зобовязати слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУНП України в Київській області ОСОБА_4 або уповноваженого прокурора винести постанову про призначення додаткової судово-медичної експертизи у кримінальному провадженні №12019110250000471, в якій зазначити всі питання сторони захисту, вказані у його клопотанні від 18 лютого 2021 року.

Ознайомившись із матеріалами скарги, слідчий суддя зазначає наступне.

Положенням частини 1 статті 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства (частина 1 статті 9 КПК України).

Відповідно до частини 3 статті 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини в пункті 24 рішення по справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20.07.2006 вказав, що фраза «встановлений законом» стосується не лише правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Таким чином, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини такий суд має бути утворений безпосередньо на підставі закону, діяти в законному складі в межах своєї предметної, функціональної та територіальної юрисдикції.

З урахуванням цього, слід застосовувати аналогію закону на підставі статті 7 КПК України і враховувати положення частини першої статті 21 КПК України про те, що кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.

Згідно з вимогами статті 306 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги.

Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Відповідно до норм КПК України заяви, скарги під час досудового розслідування розглядає слідчій суддя місцевого суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

З урахуванням наведеного територіальна підсудність повинна визначатись за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою ( лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за № 223-558/0/4-13 від 05.04.2013 року). Зазначені висновки викладено і в пункті 3 Постанови Пленуму ВСУ № 6 від 04.06.2010, відповідно до якого, місцем розташування органу або роботи посадової особи слід вважати юридичну адресу такого органу.

Аналогічна за своїм змістом позиція міститься і у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Щодо окремих питань здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю в кримінальному провадженні» (вих. N 223-1650/0/4-16 від 16 червня 2016 року), роз`яснено, що відповідно до частини 2 статті 132 КПК України усі клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжних заходів (частина 2 статті 131 КПК України), подаються до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що здійснює відповідне розслідування.

Така ж позиція щодо територіальної підсудності міститься і у листі голови Касаційного кримінального суду №176/0/158-21 від 16 березня 2021 року, в якому зазначено, що під час визначення територіальної підсудності відповідного органу досудового розслідування Національної поліції необхідно керуватись вимогами кримінального процесуального законодавства та відповідними положеннями законодавства, яке визначає правовий статус та структуру правоохоронного органу, до складу якого мають входити відповідні органи (підрозділи) досудового розслідування.

У випадку не створення в територіальному (відокремленому) підрозділі (управлінні/відділ/відділенні) Національної поліції відповідного (відокремленого) органу досудового розслідування слідчі Національної поліції мають звертатись не до тих місцевих судів, у межах територіальної юрисдикції яких розташовані службові приміщення Національної поліції в адміністративних будівлях, а до тих місцевих судів, у межах територіальною юрисдикції яких розташовані територіальні підрозділи Національної поліції, в яких створені відповідні (відокремлені) органи досудового розслідування.

Внаслідок реформування органів поліції, що відбулось на початку 2021 року, було змінено структуру територіальних підрозділів Головного управління поліції в Київській області.

Згідно офіційних даних /офіційний сайт Національної поліції України /https://kv.npu.gov.ua/about/struktura/struktura/ у Київській області створено сім районних управлінь поліції, серед яких Білоцерківське районне управління поліції ГУ НП в Київській області, до складу якого входять п`ять відділень поліції, у тому числі відділення поліції №1 (смт Рокитне).

Водночас, у складі відділення поліції №1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області відсутній слідчий підрозділ.

Згідно з положеннями статті 38 КПК України органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є: 1) слідчі підрозділи: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; г) органів Державного бюро розслідувань; 2) підрозділи детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.

Тобто, чинний кримінальний процесуальний закон визначає органами досудового розслідування не службових осіб - слідчих цих органів досудового розслідування, а відповідні державні установи - слідчі підрозділи та підрозділи детективів.

Оскільки за положеннями Кримінального процесуального Кодексу України заяви, скарги, клопотання під час досудового розслідування розглядає слідчій суддя місцевого суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, проте, у складі відділення поліції №1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області відсутній слідчий підрозділ, - органом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019110250000471, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 грудня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, є слідчий підрозділ Білоцерківського районного управління поліції ГУНП в Київській області.

Враховуючи викладене, скаргу на рішення, дії чи бездіяльнсть слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області може бути подане до слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, територіальна юрисдикція якого поширюється на Білоцерківський РУП ГУНП в Київській області, у складі якого функціонує слідчий відділ, що проводить досудове розслідування у даному кримінальному провадженні.

Заяви, клопотання, скарги у кримінальних провадженнях на стадії досудового розслідування, які подані до суду (слідчим суддям) з порушенням правил підсудності, не вирішуються шляхом зміни підсудності судом та/або закриття судового провадження.

При цьому, статтею 34 КПК України суди не наділено повноваженнями направляти такі заяви, клопотання, скарги для розгляду з одного суду першої інстанції до іншого.

Відповідно до частини 3 статті 9 КПК України закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу.

Пунктом 2 частини 2 статті 304 КПК України передбачено, що скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді.

З огляду на викладене, зазначена скарга не підлягає розгляду слідчим суддею Рокитнянського районного суду Київської області та має бути повернена особі, яка її подала.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 3, 7, 9, 21, 26, 132, 304, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах підзахисного ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУНП України в Київській області ОСОБА_4 , яка полягає у невключенні питань, запропонованих захисником підозрюваного, до переліку питань, поставлених на вирішення експертам у постанові про призначення додаткової судово-медичної експертизи у кримінальному провадженні №12019110250000471 - повернути.

Копію ухвали про повернення скарги невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку передбаченому КПК України.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1