Рішення

від 26.03.2021 по справі 532/919/20

КОБЕЛЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

532/919/20

2/532/29/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.03.2021 м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Тесленко Т. В.,

за участі секретаря

судового засідання Климченко А. О.,

представника позивача Левченко О. О.,

представника позивача - адвоката Кріль О. В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача - адвоката Коломійця Є. Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного підприємства Форас-Ленд в особі директора Левченко Оксани Олександрівни, представник позивача - адвокат Кріль Оксана Вікторівна, до ОСОБА_1 , представник відповідача - адвокат Коломієць Євген Євгенович, про захист честі, гідності та ділової репутації,-

В С Т А Н О В И В:

18 травня 2020 року до Кобеляцького районного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства Форас-Ленд в особі директора Левченко Оксани Олександрівни до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації.

Ухвалою суду від 18.05.2020 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків.

22.05.2020 позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

27 травня 2020 року ухвалою суду було відкрито провадження в справі та призначено підготовче засідання на 13.08.2020 в порядку загального позовного провадження, яке в подальшому було відкладено на 21.09.2020. В підготовче засідання сторонами було подано до суду відзив на позов та відповідь на відзив.

21.09.2020 в підготовче засідання сторони не з`явилися, однак представник позивача - адвокат Кріль О. В., представник відповідача - адвокат Коломієць Є. Є. та відповідач ОСОБА_1 надали суду заяви про розгляд справи за їхньої відсутності, не заперечували проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою суду від 21.09.2020 закрито провадження в справі та призначено її до судового розгляду по суті на 29 жовтня 2020 року, яке в подальшому було відкладено на 20.11.2020, 11.01.2021, 16.02.2021 та 17.03.2021 за клопотаннями сторін.

Позивач вказував, що відповідач поширює стосовно нього недостовірну інформацію, шляхом розповсюдження на своїй сторінці у Фейсбуці публікацію статті ІНФОРМАЦІЯ_1 , де відображає недостовірну інформацію про діяльність компанії, тому він прохав суд визнати недостовірною цю інформацію та стягнути моральну шкоду в сумі 100 000, 00 грн.

Представники позивача - адвокат Кріль О. В. та Левченко О. О. в судовому засіданні позовні вимоги пітримали, прохали задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнав та зазначив, що дійсно на своїй сторінці у Фейсбуці виклав публікацію під назвою ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також під відеороликом на платформі YouTube, який виклав позивач, розмістив свій коментар, які є лише оціночними судженнями та припущеннями і розцінювати їх як недостовірну інформацію є не правильним, тому прохав суд відмовити в задоволенні позовних вимог, а також стягнути на його користь понесені судові витрати; його представник - адвокат Коломієць Є. Є. у задоволенні позову прохав відмовити за безпідставністю, оскільки в своїх публікаціях відповідач не називав ні імені власника підприємства, а ні його назви, також прохав стягнути понесені ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в сумі 6000,00 грн, хоча в Акті приймання-передавання послуг на правову допомогуним було зазначено 10 000,00 грн.

Суд, заслухавши сторони, розглянувши та дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про безпідставність позовних вимог позивача.

Судом встановлені такі такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Судом установлено, в матеріалах справи є відомості про те, що ОСОБА_2 є директором ПП ФОРАС-ЛЕНД з надання послуг згідно з кведом 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.

ІНФОРМАЦІЯ_2 громадянином ОСОБА_1 на своїй сторінці у фейсбуці було викладено публікацію під назвою : ІНФОРМАЦІЯ_1 ( Приватне підприємство Форас-Ленд м. Полтава збирається викупляти сільськогосподарську землю у жителів Сухинівки та Лісного - це близько 470 га земель запасу! Сільська рада ще не встигла перевести землі під сільгосппризначення та ще тільки збирається роздати землю жителям, але підприємство вже заключає з ними договори оренди з викупом та береться до роботи! Є чутки, що свої корпоративні права на 450 га Сухинівської землі вони вже продали іншій фірмі, яка в свою чергу ходить під власниками підприємтсва, відомого як Королівський смак … Принаймі, договори, які вони укладають, цього не виключають. ). Також відповідачем під відеороликом на сайті wwwyoutube/com розмістив коментар про діяльність позивача, а саме: Відбувається справжній дерибан землі! Яку, імовірно, спочатку викуплять за нікчемну ціну, потім самі продадуть! Ця фірма вже незаконно заключає договори оренди з жителями, знищує кущі на території Сухинівської сільської ради, не маючи на це ніяких законних прав та повноважень! Нещодавно сільська рада отримала повноваження розпоряджатися та видавати земельні ділянки, що були за межами двох населених пунктів (с. Сухинівка та с. Лісне Кобеляцького району). Землі жителям цих сіл ще не роздали, рішення не приймалися, документація не виготовлялася, але вони як поперед батька в пекло, поспішають приступити до обробітку землі. Земля там зовсім не родюча - солонці і пісок, тож якими хімікатами вони будуть її труїти - невідомо. Також, чарівна пані ОСОБА_3 погрожувала місцевим фермерам великою війною, якщо вони будуть себе неправильно вести. (а.с.10, 11).

На думку позивача, ОСОБА_1 було поширено інформацію щодо підприємства, яка має негативний характер, оскільки повідомляє третім особам про порушення підприємством загальновизнаних правил співжиття, прийнятих у суспільстві вимог та принципів етики і моралі та такою, що на переконання ОСОБА_4 порушує немайнові права підприємства на честь, гідність та ділову репутацію та не є оціночним судженням, вказаною вище інформацією відповідач створив негативну соціальну оцінку її особи в очах оточуючих, чим завдав шкоди її немайновим інтересам, порушивши її права честь, гідність та ділову репутацію.

Відповідачем у справі стверджено, що викладені ним публікації є лише лише оціночними судженнями та припущеннями і розцінювати їх як недостовірну інформацію є не правильним, оскільки поширена ним інформація не містить в собі стверджувальний характер, та використовуються висловлювання "є чутки", "імовірно" .

Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім`я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством (стаття 201 ЦК України).

Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

За ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Згідно з п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.

Проте судам необхідно враховувати, що повідомлення оспорюваної інформації лише особі, якої вона стосується, не може визнаватись її поширенням, якщо особа, яка повідомила таку інформацію, вжила достатніх заходів конфіденційності для того, щоб ця інформація не стала доступною третім особам.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК (435-15) негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації. Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

Європейський суд з прав людини, практика якого відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права в України, неодноразово наголошував, зокрема у рішенні від 28 березня 2013 року у справі "Нова газета" та Бородянський проти Росії", що втручання в свободу вираження власних думок та поглядів порушує свободу висловлення думки в трьох випадках: якщо воно здійснено не на підставі закону, якщо воно не переслідує допустимої мети або якщо воно порушує баланс між метою, заради якої здійснено втручання, і свободою вираження думки.

Європейський суд із прав людини також підтвердив, що правдивість оціночних суджень не припускає можливості доказування, і оціночні судження дійсно слід відрізняти від фактів, існування яких може бути підтверджене та виділив три можливі варіанти фундаменту, на якому можна побудувати свою оцінку: 1) факти, що вважаються загальновідомими; 2) підтвердження висловлювання яким-небудь джерелом; 3) посилання на незалежне дослідження.

Фактичні твердження та оціночні судження є різними поняттями, а розмежовування цих термінів лежить в основі захисту права на честь та гідність, як особистих немайнових прав.

У частині другій статті 30 Закону України "Про інформацію" визначено, що оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

У силу положень статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд робить висновок, що відповідач не є розповсюдником негативної інформації, поширеної про особу позивача, яку він вважає недостовірною, а публікації, що були викладені ним в інтернет мережі є оціночними судженнями, думкою або критичною оцінкою, поглядом коментатора, що не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності. Окрім цього, публікуючи свої коментарі в мережі Інтернет відповідач ОСОБА_1 зреалізував своє право на свободу вираження поглядів, можливість донести свої думки до широкого загалу, а також і до посадових осіб органів місцевого самоврядування.

Тому в задоволенні позову Приватного підприємства Форас-Ленд в особі директора Левченко Оксани Олександрівни, представник позивача - адвокат Кріль Оксана Вікторівна, до ОСОБА_1 , представник відповідача - адвокат Коломієць Євген Євгенович, про захист честі, гідності та ділової репутації - потрібно відмовити.

В порядку ст. 141 ЦПК України здійснити розподіл судових витрат.

Оскільки в задоволенні позову Приватного підприємства Форас-Ленд в особі директора Левченко Оксани Олександрівни відмовлено, то судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Відповідачем понесено судові витрати на правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн (а.с. 27-31,32-33,34), однак сторона відповідача прохала суд стягнути лише 6000,00 грн.

За ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (частина 3 статті 141).

Для підтвердження понесених витрат на послуги адвоката, йому необхідно: укласти у письмовій формі договір; включити до договору умови про порядок визначення вартості наданих послуг за ведення відповідної судової справи (почасова оплата, фіксована сума тощо); включити до договору посилання на реквізити або сторін судової справи, у якій надається правнича допомога; детально фіксувати послуги, які надаються у рамках ведення відповідної судової справи, їх обсяг (витрачений час) та вартість (якщо окремі послуги мають різну вартість); детально фіксувати витрати, які понесені адвокатом у зв`язку із наданням послуг щодо ведення відповідної судової справи (витрати на відрядження, нотаріальні послуги, переклад документів тощо); належно оформляти та зберігати документи, що підтверджують такі витрати; належним чином оформляти платіжні документи під час здійснення оплати послуг адвоката.

Адвокатом Коломійцем Євгеном Євгеновичем надано суду Договір № 1 від 15.07.2020 про надання правової допомоги, Додаток до вказаного договору, де зазначено розцінки його послуг, акт приймання-передавання послуг на правову допомогу на суму 10 000,00 грн (ознайомлення з письмовими доказами - 1000,00 грн; написання відзиву на позов - 4000,00 грн; аванс за участь адвоката у 2-х судових засіданнях - 4000,00 грн) (а.с. 27-31,32-33,34).

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд вважає, що змінена адвокатом Коломійцем Є. Є. сума судових витрат на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн є співмірною з вимогами ст. 137 ЦПК України та відповідає складності цієї справи.

Тому потрібно стягнути з позивача Приватного підприємства Форас-Ленд в особі директора Левченко Оксани Олександрівни (38701, Полтавська область, Полтавський район, с. Коваленківка, вул. Молодіжна,10, Код ЄДРПОУ 40039321), на користь відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) понесені ним судові витрати, а саме з надання йому правничої допомоги в розмірі 6000,00 грн (шість тисяч грн 00 коп.).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263, 264-265, 268 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову Приватного підприємства Форас-Ленд в особі директора Левченко Оксани Олександрівни, представник позивача - адвокат Кріль Оксана Вікторівна, до ОСОБА_1 , представник відповідача - адвокат Коломієць Євген Євгенович, про захист честі, гідності та ділової репутації - відмовити.

Стягнути з позивача Приватного підприємства Форас-Ленд в особі директора Левченко Оксани Олександрівни (38701, Полтавська область, Полтавський район, с. Коваленківка, вул. Молодіжна,10, Код ЄДРПОУ 40039321), на користь відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) понесені ним судові витрати, а саме з надання йому правничої допомоги в розмірі 6000,00 (шість тисяч грн 00 коп.) грн.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням п. 15.5 ч. 1 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України в редакції Закону України від 15.12.2017, до Полтавського апеляційного суду через Кобеляцький районний суд Полтавської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

26.03.2021 складено повне судове рішення.

Суддя