Рішення

від 05.03.2021 по справі 620/539/19

ЗАЧЕПИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 620/539/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.03.2021 Зачепилівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Яценка Є.І.,

при секретарі - Оданець С.В.,

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника селищної ради - Губченка О.В.,

представника відповідача - Подвезька Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Зачепилівка Харківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Зачепилівської селищної ради Харківської області до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів, -

В С Т А Н О В И В:

До Зачепилівського районного суду Харківської області, в порядку ч.3 ст. 56 ЦПК України, ст.23 Закону України Про прокуратуру надійшов позов заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Рунівщинської сільської ради до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів, в якому позивач зазначив, що ОСОБА_2 на підставі договорів купівлі-продажу від 12.02.2016 р. та від 24.02.2016 р. являється власником ряду об`єктів нерухомості, розташованих на земельній ділянці, загальною площею 12,9305 га (кадастровий номер 6322283501:00:000:0184) по АДРЕСА_1 . Договір оренди вказаної земельної ділянки ОСОБА_2 уклала лише 25.04.2018. Таким чином, ОСОБА_2 з моменту набуття права власності та до квітня 2018 року використовувала земельну ділянку безоплатно, без виникнення права користування та без державної реєстрації цих прав, що суперечить ст. 125 ЗК України. Кваліфікація спірних правовідносин як зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави та правових наслідків дій/бездіяльності відповідача, передбачена статтями 1212-1214 ЦК України у вигляді збереження (заощадження) відповідних сум орендної плати.

Із змісту позовної заяви вбачається, що відмова відповідача відшкодувати збитки у вигляді недоотримання Рунівщинською сільською радою орендної плати за використання вищезазначеної земельної ділянки, є порушенням або загрозою порушення інтересів територіальної громади населених пунктів, що входять до складу Руновщинської сільської ради, тому прокурор звернувся до суду з вимогами: стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у розмірі 609 453,80 грн. на користь Руновщинської сільської ради Зачепилівського району Харківської області з урахуванням строків позовної давності, судові витрати покласти на відповідача.

В судовому засіданні прокурор Зачепилівського відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області Іванчак В.М. позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник позивача Рунівщинської сільської ради Зачепилівського району Харківської області Ковальова З.І. позов підтримала, просила його задовольнити. Допитана в якості свідка ОСОБА_3 вказала, що розрахунок розміру безпідставно збережених коштів складом комісії було проведено на підставі нормативної грошової оцінки земель с. Рунівщина. Після проведення розрахунок неодноразово направляли ОСОБА_2 , однак остання його не отримувала.

Ухвалою суду від 19.02.2020 року вирішено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення у зв`язку з повторною неявкою відповідача.

Заочним рішенням Зачепилівського районного суду Харківської області від 19 лютого 2020 року позовну заяву заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Рунівщинської сільської ради Зачепилівського району Харківської області до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів задоволено у повному обсязі.

27 березня 2020 року відповідач ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про перегляд заочного рішення у зв`язку з тим, що їй нічого не було відомо про даний позов, заочне рішення отримала 13.03.2020 року.

Ухвалою суду від 08.04.2020 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення у цивільній справі № 620/539/19 задоволено, заочне рішення скасоване. Призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона вказала, що не погоджується з позовними вимогами прокурора району, що позивачем не доведено та не обґрунтовано неможливість Рунівщинської сільської ради самостійно здійснювати захист своїх інтересів у суді, не доведено, що відповідач фактично використовувала земельну ділянку, адже не складено акт обстеження земельної ділянки, який повинен встановити або спростувати цей факт. Зазначила, що розрахунок безпідставно збережених коштів, здійснений комісією Рунівщинської сільської ради, створеної рішенням ради від 18.03.2019 р. є безпідставним та не відповідає встановленим законодавством нормам з огляду на те, що можливість створення комісій виконавчими органами сільських, селищних, міських рад та включення до їх складу представників виконавчих органів сільських, селищних, міських рад передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19.04.1993 р. в редакції, яка почала діяти лише з 19.06.2019 року. Також, цей розрахунок не містить даних про нормативну горошову оцінку зазначеної земельної ділянки, а значить не доведено дійсність розміру заявлених до стягнення коштів.

Представник відповідача адвокат Подвезько Г.М. підтримав відзив, проти задоволення позовних вимог заперечував.

Ухвалою суду від 23.12.2020 року за клопотанням прокурора Зачепилівського відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області, позивача по справі Рунівщинську сільську раду Зачепилівського району Харківської області замінено на Зачепилівську селищну раду Харківської області (ЄДРПОУ 04397856, вул. Паркова, 37, смт. Зачепилівка, Харківська область).

Суд, вислухавши думки та аргументи прокурора, представника позивача, представника відповідача, розглянувши відзив відповідача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності приходить до наступних висновків.

У відповідності до п.2 ст. 121 Конституції України, та п.2 ст.5 Закону України Про прокуратуру на органи прокуратури України покладається представництво інтересів громадянина чи держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно до ст. 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший субєкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Таким чином, прокурор повинен дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення прокурора, самостійно не звернувся до суду з позовом про захист своїх інтересів, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Зазначене узгоджується з правовою позицієї, викладеною в постанові Верховної Палати Верховного суду від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18.

Як вбачається з повідомлення, направленого на адресу Рунівщинської сільської ради заступник керівника Первомайської місцевої прокуратури повідомив сільську раду з приводу представництва її інтересів в суді.

В звязку з наведеним, суд приходить до переконання, що прокурор має право на звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Зачепилівської селищної ради Харківської області.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на підставі трьох договорів купівлі-продажу, укладених 12.02.2016 р., та трьох договорів купівлі-продажу від 24.02.2016 р. являється власником ряду об`єктів нерухомості, розташованих по АДРЕСА_1 , а саме: нежитлової будівлі гаражу загальною площею 719,8 кв.м.; нежитлової будівлі насіннєвого складу загальною площею 682,1 кв.м.; комплексу нежитлових будівель, що складається з: плотні-кузні загальною площею 80,2 кв.м., вагів загальною площею 71,3 кв.м., нафтобази загальною площею 25,7 кв.м., гаражу загальною площею 238,1 кв.м., автослюсарні загальною площею 71,1 кв.м., майстерні загальною площею 345,1 кв.м.; корівника № 6 загальною площею 669,5 кв.м.; корівника № 5 загальною площею 1520,2 кв.м.; ПТО загальною площею 247,8 кв.м.; телятника № 8 загальною площею 701,6 кв.м.; сінника загальною площею 182,7 кв.м.; фуражного складу загальною площею 23,5 кв.м.; комплексу нежитлових будівель, що складається з: свинарника-птичника загальною площею 538,2 кв.м., кормокухні СТФ загальною площею 114,8 кв.м, свинарника-нагулу загальною площею 486,5 кв.м, свинарника-маточника загальною площею1780,1 кв.м.; комплексу нежитлових будівель, що складається з: корівника № 3 загальною площею 1580,9 кв.м., корівника № 7 загальною площею 626,6 кв.м., молочного блоку загальною площею 331 кв.м., кормоцеху загальною площею 191,6 кв.м., свинарника-маточника загальною площею 1542,4 кв.м., ветучастка загальною площею 74,3 кв.м. Відповідно до п.2 всіх вищезазначених договорів купівлі-продажу відчужуване майно розташоване на земельній ділянці, загальною площею 12,9305 га (кадастровий номер 6322283501:00:000:0184).

18.03.2019 р. рішенням XXXІV сесії VII скликання Рунівщинської сільської ради № 486 Про створення комісії для визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам у Рунівщинській сільській раді створено та затверджено склад комісії для визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, якій також надано повноваження щодо розрахунку розміру безпідставно збережених коштів за використання земельних ділянок комунальної власності під господарськими будівлями, спорудами та дворами без правовстановлюючих документів.

15.07.2019 р. вищезазначеною комісією складено акт № 1, яким визначено розмір безпідставно збережених коштів в загальній сумі 609453,80 грн. за використання ОСОБА_4 з 01.08.2016 р. по 01.04.2018 р. земельної ділянки розміром 12,9305 га, кадастровий номер 6322283501:00:000:0184 без оформлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку відповідно до закону.

Підставою для сворення комісії Рунівщинської сільської ради, є постанова Кабінету Міністрів України Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам № 284 від 19.04.1993р.(далі за текстом- Порядок № 284).

Однак, Порядком № 284 (в редакції, що діяла на день створення зазначеної вище комісії) не передбачено можливість створення комісій виконавчими органами сільських, селищних, міських рад та включення до їх складу представників виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Така можливість передбачена постановою КМУ № від 19 червня 2019 р. № 522 про внесення змін до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, що виключає наявність законних підстав створення та повноважень комісії Рунівщинської сільської ради для визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам. До того ж, до складу комісії безпідставно не було включено представника відповідача, хоча включення представника підприємства яке буде їх відшкодовувати також передбачено вказаною постановою.

Також, розрахунок розміру безпідставно збережених відповідачем коштів зроблений на підставі Порядку № 284 не може бути вірним для визначення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, оскільки цей Порядок регулює відносини з відшкодування збитків, які заподіяні, зокрема, неодержанням доходів у зв`язку із вилученням земельної ділянки або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Постановою Верховного Суду від 01.02.2019 року у справі № 922/391/18, зроблений висновок, що Порядок № 284 не підлягає застосуванню до спірних позадоговірних (кондикційних) правовідносин щодо використання земельної ділянки без проведення плати за неї, які склалися між сторонами з приводу збереження відповідачем майна (грошових коштів у розмірі орендної плати) без достатньої правової підстави. Аналогічний висновок зроблений і у постанові Верховного суду від 29.01.2019 року у справі № 922/536/18.

Відповідно до статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, в якому згідно з частиною 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 ЗК України).

Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (стаття 206 Земельного кодексу України).

За змістом статті 125 Земелього кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

У даній справі предметом позову є стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

Матеріали справи не містять доказів належного оформлення відповідачем права користування земельною ділянкою, зокрема укладення договору оренди вказаної земельної ділянки з сільською радою змоменту набуття права власності на об`єкти нерухомості і до 25.04.2018р. та державної реєстрації такого права.

Таким чином, ОСОБА_2 використовувала земельну ділянку безоплатно в період з середини лютого 2016 року до квітня 2018 року. Проте, через сплив строків давності, прокурором для стягнення коштів заявлений період з 01.08.2016 р. по 01.04.2018 р.

Отже, відповідач користувалась зазначеною земельною ділянкою розміром 12,9305 га, кадастровий номер 6322283501:00:000:0184 без достатньої правової підстави.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення гл.83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За змістом глави 15, статей 120, 125 ЗК України та з урахуванням положень статті 1212 ЦК України до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №912/1188/17, від 21.01.2019 у справі №902/794/17, від 04.02.2019 у справі №922/3409/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі №922/652/18.

Згідно із ст. 201 ЗК України, ст. 13, ч.1 ст.15 ЗУ Про оцінку земель для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель, та у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Згідно із положеннями ст.15,18 ЗУ Про оцінку земель підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. За результатами, нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація із землеустрою.

Відповідно до ч.2 ст.20 та ч.3 ст.23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка землі, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17 та від 09.04.2019 р. у справі № 922/652/18).

Вказаний висновок узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду, яким неодноразово зазначалося, що при стягненні безпідставно збереженого майна (коштів) у розмірі орендної плати, нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно - шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі - а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (відповідні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №922/902/18, від 08.08.2019 у справі №922/1276/18, від 01.10.2019 у справі №922/2082/18, від 16.11.2019 у справі №922/3607/18).

З наведених норм законодавства не вбачається можливості визначення даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки в інший спосіб, ніж шляхом оформлення витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, тому необґрунтованими є будь-які розрахунки, зроблені за відсутності такого витягу (зокрема на підставі базової вартості одного квадратного метра землі із застосуванням відповідних коефіцієнтів), а також доводи про необов`язковість витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель для розрахунку розміру орендної плати. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 29.05.2020 у справі № 922/2843/19.

Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 6322283501:00:000:0184, площею 12,9305 га зроблений в період з 01.08.2016 по 01.04.2018 роки, до матеріалів справи не наданий, в Акті № 1 від 15.07.2019 р., та в розрахунку до акту посилання на такий витяг відсутнє.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, який є в матеріалах справи, був сформований лише 23.04.2018 р. при оформлені Договору оренди земельної ділянки від 25.04.2018 р. але він не може застосовуватись до розрахунку розміру безпідставно збережених коштів в період з 01.08.2016 по 01.04.2018р.

Доводи прокурора, що визначення розміру безпідставно збережених коштів у розмірі 609 453,80 грн. на підставі акту № 1 комісії Рунівщинської сільської ради, зроблено з урахуванням позиції Верховного суду (постанова від 24.04.2019 у справі № 642/4792/17) де зазначено, що визначаючи суму, яка підлягає стягненню, суди правильно взяли до уваги акт обстеження, визначення меж, площі та конфігурації спірної земельної ділянки, договори дарування із зазначенням площі нерухомого майна, та вирахували цю суму шляхом множення вартості одного квадратного метру спірної земельної ділянки (відповідно до проведеної та затвердженої нормативно - грошової оцінки земель м. Харкова станом на рік розрахунку) на всю площу земельної ділянки, що використовується особою, суд вважає безпідставними, оскільки у зазначеній справі, на відміну від цієї справи, земельна ділянка не була сформована як об`єкт цивільних прав і для здійснення розрахунку міськрада застосовувала не витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а здійснювала розрахунок самостійно шляхом застосування відповідної арифметичної формули, тобто встановлені Верховним судом фактичні обставини, що формують зміст правовідносин у справі №642/4792/17 та справи, що розглядається є різними, що свідчить про відсутність підстав для врахування відповідного правового висновку під час вирішення цього спору.

Виходячи з положень Земельного та Податкового кодексів України, Законів України Про оцінку земель , Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні , Про землеустрій органи місцевого самоврядування на пленарних засіданнях затверджують технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розроблену у відповідності до вимог чинного законодавства.

З огляду на вимоги ст. 77,78 ЦПК України, не вввжаються належними та допустими доказами рішення сесій Рунівщинської сільської ради Про врегулювання питань справляння податків на території Рунівщинської сільської ради відповідно до норм Податкового кодексу , прийняті в період з 2016 по 2018 рік, які надані прокурором для підтвердження правильності розрахунку, адже вони не є затвердженою технічною документацією з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розробленою у відповідності до норм закону.

Більш того, прокурор не навів у суді посилань на жодний нормативно-правовий акт, який дозволяв би розраховувати суму орендної плати за земельну ділянку за періоди до дати формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, використовуючи при цьому дані, вказані у витягу, при визначенні розміру орендної плати за минулий період.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку що заявлений прокурором позов позбавлений фактичного та правового обґрунтування в зв`язку з недоведеністю обставин, на які посилається прокурор, належними та допустимими доказами. Зазначене має наслідком прийняття судом рішення про відмову в задоволенні цього позову.

Згідно з вимогами ст.141 ЦПК України судові витрати у справі підлягають покладенню на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11, 81, 208, 209, 213, 214, 215 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Зачепилівської селищної ради Харківської області до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в 30-денний строк з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі його оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасовано.

Повний текст рішення складено 15.03.2021.

Головуючий, суддя Є.І. Яценко