Рішення

від 19.03.2021 по справі 420/11627/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/11627/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Кравченка М.М.;

за участі:

секретаря судового засідання - Тригубенко Ю.Г.;

представника позивача - Боднарука М.М.;

представник відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Науково-виробничої багатопрофільної фірми ТЕРРА у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування акту від 18.09.2020 року № 000154/15-32-05-09/21032470, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.10.2020 року № 0003280509 та № 0003290509, -

СУТЬ СПОРУ:

Науково-виробнича багатопрофільна фірма ТЕРРА у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій просила: визнати протиправним та скасувати Акт № 000154/15-32-05-09/21032470 від 18.09.2020 р. документальної позапланової виїзної перевірки; визнати протиправним та скасувати повністю - податкове повідомлення-рішення від 19.10.2020 року № 0003280509 Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за червень 2020 року на суму 1 202 424 (один мільйон двісті дві тисячі чотириста двадцять чотири гривень 00 копійок) грн. 00 коп.; - податкове повідомлення-рішення від 19.10.2020 року № 0003290509 Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафи) у сумі 1020 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне. У період з 31.08.2020 року по 11.09.2020 року уповноваженою особою Головного управління Державної податкової служби в Одеській області Дорошенко А.П. було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ НВБФ ТЕРРА щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах. За результатами проведеної перевірки був складений Акт № 000154/15-32-05-09/21032470 від 18.09.2020 року, відповідно до якого, на думку ГУ ДПС в Одеській області, встановлено наступні порушення ТОВ НВБФ ТЕРРА : - п.1.2. ст.1, п.2.1 ст.2, 2.15 та п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704; - п.1, п.2 ст.9, ст.8 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (із змінами та доповненнями); - п.44.1 ст.44, п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, оскільки ТОВ НВБФ ТЕРРА було завищено суму від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за червень 2020 року на 1 202 424,00 грн. (р. 21 Декларації). Не погодившись із висновками перевірки, які відображені в Акті перевірки, ТОВ НВБФ ТЕРРА , керуючись ст.86.7 ПК України, 02.10.2020 року подало Відповідачу своє Заперечення на Акт перевірки. За результатами розгляду цього Заперечення, Відповідач надав Висновок щодо розгляду заперечення на Акт перевірки № 19337/10/15-32-07-09-09 від 13.10.2020 року, відповідно до якого, висновки Акту перевірки залишив без змін, а Заперечення ТОВ НВБФ ТЕРРА без задоволення. Як наслідок, Відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 19.10.2020 р. № 0003280509 про суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за червень 2020 року на суму 1 202 424 грн., та податкове повідомлення-рішення від 19.10.2020 р., № 0003290509 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафи) у сумі 1020 грн. (отримано ТОВ НВБФ ТЕРРА 23.10.2020 р. цінним листом з описом). ТОВ НВБФ ТЕРРА не погоджується з висновками Акту перевірки та винесеними на підставі нього податковим повідомленням-рішенням від 19.10.2020 р. № 0003280509 та податковим повідомленням-рішенням від 19.10.2020 р. № 0003290509.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.11.2020 року позовну заяву Науково-виробничої багатопрофільної фірми ТЕРРА у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування акту від 18.09.2020 року № 000154/15-32-05-09/21032470, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.10.2020 року № 0003280509 та № 0003290509 було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що в охопленому перевіркою звітних періодах платник податків НВБФ ТЕРРА у формі ТОВ: 1) оформляв взаємовідносини із ризиковими контрагентами, відображення яких у бухгалтерському і податковому обліку вплинуло на визначення у Декларації від`ємного значення з ПДВ: ТОВ ТАБЛЕТКА (Травень 2020); ТОВ ФАРМДРАЙВ (Червень 2020), у тому числі в охоплених перевіркою попередніх звітних періодах декларування сум від`ємного значення з ПДВ, які вплинули на визначення від`ємного значення у Декларації: в травні 2020 року сума ПДВ - 595120 грн. Перевіркою достовірності і правильності визначення та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації суми податкового кредиту (рядок 17 (колонка Б) Декларації) у сумі - 5383422,0 грн.: - встановлено її завищення на 1202424 грн., що призвело до завищення на цю ж суму показника рядка 19 Декларації. Проведеною перевіркою відображених показників в сумі 5383422,0 грн. на підставі документів перелік яких наведений в додатку № 3 до акту перевірки Узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки НВБФ ТЕРРА у формі ТОВ встановлено завищення задекларованих суб`єктом господарювання показників у рядку: - у рядку 10.1 (колонка Б) Декларації (Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України: з основною ставкою) у сумі - 645080,96 грн. - у рядку 16.1 Декларації Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду у сумі - 595120 грн., у т.ч. Оскільки було завищено на 595120 грн. (в травні 2020 року на 595120 грн.) показник у рядку 10.1 (колонка Б) Декларації внаслідок врахування всупереч пп. а п.198.1 ст.198, абзаців першого - третього п.198.2, абзаців першого - другого п.198.3 і абзацу третього п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями при його визначенні нереальних операцій. Оскільки реальність вчинення господарських операцій ТОВ ТАБЛЕТКА А та ТОВ ФАРМДРАЙВ відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів задекларований на папері, таким чином у НВБФ ТЕРРА у формі ТОВ не було підстав для податкового обліку операцій за період травень-червень 2020 року.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що ТОВ НВБФ ТЕРРА здійснює свою господарську діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами на підставі Статуту, Виписки ЭДРПОУ та Ліцензії серії АЕ № 193113 Роздрібна торгівля лікарськими засобами , при цьому ведення такої господарської діяльності неможливе без використання ОЗ в аптечних закладах. З метою розширення мережі аптек, ТОВ НВБФ ТЕРРА уклало низку договорів оренди/суборенди приміщень, під розміщення аптечних закладів № 316, 317, 318, 319, 320, 321, 322, 323, 324, 325, 326, 327, 328, 329, 330, 331, 332, 333, 334, 335, 336, 337. У зв`язку з цим, у ТОВ НВБФ ТЕРРА виникла необхідність в придбанні ОЗ, перелік яких міститься в Додатку № 4 до Акту перевірки, що як наслідок і було здійснено ТОВ НВБФ ТЕРРА у ТОВ ТАБЛЕТКА А та ТОВ ФАРМДРАЙВ , які провадили аналогічну господарську діяльність та використовували продані ОЗ за аналогічним призначенням. Такі господарські операції підтверджувались наданими документами. Під час проведення перевірки, на вимогу уповноваженої особи Відповідача, ТОВ НВБФ ТЕРРА було надано всю належну інформацію та первинну бухгалтерську документацію по взаємовідносинам з ТОВ ФАРМДРАЙВ та ТОВ ТАБЛЕТКА А . При цьому, чіткої вимоги з приводу надання конкретних додаткових (інших) документів з боку уповноваженою особи ГУ ДПС в Одеській області не надходило. Використання податковим органом при складанні акту перевірки податкової інформації не може слугувати достатнім доказом відсутності реальних операцій між ТОВ НВБФ ТЕРРА та його контрагентами. До того ж, Відповідач не наводить безпростовних доказів не здійснення придбання ОЗ згідно номенклатури наведеної в Додатку № 4 до Акту перевірки. Фінансово-господарська діяльність ТОВ ТАБЛЕТКА А та ТОВ ФАРМДРАЙВ з іншими контрагентами жодним чином не може бути підставою притягнення до відповідальності ТОВ НВБФ ТЕРРА .

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Науково-виробнича багатопрофільна фірма ТЕРРА у формі товариства з обмеженою відповідальністю зареєстрована та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Одеській області як платник податків.

На підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 19.08.2020 року № 3676, направлення від 26.08.2020 року співробітник Головного управління ДПС в Одеській області провів документальну позапланову виїзну перевірку Науково-виробничої багатопрофільної фірми ТЕРРА у формі товариства з обмеженою відповідальністю щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах.

За результатами цієї перевірки 18.09.2020 року Головне управління ДПС в Одеській області склало акт № 000154/15-32-05-09/21032470, в якому встановлені наступні порушення з боку позивача:

- п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2, п.2.15 та п.2.16 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704;

- п.1, п.2 ст.9, ст.8 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (із змінами та доповненнями);

- п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями.

Такі висновки відповідача обґрунтовані тим, що позивачем в періоді, який перевірявся, було завищено суму від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за червень 2020 року на 1202424,00 грн. (р. 21 Декларації).

Не погоджуючись з висновками акту перевірки № 000154/15-32-05-09/21032470 від 18.09.2020 року Науково-виробнича багатопрофільна фірма ТЕРРА у формі товариства з обмеженою відповідальністю 02.10.2020 року подала до Головного управління ДПС в Одеській області заперечення на нього.

Листом від 13.10.2020 року Головне управління ДПС в Одеській області повідомило Науково-виробничу багатопрофільну фірму ТЕРРА у формі товариства з обмеженою відповідальністю, що висновки акту перевірки залишено без змін, а заперечення без задоволення.

За наслідками перевірки Науково-виробничої багатопрофільної фірми ТЕРРА у формі товариства з обмеженою відповідальністю на підставі акту перевірки № 000154/15-32-05-09/21032470 від 18.09.2020 року відповідно до зазначених порушень Головне управління ДПС в Одеській області прийняло податкові повідомлення-рішення:

- від 19.10.2020 року № 0003280509, яким позивачеві за порушення п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2, п.2.15 та п.2.16 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704, п.1, п.2 ст.9, ст.8 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні зменшено розмір від`ємного значення з податку на додану вартість за червень 2020 року (декларація № 9170790784 від 17.07.2020 року) на суму 1202424,00 грн.;

- від 19.10.2020 року № 0003290509, яким до позивача за порушення п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2, п.2.15 та п.2.16 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704, п.1, п.2 ст.9, ст.8 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1020,00 грн.

Відповідно до пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно з п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.

Відповідно до п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати. Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати. Акт перевірки не може розглядатися як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків. Довідка перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження). У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом. Матеріали перевірки - це: акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною; заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду); пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до абзацу другого підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I цього Кодексу. Порядок оформлення результатів перевірок, що проводяться контролюючими органами, визначеними підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, та надання заперечень до них визначається Митним кодексом України.

Згідно з п.86.3 ст.86 Податкового кодексу України акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів). У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов`язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов`язання. У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв`язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У зазначених у цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт.

Відповідно до п.86.6 ст.86 Податкового кодексу України відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов`язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов`язання.

З урахуванням зазначеного, у разі встановлення податковим органом, на його думку, під час перевірки порушень норм податкового законодавства він повинен за результатами такої перевірки скласти акт.

Суд зазначає, що акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки контролюючого органу щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність.

Згідно з ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Об`єктом судового захисту є права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав у сфері публічно-правових відносин. Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, встановити чи є відповідне право або інтерес порушеним, а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Отже, складення відповідачем акту документальної позапланової виїзної перевірки позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для нього або настання негативних наслідків, не порушує його права, свободи або інтереси.

Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, тому у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування акту № 000154/15-32-05-09/21032470 від 18.09.2020 року документальної позапланової виїзної перевірки слід відмовити.

Під час розгляду справи, суд встановив, що в періоді, який перевірявся, Науково-виробнича багатопрофільна фірма ТЕРРА у формі товариства з обмеженою відповідальністю мала фінансово-господарські відносини з контрагентами ТОВ ТАБЛЕТКА А та ТОВ ФАРМДРАЙВ на підставі: 1) договору купівлі-продажу № 16/34 від 06.04.2020 року, відповідно до якого Продавець (ТОВ ТАБЛЕТКА А ) бере на себе зобов`язання передати Покупцеві (ТОВ НВБФ ТЕРРА ) матеріальні цінності, а Покупець зобов`язується прийняти Товар та здійснити його оплату на умовах даного договору. Прийом-передача товару здійснюється на протязі 90 календарних днів з моменту укладання договору: місцезнаходженням Товару уповноваженими на те представниками обох сторін про що підписується відповідна накладна. Згідно з Додатковою угодою від 30.04.2020 року цього Договору, строк прийому-передачі товару збільшено до 180 календарних днів. На підставі цього Договору, ТОВ ТАБЛЕТКА А було виставлено Рахунок № 294 від 13.04.2020 року на продаж ОЗ. ТОВ НВБФ ТЕРРА здійснювало оплату за отриманий товар шляхом безготівкових розрахунків через банківську установу з урахуванням ПДВ, про що свідчить платіжні доручення № 1787 від 26.05.2020 р. та № 1807 від 27.05.2020 р. В подальшому сформовано Видаткову накладну № 43 від 27.05.2020 року та до складу податкового кредиту в травні 2020 року було включено Податкову накладну № 1373 від 27.05.2020 року на суму ПДВ - 232486,67 грн. та Податкову накладну № 1374 від 26.05.2020 року на суму ПДВ - 362633,33 грн.; 2) договору купівлі-продажу № 16/45 від 06.04.2020 року, відповідно до якого Продавець (ТОВ ФАРМДРАЙВ ) бере на себе зобов`язання передати Покупцеві (ТОВ НВБФ ТЕРРА ) матеріальні цінності, Покупець зобов`язується прийняти Товар та здійснити його оплату на умовах даного договору. Згідно з умовами Договору, прийом-передача товару здійснюється на протязі 180 календарних днів з моменту укладання цього договору: місцезнаходженням Товару уповноваженими на те представниками обох сторін про що підписується відповідна накладна. 30.04.2020 укладено Додаткову угоду до цього Договору, якою п.2.1. доповнено таким: Сторони визнають, що видаткові накладні підписуються з боку Продавця - директором, з боку Покупця - уповноваженою особою на підставі довіреності. На підставі цього Договору, ТОВ ФАРМДРАЙВ було виставлено Рахунок № 122 від 06.04.2020 року на продаж ОЗ. ТОВ НВБФ ТЕРРА здійснювало оплату за отриманий товар шляхом безготівкових розрахунків через банківську установу з урахуванням ПДВ, про що свідчить Платіжне доручення № 1982 від 09.06.2020 р. В подальшому сформовано Видаткову накладну № 52 від 09.06.2020 року та до складу податкового кредиту включено Податкову накладну № 2594 від 09.06.2020 року на суму ПДВ - 607 303,56 грн.

З огляду на зміст вказаних договорів позивача з контрагентами, суд дійшов висновку, що вони містять всі істотні умови, які передбачені законодавством.

Суд встановив, що позивач за КВЕД має право займатися наступними видами діяльності: роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах (основний); виробництво фармацевтичних препаратів і матеріалів; оптова торгівля парфумними та косметичними товарами; оптова торгівля фармацевтичними товарами; роздрібна торгівля косметичними товарами та туалетними приналежностями в спеціалізованих магазинах; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки; роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах.

Позивач зазначає, що ТОВ НВБФ ТЕРРА здійснює свою господарську діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами на підставі Статуту, Виписки ЭДРПОУ та Ліцензії серії АЕ №193113 Роздрібна торгівля лікарськими засобами , при цьому ведення такої господарської діяльності неможливе без використання ОЗ в аптечних закладах. З метою розширення мережі аптек, ТОВ НВБФ ТЕРРА уклало низку договорів оренди/суборенди приміщень, під розміщення аптечних закладів № 316, 317, 318, 319, 320, 321, 322, 323, 324, 325, 326, 327, 328, 329, 330, 331, 332, 333, 334, 335, 336, 337 (весь перелік договорів надано до суду, а також витяг з Реєстру місць провадження діяльності з оптової та роздрібної торгівлі лікарських засобів з офіційного веб-сайту в мережі Інтернет: pub-mex.dls.gov.ua). У зв`язку з цим, у ТОВ НВБФ ТЕРРА виникла необхідність в придбанні ОЗ, перелік яких міститься в Додатку № 4 до Акту перевірки, що як наслідок і було здійснено ТОВ НВБФ ТЕРРА у ТОВ ТАБЛЕТКА А та ТОВ ФАРМДРАЙВ , які провадили аналогічну господарську діяльність та використовували продані ОЗ за аналогічним призначенням.

З урахуванням зазначеного, укладені договори позивача з його контрагентами повністю узгоджуються, є логічними та відповідають тому виду діяльності, яким займається підприємство позивача.

Також, суд звертає увагу, що зазначені договори, укладені між позивачем та контрагентами, є чинними, ніким не скасовані, а їх виконання підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами.

Тобто, суд погоджується з позивачем, що в результаті купівлі-продажу основних засобів відповідно до наданих договорів, додаткових угод, рахунків, видаткових накладних, податкових накладних, платіжних доручень був фактично проведений рух активів, змінено майновий стан підприємств, а також змінено структуру активів та стан зобов`язань суб`єкта господарювання, що в свою чергу підтверджує реальність здійснених господарських операцій.

У зв`язку із здійсненням господарської діяльності Науково-виробнича багатопрофільна фірма ТЕРРА у формі товариства з обмеженою відповідальністю до складу податкового кредиту включила ПДВ в травні 2020 року у сумі 595120,00 грн. (по контрагенту ТОВ ТАБЛЕТКА А , р.55 Додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість від 18.06.2020 року № 9139529136 та Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів від 18.06.2020 року № 9139529156), в червні 2020 року у сумі 607303,56 грн. (по контрагенту ТОВВ ФАРМДРАЙВ , р.60 Додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість від 17.07.2020 року № 9170790784 та Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів від 17.07.2020 року № 9170790731).

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) врегульовано Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704.

Згідно з пп.пп.2.1-2.2 п.2 Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Суд зазначає, що матеріали справи містять всі необхідні документи на підтвердження здійснення фінансово-господарських відносин позивача з контрагентом в періоді, що перевірявся, які відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , та містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій.

Відповідно до п.121.1 ст.121 Податкового кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Під час розгляду справи суд встановив, що Науково-виробнича багатопрофільна фірма ТЕРРА у формі товариства з обмеженою відповідальністю під час проведення перевірки на вимогу уповноваженої особи Головного управління ДПС в Одеській області надала всю належну інформацію та первинну бухгалтерську документацію по взаємовідносинам з ТОВ ФАРМДРАЙВ та ТОВ ТАБЛЕТКА А .

Суд погоджується з позивачем, що чіткої вимоги з приводу надання конкретних додаткових (інших) документів з боку уповноваженою особи Головного управління ДПС в Одеській області не надходило, що підтверджується запитом на отримання копій документів та актом від 11.09.2020 року № 000637/15-32-05-09/21032470.

Тому посилання відповідача, що позивач до перевірки не надав всіх необхідних документів, конкретний перелік яких в змісті запиту не зазначено, є необґрунтованими та безпідставними, оскільки вимога контролюючого органу має бути чіткою та вичерпною за змістом для виконання суб`єктом господарювання.

Переміщення матеріальних цінностей у вигляді ОЗ на підставі вказаних договорів позивача з контрагентами підтверджується: актами приймання-передачі основних засобів від 27.05.2020 року до Договору купівлі-продажу № 16/34 від 06.04.2020 року, актами приймання-передачі від 27.05.2020 року до Договору купівлі-продажу № 16/45 від 06.04.2020 року, актами приймання-передачі від 09.06.2020 року до Договору купівлі-продажу № 16/45 від 06.04.2020 року, актами приймання-передачі від 16.06.2020 року до Договору купівлі-продажу № 16/45 від 06.04.2020 року; договором № 01/05/20 про перевезення вантажів територією України від 01.05.2020 року, відповідно до якого Перевізник (ПрАТ АМ Фармація ) зобов`язався завантажити, доставити (перевезти) власним автомобільним транспортом та розвантажити довірений йому Замовником (ТОВ НВБФ ТЕРРА ) (Відправником) вантаж з пункту (місця) призначення і видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачеві вантажу), а замовник (Відправник) зобов`язався сплачувати за перевезення вантажу плату. П. 1.2. цього Договору, передбачено, що перевезення вантажу здійснюється Перевізником зі складу, який знаходиться за адресою: Одеська обл., Біляївський район, с. Великий Дальник, вул. Південна, 59, на склад Замовника, який знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Аеропортівська, 25А літера Е; актом надання послуг № 3-Рн-0004767 від 30.10.2020 року та №3-Рн-0004768 від 30.10.2020 року до Договору № 01/05/20 про перевезення вантажів територією України від 01.05.2020 року, якими підтверджується фактичне переміщення частини ОЗ, які територіально знаходились за межами м. Одеси, в складське приміщення для тимчасового зберігання; договором оренди № 01/05-20 від 01.05.2020 року, згідно якого Орендодавець (ПрАТ АМ Фармація ) зобов`язується передати Орендарю (ТОВ НВБФ ТЕРРА ) у користування за плату на певний строк ізольовану частину нежитлового приміщення загальною площею 446,4 кв. м., що розташоване на четвертому поверсі за адресою: м. Одеса, вул. Аеропортівська, буд. 25-А; актом приймання-передачі від 01.05.2020 року до цього Договору, яким зафіксовано, що Орендодавець (ПрАТ Фармація ) передав, а Орендар (ТОВ НВБФ ТЕРРА ) прийняв в строкове платне користування на умовах оренди ізольоване нежитлове приміщення загальною площею 446,4 кв. м., що розташоване на четвертому поверсі за адресою: м. Одеса, вул. Аеропортівська, буд. 25-А.

Позивач зазначив, що разом із запереченням на акт документальної позапланової виїзної перевірки № 000154/15-32-05-09/21032470 від 18.09.2020 року було надано до податкового органу для огляду документи форми ОЗ-9 Інвентарний список основних засобів , а також зважаючи на значний об`єм основних засобів зазначених в Додатку № 4 Акту перевірки, було надано вибірку з документів форми ОЗ-1 Актів приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів .

Суд погоджується з позивачем, що наявність певних недоліків у первинних документах не є безумовною підставою для визначення господарських операцій такими, що не мали реального характеру, оскільки зазначені документи у своїй сукупності в повній мірі відображають зміст господарських операцій та їх вартісні і кількісні показники.

З наданих первинних документів вбачається, що вказаними контрагентами в періоді, що перевірявся, поставлялися матеріальні цінності (ОЗ), а позивач в свою чергу здійснював оплату за їх придбання з метою провадження своєї господарської діяльності, що підтверджується матеріалами справи.

Крім того, за наслідками цих господарських операцій вказані контрагенти видали податкові накладні, які були включені позивачем у податкову звітність у періоді, що перевірявся.

Відповідно до пп.180.1.1 п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України платником податку є будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Суд встановив, що позивач та його контрагент на момент здійснення вказаних господарських операцій були платниками податків.

Згідно з п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Згідно з п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно з п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Таким чином, відповідно до зазначених правових норм, з моменту списання коштів з банківського рахунка позивача або отримання ним матеріальних цінностей (товарів, робіт, послуг) від контрагентів, у нього виникло право на віднесення сум податку по операціях з цими контрагентами до складу свого податкового кредиту.

При цьому, факт виконання контрагентами позивача умов договорів підтверджується наданими до суду первинними документами, що знаходяться в матеріалах справи.

Також, посилання відповідача про відсутність у контрагентів позивача вказаної номенклатури товарів не є доказом несумлінності платника податку - Науково-виробничої багатопрофільної фірми ТЕРРА у формі товариства з обмеженою відповідальністю.

Відповідно до ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд зазначає, що позивач не повинен нести відповідальність за дії чи бездіяльність свого контрагента. Порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку, тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не можуть бути підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сум податку по операціях з контрагентом до складу свого податкового кредиту у випадку, коли він виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження його розміру.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Суд звертає увагу на рішення Європейського суду з прав людини від 9 січня 2007 року, про порушення Україною статті 1 Першого протоколу у справі Інтерсплав проти України . Так, у п.37 рішення вказується: Заявник стверджував, що він сплачував податки відповідно до Закону і ці платежі перевірялись декілька разів державними органами. Він зазначив, що він не несе відповідальності за діяльність інших компаній, у яких він купував металевий брухт, ціна на який включала ПДВ. Обов`язок сплачувати це ПДВ покладався на ці компанії, а не на заявника. Заявник підкреслив, що він не мав ні компетенції, ні можливості контролювати господарську діяльність інших підприємств і ситуація, на яку посилається Уряд, вказує на незадовільну діяльність податкових органів, за які заявник не повинен нести відповідальність. Він далі підкреслював, що численні перевірки його діяльності які здійснювалися податковими органами, не виявили порушень, на підставі яких останні могли б ґрунтувати свої відмови . Відповідно до п.38 рішення зазначено: На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання в системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів для запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б указували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань .

У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 року у справі Булвес АД проти Болгарії (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов`язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

За таких обставин, в даному випадку висновки Головного управління ДПС в Одеській області про порушення Науково-виробничою багатопрофільною фірмою ТЕРРА у формі товариства з обмеженою відповідальністю п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2, п.2.15 та п.2.16 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704, п.1, п.2 ст.9, ст.8 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні є необґрунтованими та безпідставними.

Європейський суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії . З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів , ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008 року), Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

З урахуванням зазначеного, податкові повідомлення-рішення від 19.10.2020 року № 0003280509 та № 0003290509 є протиправними та належать до скасування.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно з п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.ч.3-4 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Науково-виробничої багатопрофільної фірми ТЕРРА у формі товариства з обмеженою відповідальністю (вул. Пастера, 22, м. Одеса, 65023, ідентифікаційний код 21032470) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, ідентифікаційний код 43142370) про визнання протиправним та скасування акту від 18.09.2020 року № 000154/15-32-05-09/21032470, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.10.2020 року № 0003280509 та № 0003290509 - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 19.10.2020 року № 0003280509 та № 0003290509.

3. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

4. Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) на користь Науково-виробничої багатопрофільної фірми ТЕРРА у формі товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 21032470) судові витрати по сплаті судового збору відповідно до задоволених вимог у розмірі 18051,66 грн.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Повний текст рішення складено 25 березня 2021 року.

Суддя М.М. Кравченко