Постанова

від 25.03.2021 по справі 160/10171/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 березня 2021 року м. Дніпросправа № 160/10171/20 (суддя Віхрова В.С., м. Дніпро)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Панченко О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року у справі №160/10171/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю СТАЛЬ-ПРОКАТ ДНІПРО до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними, скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю СТАЛЬ-ПРОКАТ ДНІПРО 26 серпня 2020 року звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними, скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року позов задоволено частково (т.2 а.с.1-8).

30 листопада 2020 року представник позивача звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового судового рішення у цій справі, в якій просить суд стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати на оплату правничої допомоги адвоката у розмірі 5000 грн. та стягнути з Державної податкової служби України на користь позивача судові витрати на оплату правничої допомоги адвоката у розмірі 5000 грн.

08 грудня 2020 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом ухвалено додаткове рішення, яким заяву представника задоволено частково. Стягнуто на користь ТОВ СТАЛЬ-ПРОКАТ ДНІПРО солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3333,00 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3333,00 грн. В решті вимог заяви - відмовлено. Додаткове рішення суду мотивовано тим, що співмірним та пропорційним відшкодуванням таких витрат на професійну правничу допомогу буде понесена позивачем сума витрат щодо позовних вимог, які задоволено, що становить в загальній сумі 6666 грн.

Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції відповідач-1, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, оскаржив його до апеляційного суду. Просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заяви відмовити повністю.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що заявлені витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 не є співмірними із складністю справи та об`ємом виконаних робіт. Зазначає про те, що звіт про надану допомогу взагалі відсутній, а платіжним дорученням №669 від 29.07.2020 року сплачена вся сума гонорару адвоката у розмірі 10000 грн., навіть за судові засідання яких по факту не було.

Перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Як вбачається з поданої позивачем заяви, останній наводить розрахунок судових витрат:

- правовий аналіз оскаржуваних рішень відповідача-1 - 500 грн;

- правовий аналіз первинних документів, які складались під час здійснення господарських операцій щодо яких зупинено реєстрацію - 2000 грн.;

- визначення обсягу документів, що використовуються як докази обставин, на які будуть посилання в позові - 1000 грн.;

- складення та оформлення позовної заяви - 5000 грн.;

- представництво інтересів позивача у судових засіданнях - 1500 грн. (т.2 а.с.20).

Зазначені послуги було оплачено позивачем у розмірі 10000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №669 від 29.07.2020 року, копія якого знаходиться в матеріалах справи (т.2 а.с.119).

Відповідно до частин 1-5 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати до матеріалів справи розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Аналогічний висновок висловив Верховний Суд в постанові від 01 жовтня 2018 року у справі №569/17904/17.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України", заява №19336/04, п. 269).

Оскільки позов задоволено частково, суд першої інстанції обґрунтовано зробив висновок щодо наявності підстав для відшкодування правничої допомоги в частині задоволених позовних вимог, а тому твердження скаржника щодо не співмірності цих сум є помилковим.

При цьому, посилання відповідача на те, що платіжним дорученням №669 від 29.07.2020 року сплачена вся сума гонорару адвоката у розмірі 10000 грн. не є підставою для відмови у задоволенні поданої заяви, оскільки зазначене платіжне доручення підтверджує факт сплати понесених позивачем витрат на правничу допомогу в тому числі сум витрат, які стягнуто судом першої інстанції в рахунок її відшкодування - 6666 грн.

Доводи скаржника про те, що судом стягнуто з відповідача витрати на відшкодування правничої допомоги, навіть за судові засідання яких по факту не було, суд апеляційної інстанції вважає помилковими, оскільки з акта прийняття правових послуг №1 вбачається, що адвокатом витрачено 1 годину на всі судові засідання (19.10.2020, 28.10.2020, 09.11.2020, 23.11.2020), при цьому вартість однієї години представництва інтересів позивача у судовому засіданні становить 1500 грн. Отже, враховуючи прибуття представника позивача у судові засідання 19.10.2020 року, 28.10.2020 року, які відбулися без фіксації звукозапису та судове засідання 23.11.2020 року, яке продовжувалося з 10:47 год до 11:13 год., що становить 26 хвилин, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що зазначення адвокатом про витрату ним 1 часу на ці судові засідання є цілком допустимим та обґрунтованим.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому додаткове рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення, а додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року у справі №160/10171/20 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 25 березня 2021 року.

Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов

суддя О.М. Панченко