Постанова

від 26.03.2021 по справі 580/360/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Гаращенко В.В. суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2021 року Справа № 580/360/20

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г.,

за участю секретаря Сакевич Ж.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2020 року у справі

за позовом фермерського господарства Еліт-Агро-Плюс

до Головного управління Державної податкової служби

в Черкаській області

про визнання протиправними та скасування

податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

Фермерське господарство Еліт-Агро-Плюс (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби в Черкаській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.10.2019 №№ 0002373306, 0002383306, 0002393306.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що засновник позивача ОСОБА_1 надав позивачу поворотну фінансову допомогу в розмірі 994 673,00 грн. (договір № 1 від 10.02.2017) та в розмірі 79 970,00 грн. (договір № 1 від 10.02.2018) і відповідно до зазначених договорів у позивача виник обов`язок повернути засновнику ОСОБА_1 надані в якості поворотної фінансової допомоги грошові кошти у вищевказаних розмірах.

При цьому, суд зазначив, що надання ОСОБА_1 поворотної фінансової допомоги позивачу та отримання ним коштів під звіт, зокрема для придбання товарів на користь фермерського господарства, підтверджено відповідними видатковими та прибутковими касовими ордерами, а також квитанціями до них.

Разом з тим, суд дійшов висновку, що зняття керівником (засновником) позивача ОСОБА_1 готівки фермерського господарства з банкомату та каси АТ КБ Приватбанк та проведення розрахунків карткою на загальну суму 866 977,34 грн., є поверненням йому поворотної фінансової допомоги, тому не може вважатись доходом ОСОБА_1 у вигляді додаткового блага і не включається до оподатковуваного доходу ОСОБА_1 , а тому в позивача не виникають обов`язків податкового агента, що вказує на неправомірність нарахування позивачу спірних сум ПДФО і військового збору.

Також суд першої інстанції зазначив, що акт перевірки, на підставі висновків якого відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, не містить будь-яких посилань на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку в частині, зокрема щодо сплати ПДФО внаслідок виплати орендної плати на користь фізичних осіб, хоча контролюючим органом, крім іншого, констатовано таке порушення.

Водночас, суд вказав, що розрахунки грошових зобов`язань не дають змогу виокремити їх розмір з ПДФО щодо виданих грошових коштів ОСОБА_1 , з тими грошовими зобов`язаннями, які нараховані внаслідок решти допущених порушень.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування заявлених апеляційних вимог, апелянт наполягає на правомірності оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень, наводить викопіювання з акта перевірки, визнаючи надання ОСОБА_1 позивачу поворотної фінансової допомоги на суму 79 970,00 грн. та стверджуючи, що інша частині є оподатковуваним доходом і що позивач не виконав функції податкового агента.

Крім того, відповідач стверджує, що позивачем у період, за який проводилася перевірка, була виплачено на користь фізичних осіб орендну плату за земельні ділянки (паї), з якої він як податковий агент також повинен був утримати ПДФО і військовий збір, однак такий обов`язок не виконав.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2020 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів апелянта та правильності висновків суду першої інстанції.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2020 витребувано додаткові докази, відкладено судовий розгляд на 13:05 год. 09.02.2021 та продовжено строк розгляду цієї справи на розумний термін.

Відповідачем частково виконано вказану ухвалу суду щодо надання витребуваних у нього доказів.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2021 повторно витребувано у відповідача додаткові докази в цій справі.

23.02.2021 та 25.02.2021 до суду від відповідача надійшли витребувані в нього докази.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, фермерське господарство Еліт-Агро-Плюс (далі - ФГ Еліт-Агро-Плюс ) перебуває на обліку в ГУ ДПС в Черкаській області.

10.02.2017 та 10.02.2018 між ФГ Еліт-Агро-Плюс та засновником цього фермерського господарства фізичною особою ОСОБА_1 було укладено договори про надання поворотної фінансової допомоги, за умовами яких засновник надає позивачу поворотну фінансову допомогу, а позивач зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цими договорами.

Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 вказаних вище договорів засновник позивача ОСОБА_1 надав позивачу поворотну фінансову допомогу в розмірі 994 673,00 грн. (договір №1 від 10.02.2017) та в розмірі 79 970,00 грн. (договір № 1 від 10.02.2018), що загалом складає 1 074 643,00 грн.

Відповідно до зазначених договорів, у позивача виник обов`язок повернути ОСОБА_1 надані в якості поворотної фінансової допомоги грошові кошти у вищевказаному розмірі.

За таких обставин, зняття готівки господарства з банкомату та каси АТ КБ Приватбанк керівником (засновником) позивача ОСОБА_1 та проведення розрахунків карткою на загальну суму 866 977,34 грн., є поверненням поворотної фінансової допомоги, тому не може вважатись доходом ОСОБА_1 у вигляді додаткового блага. Отримані на таких умовах кошти не включаються до оподатковуваного доходу ОСОБА_1 , відповідно у позивача не виникають обов`язки податкового агента.

Надання ОСОБА_1 поворотної фінансової допомоги та отримання ним коштів під звіт, в тому числі для придбання товарів на користь підприємства підтверджено відповідними видатковими та прибутковими касовими ордерами, а також квитанціями до них, що наявні в матеріалах справи, що додатково вказує на неправомірність висновків контролюючого органу про допущені позивачем порушення.

На підставі наказу Головного управління ДПС у Черкаській області від 18.09.2019 № 195 та направлення на перевірку від 18.09.2019 № 93/23-00-33-0611 ГУ ДПС у Черкаській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФГ Еліт-Агро Плюс , в зв`язку з отриманням інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, в тому числі внаслідок не укладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом за період господарської діяльності з 16.01.2017 по 24.09.2019.

За результатами зазначеної перевірки ГУ ДПС в Черкаській області було складено акт № 78/23-00-33-0214/41083443 від 07.10.2019, в якому встановлені наступні порушення:

1) пп. 164.2.17 п.164.2, ст.164, п.167.1 ст.167, пп.168.1.1, пп. 168.1.2 та пп. 168.1.5 п.168.1 ст.168; пп. 170.1.1 п. 170.1 ст.170 та п.176.2 а ст.176 Податкового кодексу України, в результаті чого сума заниженого податкового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб складає 376209,31 грн., в тому числі за 2017 рік в сумі 65305,92 грн. за 2018 рік в сумі 268009,03 грн. та за 2019 рік в сумі 42894,36 грн.;

2) пп.1.2. пп.1.3. пп.1.4 та пп.1.6 п.161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-УІ в результаті чого сума заниженого податкового зобов`язання по військовому збору складає 31 350,81 гривень, в тому числі за 2017 рік в сумі 5442,22 грн. за 2018 рік в сумі 22334,05 грн. та за 2019 рік в сумі 3574,54 грн.

3) п. 51.1 ст.51 та п. 176.2 б ст.176 Податкового кодексу України, в частині не подання Податкового розрахунку за формою №1-ДФ за 3 кв. 2018 року, 4 кв.2018 року та 1 кв. 2019 року.

На підставі висновків указаного акта перевірки Головним управлінням ДПС у Черкаській області прийнято податкові повідомлення - рішення:

- № 0002373306 від 28.10.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 376209,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 280986,00 грн.;

- №0002393306 від 28.10.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору в розмірі 31350,81 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 23415,52 грн.;

- № 0002383306 від 28.10.2019, яким за неподання звітності з податку на доходи фізичних осіб застосовано штраф у сумі 510,00 грн.

Позивач, вважаючи такі податкові повідомлення-рішення протиправними, звернувся до суду з цим позовом.

Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 163.1.1, 163.1.2 п. 163.1 ст. 163 ПК України об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Об`єктом оподаткування резидента є доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

У п. 164.1 ст. 164 ПК України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених ГУ розділом цього Кодексу.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до пп, 164.1.2 п. 164.1 ст. 164 ПК України - загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що додаткові блага - це, кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Згідно з пп. 164.2.17 г п. 164.2 ст. 164 ПК України суми грошового, або майнового відшкодування будь-яких витрат або витрат платника податку.

Ставки податку на доходи фізичних осіб визначені статтею 167 Податкового кодексу України.

У п. 167.1 ст. 167 ПК України визначено, що ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті).

Відповідно до пп. 168.1.1, 168.1.2 п 168.1. ст.168 податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст.167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного, подання розрахункового документа на перерахування цього податку, до бюджету.

Згідно з п. 171.2 ст. 171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, ніж заробітна плата, є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Відповідно до п. 176.2 а п. 176.2 ст. 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язана своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

У п. 57.1 ст. 57 ПК України визначено, що податковий агент зобов`язаний сплатити суму податкового зобов`язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Згідно з пп. 165.1.31 п. 165.1 cт. 165 ПК України до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.

Підпунктом 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

У пункті 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України визначено, що

Тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Отже, законодавством визначено обов`язок суб`єкта господарювання як податкового агента утримувати та сплачувати ПДФО і військовий збір з доходів, які виплачуються ним на користь фізичних осіб.

Обставини справи, установлені судом апеляційної інстанції.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги та усуваючи неповноту з`ясування судом першої інстанції обставин цієї справи, колегія суддів установила, що у період з 2017 по 2019 рр. ФГ Еліт-Агро Плюс здійснювалася виплата, зокрема, орендної плати за земельні ділянки (паї) та

1. Щодо утримання ПДФО та військового збору при виплаті орендної плати за земельні ділянки (паї).

У 2017-2018 рр. ФГ Еліт-Агро-Плюс для ведення господарської діяльності було укладено договори оренди земельних ділянок (паїв) з фізичними особами - платниками податків.

За умовами таких договорів розмір орендної плати становить 9,5 відсотка від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки' розраховується пропорційно кількості календарних днів перебування в оренді земельних ділянок (паїв) та виплачується до 31 грудня.

ФГ Еліт-Агро-Плюс згідно видаткових касових ордерів виплачено орендну плату за земельні ділянки (паї) у розмірі 448 790,00 грн. на користь фізичних осіб - орендодавців.

При здійсненні відповідних виплат за вказану суму у позивача виникли обов`язки податкового агента і він був зобов`язаний утримати та перерахувати до бюджету наступні суми:

1) ПДФО в розмірі 83 546,70 грн., в т.ч. за 2017 рік на суму 32 543,63 грн. та за 2018 рік на суму 51 003,07 грн.;

2) військовий збір в розмірі 6 962,19 грн., в т.ч. за 2017 рік в сумі 2 711,97 грн. та за 2018 рік в сумі 4 250,22 грн.

ФГ Еліт-Агро-Плюс у поданих податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку за формою 1 ДФ за ІІІ-ІV квартали 2018 року, І квартал 2019 року не відображено відповідні суми нарахованих (виплачених) доходів на користь фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності та на користь фізичних осіб - платників податків від надання майна в лізинг, оренду або суборенду.

2. Щодо утримання ПДФО та військового збору з сум виплат повернення фінансової допомоги.

10.02.2017 та 10.02.2018 між ФГ Еліт-Агро-Плюс та засновником цього фермерського господарства фізичною особою ОСОБА_1 було укладено договори про надання поворотної фінансової допомоги, за умовами яких засновник надає позивачу поворотну фінансову допомогу, а позивач зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цими договорами.

Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 вказаних вище договорів засновник позивача ОСОБА_1 надав позивачу поворотну фінансову допомогу в розмірі 994 673,00 грн. (договір №1 від 10.02.2017) та в розмірі 79 970,00 грн. (договір № 1 від 10.02.2018), що загалом складає 1 074 643,00 грн.

Частина вказаної допомоги на суму 866 977,34 грн. була повернута позивачем шляхом зняття ОСОБА_1 готівки господарства з банкомату та каси АТ КБ Приватбанк як керівником ФГ та шляхом проведення розрахунків карткою.

Тож, такі кошти не є додатковим благом, з якого позивач, як на тому наполягає податковий орган, повинен був утримувати та перераховувати ПДФО і військовий збір. Тобто, у цьому випадку відсутній відповідний об`єкт, оподаткування, база податку і у позивача не виникло обов`язків податкового агента.

3. Щодо складових частин податкових зобов`язань, нарахованих позивачу спірними ППР.

1) ППР від 28.10.2019 № 0002373306 визначає зобов`язання з ПДФО:

- з доходу, отриманого фізичними особами як додаткове благо: 292 662,61 грн. - за основним зобов`язання і 218 325,97 грн. - штраф;

- з доходу, отриманого фізичними особами як орендну плату за їх земельні ділянки (паї): 83 546,70 грн. - - за основним зобов`язання і 62 660,03 грн. - штраф.

2) ППР від 28.10.2019 № 0002393306 визначає зобов`язання з військового збору:

- з доходу, отриманого фізичними особами як додаткове благо: 24 388,62 грн. - за основним зобов`язання і 18 193,88 грн. - штраф;

- з доходу, отриманого фізичними особами як орендну плату за їх земельні ділянки (паї): 6 962,19 грн. - - за основним зобов`язання і 5 221,64 грн. - штраф.

3) ППР від 28.10.2019 № 0002383306 нараховано штраф за неподання податкового розрахунку за формою 1-ДФ щодо відповідних виплат та зобов`язань.

Висновки суду апеляційної інстанції.

1. Щодо виплат додаткового блага.

Отже, відповідачем було безпідставно та протиправно нараховано позивачу спірні зобов`язання з ПДФО і з військового збору в частині отриманих ОСОБА_1 виплат, що як відзначалося вище, фактично є поверненням поворотної фінансової допомоги, не є додатковим благом у розумінні чинного законодавства, з них не підлягає утриманню ПДФО і військовий збір і позивач у таких правовідносинах не набув статусу та відповідних обов`язків податкового агента.

Тож, твердження апелянта про надання ОСОБА_1 позивачу поворотної фінансової допомоги на суму 79 970,00 грн. та про те, що інша частина є оподатковуваним доходом і що позивач не виконав функції податкового агента, колегія суддів відхиляє як такі, що спростовуються матеріалами цієї справи.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності нарахування позивачу відповідних спірних зобов`язань з ПДФО і військового збору та протиправності ППР від 28.10.2019 № 0002373306 в частині зобов`язання з ПДФО на суму 292 662,61 грн. - за основним зобов`язання і 218 325,97 грн. - штраф та ППР від 28.10.2019 № 0002393306 в частині зобов`язання з військового збору на суму 24 388,62 грн. - за основним зобов`язання і 18 193,88 грн. - штраф.

Отже, ухвалюючи рішення в цій частині, суд першої інстанції повно встановив обставини цієї справи та правильно застосував норми матеріального і процесуального права, задовольнивши відповідні позовні вимоги. Тому, відповідно до ст. 316 КАС України, у цій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

2. Щодо виплати орендної плати.

З установлених вище обставин убачається, що позивачем дійсно було виплачено на користь фізичних осіб (власників земельних ділянок (паїв)) орендну плату, що є їх доходом у розумінні чинного законодавства і з якого, позивач, як податковий агент, був зобов`язаний утримати та сплатити відповідні суми ПДФО і військового збору, але такий обов`язок не виконав і відповідні суми в 1-ДФ не облікував.

З огляду на це, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності винесення відповідачем податкових повідомлень-рішень від 28.10.2019 № 0002383306, № 0002373306 у частині нарахування основного зобов`язання в сумі 83 546,70 грн. та штрафних санкцій на суму 62 660,03 грн. та № 0002393306 у частині нарахування основного зобов`язання в сумі 6 962,19 грн. і 5 221,64 грн. та щодо відсутності для задоволення адміністративного позову в цій частині вимог.

Отже, суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення в частині щодо задоволення таких позовних вимог, неповно встановив обставини цієї справи та неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення відповідних спірних правовідносин та, згідно зі статтею 317 КАС України, є правовою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення в цій частині.

Аналізуючи всі доводи учасників справи, колегія суддів приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело права.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Головного управління Державної податкової служби в Черкаській області підлягає задоволенню частково, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2020 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.10.2019 № 0002383306 повністю, № 0002373306 у частині нарахування основного зобов`язання в сумі 83 546,70 грн. та штрафних санкцій на суму 62 660,03 грн. та № 0002393306 у частині нарахування основного зобов`язання в сумі 6 962,19 грн. і 5 221,64 грн. - скасуванню, а в іншій частині рішення суду першої підлягає залишенню без змін.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до частин першої, третьої, шостої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Колегія суддів установила, що ціна позову в цій справі становить 712 471,64 грн., частина задоволених позовних становить 553 571,08 грн., що складає 77,7 % від загальної ціни позову.

Позивачем за подання позовної заяви в цій справі було сплачено судовий збір у розмірі 10335,84 грн.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 8030,95 грн.

Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Черкаській області - задовольнити частково.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2020 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.10.2019 № 0002383306 повністю, № 0002373306 у частині нарахування основного зобов`язання в сумі 83 546,70 (вісімдесят три тисячі п`ятсот сорок шість гривень та сімдесят копійок) грн. та штрафних санкцій на суму 62 660,03 (шістдесят дві тисячі шістсот шістдесят гривень та три копійки) грн. та № 0002393306 у частині нарахування основного зобов`язання в сумі 6 962,19 (шість тисяч дев`ятсот шістдесят дві гривні та дев`ятнадцять копійок) грн. і 5 221,64 (п`ять тисяч двісті двадцять одна гривня та шістдесят чотири копійки) грн. - скасувати та ухвалити постанову, якою адміністративній позов у цій частині позовних вимог - залишити без задоволення.

В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2020 року - залишити без змін.

Стягнути на користь фермерського господарства Еліт-Агро-Плюс (код ЄДРПОУ 41083443) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Черкаській області (код ЄДРПОУ 41083443) понесені позивачем судові витрати в розмірі 8030,95 (вісім тисяч тридцять гривень та дев`яносто п`ять копійок) грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Судове рішення виготовлено 26 березня 2021 р.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: О.В. Карпушова

А.Г. Степанюк