Ухвала

від 26.03.2021 по справі 1.380.2019.003061

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 березня 2021 року

м. Київ

справа № 1.380.2019.003061

адміністративне провадження № К/9901/8327/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Коваленко Н.В. та Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу Виконавчого комітету Львівської міської ради

на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колібрі"

до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

04 березня 2021 року Виконавчий комітет Львівської міської ради (далі також - скаржник) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року.

Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону на час її подання, суд касаційної інстанції прийшов до висновку про необхідність відмови у відкритті провадження за вказаною скаргою з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 328 КАС України визначено, що особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою, крім випадку, коли судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції. У разі відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи.

Із наведених положень слідує, що касаційну скаргу на судове рішення має право подати особа, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, лише після перегляду такого рішення в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою (крім випадку, коли судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Судом встановлено, що з касаційною скаргою у даній справі звернувся суб`єкт (Виконавчий комітет Львівської міської ради), який не є учасником справи № 1.380.2019.003061.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення не вбачається, що Виконавчий комітет Львівської міської ради звертався до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у даній справі та відбувся його апеляційний перегляд.

У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року порушує його права та законні інтереси, оскільки судом вирішено питання про невідповідність містобудівних умов та обмежень, що видані Виконавчим комітетом Львівської міської ради, містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам, без належної участі виконавчого комітету, чим порушено права та інтереси останнього.

Тому скаржник, вважає, що у справі № 1.380.2019.003061 зачіпаються його права, свободи та інтереси.

При цьому, як вбачається із судових рішень, прийнятих у справі № 1.380.2019.003061, Виконавчий комітет Львівської міської ради не був учасником справи, питання про його залучення до участі у справі не вирішувалося, відповідних клопотань ані учасниками справи, ані самим скаржником до суду не подавалось.

Крім того, з резолютивної частини оскаржуваної постанови не вбачається вирішення судом питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки Виконавчого комітету Львівської міської ради (визнання дій останнього протиправними, зобов`язання до вчинення дій, стягнення коштів тощо).

Суд відхиляє посилання скаржника на частину шосту статті 328 КАС України щодо того, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні вирішив питання про його права та інтереси, оскільки останній задовольнив апеляційну скаргу, скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову, тим самим підтвердивши законність оспорюваного рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування містобудівних умов та обмежень, про обізнаність в існуванні якого з моменту його винесення скаржником не заперечується.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 317 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо, суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право у визначених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-5 частини першої цієї статті.

У відповідності до статті 323 КАС України якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає її за правилами цієї глави. У випадку відкриття апеляційного провадження за такою скаргою суд апеляційної інстанції може зупинити дію раніше прийнятої ним постанови та рішення суду першої інстанції, що оскаржується. За результатами розгляду апеляційної скарги, зазначеної в частині першій цієї статті, суд приймає постанову відповідно до статті 315 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції. Суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, зазначену в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи. Суд відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою, поданою відповідно до частини першої цієї статті, якщо суд розглянув наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.

На підставі вищенаведеного та з урахуванням того, що касаційну скаргу подано суб`єктом, який не є учасником справи, суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Виконавчого комітету Львівської міської ради слід відмовити.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом в ухвалах від 22 січня 2018 року у справі № 826/6735/16 та від 05 травня 2018 року у справі № 819/560/17.

Керуючись статтями 248, 328, 333, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Виконавчого комітету Львівської міської ради на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колібрі" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення.

2. Копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

4. Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді Я.О. Берназюк

Н.В. Коваленко

С.М. Чиркін