УХВАЛА
26 березня 2021 року
Київ
справа №160/1462/20
адміністративне провадження №К/9901/10062/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Ханової Р.Ф., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року
у справі №160/1462/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Істина
до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору -Дніпровської міської ради
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-
ВСТАНОВИВ:
22 березня 2021 року до Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року у справі №160/1462/20, предметом якої є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 січня 2020 року № 0002150504, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: орендна плата з юридичних осіб , на суму 517 905,88 гривень, з яких: за податковими зобов`язаннями 414 322,65 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 103 583,23 гривень.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТИНА" задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 23.01.2020 № 0002150504 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в частині збільшення грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на суму 418847,46 гривень з яких за податковим зобов`язанням 335 075, 92 гривень, та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 83771,54 гривень. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи судові рішення, суди попередніх інстанцій висновувалися з того, що протягом 2017-2019 років органи влади Держави Україна не здійснювали жодних заходів щодо внесення змін до технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:06:098:0005, яка перебуває в оренді у позивача. Такі зміни внесені лише за заявою самого позивача у червні 2019 року. І лише після цього Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради звернувся до органу Держгеокадастру за отриманням Витягів з новими відомостями стосовно грошової нормативної оцінки земельної ділянки, а податковий орган використав ці нові Витяги для збільшення позивачу грошових зобов`язань з орендної плати за 2017-2018 роки. Тобто державні органи та органи місцевого самоврядування, які були відповідальними за належне врядування у спірних правовідносинах, протягом 2017-2019 років не вжили жодних заходів для додержання встановлених самою ж державою процедур, діяли непрозоро, несвоєчасно і непослідовно.
В результаті орган державного земельного кадастру видав спочатку витяги з одними відомостями, за якими позивач сплатив орендну плату за землю і жодних претензій до нього з боку держави не було, а тоді як позивач сам звернувся з заявою про зміну функціонального призначення земельної ділянки, держава вирішила отримати вигоду та в особі відповідача визначила йому грошові зобов`язання, зазначивши, що у 2017-2018 роках позивачем допущені порушення Податкового кодексу України. Позивач у 2017-2018 роках сплачував орендну плату відповідно до отриманих в законному порядку Витягів, тобто жодних порушень податкового законодавства не допускав.
Тож, у цій справі за висновком судів попередніх інстанцій наявне неналежне урядування з боку відповідача та третьої особи, а тому ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. З огляду на встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним та скасування оскарженого податкового-повідомлення рішення у частині збільшення грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на суму 418847,46 гривень, з яких за податковим зобов`язанням 335075,92 гривень, та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 83771,54 гривень.
Звертаючись із касаційною скаргою податковий орган підставою касаційного перегляду зазначив пункт 3 частини четвертої статті 289.1 статті 289 Податкового кодексу України, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування цієї норми права при визначенні грошової оцінки земельних ділянок. При цьому жодних доводів на спростування висновків суддів попередніх інстанцій основаних на особливостях цієї справи касаційна скарга не утримує.
Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Подана відповідачем касаційна скарга не утримує в собі відповідних обґрунтувань.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року у справі №160/1462/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Істина до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору -Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - повернути скаржнику.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Р.Ф.Ханова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 26.03.2021 |
Оприлюднено | 29.03.2021 |
Номер документу | 95815606 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Ханова Р.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні