Рішення

від 05.03.2021 по справі 756/10663/20

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

05.03.2021 Справа № 756/10663/20

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Унікальний № 756/10663/20

Провадження №2/756/1481/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2021 року Оболонський районний суд м. Києва, в складі:

головуючого судді Диби О.В.

за участю секретаря П`яла Ю.Б.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу Суднобудівник-6 про захист прав споживача та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із позовом до Житлово-будівельного кооперативу Суднобудівник-6 про захист прав споживача та зобов`язання вчинити певні дії, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона є членом кооперативу та споживачем послуг відповідача.

Вказала, що відповідач є виконавцем послуг з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій, послуг з централізованого постачання теплової енергії, гарячої та холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для квартири, належній позивачу.

Позивач звернулась до відповідача із письмовими заявами 08.08.2017, однак відповідач не надіслав на адресу позивача відповіді про те, що ЖБК Суднобудівник-6 дійсно здійснював оплату на рахунок ПАТ АК Київенерго або на рахунок ПАТ АК Київводоканал за холодну воду, яка використовувалась для підігріву у тепловому пункті, а також за теплову енергію, що разом входили у послугу з гарячого водопостачання. Також відповідач не направив на адресу позивача копію штатного розпису відповідача та письмове пояснення обставин, чому під час прийому мешканців від позивача вимагають письмове звернення у той час, коли іншим мешканцям надаються відповіді на усне звернення.

Враховуючи викладене, керуючись Законом України Про житлово-комунальні послуги та Законом України Про захист прав споживачів позивач просить визнати незаконною бездіяльність відповідача та зобов`язати його надіслати на адресу позивача відповіді на заяви від 08.08.2017.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 03.09.2020 у справі відкрито провадження та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач у судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи судом повідомлялась. Надала до суду заяву з проханням проводити судовий розгляд справи без її участі, вимоги заяви підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення поштової кореспонденції. Відзиву на позов не надав.

Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як убачається із матеріалів справи, позивач проживає за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою позивач отримує житлово-комунальні послуги, рахунки на оплату яких надходять їй від відповідача.

Відповідно до статуту ЖБК Суднобудівник-6 кооператив організовано з метою забезпечення житлом членів кооперативу шляхом будівництва одного шістнадцятиповерхового будинку на 252 квартири.

08.08.2017 позивач звернулася до відповідача із заявою з проханням надати документальне підтвердження того, що ЖБК Суднобудівник-6 до 01.01.2016 дійсно здійснював оплату на рахунок ПАТ АК Київенерго чи/та на рахунок ПАТ АК Київводоканал за холодну воду, яка йшла на підігрів до теплового пункту, та за теплову енергію, що разом входили у послугу з гарячого водопостачання (а.с. 2).

Крім того, 08.08.2017 позивач звернулася до відповідача із заявою надати їй копію штатного розпису ЖБК Суднобудівник-6 на 2017 рік, а також письмове пояснення чому під час прийому мешканців від ОСОБА_1 вимагають письмову заяву для надання відповіді на її запитання, в той час коли іншим мешканцям надається відповідь на їх усні звернення (а.с. 2)

Станом на день звернення до суду на вказані звернення відповідач не надіслав на адресу ОСОБА_1 відповіді.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України Про житлово-комунальні послуги .

У ч. 1 ст. 3 Закону України Про житлово-комунальні послуги (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги виконавцем комунальної послуги є суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору, а споживачем - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а також одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо.

Статтею 5 Закону України Про інформацію передбачено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів утримання документів.

Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що споживач, зокрема, має право без додаткової оплати одержувати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості.

Згідно із ч. 1 ст. 15 Закону України Про захист прав споживачів споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

За приписами ст. 19 Закону України Про звернення громадян органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги.

Отже, законодавство України у будь-яких правовідносинах захищає права громадянина на інформацію, яка йому потрібна у повсякденному житті і тому інформація повинна надати особа (юридична особа), яка має таку інформацію.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Правовий статус балансоутримувача будинку визначається його уставними документами та договорами з іншими учасниками цих правовідносин.

Частина 4 ст. 11 Закону зобов`язує інформувати споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обґрунтуванням такої необхідності виконавцями відповідних послуг в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Крім того, за п. 1 та 2 ч. 1 ст. 7 Закону споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів та без додаткової оплати та одержувати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості.

Отже, за змістом зазначених норм матеріального права, право споживача бути проінформованим про якість комунальних послуг та їх вартість кореспондує обов`язок відповідача надати таку інформацію на його вимогу.

Разом з тим, позивачем не заявлено вимогу про отримання інформації, натомість ОСОБА_1 просить зобов`язати відповідача надіслати на її адресу документальне підтвердження про здійснення оплати за житлово-комунальні послуги до 01.10.2016 та копію штатного розпису відповідача на 2017 рік.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ст. 13 ЦПК України).

Статтею 5 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що позовна вимога про зобов`язання надіслати на її адресу документальне підтвердження про здійснення оплати за житлово-комунальні послуги до 01.10.2016 та копію штатного розпису відповідача на 2017 рік задоволенню не підлягає, оскільки позивач має право на отримання інформації, що стосується її прав та обов`язків, а не банківських документів і штатного розпису відповідача на 2017 рік.

Стосовно вимоги про зобов`язання позивача надати письмове пояснення обставин, чому під час прийому мешканців від позивача вимагають письмове для надання відповіді на нього, слід зазначити наступне.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України), обов`язок доказування покладається на сторін (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Так, відповідно до приписів ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, зобов`язана надати докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд ухвалює рішення у справі на користь протилежної сторони.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України), а допустими є докази, отримані одержані з дотриманням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 78 ЦПК України).

Разом з тим, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що під час прийому мешканців від ОСОБА_1 відповідач вимагає дотримання письмової форми звернення, натомість іншим мешканцям будинку надається відповідь на їх усні звернення.

Окрім того, позивач не вказує на підставі яких норм чи правил відповідач зобов`язаний надавати відповіді на запити, на підстави усного звернення громадянина.

Ураховуючи викладене, зважаючи на те, що надані ОСОБА_1 докази не доводять зобов`язання відповідача надавати позивачу відповіді на її усні звернення, суд дійшов висновку про необхідність відмовити позивачеві у задоволенні вказаної вимоги.

Таким чином, судом не встановлено правових підстав для задоволення позовних вимог.

Інші наявні в матеріалах справи докази висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 212, 76-89, 263-265, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (дата народження невідомо, РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Житлово-будівельного кооперативу Суднобудівник - 6 (04205, м. Київ, просп. Оболонський, 11, код ЄДРПОУ 22871926) про захист прав споживача та зобов`язання вчинити дії - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Оболонський районний суд м. Києва. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя: О.В. Диба