Постанова

від 14.09.2007 по справі 2-4/1998-2006

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2-4/1998-2006

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

КОПІЯ

Постанова

Іменем України

10 вересня 2007 року   Справа № 2-4/1998-2006

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Борисової Ю.В.,

суддів                                                                      Горошко Н.П.,

                                                                                          Голика В.С.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився, закрите акціонерне товариство "Керченский известняк";

відповідача: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Известняк ЛТД";

відповідача: Юрченко Дмитро Віталійович, довіреність №б/н від 31.08.2007, товариство з обмеженою відповідальністю "Одітел-Харків",

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Одітел-Харків" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя  Бєлоглазова І.К.) від 06.06.2007 у справі №2-4/1998-2006

за позовом           закритого акціонерного товариства "Керченский известняк" (вул.Орджонікідзе, 12,Керч,Автономна Республіка Крим,98313)

до           товариства з обмеженою відповідальністю "Известняк ЛТД" (пров.Клубний, 4/4,Приозерне, Ленінський район, АР Крим,98242)

товариства з обмеженою відповідальністю "Одітел-Харків" (вул. Сумська, 57,Харків,61022)

про спонукання до виконання певних дій та визнання недійсним договору

                                                            ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.06.2007 у справі №2-4/1998-2006 (суддя Бєлоглазова І.К.) задоволено позов закритого акціонерного товариства „Керченський известняк” (далі за текстом –ЗАТ „Керченський ізвестняк”) до товариства з обмеженою відповідальністю „Известняк ЛТД” (далі за текстом –ТОВ „Известняк ЛТД”) про спонукання до виконання певних дій та визнання недійсним договору, зокрема, визнано недійсним договір купівлі-продажу №15/12/2006 від 15.12.2006, укладений ТОВ „Известняк ЛТД” і товариством з обмеженою відповідальністю „Одітел-Харків” (далі за текстом –ТОВ „Одітел-Харків”), з моменту укладення та повернено сторони до початкового стану.

Суд також вирішив спонукати ТОВ „Известняк ЛТД” виконати в натурі зобов'язання за договором спільної діяльності, затвердженим 16.12.2005 ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим в межах Плану санації у справі про банкрутство ЗАТ „Керченський ізвестняк”, та передати внесок у вигляді певного майна.

Не погодившись із зазначеним рішенням, ТОВ „Одітел-Харків”, залучене до участі у справі в якості третьої особи, звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В процесі апеляційного перегляду оскаржуваного рішення ухвалою від 03.09.2007 Севастопольський апеляційний господарський суд вилучив ТОВ „Одітел-Харків” з числа третіх осіб, що беруть участь у справі, та залучив зазначену юридичну особу до участі у справі в якості другого відповідача в порядку статті 24 Господарського процесуального кодексу.

Вимоги апеляційної скарги ТОВ „Одітел-Харків” мотивує тим, що суд першої інстанції не прийняв до уваги вимоги статей 229, 230 Цивільного кодексу України, а також неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, у тому числі стосовно правомірності та обгрунтованості зобов'язання відповідача передати позивачу конкретно визначене майно, із посиланням на зміст відповідного плану санації. Більш детальніше доводи апелянта викладені в апеляційній скарзі /вх.№3960 від 08.08.2007/.

В судові засідання 03.09.2007 та 10.09.2007 представники позивача та першого відповідача явку повноважних представників не забезпечили.

До матеріалів справи долучена копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи /вх.№15497 від 03.09.2007/ із відміткою про проведення 25.07.2007 державної реєстрації припинення ТОВ „Известняк ЛТД”.

Представник другого відповідача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, просить її задовольнити з підстав, викладених у скарзі.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Враховуючи, що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду згідно з частиною другою статті 96 Господарського процесуального кодексу України, а також беручи до уваги зміст норм статей 75, 77 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті у відсутність представників позивача та першого відповідача.

Розглянувши справу повторно, в порядку та на підставах статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія апеляційного суду встановила наступне.

12.12.2005 –16.12.2005 ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим затверджено план санації ЗАТ „Керченський известняк” /а.с. 41 –124, т. 13/, введеної 28.07.2005.

16.12.2005 відповідно до затвердженого судом плану санації, між ЗАТ „Керченський известняк”, ТОВ „Известняк ЛТД” і закритим акціонерним товариством „Промислово-фінансова лізингова компанія” (далі за текстом –ЗАТ „ПФЛК”) укладено договір про спільну діяльність, який є невід'ємною частиною плану санації (а.с. 30 –40, т. 13; далі за текстом –Договір 1).

Відповідно до вимог пункту 3.1 Договору 1 ведення спільної діяльності здійсню ється сторонами за їх єдиною згодою.

Пунктом 3.3 Договору 1 сторони встановили, що рішення в межах спільної діяльності приймаються на зборах повноважних представників сторін, чи шляхом опиту письмово, а також за допомогою електронного і факсимільного зв'язку. При цьому органом управління спільної ді яльності є ЗАТ „Керченський известняк” в особі керуючого санацією Пітеляк В.В.

Згідно з Розділом 5 Договору 1 сторони, зокрема, зобов'язались виконувати наступне:

-          ЗАТ „Керченський известняк” надає всі необхідні знання і технології зі створення продукції і всі необхідні не матеріальні активи;

-          ТОВ „Известняк ЛТД” надає обладнання для здійснення спільної діяльності;

-          ЗАТ „ПФЛК” здійснює інвестиції з відновлення платоспроможності ЗАТ „Керченський известняк”.

Відповідно до пунктів 6.3, 7.4 Договору 1 жодна зі сторін не має права приймати самостійно рішення чи укладати будь-які угоди в межах спільної діяльності без згоди керуючого спільною діяльніс тю, а також не вправі розпоряджатися своєю долею у загальному майні без згоди інших сторін.

Судом першої інстанції встановлено, що першим відповідачем, який є інвестором за вказаним планом санації, в порушення умов Договору 1 укладено із другим відповідачем договір купівлі-продажу №15/12/2006 від 15.12.2006 (далі за текстом –Договір 2; а.с. 26 –28, т.13), відповідно до якого ТОВ „Известняк ЛТД” реалізував майно на суму 300000,00 грн. згідно до специфікації від 15.12.2006 до Договору 2 /а.с. 29, т. 13/ покупцю –ТОВ „Одітел-Харків”.

В матеріалах справи відсутні докази про наявність повідомлень чи згоди жодної із сторін Договору про спільну діяльність на відчуження вказаного майна, а також не надано доказів повідомлення про вихід першого відповідача з Договору 1 у встановленому порядку, зокрема, відповідно до вимог пункту 11.6 вказаного договору, згідно з яким вихід учасника з Договору 1 оформлюється письмовою додатковою угодою сторін.

Встановлено, що 03.10.2006 керуючий санацією звертався до керівника ТОВ "Известняк ЛТД" з повідомленням про невиконання інвестиційних зобов'язань, що поклало під загрозу вико нання Плану санації, та проханням здійснити заходи по виконанню взятих на себе зо бов'язань. Звернення залишилося без відповіді.

Згідно з частиною третьою статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Враховуючи наведену норму, судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновками господарського суду, що внаслідок укладення відповідачами договору купівлі-продажу майна порушуються інтереси ЗАТ «Керченський ізвестняк», яке є стороною договору про спільну діяльність, а також борж ником за планом санації, відчуження відповідачем майна, яке він зобов'язався внести як внесок згідно з договором про спільну діяльність, може позбавити позивача можливості відно вити платоспроможність відповідно до плану санації та привести до його ліквідації.

Тобто позовні вимоги в частині визнання договору купівлі-продажу майна недійсним підлягають задоволенню на підставі правил статті 215 Цивільного кодексу України.

Водночас, суд апеляційної інстанції звертає увагу на ту обставину, що вирішивши питання щодо прав та обов'язків ТОВ „Одітел-Харків”, місцевий господарський суд в порушення вимог статті 24 Господарського процесуального кодексу України не залучив до участі у справі вказану особу в якості відповідача, що є порушенням вимог статті 24 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини справи, які мають істотне значення для вирішення спору, а саме не прийнято до уваги відсутність підстав застосування статті 230 Цивільного кодексу України.

Так, як з'ясовано в судовому засіданні і зазначено в апеляційній скарзі, товариству „Одітел-Харків” на час вчинення відповідного правочину з купівлі-продажу було відомо про існування договору позивача та ТОВ "Известняк ЛТД" про спільну діяльність, при цьому представник товариства „Одітел-Харків” наполягав, що Договір 1 фактично обома сторонами договору не виконувався, жодних обмежень щодо можливості першого відповідача розпоряджатись майном, яке було предметом Договору 2, і відносно якого, відповідно, перший відповідач міг ввести ТОВ „Одітел-Харків” в оману, не існувало.

Абзацом другим частини першої статті 230 Цивільного кодексу України передбачено, що обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія вважає необгрунтованим застосування судом першої інстанції при прийнятті рішення у справі про визнання оспорюваного договору недійсним норм статті 230 Цивільного кодексу України, якою  встановлено правові наслідки вчинення правочину під впливом обману.

Також суд апеляційної інстанції вважає необгрунтованим вирішення судом першої інстанції при визнанні недійсним відповідного правочину питання щодо повернення його учасників до початкового стану. Господарський суд прийняв таке рішення з тих підстав, що внаслідок укладення Договору 2 порушуються інтереси ЗАТ „Керченський ізвестняк” –сторони за Договором 1 та борж ника за планом санації, а відчуження майна, яке перший відповідач зобов'язався внести як внесок згідно з Договором 1, безповоротно позбавить позивача можливості відно вити платоспроможність відповідно до плану санації та приведе до його ліквідації.

Разом з тим, позивачем у справі такі вимоги не заявлялись, тобто судом порушено вимоги статті 83 Господарського процесуального кодексу, зокрема, норми пункту 2 частини першої вказаної статті, яким встановлено, що суд може виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Судова колегія також приймає до уваги, що у вирішенні питання про застосування передбачених законом наслідків недійсності угоди господарському суду слід виходити із змісту позовних вимог. При цьому наслідки недійсності угоди підлягають застосуванню лише стосовно сторін даної угоди, а на особу, яка не є стороною угоди, не може бути покладено обов'язок щодо повернення майна за угодою, у якій вона не брала участі.

Водночас заінтересована особа-учасник визнаної недійсною угоди не позбавлена права вимагати виконаного її контрагентом від третьої особи, що не є стороною угоди, як отриманого без належних правових підстав.

Приймаючи до уваги, що на момент перегляду в апеляційному порядку оскаржуваного рішення ТОВ „Известняк ЛТД” припинено як юридичну особу, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, припинення провадження у справі в частині позову про спонукання виконати в натурі зобов'язання за договором про спільну діяльність, враховуючи, зокрема, що задоволення позову місцевим господарським судом із посиланням, у тому числі на статті 620, 622 Цивільного кодексу України, не відповідає вимогам процесуального законодавства стосовно повного з'ясування всіх обставин справи, що мають значення, правильного застосування норм матеріального права та відповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

Судова колегія також звертає увагу й на ту обставину, що задоволення позовних вимог тільки в частині визнання Договору 2 недійсним не позбавляє позивача права на звернення до господарського суду щодо повернення відповідного майна, тобто застосування іншого способу захисту своїх майнових прав та охоронюваних законом інтересів. Враховуючи пояснення представника товариства „Одітел-Харків” стосовно того, що зазначеною юридичною особою понесено витрати у зв'язку з ремонтом спірного майна, слід зазначити, що вказане товариство також не позбавлено можливості вимагати відшкодування певних витрат на підставі статей 15, 16 Цивільного кодексу України.

Враховуючи правила статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції також вважає правильним покладення судових витрат на товариство „Одітел-Харків”, стягнувши з останнього на користь ЗАТ „Керченський ізвестняк” у відшкодування витрат зі сплати державного мита суму в розмірі 42,50 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59,00 грн. Покладення судових витрат на  ТОВ „Известняк ЛТД” є неможливим у зв'язку із припиненням юридичної особи.

Беручи до уваги все вищенаведене, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення в порядку пункту 2 частини першої статті 103 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 101, 103 (пункт 2), 80 (пункт 6 частини першої), 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

1.    Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Одітел-Харків" задовольнити частково.

2.          Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.06.2007 у справі № 2-4/1998-2006 скасувати.

3.          Прийняти нове рішення, яке викласти в наступній редакції:

"Позов закритого акціонерного товариства "Керченский известняк" задовольнити частково.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу №15/12/2006 від 15.12.2006 між товариством з обмеженою відповідальністю "Известняк ЛТД" та товариством з обмеженою відповідальністю "Одітел-Харків".

В частині вимог про спонукання товариства з обмеженою відповідальністю "Известняк ЛТД" виконати в натурі зобов'язання за договором спільної діяльності, затвердженим 16.12.2005 ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим в межах Плану санації у справі про банкрутство закритого акціонерного товариства "Керченский известняк", та передати внесок у вигляді відповідного майна –провадження у справі припинити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Одітел-Харків" (вул. Сумська, 57, м. Харків, 61022; ідентифікаційний код 32335574, п/р 260090139107 у ВАТ „Інпромбанк”, МФО 351878) на користь закритого акціонерного товариства "Керченский известняк" (вул.Миру, 3, м.Керч, АР Крим, 98310; ідентифікаційний код 30351039, р/р 26002307391382 в ПІБУ м. Керч, МФО 324548) витрати на сплату державного мита в сумі 42,50грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59,00грн.”

4.          Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддя                                                  Ю.В. Борисова

Судді                                                                                Н.П. Горошко

                                                                                В.С. Голик

З оригіналом згідно

Головуючий суддя                                                            Ю.В. Борисова