Постанова

від 12.09.2007 по справі 20-12/331

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-12/331

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

11 вересня 2007 року   Справа № 20-12/331

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Прокопанич Г.К.,

суддів                                                                      Гоголя Ю.М.,

                                                                                          Горошко Н.П.,

за участю представників сторін:

позивача: Веремчук М.А., довіреність б/н від 16.07.07; Молчанова А. О., довіреність б/н від 31.07.07;

відповідача: Колтуновича В.В., довіреність № 065 від 21.08.07;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Югстройінвест" на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 31.07.2007 у справі № 20-12/331

за позовом           товариства з обмеженою відповідальністю "СендІнтерМарин" (вул. Суворова, 22-а,  м.Севастополь, 99011); (вул. Кулакова,82, м. Севастополь, 99011); (вул. Леніна, 3, с. Штурмове, Сакський район, АРК, 95000)

до          товариства з обмеженою відповідальністю "Югстройінвест" (вул. Горпіщенка, 45-105, м.Севастополь, 99022); (вул. Льотчиків, 3, м. Севастополь, 99011); (Юридична консультація Нахімовського району м. Севастополя, представнику Колтуновичу В.В.: вул. Гер. Севастополя,10, м. Севастополь, 99009)

про витребування майна з чужого незаконного володіння

                                                            ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Севастополя (суддя І.А. Харченко) від 31.07.2007 у справі № 20-12/331 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СендІнтерМарин" до товариства з обмеженою відповідальністю "Югстройінвест" про витребування майна з чужого незаконного володіння накладено арешт на майно, яке знаходиться в акваторії Євпаторійського морського торговельного  порту шляхом його опису.  

Не погодившись з постановленим судовим актом, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Заперечення на апеляційну скаргу у матеріалах справи відсутні.

У зв'язку з відпусткою 10.09.2007 судді Гонтаря В.І. за розпорядженням виконуючого обов'язки голови Севастопольського апеляційного господарського суду Видашенко Т.С. у складі судової колегії була проведена заміна судді Гонтаря В.І. на суддю Заплава Л.М.

У судовому засіданні 10.09.2007 оголошено перерву до 11.09.2007.

У зв'язку з зайнятістю у іншому судовому процесі судді Заплава Л.М. 11.09.2007 за розпорядженням виконуючого обов'язки голови Севастопольського апеляційного господарського суду Видашенко Т.С. у складі судової колегії була проведена заміна судді Заплава Л.М. на суддю Гоголя Ю.М.

За клопотанням представників сторін судочинство здійснювалось російською мовою.

Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

У липні 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю "СендІнтерМарин" звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Югстройінвест", просило витребувати майно - комплекс  переробки морської ракушки “Грохот” СМД-21; кран РДК 160(1), заводський номер 712; кран РДК-160-2, заводський номер 3149, несамохідну рефулерну баржу “Крымская-21”, реєстраційний номер 1-020363; кран козловий, яке знаходиться в акваторії Євпаторійського морського торговельного порту у відповідача, вважаючи, що останній володіє ним незаконно.

Одночасно з метою забезпечення позову товариство з обмеженою відповідальністю "СендІнтерМарин" просило накласти арешт на спірне майно, посилаючись на те, що неприйняття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Оскаржувана ухвала мотивована посиланням на норми статтей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з  своєї  ініціативи  має  право вжити  заходів  до  забезпечення  позову. Забезпечення позову допускається  в  будь-якій  стадії  провадження  у  справі, якщо невжиття  таких  заходів  може  утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно зі статтею 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або  грошові  суми,  що  належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії;     забороною  іншим   особам  вчиняти   дії,   що     стосуються предмета спору.

Як свідчать матеріали справи, предметом позову є витребування  у відповідача майна за переліком, визначеним позивачем.

Задовольняючи заяву та застосовуючи такий захід забезпечення позову, як арешт, суд першої інстанції, крім того, деталізував форму арешту та обрав опис майна, що, відповідно до статті 55 Закону України „Про виконавче провадження”, є, безпосередньо, компетенцією державної виконавчої служби.

Одночасно, передаючи майно на зберігання Євпаторійському морському торговельному  порту, суд не мотивував доцільність таких дій, тоді як відповідач обґрунтовано вважає зазначене втручанням у діяльність господарюючого суб'єкта.

У відповідності зі статтею 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку,  користується правами,  наданими суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 3 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/611 від 23.08.1994 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” умовою  застосування  заходів  до  забезпечення  позову  є достатньо обґрунтоване припущення,  що майно (в тому числі грошові суми, цінні   папери   тощо),   яке  є  у  відповідача  на  момент пред'явлення позову до  нього,  може  зникнути, зменшитись за кількістю або  погіршитись  за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 Господарського процесуального кодексу України).

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” роз'яснено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник  спір  та  існує  реальна  загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Наявність спору між сторонами та знаходження майна у володінні відповідача не виключає можливості ускладнення виконання судового рішення у майбутньому, що,  на думку колегії,  є достатньою підставою для застосування заходів з забезпечення позову.

Відповідно до пункту 8 вищенаведеної постанови, суд за заявою однієї зі сторін і зважаючи на пояснення другої сторони вправі допустити заміну одного виду забезпечення позову іншим.

          За таких обставин судова колегія вважає за необхідне змінити  оскаржувану ухвалу у частині обрання заходу забезпечення позову, застосувавши заборону відповідачеві вчиняти будь-які дії по відчуженню спірного майна. Зазначений захід захищає права позивача до вирішення спору по суті і, разом з тим, не може вважатись порушенням прав відповідача , оскільки останній не позбавлений можливості  обмежено  володіти  майном та  використовувати його у  господарській діяльності на свій розсуд.

Посилання відповідача на необґрунтованість заявлених товариством з обмеженою відповідальністю "СендІнтерМарин" вимог колегія вважає передчасними, оскільки спір по суті не розглядався, вимоги позивача та заперечення відповідача не були предметом дослідження суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення при винесенні судового акту норм процесуального права у частині прийняття ухвали суддею одноособово не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідно до статті 66  Господарського процесуального кодексу України, застосування заходів забезпечення позову допускається  в будь якій стадії провадження у справі.

Як свідчать матеріали, ухвалою від 31.07.2007 справу було призначено до розгляду на 13.09.2007, тоді як заходи з забезпечення позову застосовані також 31.07.2007, тобто не у судовому засіданні, а саме суддею одноособово, що не суперечить вищенаведеній процесуальній нормі.

          Також безпідставною є вимога представника товариства з обмеженою відповідальністю "Югстройінвест" про припинення провадження у справі як така, що не ґрунтується на нормах процесуального права.

Необґрунтованою судова колегія вважає і вимогу передати справу на розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим, оскільки суду не надано доказів того, що витребувані позивачем об'єкти є нерухомими.

          Судом першої інстанції справа прийнята до розгляду за правилами територіальної підсудності, тоді як необхідність застосування статті 16 Господарського процесуального кодексу України відповідачем не доведена.

Також судова колегія не може погодитись з доводами відповідача про те, що постанова Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” не підлягає застосуванню при розгляді спору.

Зазначена постанова не носить нормативного характеру, але є обов'язковою для судів, інших органів та посадових осіб, які застосовують закон.

Керуючись статтями 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Югстройінвест" задовольнити частково.

            2. Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 31.07.2007 у справі № 20-12/331 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

          Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "СендІнтерМарин" про забезпечення позову задовольнити частково.

           Заборонити товариству з обмеженою відповідальністю "Югстройінвест" (вул. Горпіщенка, 45-105, м.Севастополь, 99022; вул. Льотчиків, 3, м. Севастополь, 99011; Код ОКПО 32506598) відчуження наступного майна: комплексу  переробки морської ракушки “Грохот” СМД-21, крану РДК 160(1), заводський номер 712, крану РДК-160-2, заводський номер 3149, несамохідної рефулерної баржі “Крымская-21”, реєстраційний номер 1-020363; крану козлового, яке знаходиться в акваторії Євпаторійського морського торговельного порту.

3. Справу передати на розгляд до господарського суду міста Севастополя.

Головуючий суддя                                                  Г.К. Прокопанич

Судді                                                                                Ю.М. Гоголь

                                                                                Н.П. Горошко