Рішення

від 19.03.2021 по справі 346/64/20

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/64/20

Провадження № 2/346/249/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ПОВТОРНЕ)

19 березня 2021 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

складі головуючого судді Калинюка О.П.

з участю: секретаря Нефьодової Т.В.

представника позивача адвоката Савчука Р.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договорами позики, процентів за користування позикою та штрафу за прострочення виконання зобов`язання,-

в с т а н о в и в:

свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного 29.12.2015 року між ним та ОСОБА_2 договору позики останній отримав 63 000 доларів США на розвиток підприємницької діяльності, що підтверджується розпискою від 29.12.2015 року. Згідно з умовами цього договору ОСОБА_2 зобов`язався повернути позику до 29.12.2017 року. Однак, на порушення взятих на себе договірних зобов`язань у визначені терміни ОСОБА_2 позику не повернув. Неодноразові спроби вирішити спір в досудовому порядку позитивних результатів не дали.

Позивач також зазначає, що 10.06.2016 року між ним та ОСОБА_2 укладено ще один договір позики, згідно з умовами якого останній отримав грошові кошти у розмірі 10 000 доларів США та зобов`язався їх повернути протягом одного місяця, тобто до 10.07.2016 року. Однак, він порушив зобов`язання та не повернув вказану позику.

Крім того, між позивачем та ОСОБА_3 08.02.2017 року укладено договір позики, відповідно до якого остання отримала грошові кошти у розмірі 20 160 доларів США та зобов`язалася повернути їх до 01.09.2017 року. Однак, вказані кошти до цього часу не повернула, чим порушила взяті на себе договірні зобов`язання.

Тому позивач просить: стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за позикою у розмірі 63 000 доларів США, проценти за користування позикою в сумі 120 960 грн. та штраф за невиконання зобов`язання за договором позики в розмірі 1 460 000 грн.; стягнути з ОСОБА_2 10 000 доларів США за договором позики від 10.06.2016 року; стягнути з ОСОБА_3 20 160 доларів США за договором позики від 08.02.2017 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з вказаних підстав та не заперечив щодо заочного розгляду справи.

Відповідачі в судове засідання повторно не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причин своїх неявок відповідачі суду не повідомили, не звернулися із заявами про розгляд справи в їх відсутності та не подали відзив на позов. Їхнє клопотання про відкладення розгляду справи суд до уваги не бере, оскільки вважає, що представником відповідача не наведено поважних причин його відсутності в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Тому відповідно до положень ч. 4 ст. 223 та ч.1 ст.280 ЦПК України суд вважає можливим ухвалити повторне заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які досліджені в судовому засіданні, дійшов наступних висновків.

Згідно із укладеним між позивачем та ОСОБА_2 договором позики від 29.12.2015 року останній отримав грошові кошти у розмірі 63 000 доларів США. Пунктом 3.2 вказаного договору остаточною датою повернення позики визначено 29.12.2017 року. Згідно із п. 5.1 вказаного договору у разі порушення позичальником зобов`язань в частині повернення позики чи повернення не в повному обсязі до вказаної дати останній зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 2 000 грн. за кожен день прострочення (а.с. 6).

Грошові кошти за вказаним договором позики ОСОБА_2 отримав 29.12.2015 року, що підтверджується копією його розписки, оригінал якої оглянуто в одному із судових засідань (а.с. 7).

Крім того, як видно з копії розписки ОСОБА_2 від 10.06.2016 року, оригінал якої оглянуто в судовому засіданні, останній отримав від позивача грошові кошти у розмірі 10 000 грн., які зобов`язався повернути до 10.07.2016 року (а.с.17).

Судом також встановлено, що 08.02.2017 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 укладено договір позики, відповідно до якого остання отримала грошові кошти у розмірі 20 160 доларів США та зобов`язалася їх повернути до 01.09.2017 року, що підтверджується копією написаною нею власноручно розписки, оригінал якої оглянуто в судовому засіданні (а.с. 16).

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 вказаного Кодексу якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною ч. 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позивач вказує, що відповідачами взяті на себе зобов`язання за договорами позики не виконано, грошові кошти у визначені терміни не повернуто. У зв`язку із цим за договором позики від 29.12.2015 року виникла заборгованість яка складається із: суми позики, що становить 63 000 доларів США, що згідно із офіційним курсом НБУ станом на день звернення із позовом становило (30.12.2019 року) 1 492 230,60 грн.; процентів за користування позикою за період з 29.12.2015 року по 30.12.2019 року, що складає 12 960 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на день звернення з позовом становило - 2 865 085,75 грн.; штрафу за порушення виконання зобов`язання, що становить 1 460 000 грн., які позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 . Крім того, слід стягнути з ОСОБА_2 позику, отриману ним відповідно до розписки від 10.06.2016 року у розмірі 10 000 доларів США, що згідно із офіційним курсом НБУ станом на день звернення із позовом становило 236 862 грн., а з ОСОБА_3 позику, отриману нею відповідно до розписки від 08.02.2017 року у розмірі 20 160 доларів США, що згідно із офіційним курсом НБУ станом на день звернення із позовом становило 477 513,79 грн.

Судом також встановлено, що позивачем за звернення до суду з даною позовною заявою сплачено судовий збір в розмірі 10 510 грн., що стверджується квитанцією від 15.01.2020 року (а.с.25). Ухвалою суду від 12.05.2020 року позивачу повернуто частину надміру сплаченого судового збору у розмірі 905 грн., тому сума понесених позивачем судових витрат становить 9 605 грн., і дані судові витрати підлягають присудженню з відповідачів на користь позивача в зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідно до правил ч.2 ст.141 ЦПК України

На підставі ст.ст. 525, 526, 530, 610, 625, 1046, 1049 ЦК України, керуючись ст.ст. 61, 141, 213, 215, 280-289, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_2 , 183 960 доларів США, що згідно із офіційним курсом НБУ станом на 30.12.2019 року становило - 4 357 313 (чотири мільйони триста п`ятдесят сім тисяч триста тринадцять) гривень 35 копійок, та 1 460 000 (один мільйон чотириста шістдесят тисяч) гривень штрафу за невиконання зобов`язань за договором позики від 29.12.2015 року.

Стягнути з ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_2 10 000 доларів США , що згідно із офіційним курсом НБУ станом на 30.12.2019 року становило 236 862 (двісті тридцять шість тисяч вісімсот шістдесят дві) гривні за договором позики від 10.06.2016 року.

Стягнути з ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , жительки АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_2 , 20 160 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 30.12.2019 року становило - 477 513 (чотириста сімдесят сім тисяч п`ятсот тринадцять тисяч) гривень 79 копійок за договором позики від 08.02.2017 року.

Стягнути з ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_2 4 802 гривні 50 копійок судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , жительки АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_2 , 4 802 гривні 50 копійок судових витрат.

Апеляційна скарга на повторне заочне рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 29.03.2021 року.

Суддя Калинюк О. П.