Постанова

від 25.03.2021 по справі 922/329/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2021 р. Справа № 922/329/18

Колегія суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І. , суддя Тихий П.В.

при секретарі Пархоменко О.В.

за участю:

позивача - Ісаєва Я.Д. - заступник директора; Воробйова Л.І. - директор;

відповідача - адвокат Нестеренко С.О., ордер серії АХ№1042526 від 15.03.2021 року;

третьої особи - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліса-Лайн" (вх. №531Х/1-18)

на ухвалу господарського суду Харківської області від 02.02.2021 року у справі №922/329/18, постановлену в приміщенні господарського суду Харківської області (суддя Суслова В.В.), повний текст якої складено 02.02.2021 року

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю САТП-2006, с. Подвірки, Харківська область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліса-Лайн", м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерна компанія "Харківобленерго", м. Харків

про визнання права власності

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.02.2021 року у справі №922/329/18 в задоволенні заяви ТОВ "Аліса-лайн" (вх. № 1822 від 25.01.2021 року) про поворот виконання рішення по справі №922/329/18 - відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аліса-Лайн" з ухвалою суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 02.02.2021 року у справі та направити справу до господарського суду Харківської області для продовження розгляду.

Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує про таке.

За висновками господарського суду першої інстанції, рішення господарського суду Харківської області, за наслідками нового розгляду справи №922/329/19 ухвалено 20.09.2019 року, а відтак, строк для подання заяви про поворот виконання рішення, що передбачений ч. 10 ст. 333 ГПК України, сплив 21.09.2020 року.

З заявою про поворот виконання рішення заявник звернувся 25.01.2021 року, тобто, після спливу процесуального строку.

Місцевий господарський суд не звернув уваги, що рішення, яке ухвалено 20.09.2019 року, за наслідками нового розгляду справи №922/329/18 набрало законної сили після розгляду в апеляційному порядку, а саме 13.02.2020 року.

Останнім рішенням судів, яким фактично був закінчений розгляд справи є постанова Східного апеляційного господарського суду від 13.02.2020 року, за результатами розгляду якої апеляційна скарга залишена без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 20.09.2019 року у справі №922/329/18 залишено без змін, а тому рішення господарського суду Харківської області від 20.09.2019 року у справі №922/329/18 набрало законної сили 13.02.2020 року та строк для подання заяви про поворот виконання рішення спливає 14.02.2021 року.

Господарський суд першої інстанції не врахував правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 року у справі №569/15646/16-ц.

Заявник дотримався строків для подання заяви про поворот виконання рішення, що передбачений ч. 10 ст. 333 ГПК України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року за №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" через спалах у світі коронавірусу з 12.03.2020 року до 03.04.2020 року в Україні введений карантин; постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 року № 239, від 22.04.2020 року №291, від 11.05.2020 року №349, від 20.05.2020 року №392, від 17.06.2020 року №500, від 22.07.2020 року №641, від 26.08.2020 року №760, від 13.10.2020 року №956, від 09.12.2020 року №1236, від 17.02.2021 року № 104 до постанови від 11.03.2020 року № 211 внесено зміни, якими дію карантину продовжено до 30.04.2021 року.

Рада суддів України на офіційному сайті 11.03.2020 року звернулася до громадян, які є учасниками судових процесів, з проханням утриматися від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов`язкової присутності учасників сторін та листом №9рс-186/20 від 16.03.2020 року до Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду, місцевих та апеляційних судів з рекомендацією встановити особливий режим роботи судів України, в тому числі роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами.

Для запобігання розповсюдженню особливо небезпечного вірусного захворювання серед працівників суду на період з 13.03.2020 року по 03.04.2020 року наказом голови Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2020 року за № 04-а встановлено особливий режим роботи суду в умовах карантину; наказами голови суду від 26.03.2020 року № 05-а, від 23.04.2020 року №07-а, від 08.05.2020 року №08-а, від 22.05.2020 року №10-а, від 22.06.2020 року №12-а, від 28.07.2020 року №14-а, від 31.08.2020 року №15-а, від 22.10.2020 року №21-а, від 18.12.2020 року №24-а на період дії карантину суд продовжує працювати в умовах встановленого раніше особливого режиму.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.02.2021 року, для розгляду справи суддею - доповідачем визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Тихий П.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2021 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліса-Лайн" на ухвалу господарського суду Харківської області від 02.02.2021 року у справі №922/329/18 залишено без руху; останнє зобов`язано усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та роз`яснено, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

24.02.2021 року на адресу суду від позивача надійшли заперечення по суті апеляційної скарги (вх.№2420), в яких останній просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, які долучено до матеріалів справи, в обґрунтування яких вказує на те, що відповідачем одночасно з заявою про поворот виконання рішення не надано заяви про поновлення процесуального строку з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку, встановленого ч. 10 ст. 333 ГПК України.

24.02.2021 року на адресу суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків (вх.№2434), з доказами надіслання копії апеляційної скарги АТ "Харківобленерго", яку долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.02.2021 року, з урахуванням ухвали від 15.03.2021 року, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліса-Лайн" на ухвалу господарського суду Харківської області від 02.02.2021 року у справі №922/329/18; позивачу та третій особі встановлено строк до 18.03.2021 року на протязі якого вони мають право подати відзив на апеляційну скаргу; призначено справу до розгляду на "25" березня 2021 року; явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась; роз`яснено учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon".

У судовому засіданні 25.03.2021 року представник відповідача просив скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 02.02.2021 року у справі та направити справу до господарського суду Харківської області для продовження розгляду.

Представники позивача у судовому засіданні 25.03.2021 року просили оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник третьої особи у судове засідання 25.03.2021 року не з`явився, про причини неявки не повідомив, на підтвердження направлення копії ухвали суду від 25.02.2021 року третій особі у справі, додано рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення ПАТ "Укрпошта" від 09.03.2021 року №6102254632081, згідно з яким третя особа отримала копію ухвали від 25.02.2021 року - 04.03.2021 року та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення ПАТ "Укрпошта" від 22.03.2021 року №6102254746133, згідно з яким третя особа отримала копію ухвали від 15.03.2021 року - 19.03.2021 року.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції, Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" ).

Ухвали суду від 25.02.2021 року та від 15.03.2021 року було у встановленому порядку внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень та інформація у справі, що розглядається була розміщена за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/ та www.hra.arbitr.gov.ua/sud5039 .

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 року у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 року у справі "Красношапка проти України").

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України та беручи до уваги відсутність клопотань від учасників справи щодо відкладення розгляду апеляційної скарги у зв`язку з карантинними заходами, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши повноту встановлення господарським судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма САТП - 2006 звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліса-Лайн", в якій просило визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю фірма САТП- 2006 право власності на наступне майно: трансформатор ТС-400 ТМФ - 2 шт., наружну високовольтну кабельну лінію 6 кв., яка складається з одного кабелю АСБ-10 3*185 3300 м., що підключена до комірки № ЗО підстанції ПС 330 кВ "Залютине", яке розташоване у с.Подвірки, Дергачівського району, Харківської області по вул. Курязька, 5; витребувати з чужого незаконного володіння шляхом вилучення у Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліса-лайн" та передати Товариству з обмеженою відповідальністю фірма САТП-2006 наступне майно: трансформатор ТС-400 № 15 та 15а - 2 шт.; наружну високовольтну кабельну лінію 6 кв., яка складається з одного кабелю АСБ-10 3*185 3300 м., що підключена до комірки № 30 підстанції ПС 330 кВ "Залютине", яке розташоване у с. Подвірки, Дергачівського району, Харківської області по вул. Курязька, 5.

Рішенням господарського суду Харківської області від 31.08.2018 року у справі №922/329/18, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 16.01.2019 року, позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Верховного Суду від 29.05.2019 року рішення господарського суду Харківської області від 31.08.2018 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.01.2019 року у справі №922/329/18 скасовано; справу направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.09.2019 року, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.02.2020 року у справі №922/329/18, в задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням господарського суду Харківської області від 03.09.2020 року заяву ТОВ "Аліса-лайн" про розподіл судових витрат (вх. № 18633 від 13.08.2020 року) задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми САТП -2006 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліса-Лайн" витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги в розмірі 45661,87 грн. та витрати по сплаті судового збору за розгляд касаційної скарги в розмірі 60884,00 грн.; в решті вимог заяви (вх. № 18633 від 13.08.2020 року) відмовлено.

25.01.2021 року від ТОВ "Аліса-лайн" до господарського суду Харківської області надійшла заява про поворот виконання рішення, в якій останній просив вирішити питання про поворот виконання рішення та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю САТП - 2006 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліса-лайн" витрати, пов`язані із виконавчим провадженням у сумі 48 389,07 грн.

02.02.2021 року господарським судом Харківської області постановлено оскаржувану ухвалу, з підстав викладених вище.

Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали господарського суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов`язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

За змістом ч. 2 та 3 ст. 333 ГПК України, якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він: закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Місцевим господарським судом вірно враховано правові висновки, викладені у рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2011 року (справа № 1-25/2011), де, зокрема, вказано, на те, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням.

Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна і виконання дій) відпала.

У відповідності до ч. 5 ст. 333 ГПК України, питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.

Частиною 6 ст. 333 ГПК України визначено, що до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

Згідно з ч. 9 ст. 333 ГПК України, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Вище вказано, що рішенням господарського суду Харківської області від 31.08.2018 року, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 16.01.2019 року, позовні вимоги задоволено повністю.

31.01.2019 року, на виконання рішення господарського суду Харківської області від 31.08.2018 року, ухвали господарського суду Харківської області від 05.09.2018 року та постанови Східного апеляційного господарського суду від 16.01.2019 року, господарським судом Харківської області видано відповідні накази про стягнення з ТОВ "Аліса-Лайн" судового збору у розмірі 28 679,25 грн. та про витребування майна шляхом вилучення.

Постановою Верховного Суду від 29.05.2019 року рішення господарського суду Харківської області від 31.08.2018 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.01.2019 року у справі № 922/329/18 скасовано; справу направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.09.2019 року, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.02.2020 року, в задоволенні позову відмовлено.

Зважаючи на відмову в задоволенні позову під час нового розгляду справи, ТОВ "Аліса-Лайн" звернулось до господарського суду Харківської області з заявою про поворот виконання рішення, в якій просило стягнути з ТОВ фірми САТП-2006 витрати пов`язані із виконавчим провадженням у сумі 48389,07 грн.

На підтвердження понесених витрат у виконавчому провадженні заявником надані копії платіжних квитанцій та копію виписки по рахунку.

Аргументи апелянта на те, що останнім рішенням судів, яким фактично був закінчений розгляд справи є постанова Східного апеляційного господарського суду від 13.02.2020 року, за результатами розгляду якої апеляційна скарга залишена без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 20.09.2019 року у справі №922/329/18 залишено без змін, а тому рішення господарського суду Харківської області від 20.09.2019 року у справі №922/329/18 набрало законної сили 13.02.2020 року, отже, строк для подання заяви про поворот виконання рішення спливає 14.02.2021 року, не приймаються з огляду на таке.

Так, відповідно до ч. 10 ст. 333 ГПК України заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи.

Рішення господарського суду Харківської області, за наслідками нового розгляду справи № 922/329/18 ухвалено 20.09.2019 року, а відтак, строк для подання заяви про поворот виконання рішення, що передбачений ч. 10 ст. 333 ГПК України сплив 21.09.2020 року.

В той же час, з заявою про поворот виконання рішення заявник звернувся лише 25.01.2021 року, тобто після спливу процесуального строку.

Разом з тим, згідно ч. 1 ч. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

За змістом ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 05.11.2020 року у справі № 22б/5014/2595/2012(12/83б), де, зокрема, вказано на таке.

"Статтею 119 ГПК України не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

При цьому, поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні ст. 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів".

Отже, підстави пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, у встановлений законом процесуальний строк подання заяви. Тобто, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо звернення до суду у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.

Втім, звертаючись до суду з заявою про поворот виконання рішення після спливу процесуального строку, заявником не було подано заяви про поновлення такого строку у відповідності до ст. 119 ГПК України та не було обґрунтовано причини неможливості звернення до суду у встановлений ч. 10. ст. 333 ГПК України строк.

За таких обставин, відповідач пропустив встановлений ч.10 ст. 333 ГПК України строк, протягом якого може бути подана заява про поворот виконання рішення, з заявою про поновлення пропущеного процесуального строку з достатнім обґрунтуванням поважності причин пропуску відповідного процесуального строку заявник не звертався, а отже правових підстав для задоволення заяви ТОВ "Аліса-лайн" про поворот виконання рішення (вх. № 1822 від 25.01.2021 року), у зв`язку зі спливом процесуального строку на подання відповідної заяви, не має.

Посилання апелянта на правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 року у справі №569/15646/16-ц, де, зокрема, вказано на те, що якщо обов`язок щодо вирішення питання про поворот виконання судового рішення не був виконаний судом апеляційної чи касаційної інстанції, відповідач вправі в межах річного строку звернутися до суду, у якому перебуває справа, із заявою про поворот виконання рішення; при цьому, відлік строку починає обраховуватись з моменту набрання законної сили судовим рішенням, яким відмовлено в задоволенні позову, чи задоволено позовні вимоги у меншому розмірі, чи закрито провадження у справі, чи залишено заяву без розгляду, не приймаються, з огляду на таке.

Правовідносини у справі, на яку посилається апелянт, не є подібними до правовідносин у справі, що розглядається, оскільки предмети та підстави позовів у цих справах відповідно і встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, а також їх правове регулювання є різними, що виключає подібність спірних правовідносин у цих справах.

Так, предметом розгляду справи №569/15646/16-ц є стягнення з фізичної особи безпідставно набутих грошових коштів, які позивач просив стягнути на підставі ст. 1212 ЦК України, де суди загальної юрисдикції дійшли висновку про те, що спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства на підставі ст. ст. 265, 266 КАС.

Таким чином, у справі №569/15646/16-ц предметом судового перегляду є ухвали судів загальної юрисдикції, фактично - про визначення предметної юрисдикції справи, в той час як при розгляді справи №922/329/18 предметом судового перегляду є саме ухвала про відмову у повороті виконання рішення суду.

Окрім того, ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 07.03.2017 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 06.06.2017 року, провадження у справі №569/15646/16-ц було закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України та питання про поворот виконання рішення суду по суті взагалі не вирішувалось.

Отже, висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні заяви про поворот виконання рішення по справі відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року).

Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків господарського суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Апелянту була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання.

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст.255, 269, 270, ч.1 ст. 275, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліса-Лайн" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 02.02.2021 року у справі №922/329/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків визначених ч. 3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 29.03.2021 року.

Головуюча суддя О.І. Терещенко

Суддя В.І. Сіверін

Суддя П.В. Тихий