Постанова

від 23.03.2021 по справі 913/71/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 913/71/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Міщенко І. С., Могил С. К.,

секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"

на рішення Господарського суду Луганської області від 05.10.2020 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2020 у справі

за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України",

до 1) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мирна долина",

2) ОСОБА_1 ,

про стягнення 6 044 928,36 грн.

У судовому засіданні взяв участь представник позивача - Гребенар О.В. (адвокат).

1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1.1. У лютому 2020 року Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління Акціонерного товариства "Ощадбанк" (далі - АТ "Ощадбанк" та/або Банк) звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мирна долина" (далі - СТОВ "Мирна долина") та ОСОБА_1 (далі - Анцупов І. А.) про:

- стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за договором кредитної лінії від 15.05.2014 № 249 станом на 20.01.2020 у сумі 5 348 139,90 грн, у т.ч.: строкові проценти за користування кредитом за період з 01.01.2020 по 19.01.2020 - 34 262,30 грн, прострочені проценти за користування кредитом за період з 06.04.2016 по 31.12.2019 - 2 466 885,22 грн, 3 % річних за прострочення боргу за кредитом за період з 06.04.2016 по 19.01.2020 - 341 065,57 грн, 3 % річних за прострочення процентів за користування кредитом за період з 06.04.2016 по 19.01.2020 - 264 112,18 грн, інфляційні втрати за прострочення боргу за кредитом за період з березня 2016 року по грудень 2019 року - 1 359 000,00 грн, інфляційні втрати за прострочення процентів за користування кредитом за період з березня 2016 року по грудень 2019 року - 882 814,63 грн;

- стягнення з СТОВ "Мирна долина" заборгованості за договором кредитної лінії від 15.05.2014 № 249 за період з 28.08.2015 по 05.04.2016 у сумі 696 788,46 грн, у тому числі: прострочені проценти за користування кредитом за період з 28.08.2015 по 05.04.2016 - 400 950,37 грн, 3 % річних за прострочення боргу за кредитом за період з 28.08.2015 по 05.04.2016 - 54 675,05 грн; 3 % річних за прострочення процентів за користування кредитом за період з 28.08.2015 по 05.04.2016 - 23 255,04 грн; інфляційні втрати за прострочення боргу за кредитом за період з березня 2015 року по березень 2016 року - 150 000,00 грн, інфляційні втрати за прострочення процентів за користування кредитом за період з березня 2015 року по березень 2016 року - 67 908,00 грн.

1.2. В обґрунтування позовних вимог повивач зазначає, що 15.05.2014 року між АТ "Ощадбанк" як банком та СТОВ "Мирна долина" як позичальником укладено договір кредитної лінії № 249 (далі - кредитний договір). Однак, позичальник порушив умови кредитного договору щодо погашення кредиту та своєчасної сплати процентів за користування ним. Для забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором між АТ "Ощадбанк", СТОВ "Мирна долина" та ОСОБА_1 укладено договір поруки № 249/31, відповідно до умов якого поручитель зобов`язався перед кредитором відповідати солідарно з боржником за виконання в повному обсязі зобов`язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов кредитного договору.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 20.10.2015 у справі № 913/806/15 за позовом АТ "Ощадбанк" до СТОВ "Мирна долина" про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 5 229 175,00 грн позов задоволено частково; стягнуто з СТОВ "Мирна долина" на користь АТ "Ощадбанк" прострочений борг по кредиту в сумі 3 000 000,00 грн, строкові відсотки по кредиту в сумі 48 821,92 грн, прострочені відсотки по кредиту в сумі 716 054,79 грн, 3 % річних по простроченому основному боргу в сумі 33 156,16 грн, 3 % річних по прострочених відсотках в сумі 12 077,81 грн, інфляційні втрати по простроченому основному боргу в сумі 349 980,00 грн, інфляційні втрати по прострочених відсотках в сумі 203 181,81 грн, судовий збір у сумі 65 449,09 грн; у решті позову відмовлено.

Рішенням Сватівського районного суду Луганської області від 13.05.2016 у справі № 426/5596/15-ц за позовом АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог СТОВ "Мирна долина" про стягнення заборгованості за кредитним договором позов задоволено: стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Ощадбанк" заборгованість за кредитним договором у сумі 4 930 659,67 грн, витрати зі сплати судового збору у сумі 73 959,90 грн та витрати, пов`язані з розміщенням оголошення у пресі про виклик відповідачів до суду в сумі 420,00 грн.

Як зазначає АТ "Ощадбанк", станом на 20.01.2020 зазначені судові рішення не виконані, тому, посилаючись на пункт 2.7.2 кредитного договору, просить стягнути з відповідачів нараховані та прострочені проценти за користування кредитом, 3 % річних за прострочення сплати кредиту, 3 % річних за прострочення сплати процентів та інфляційні витрати в порядку положень статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Луганської області від 05.10.2020 у справі № 913/71/20 (суддя Смола С. В.), залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2020 (Хачатрян В. С. - головуючий, судді Ільїн О. В., Россолова В. В.) позов задоволено частково; стягнуто солідарно з СТОВ "Мирна долина" та ОСОБА_1 на користь АТ "Ощадбанк" 3 % річних за прострочення сплати кредиту в сумі 395 740,62 грн, інфляційні втрати за прострочення сплати кредиту в сумі 1 502 700,00 грн; стягнуто з СТОВ "Мирна долина" на користь АТ "Ощадбанк" судовий збір у сумі 14 238,30 грн; стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Ощадбанк" судовий збір у сумі 14 238,30 грн; у решті позову відмовлено.

2.2. Судові рішення обґрунтовано тим, що відповідно до пункту 2.2 кредитного договору строк кредитування є таким, що закінчився. Право позивача на здійснення нарахування відсотків за користування кредитом припинилося. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною і неправомірною, то положення частини 1 статті 1048 ЦК України і частини 2 статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення з боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов кредитного договору та положень частини 1 статті 1048 ЦК України як плати за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до положень частини 2 статті 625 ЦК України як грошова вимога, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Також суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог АТ "Ощадбанк" про стягнення 3 % річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом та інфляційних втрат за прострочення сплати процентів за користування кредитом, оскільки судом відмовлено у стягненні процентів за користування кредитом, на які їх нараховано.

3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечення на неї

3.1. Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Луганської області від 05.10.2020 і постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2020 у справі № 913/17/20, АТ "Ощадбанк" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить: скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2020 у справі № 913/71/20; скасувати частково рішенням Господарського суду Луганської області від 05.10.2020 у справі № 913/17/20 в частині відмови у стягненні солідарно з СТОВ "Мирна долина" та ОСОБА_1 строкових процентів за користування кредитом за період з 01.01.2020 по 19.01.2020 - 34 262,30 грн; прострочених процентів за користування кредитом за період з 06.04.2016 по 31.12.2019 - 2 466 885,22 грн; трьох процентів річних за прострочення процентів за користування кредитом за період з 06.04.2016 по 19.01.2020 - 264 112,18 грн; інфляційних втрат за прострочення процентів за користування кредитом за період з березня 2016 року по грудень 2019 року - 882 814,63 грн, ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги АТ "Ощадбанк" в частині стягнення за кредитним договором з СТОВ "Мирна долина" та ОСОБА_1 строкових процентів за користування кредитом за період з 01.01.2020 по 19.01.2020 - 34 262,30 грн; прострочених процентів за користування кредитом за період з 06.04.2016 по 31.12.2019 - 2 466 885,22 грн; трьох процентів річних за прострочення процентів за користування кредитом за період з 06.04.2016 по 19.01.2020 - 264 112,18 грн; інфляційних втрат за прострочення процентів за користування кредитом за період з березня 2016 року по грудень 2019 року - 882 814,63 грн задовольнити в повному обсязі та вирішити питання стосовно розподілу судових витрат; скасувати частково рішенням Господарського суду Луганської області від 05.10.2020 у справі № 913/17/20 в частині відмови у стягненні з СТОВ "Мирна долина" прострочених процентів за користування кредитом за період з 28.08.2015 по 05.04.2016 - 400 950,37 грн, 3 % річних за прострочення процентів за користування кредитом за період з 28.08.2015 по 05.04.2016 - 23 255,04 грн, інфляційних втрат за прострочення процентів за користування кредитом за період з серпня 2015 по березень 2016 - 67 908,00 грн, ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні АТ "Ощадбанк" в частині стягнення за кредитним договором з СТОВ "Мирна долина" прострочених процентів за користування кредитом за період з 28.08.2015 по 05.04.2016 - 400 950,37 грн, 3 % річних за прострочення процентів за користування кредитом за період з 28.08.2015 по 05.04.2016 - 23 255,04 грн, інфляційних втрат за прострочення процентів за користування кредитом за період з серпня 2015 по березень 2016 - 67 908,00 грн задовольнити в повному обсязі та вирішити питання стосовно розподілу судових витрат.

3.2. За змістом касаційної скарги її подано на підставі положень пункту 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження скаржник посилається на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (щодо застосування положень статей 6, 627, 629 ЦК України) та застосованого судом апеляційної інстанцій в оскаржуваному судовому рішенні, оскільки висновок не враховує обов`язковість виконання умов договору щодо нарахування процентів за користування кредитом до повернення позики.

3.3. 18.03.2021 на адресу Верховного Суду надійшла заява АТ "Ощадбанк" про зупинення провадження у справі № 913/71/20 до вирішення іншої справи № 3-188/2020 (455/20), що розглядається в порядку конституційного провадження.

Зазначену заяву обґрунтовано тим, що справа № 3-188/2020 (455/20) безпосередньо стосуються спірних правовідносин. У разі розгляду касаційної скарги та ухвалення остаточного рішення у справі № 913/71/20 та позитивного розгляду конституційної скарги АТ "Ощадбанк", права та інтереси АТ "Ощадбанк" будуть порушені та неможливо буде їх поновити.

Розглянувши у судовому засіданні зазначену заяву АТ "Ощадбанк", судова колегія касаційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення у зв`язку із відсутністю об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи № 3-188/2020 (455/20). Верховний Суд зауважує, що встановлення Конституційним Судом України неконституційності (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, відповідно до положень статті 320 ГПК України, може бути підставою для перегляду судового рішення за виключними обставинами, якщо воно не виконане.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 14.01.2021, касаційну скаргу АТ "Ощадбанк" у справі № 913/71/20 передано для розгляду колегії суддів Волковицька Н. О. - головуючий, судді Могил С. К., Случ О. В.

У зв`язку із відпусткою судді Случа О. В., протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 22.03.2021 для розгляду справи визначено колегію суддів: Волковицька Н. О. - головуючий, судді Могил С. К., Міщенко І. С.

4.2. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

4.3. Як свідчать матеріали справи та установили суди попередніх інстанцій, 15.05.2014 між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України", яке у подальшому перейменоване на АТ "Ощадбанк", як банком та СТОВ "Мирна долина" як позичальником укладений кредитний, за умовами якого банк зобов`язується надати на умовах цього договору, а позичальник зобов`язується отримати та належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит, сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 14.05.2015 (пункт 2.2 кредитного договору).

У пункті 2.3 кредитного договору сторони погодили суму максимального ліміту кредитування і визначили його в розмірі 3 000 000,00 грн.

Згідно з пп. 2.3.2 пункту 2.3 кредитного договору сторони погодили збільшення/зменшення діючого ліміту кредитування в строки згідно з таким графіком: до 28.05.2015 (включно) 3 000 000 грн, 01.03.2015 по 31.03.2015 (включно) 2 400 000 грн, 01.04.2015 по 14.05.2015 (включно) 1 400 000 грн.

З метою дотримання діючого ліміту кредитування згідно з умовами цього договору позичальник зобов`язаний не пізніше останнього банківського дня періоду, в якому закінчується строк користування кредитом у межах встановленого в звітному періоді діючого ліміту кредитування, здійснити погашення частини кредитних коштів у сумі, що буде необхідною для дотримання діючого ліміту кредитування на наступний період.

У разі якщо діючий ліміт кредитування буде вичерпано, позичальник має право отримати наступний транш у межах діючого ліміту кредитування лише за умови погашення попередньої заборгованості за договором.

Відповідно до пп.2.3.3 пункту 2.3 кредитного договору позичальник зобов`язується здійснити погашення кожного траншу не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту його отримання незалежно від діючого ліміту кредитування.

Кредит надається траншами з позичкового рахунку в безготівковому порядку на поповнення обігових коштів (пункт 2.4 кредитного договору).

Згідно з пунктом 2.7 кредитного договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати банку відповідну плату (проценти) в порядку та розмірах, визначених цим договором. Проценти нараховуються банком фіксованою процентною ставкою. При нарахуванні та сплаті процентів за користування кредитом сторони повинні керуватись наступним: проценти за користування кредитом розраховуються банком на основі процентної ставки у розмірі 22 процентів річних, яка може бути встановлена в іншому розмірі в порядку, визначеному цим договором (пп. 2.7.1 пункту 2.7 кредитного договору); проценти нараховуються методом факт/факт на фактичну суму заборгованості позичальника за кредитом та за термін фактичного користування ним, починаючи з першого дня видачі кредиту включно, та до повного погашення заборгованості за цим договором. При нарахуванні процентів день видачі кредиту приймається до розрахунку як 1 повний день користування кредитом, а день повернення кредиту (його) до розрахунку процентів не включається (пп. 2.7.2 пункту 2.7 кредитного договору); нараховані за період з першого дня видачі кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по останній день повернення позичальником кредиту (або його частини) проценти (з урахуванням положень п. 2.7.4 цього договору) повинні бути сплачені позичальником не пізніше п`ятого числа місяця наступного за звітним, а в разі дострокового погашення кредиту - одночасно з погашенням кредиту. Перший раз позичальник сплачує проценти не пізніше 05.06.2014 (пп. 2.7.3 пункту 2.7 кредитного договору).

Відповідно до пункту 2.10 кредитного договору за надання банківських послуг позичальник сплачує банку такі комісійні винагороди: за надання кредиту сплата комісійної винагороди здійснюється в розмірі 15 000,00 грн не пізніше наступного робочого дня після укладення цього договору (пп. 2.10.1 пункту 2.10 кредитного договору); за резервування коштів на невикористану частину кредиту сплата комісійної винагороди здійснюється в розмірі 1 відсоток річних від суми невикористаної частини кредиту щомісячно в строк до 05 числа місяця, наступного за звітним місяцем (пп. 2.10.2 пункту 2.10 кредитного договору); за зміну умов цього договору за ініціативою позичальника, зокрема, але не виключно за зміну кінцевого терміну повернення кредиту, зазначеного в п.п.2.2 цього договору, заміну виду або предмета забезпечення, зміну розміру плати за користування кредитом (процентної ставки, комісійних винагород), зміну обов`язків за цим договором, зміну строків діючого ліміту кредитування, зміну розміру діючого ліміту кредитування, за виключенням збільшення суми (розміру) максимального ліміту кредитування. Сплата комісійної винагороди здійснюється в розмірі 0,25 відсотка від суми діючого ліміту кредитування на дату підписання відповідного додаткового договору до цього договору про зміну його умов в строк до 05 числа місяця, наступного за місяцем, в якому підписано відповідний додатковий договір (договори) про зміну умов кредитування (пп. 2.10.3 п. 2.10 кредитного договору).

У відповідності до пп. 3.1.1 пункту 3.1 кредитного договору банк відкриває рахунок (рахунки) для обліку заборгованості позичальника за кредитом відповідно до правил, що діють у банку та законодавства. Банк надає кредит в безготівковій формі в один із наступних способів: 1) шляхом сплати з рахунку для обліку заборгованості за кредитом платіжних документів, наданих позичальником, на користь його контрагентів згідно з цільовим призначенням, відповідно до п.2.4 цього договору; 2) шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника, відкритий в банку.

Виконання позичальником зобов`язання за цим договором (у тому числі і додатковими договорами до нього) забезпечується: заставою сільськогосподарської техніки та інвентарю, що знаходиться за адресою: Луганська область, Краснодонський район, с. Огульчанськ, вул. Совхозна, буд.16, кв.1; технологічне обладнання, що знаходиться за адресою: Луганська область, Краснодонський район, с. Огульчанськ, вул. Совхозна; поголів`я ВРХ та свиней, що знаходиться за адресою: Луганська область, Краснодонський район, с. Огульчанськ, вул. Совхозна; майбутнього врожаю озимої пшениці, що знаходиться на території Пархоменковської с/р; насіння соняшнику Ясон, насіння соняшнику Форвард, що знаходиться за адресою: Луганська область, Краснодонський район, с. Огульчанськ, вул. Совхозна, що надається в заставу СТОВ "Мирна долина" (пп. 4.1.1 п. 4.1 кредитного договору); порукою ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 ) (пп.4.1.2 п.4.1 кредитного договору); заставою (іпотекою) іншого рухомого і нерухомого майна (активів), порукою та іншими видами забезпечення на підставі правочинів, що можуть бути укладені в майбутньому між сторонами та/або між банком та третіми особами відповідно до умов цього договору та законодавства (документи забезпечення) (пп.4.1.3 п.4.1 кредитного договору).

У пункті 9.1 кредитного договору сторони домовились про збільшення строків позовної давності відповідно до частини 1 статті 259 ЦК України до 10 років для всіх грошових зобов`язань позичальника (в тому числі, але не виключно, щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування ним, комісійних винагород, штрафних санкцій, неустойки, пені та інших платежів), що передбачені умовами цього договору.

15.05.2014 між АТ "Ощадбанк", як кредитором, ОСОБА_1 як поручителем та СТОВ "Мирна долина" як боржником укладений договір поруки №249/31 (далі - договір № 249/31), за умовами якого поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов`язується перед кредитором відповідати солідарно з боржником за виконання в повному обсязі зобов`язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов кредитного договору (пункт 2.1 договору № 249/31).

У пункті 2.2 договору № 249/31 сторони передбачили, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язання у тому ж обсязі, що і боржник, в порядку та строки, визначені кредитним договором, у тому числі, але не виключно у разі: часткового невиконання боржником зобов`язання, зокрема, щодо сплати процентів та/або погашення частини кредиту та/або щодо сплати комісійних винагород в строки, визначені кредитним договором, в тому числі графіком погашення кредиту (за наявності) (пп. 2.2.1 п. 2.2 договору № 249/31); невиконання боржником зобов`язання щодо погашення кредиту при закінченні строку користування ним (пп. 2.2.2 п. 2.2. договору № 249/31); виникнення підстав для дострокового повного/часткового погашення зобов`язання за вимогою кредитора (пп. 2.2.3 п. 2.2 договору № 249/31).

Відповідно до пункту 2.6 договору № 249/31 поручитель погоджується та зобов`язується солідарно відповідати за виконання зобов`язання правонаступника (спадкоємцями) боржника чи будь-якою іншою особою, на яку буде переведено борг за кредитним договором та/або яка буде визначена боржником за зобов`язаннями відповідно до законодавства.

Згідно з пп. 3.2.1 п. 3.2 договору поручитель зобов`язується самостійно контролювати дотримання та своєчасне виконання боржником зобов`язання перед кредитором.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін (за наявності) та діє протягом 30 років з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (пп.10.1.1 п.10.1 договору № 249/31).

У пп.10.1.2 п.10.1 договору № 249/31 сторони передбачили, що до всіх правовідносин, пов`язаних з укладенням та виконанням цього договору (у тому числі щодо всіх грошових зобов`язань поручителя - повернення суми кредиту, сплати процентів за його користування, комісійних винагород, штрафів, пені тощо), застосовується строк позовної давності тривалістю у 30 років.

Судами попередніх інстанцій установлено, що Банк свої зобов`язання за кредитним договором кредитної лінії в частині надання грошових коштів виконав, що підтверджується банківськими виписками .

Водночас, СТОВ "Мирна долина" з серпня 2014 року порушувало умови кредитного договору в частині строків повернення кредиту.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 20.10.2015 у справі № 913/806/15 за позовом АТ "Ощадбанк" до СТОВ "Мирна долина" стягнуто з СТОВ "Мирна долина" на користь Банка прострочений борг по кредиту в сумі 3 000 000,00 грн, строкові відсотки по кредиту в сумі 48 821,92 грн, прострочені відсотки по кредиту в сумі 716 054,79 грн, 3 % річних по простроченому основному боргу в сумі 33 156,16 грн, 3 % річних по прострочених відсотках в сумі 12 077,81 грн, інфляційні втрати по простроченому основному боргу в сумі 349 980,00 грн, інфляційні втрати по прострочених відсотках в сумі 203 181,81 грн, судовий збір в сумі 65 449,09 грн, у решті позову відмовлено.

Рішенням Сватівського районного суду Луганської області від 13.05.2016 у справі № 426/5596/15-ц за позовом АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог СТОВ "Мирна долина" стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 249 у сумі 4 930 659,67 грн, витрати зі сплати судового збору в сумі 73 959,90 грн та витрати, пов`язані з розміщенням оголошення у пресі про виклик відповідачів до суду в розмірі 420,00 грн.

4.4. Частиною 1 статті 300 ГПК України визначено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права

Предметом позову у справі, що розглядається, є вимога про стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованості за кредитним договором.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Термін "користування чужими грошовими коштами" може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Відповідно до положень частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Правовий аналіз змісту правовідносин, що випливають із права позикодавця на проценти за час дії договору позики, та правовідносин, які склалися між сторонами цього спору внаслідок припинення договору або пред`явлення вимоги до позичальника і невиконання відповідачем обов`язку повернути грошові кошти у визначений строк, не дає підстав для висновку, що такі правовідносини подібні за змістом.

Плата за прострочення виконання грошового зобов`язання врегульована законодавством. Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто законодавство встановлює наслідки як надання можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу в межах дії договору, так і наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Аналогічний правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у справі № 910/1238/17 (постанова від 23.05.2018).

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що положення абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

А отже, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечується частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічний правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у справі № 444/9519/12 (постанова від 28.03.2018).

У постанові Великої Палати Верховного суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16, на правову позицію якої посилалися суди попередніх інстанцій під час розгляду цієї справи № 913/71/20, зазначено, що у постанові від 13.12.2018 у справі № 913/11/18 (зокрема, позивач у цій справі в позовній заяві посилається на справу № 913/11/18) за позовом Банку про стягнення процентів за кредитом, нарахованих поза межами строку кредитування на підставі частини 1 статті 1048 ЦК України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив про те, що сторонами у пункті 2.7.2 кредитного договору з урахуванням принципу свободи договору (статей 6, 627 ЦК України) передбачено іншу домовленість, яка, на відміну від загального правила щомісячної виплати процентів лише у межах погодженого сторонами строку кредитування, встановленого абзацом 2 частини 1 статті 1048 ЦК України, допускає нарахування банком процентів за користування кредитом по день повного погашення заборгованості.

Відтак за висновком Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 13.12.2018 у справі № 913/11/18, ураховуючи умови договору, суд апеляційної інстанції помилково застосував до правовідносин сторін цього спору правову позицію Великої Палати Верховного Суду, наведену в постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, та відмовив у частині позовних вимог про стягнення заборгованості зі сплати процентів за кредитом, трьох процентів річних за прострочення сплати процентів за кредитом та інфляційних втрат за таке прострочення.

Таким чином, за подібних правовідносин Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов протилежних висновків щодо можливості нарахування процентів за частиною 1 статті 1048 ЦК України у випадку прострочення боржником, тобто неналежного виконання грошового зобов`язання.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду відзначила, що тлумачення умов укладеного сторонами справи договору щодо наслідків порушення відповідачем строків повернення позичених коштів має здійснюватися у системному взаємозв`язку з положеннями чинного законодавства, які регулюють загальні засади та умови настання цивільно-правової відповідальності, в тому числі за порушення грошового зобов`язання, враховуючи, що за пунктом 22 частини 1 статті 92 Конституції України засади цивільно-правової відповідальності визначаються виключно законами України.

З огляду на викладене, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 13.12.2018 у справі № 913/11/18, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

Як уже зазначалося вище, АТ "Ощадбанк" звертаючись з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Луганської області від 05.10.2020 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2020 у справі № 913/71/20, як на підставу касаційного оскарження, посилається на пункт 2 частини 2 статті 287 ГПК України та необхідність відступлення від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.

Принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) і стабільності.

Єдність однакового застосування закону забезпечує правову визначеність та втілюється шляхом однакового застосування судом того самого закону в подібних справах.

У пункті 70 рішення від 18.01.2001 у справі "Чепмен проти Сполученого Королівства" (Chapman v. the United Kingdom) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом він не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави.

Причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту.

З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховного Суду суд повинен мати ґрунтовні підстави: попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 зі справи № 823/2042/16.

Згідно з частиною 4 статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.

Оскільки Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 виклала правовий висновок щодо застосування положень статей 6, 627, 629 ЦК України і такий висновок є чітким, зрозумілим й сприяє однозначному застосуванню зазначених норм матеріального права, Касаційний господарський суд не вбачає підстав для відступу від правової позиції Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/1120/16, а доводи, наведені у касаційній скарзі не спростовують вказаного висновку.

З огляду на викладене Верховний Суд погоджується з позицією суду апеляційної інстанції, який в оскаржуваній постанові врахував правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.

За таких обставини, Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів про часткову відмову у задоволенні позову, оскільки із встановлених ними обставин убачається, що строк кредитування СТОВ "Мирна долина" є таким, що закінчився, як і його право користування позиченими коштами, відповідно право позивача на здійснення право позивача на здійснення нарахування відсотків за користування кредитом припинилося 14.05.2015.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Згідно з частиною 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.2. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені судами, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені у статті 300 ГПК України, колегія суддів зазначає, що оскаржені у справі судові рішення необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України необхідно покласти на скаржника.

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Луганської області від 05.10.2020 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2020 у справі № 913/71/20 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді І. С. Міщенко

С. К. Могил