Рішення

від 15.03.2021 по справі 200/8456/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2021 р. Справа№200/8456/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А.,

за участю:

секретаря Перерви Д.В.,

представника позивача Федорової В.П.,

представника третьої особи Гончарової І.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Донецької області, третя особа ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ , про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Представник ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою від 21 вересня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ухвали суду від 13 листопада 2020 року розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження, залучено в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ .

Ухвалою суду від 12 січня 2021 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

Ухвалою суду від 16 лютого 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В обґрунтування заявлених вимог, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, представником позивача зазначено, що відповідач за результатами розгляду заяви позивача від 19.05.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок державної власності та зміни їх цільового призначення на 01.07 (для городництва) з ціллю подальшого отримання земельних ділянок в оренду для городництва, надіслав позивачу листа від 06.07.2020 р., в якому запропонував позивачу звернутися до з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо інших земельних ділянок, оскільки витребувані земельні ділянки перебувають у постійному користуванні на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії І-ДН №004915 від 24.07.1997 р.

Позивач зазначає, що за результатами розгляду будь-яких основних питань, в тому числі про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у межах повноважень територіального органу Держгеокадастру цей орган має видавати відповідний наказ, - та саме прийняття індивідуального правового акту у формі наказу є належною реалізацією відповідачем своїх повноважень. А отже, рішення щодо розпорядження земельними ділянками не можуть оформлятися листами у відповідь на клопотання заявника.

З наведених підстав позивач просив:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області щодо нерозгляду у передбачений законодавством спосіб клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок державної власності та зміни їх цільового призначення на 01.07 (для городництва), з ціллю подальшого отримання земельних ділянок в оренду для городництва, за наступними кадастровими номерами:

1424282400:04:000:0602,

1424282400:04:000:0604,

1424282400:04:000:0607,

1424282400:04:000:0606,

1424282400:04:000:0609,

1424282400:04:000:0562,

1424282400:04:000:0640;

зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок державної власності та зміни їх цільового призначення на 01.07 (для городництва), з ціллю подальшого отримання земельних ділянок в оренду для городництва, за вказаними кадастровими номерами.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, де вказано, що 19 травня 2020 року надійшла заява представника позивача стосовно надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок державної власності та зміни їх цільового призначення на 01.07 (для городництва), з ціллю подальшого отримання земельних ділянок в оренду для городництва за вказаними кадастровими номерами.

Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області в межах повноважень було розглянуто дане клопотання та за результатами якого направлено листа від 06.07.2020 року №М-3007/0-83/0/37-20 гр. ОСОБА_2 , яким повідомлено, що витребувані земельні ділянки перебувають у постійному користуванні на підставі державного акту на право постійного користування землею серії І-ДН № 004915 від 24.07.1997 року та запропоновано звернутися до Головного управління з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з відповідними до нього додатками в установленому законом порядку на іншу земельну ділянку.

Головне управління наголошує, що витребувані позивачем земельні ділянки, на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії І-ДН № 004915 від 24.07.1997 року перебували у користуванні Слов`янського радгоспу-технікуму, та згідно відомостей про зміни в землекористуванні встановлено, що Міністерством агропромислового комплексу наказом № 69 від 30.03.1998 року Про перейменування радгоспів-технікумів перейменовано в Слов`янський державний аграрний технікум, а в подальшому Міністерством агропромислової політики України наказом № 434 від 21.06.2007 року Про створення відокремлених структурних підрозділів Луганського національного аграрного університету у Донецькій області створено Слов`янський технікум Луганського національного аграрного університету, який є правонаступником у межах переданого йому майна Слов`янського державного аграрного технікуму.

Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Відокремлений підрозділ Політехнічний коледж Луганського національного аграрного університету, не має статусу юридичної особи, водночас за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань права юридичної особи має Луганський національний аграрний університет .

Станом на 01 грудня 2020 року право постійного користування землею не скасовано, отже передача земельних ділянок, які перебувають у користуванні іншої особи, на законодавчому рівні заборонено.

Витребувані земельні ділянки мають категорію земель - землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення 01.09 Для дослідницьких і навчальних цілей, вид використання: для виробництва сільськогосподарської продукції, забезпечення навчального процесу.

Зміна цільового призначення земель сільськогосподарського призначення допускається лише за умови обґрунтування доцільності такої зміни в порядку, визначеному законом.

Порядок передачі земельних ділянок в оренду визначений статтею 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів.

З наведених підстав просив відмовити у задоволенні позову.

Третя особа надала суду пояснення, де зазначила, що адміністративний позов ґрунтується в основному на твердженні позивача щодо відсутності правонаступника (прав та обов`язків) Слов`янського державного аграрного технікуму, посилаючись, у тому числі, на факт відсутності відповідної інформації у Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Крім того, позивач, посилаючись на положення наказу Міністерства аграрної політики Про створення відокремлених структурних підрозділів Луганського національного аграрного університету у Донецькій області від 21.06.2007 р. № 434, робить висновок, що зміна назви юридичної особи має правовим наслідком проведення державної реєстрації змін та не тягне за собою правонаступництва у зв`язку із відсутністю правонаступника. Зазначені висновки третя особа вважає хибними з таких підстав.

У пункті 1 Наказу Міністерства аграрної політики України Про створення відокремлених структурних підрозділів Луганського національного аграрного університету у Донецькій області від 21.06.2007 р. № 434 зазначено, що Слов`янський державний аграрний технікум було реорганізовано у Відокремлений структурний підрозділ Слов`янський технікум Луганського національного аграрного університету з окремими правами юридичної особи шляхом приєднання до Університету.

Під окремими правами юридичної особи розуміється належність технікуму окремого коду ЄДРПОУ, наявність окремого балансу, окремих рахунків, здійснення фінансування за окремим кошторисом безпосередньо МОН України.

Пунктом 2 Наказу № 434 було визначено, що Луганський національний аграрний університет є правонаступником майнових прав та обов`язків реорганізованого Слов`янського державного аграрного технікуму, до яких, зокрема, відносяться й права постійного користування землею. При цьому, відповідно до пп. 4.2. п. 4 Наказу № 434 голову комісії з реорганізації було зобов`язано здійснити приєднання шляхом передачі на баланс Луганського національного аграрного університету будівель, споруд, інших основних засобів, матеріальних цінностей та майна Слов`янського державного аграрного технікуму.

На виконання вищезазначеного Наказу № 434 земельна ділянка сільськогосподарського призначення, розташована на території Хрестищанської сільської ради Слов`янського району Донецької обл., загальною площею 716,8000 га була передана Луганському національному аграрному університету (код ЄДРПОУ 00493669), як правонаступнику, та на теперішній час обліковується на його балансі, що підтверджується відповідною довідкою Університету та формою 2б(д) Відомості про нерухоме державне майно .

Право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 716,8000 га є посвідченим в момент реєстрації Державного акту - 24.07.1997 року.

Відповідно до розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності від 06.09.2012 р. документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

Вказана норма узгоджується також з п. 10 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про державний земельний кадастр , якими визначено, що документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набуття чинності цим Законом є дійсними.

Крім того, згідно п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про державний земельний кадастр земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номеру.

Таким чином, на теперішній час документ, яким було посвідчено право постійного користування - Державний акт є дійсним, у зв`язку з чим у Луганського національного аграрного університету є усі законні підставі користуватися такою земельною ділянкою на праві постійного користування.

З наведених підстав третя особа - ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ просив відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала заявлені вимоги з підстав, викладених у позові та заявах по суті справи, просила їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача до судового засідання 15 березня 2021 року не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Представник третьої особи просила відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у поясненнях по суті спору.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі фактичні обставини.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що 19.05.2020 року до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від імені позивача на підставі нотаріально посвідченої довіреності (т.1 а.с.13) звернувся адвокат ОСОБА_2 із заявою про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок державної власності та зміни їх цільового призначення на 01.07 (для городництва) з ціллю подальшого отримання земельних ділянок в оренду для городництва за кадастровими номерами:

1424282400:04:000:0602,

1424282400:04:000:0604,

1424282400:04:000:0607,

1424282400:04:000:0606,

1424282400:04:000:0609,

1424282400:04:000:0562,

1424282400:04:000:0640 (т.1 а.с.15).

Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області за результатами розгляду вказаної заяви листом від 06.07.2020 року №М-3007/0-83/0/37-20 гр. ОСОБА_2 , яким повідомлено, що витребувані земельні ділянки перебувають у постійному користуванні на підставі державного акту на право постійного користування землею серії І-ДН № 004915 від 24.07.1997 року та запропоновано звернутися до Головного управління з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з відповідними до нього додатками в установленому законом порядку на іншу земельну ділянку (т.1 а.с.16).

Крім зазначених обставин судом встановлено, що на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії І-ДН № 004915 від 24.07.1997 року зазначені позивачем земельні ділянки перебували у користуванні Слов`янського радгоспу-технікуму (т.1 а.с.187-189).

Не погодившись із вказаною відмовою відповідача щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, представник позивача звернувся до суду з цим позовом.

Основними доводами в обґрунтування заявлених вимог представниками позивача зазначені: відсутність виданого відповідачем наказу за наслідками розгляду заяви позивача; відсутність правонаступництва третьої особи щодо користування земельними ділянками, наданими Слов`янському радгоспу-технікуму; відсутність оригіналу Державного акту на право постійного користування землею серії І-ДН № 004915 від 24.07.1997 року.

Надаючи оцінку доводам позивача про відсутність у третьої особи - ЛУГАНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ права користування земельними ділянками, які бажає отримати в користування позивач, суд зауважує, що відповідно до норм статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, до завдань адміністративного судочинства не відноситься встановлення наявності чи відсутності у певної особи речових прав на земельну ділянку, чим обґрунтовує свої вимоги представник позивача, оскільки вказані питання вирішуються в порядку цивільного чи господарського судочинства.

Тому, вирішуючи цю адміністративну справу, суд надає оцінку лише рішенню відповідача про відмову у наданні дозволу на розробку проектів землеустрою в межах завдань адміністративного судочинства.

Стосовно належності, допустимості та достовірності доказів, наданих відповідачем та третьою особою, суд зауважує на приписи частини 4 статті 78 КАС України, якою передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При розгляді цієї адміністративної справи судом встановлено, що за участю третьої особи - ЛУГАНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ протягом 2017-2019 років в порядку господарського судочинства розглядалася справа № 905/856/17 за позовом Слов`янської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України та Луганського національного аграрного університету в особі відокремленого підрозділу Слов`янський технікум Луганського національного аграрного університету до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про зобов`язання звільнити земельну ділянку.

В ході розгляду справи № 905/856/17 встановлено, що 24.07.1997 Хрестищенською сільською радою народних депутатів Слов`янського району Донецької області України видано Слов`янському радгоспу-технікуму Державний акт на право постійного користування 716,8 га І-ДН № 004915 реєстраційний № 271. Землю надано для виробництва сільськогосподарської продукції, забезпечення навчального процесу.

Відповідно до Положення про Відокремлений підрозділ Слов`янський технікум Луганського національного аграрного університету , затвердженого Луганським національним аграрним університетом від 25.02.2015, за наказом Міністерства агропромислового комплексу України від 30.03.1998 № 99 Слов`янський радгосп-технікум перейменовано в Слов`янський державний аграрний технікум. Луганський національний аграрний університет є правонаступником (у межах переданого йому майна) Слов`янського державного аграрного технікуму.

Вказані висновки викладені у постанові Донецького апеляційного господарського суду у справі № 905/856/17 від 04 вересня 2018 року, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 17 січня 2019 року.

Таким чином, наявність у третьої особи - ЛУГАНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ права постійного користування земельною ділянкою 716,8 га на підставі Державного акту І-ДН № 004915 встановлено судовими рішеннями, які набрали законної сили, та відповідно до частини 4 статті 78 КАС України, не потребує доказуванню при розгляді цієї адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає, що згідно з частиною 4 статті 122 Земельного кодексу (далі - ЗК) України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №15 (далі - Положення №15) Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Підпунктом 31 пункту 4 Положення № 15 визначено, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених ЗК України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Правовий статус Головних управлінь Держгеокадастру в областях визначено відповідним Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області, яке затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 року № 333 (далі - Положення № 333), зареєстроване в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 за №1391/29521.

Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області діє відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 17.11.2016 № 308 (зі змінами в редакції наказу Держгеокадастру від 20.02.2020 № 53), в своїй роботі керується Конституцією України, Земельним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами та здійснює свої функції безпосередньо, а також через свої структурні підрозділи, та в порядку визначених повноважень розпоряджається землями сільськогосподарського призначення державної власності на території Донецької області з 2013 року.

Щодо нормативного регулювання спірних відносин з урахуванням встановлених при розгляді справи обставин суд вказує, що спірні правовідносини врегульовані ЗК України, Законом України Про землеустрій . Частиною 1 статті 3 ЗК України передбачено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За змістом частин 1 - 2 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування передбачений статтею 123 ЗК України, яка, в тому числі, містить такі приписи:

Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання) [...] (частина 1 статті 123 ЗК).

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки [...] (частина 2 статті 123 ЗК).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку [...] (частина 3 статті 123 ЗК).

Враховуючи вказані норми, стосовно тверджень представників позивача про бездіяльність відповідача при розгляді заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою суд зауважує, що спеціальні норми статті 123 ЗК України не містять форми рішення уповноваженого органу про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивованою відмови у його наданні.

Тому наведені у листі відповідача від 06.07.2020 року №М-3007/0-83/0/37-20 зміст прийнятого відповідачем рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою та мотиви такого рішення відповідають вимогам статті 123 ЗК України щодо надання мотивованої відмови.

Посилання представників позивача на правові позиції Верховного Суду у справах №815/3474/17, №823/1166/17 та інші щодо обов`язку Головного управління Держгеокадастру видати наказ про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, не підлягають застосуванню у цій адміністративній справі з декількох підстав.

По-перше, висновки Верховного Суду у зазначених представником позивача справах стосувалися розгляду клопотань про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадян в порядку, передбаченому статтею 118 ЗК України.

Натомість, у цій адміністративній справі предметом позову є оскарження відмови у наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок державної власності та зміни їх цільового призначення з ціллю подальшого отримання земельних ділянок в оренду, що врегульовано статтю 123 ЗК України.

Отже, правові позиції Верховного Суду у справах №815/3474/17, №823/1166/17 та інш. стосуються правовідносин, відмінних від спірних відносин у цій справі.

По-друге, висновки Верховного Суду щодо обов`язковості видання наказу ГУ Держгеокадастру ґрунтувалися на нормах Типової інструкції з діловодства в територіальних органах Держгеокадастру, затвердженої наказом Держгеокадастру від 15.10.2015р. №600, яка була чинна на момент виникнення спірних відносин у вказаних справах.

Проте, на момент подачі ОСОБА_1 19 травня 2020 року заяви про надання дозволу на розробку проектів землеустрою Типова інструкція з діловодства в територіальних органах Держгеокадастру втратила чинність на підставі наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 203 від 06.08.2019 року.

Водночас, діюча на час виникнення спірних відносин у цій справі Типова інструкція з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 р. № 55 містить, зокрема, такі норми:

8. Документування управлінської інформації полягає у створенні документів, в яких фіксується з дотриманням установлених правил (додаток 1) інформація про управлінські дії.

9. Під час підготовки організаційно-розпорядчих документів у паперовій формі працівники установ оформляють їх з урахуванням вимог ДСТУ 4163-2003.

10. Право на створення, підписання, погодження, затвердження документів визначається актами законодавства та інструкцією з діловодства установи.

11. В установах визначається сукупність документів, передбачених номенклатурою справ, необхідних і достатніх для документування інформації про їх діяльність.

З питань, що становлять взаємний інтерес і належать до компетенції різних установ, можуть створюватися спільні документи.

12. Вибір виду документа, призначеного для документування управлінської інформації (розпорядження, постанова, рішення, протокол тощо), зумовлюється правовим статусом установи, компетенцією посадової особи та порядком прийняття управлінського рішення (на підставі єдиноначальності або колегіальності).

13. Документ повинен відповідати положенням актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та спрямовуватися на виконання установою покладених на неї завдань і функцій.

Таким чином, станом на час виникнення спірних відносин та розгляду цієї справи відсутні норми законодавства, які б передбачали обов`язок Головного управління Держгеокадастру видавати наказ про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою

Отже, наведені представником позивача правові позиції Верховного Суду стосуються інших правовідносин, ніж у цій справі, та ґрунтуються на законодавстві, яке діяло раніше, через що суд не знайшов підстав для їх застосування.

Щодо строків розгляду заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проектів землеустрою листом від 18 серпня 2020 року на адвокатський запит відповідачем повідомлено про заходи щодо запобіганню поширенню коронавірусу COVID-19, які уповільнили роботу щодо обробки документів (т.1 а.с.18).

Вказані обставини суд на підставі частини 3 статті 78 КАС України вважає загальновідомими, через що не знайшов підстав для визнання протиправної бездіяльності з боку відповідача.

Перевіряючи обґрунтованість прийнятого відповідачем рішення, суд вказує на частину 5 статті 116 ЗК України, якою прямо передбачено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування ЛИШЕ ПІСЛЯ ПРИПИНЕННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ ЧИ КОРИСТУВАННЯ НИМИ В ПОРЯДКУ, ВИЗНАЧЕНОМУ ЗАКОНОМ.

Отже, оскільки відповідачу було достовірно відомо про наявність у ЛУГАНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ права право постійного користування земельною ділянкою 716,8 га на підставі Державного акту І-ДН № 004915, що, в тому числі, встановлено судовими рішеннями, які набрали законної сили, відповідач не мав правових підстав задовольнити заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок державної власності та зміни їх цільового призначення з ціллю подальшого отримання земельних ділянок в оренду.

Інше рішення відповідача прямо суперечило б нормі частини 5 статті 116 ЗК України, та порушило б права як законного користувача земельною ділянкою - ЛУГАНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ , так і позивача ОСОБА_1 , оскільки, замовивши проект землеустрою, останній в подальшому не мав би змоги реалізувати своє право на отримання земельних ділянок в оренду через їх знаходження у користуванні іншої особи.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що дії та рішення Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою відповідають встановленим обставинам справи, вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, через що заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 139 КАС України, через відмову у задоволенні позову відсутні підстави для розподілу понесених позивачем судових витрат.

Керуючись статтями 2, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Донецької області (84313, Донецька область, м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 16, код ЄДРПОУ 39767332), третя особа ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ (92703, Луганська обл., Старобільський р-н, місто Старобільськ, вулиця Слобожанська, будинок 68, код ЄДРПОУ 00493669), про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Вступна та резолютивна частина рішення виготовлена та проголошена 15 березня 2021 року. Рішення складено у повному обсязі 25 березня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.А. Чекменьов