Рішення

від 17.03.2021 по справі 380/9847/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2021 року справа №380/9847/20

Львівський окружний адміністративний суд:

в складі головуючої судді - Потабенко В.А.,

за участю секретаря судового засідання - Олійник Л.В.,

за участі:

представника позивача - не прибув,

представників відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львова за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом комунального підприємства «Київпастранс» до Західного офісу Державної аудиторської служби України про скасування висновку, визнання протиправними дій,-

в с т а н о в и в :

комунальне підприємство «Київпастранс» (далі - КП «Київпастранс» , позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Західного офісу Державної аудиторської служби України (далі - Західний офіс ДАС України, відповідач) про визнання протиправними дій Західного офісу Державної аудиторської служби України та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі, оприлюдненому 13.10.2020.

Позивач при обґрунтуванні позовних вимог зазначив, що не погоджується з оскаржуваним висновком про результати моніторингу закупівлі та вважає його необґрунтованим та таким, що порушує права та інтереси позивача. Звернув увагу на те, що в електронній системі закупівель оприлюднено лише наказ начальника Західного офісу Держаудитслужби від 07.10.2020 № 190. Водночас, відсутнє доручення голови Держаудитслужби або його заступників щодо надання повноважень Західного офісу Держаудитслужби на проведення моніторингу в адміністративно - територіальній одиниці, яка не входить до їх повноважень. Крім того, звернув увагу, що відповідно до висновку Західного офісу Держаудитслужби від 13.10.2020 позивача було зобов`язано вжити заходів щодо розірвання договору в установленому законодавством порядку. Однак, в Законі України «Про публічні закупівлі» не міститься підстав для розірвання договору. Крім того, зазначив, що КП «Київпастранс» є єдиним перевізником, який надає соціально значущі послуги та забезпечує перевезення пасажирів наземним автомобільним, електричним та залізничним транспортом у повному обсязі у місті Києві, а також громаді міста Києва, як споживачу вказаних послуг. Враховуючи вищевказане, а також те, що позивач не допускав порушень, описаних у висновку, вважає протиправними дії Західного офісу Державної аудиторської служби України та просив висновок про результати моніторингу закупівлі скасувати.

Ухвалою від 09.11.2020 прийнято адміністративну справу до провадження для продовження розгляду та вирішено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

03.12.2020 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. 64713). Представник відповідача наголосив, що в ході проведення моніторингу закупівлі від 13.10.2020 № 394, який оприлюднено в електронній системі закупівель 13.10.2020, встановлено порушення позивачем вимог п. 9 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про публічні закупівлі» , п. 17 ч. 2 ст. 22 Закону, а також п. 3 ч. 3 та ч. 6 ст. 25 Закону. Крім того, представник відповідача зазначив, що невстановлення у тендерній документації вимоги щодо документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, не звільняє переможця торгів від обов`язку відповідно до норми ч. 6 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» надати замовнику у строк, що не перевищує 10 днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, документи шляхом оприлюднення їх електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3 та 8 ч. 1 вказаної статті. Відповідач у відзиві також наголосив, що у разі ненадання переможцем процедури закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав, встановлених ст. 17 вказаного Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника, визначає переможця процедури закупівлі серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув. При цьому, в даних нормах про статтю 17 Закону йдеться вцілому, а не в розрізі окремих її частин, а також із цих норм випливає зобов`язання переможця надати відповідні документи, оскільки у випадку не надання у замовника виникає імперативний обов`язок відхилити тендерну пропозицію (відсутня можливість альтернативності дій замовника). Таким чином, саме факт ненадання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав передбачених статтею 17 цього Закону про закупівлі має наслідком відхилення тендерної пропозиції. Щодо посилання позивача у позові на лист Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 03.06.2020 №3304-04/34835-06 «Щодо застосування статті 17 Закону» в частині того, що підтвердження щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 4, 8, 9, 10, 11 ч. 1 ст. 17 вказаного Закону не вимагається від учасників процедури закупівлі та перевіряється замовником самостійно, є некоректним, оскільки у висновку про результати моніторингу задокументовано порушення щодо переможця (а не учасника) процедури закупівлі. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначає поняття «переможця процедури закупівлі» та «учасника процедури закупівлі» . Переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі (п.18); учасник процедури закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об`єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі (п.37). Таким чином, учасник та переможець закупівлі є різними поняттями за своїм статусом. Тобто, позивач повідомив про намір укласти договір з ТОВ «ПРОКСІМІТЕК» 21.07.2020, і саме з цього дня даний суб`єкт господарювання набув статусу переможця процедури закупівлі. Отже, згідно п. 3 ч. 3 ст. 25 Закону України «Про публічні закупівлі» ненадання переможцем процедури закупівлі у строк, визначений ч. 6 ст. 17 цього Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону є наслідком неповернення забезпечення тендерної пропозиції. За вимогою ч. 6 ст. 25 Закону кошти, що надійшли як забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції, якщо вони не повертаються учаснику у випадках, визначених цим Законом, підлягають перерахуванню до відповідного бюджету, а в разі здійснення закупівлі замовниками не за бюджетні кошти - перераховуються на рахунок таких замовників. Відповідно до наявної в електронній системі закупівель інформації та документів по процедурі закупівлі UA-2020-06-24-010949-а замовником у тендерній документації встановлено вимогу про надання учасниками забезпечення тендерної пропозиції у вигляді електронної банківської гарантії в сумі 36000,00 гривень. Учасником ТзОВ «Проксімітек» у складі тендерної пропозиції надано електронну банківську гарантію № 13-0720/PRS13t на суму 36000,00 грн. терміном дії до 14.10.2020 включно. Згідно з оголошенням про проведення відкритих торгів закупівля здійснюється за рахунок коштів власного бюджету (кошти від господарської діяльності підприємства). Крім того, представник відповідача покликається на пряме порушення позивачем п. 9 ч. 2 ст. 21 та п. 17 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» в частині не зазначення у тендерній пропозиції електронної адреси представника КП "Київпастранс", уповноваженого здійснювати зв`язок з учасниками торгів, а також інформації щодо умов надання тендерного забезпечення. Таким чином, на думку представника відповідача, висновок Західного офісу щодо порушення замовником вимог п. 9 ч. 2 ст. 21, п. 17 ч. 2 ст. 22, ч. 7 ст. 33, п. З ч. 3 та ч. 6 ст.25 Закону України «Про публічні закупівлі» внаслідок вищевказаних підстав є правомірним та обґрунтованим. У зв`язку з цим, вважає позовні вимоги безпідставними та просив відмовити у задоволенні позову повністю.

12.02.2021 відповідач подав додаткові пояснення (вх. №1351 ел).

Ухвалою від 15.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання не прибув. Причин неявки суду не повідомив. Належним чином повідомлявся про дату, час та місце проведення судового засідання. В матеріалах справи наявне клопотання представника позивача ( вх. №66057 від 08.12.2020), у якому він зазначає про неможливість прибуття в судове засідання у зв`язку із захворюванням на Covid- 19, відтак, просив проводити розгляд справи без участі представника КП "Київпастранс".

Представник відповідача в судове засіданняне прибув. Подав клопотання (вх. №2864 та вх. №17626), у якому просив проводити судове засідання без участі уповноваженого представника.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що КП «Київпастранс» (код ЄДРПОУ 31725604, знаходиться за адресою: 04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, 2) є підприємством, метою якого є забезпечення надання послуг з перевезення пасажирів наземним автомобільним та електротранспортом (тролейбус, трамвай, фунікулер), перевезення пасажирів та багажу залізничним транспортом внутрішнього сполучення (міські залізничні перевезення), підвищення якості транспортних послуг, забезпечення належного функціонування міського наземного транспорту загального користування та створення сприятливих умов для його розвитку.

З матеріалів справи видно, що Західним офісом Державної аудиторської служби України на підставі наказу від 07.10.2020 №190 було розпочато проведення моніторингу закупівлі UA-2020-06-24-010949-а.

За результатами моніторингу вказаної процедури закупівлі складено висновок про результати моніторингу закупівлі від 13.10.2020 № 394, який оприлюднено в електронній системі закупівель 13.10.2020.

Проведеним моніторингом встановлено такі порушення:

- п.9 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про публічні закупівлі» , а саме замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів при зазначенні виду та суми тендерного забезпечення не вказаного умови надання такого забезпечення;

- п.17 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» , а саме замовником у тендерній документації не зазначено електронної адреси однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками;

- ч.7 ст. 33 Закону України «Про публічні закупівлі» , а саме замовником не відхилено тендерну пропозицію ТОВ «Проксімітек» , яким, як переможцем торгів, не надано документи, що підтверджують відсутність підстав, встановлених ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» ;

- п.3 ч. 3, 6 ст. 25 Закону України «Про публічні закупівлі» , а саме переможцем торгів ТОВ «Проксімітек» не надано документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 8 цієї статті Закону.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись ст. 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» , позивача було зобов`язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку, зокрема, вжити заходів щодо розірвання договору в установленому законодавством порядку, а також недопущення таких порушень в подальшому та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Не погоджуючись із оскаржуваним висновком та вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.

При вирішенні спору, суд застосовує наступні норми права.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до преамбули Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII, з наступними змінами та доповненнями, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Положеннями п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

До замовників також належать юридичні особи та/або суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак: органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб`єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб`єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб`єкта господарювання; наявність спеціальних або ексклюзивних прав.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що електронна система закупівель - це інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує проведення процедур закупівель, створення, розміщення, оприлюднення та обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що він застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.

Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.

У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов`язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.

Суд звертає увагу, що положення Закону України «Про публічні закупівлі» , а також інших нормативних актів у сфері публічних закупівель, регламентують питання здійснення відповідних закупівель, процедури їх проведення, встановлюючи для цього певні правила, вимоги та обмеження, спрямовані на досягнення мети закону та здійснення закупівель відповідно до встановлених принципів. При цьому, законодавство також передбачає способи контролю за дотриманням його вимог і задля упередження порушень у даній сфері.

Одним із способів контролю є моніторинг закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» ).

Згідно з ч. 1 ст. 7 1 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, можуть використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю; дані органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, замовників та учасників процедур закупівель, що можуть бути отримані органами державного фінансового контролю у порядку, встановленому законом.

Частиною 6 ст. 7 1 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Згідно з ч. 7 цієї ж статті у висновку обов`язково зазначаються: 1) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.

Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до ч. 10 ст. 7 1 Закону України «Про публічні закупівлі» у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

Західний офіс Держаудитслужби як територіальний орган центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (п.п. 1, 7 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43) компетентний здійснювати моніторинги публічних закупівель й складати відповідні висновки про їх результати.

Моніторинг закупівлі є універсальним контрольним заходом у сфері публічних закупівель на всіх її стадіях, а підстави проведення моніторингу не визначають (не регламентують) його зміст та напрямок ( п. 11 ч. 1 ст. 1, ст. 7 1 Закону України «Про публічні закупівлі» ).

Згідно ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі" тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

У тендерній документації зазначаються такі відомості:

1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій;

2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до ст. 16 цього Закону, підстави, встановлені ст. 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» , та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Для об`єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим ст. 17 цього Закону;

3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених ч. 4 ст. 5 цього Закону;

4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби);

5) кількість товару та місце його поставки;

6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги;

7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;

8) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов;

9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами;

10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію.

У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі;

11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій;

12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції;

13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції;

14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій;

15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);

16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати);

17) прізвище, ім`я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками;

18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг;

19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Тендерна документація може містити правила зазначення в договорі про закупівлю грошового еквівалента в національній чи іноземній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком України станом на дату проведення електронного аукціону.

Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису.

Щодо порушення вимог п. 9 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про публічні закупівлі» (замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів при зазначенні виду та суми тендерного забезпечення не вказаного умови надання такого забезпечення).

Позивач, при обґрунтуванні позовних вимог в цій частині, зазначив, що при створенні оголошення на електронному майданчику на момент оголошення процедури закупівлі не було технічної можливості внести інформацію про умови надання забезпечення тендерних пропозицій, так як були відсутні спеціальні поля для внесення зазначеної інформації, на підтвердження чого надано лист від 05.10.2020 № 1334/10 ТОВ «ЗАКУПКИ.ПРОМ.УА» .

Натомість, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема, оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель.

Відповідно до вимог п. 9 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про публічні закупівлі» оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити наступну інформацію: розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати).

Отже Законом України «Про публічні закупівлі» встановлено імперативну норму щодо обов`язкової наявності відповідної інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів, зокрема, щодо розміру, виду та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати).

Водночас, як було встановлено за результатами моніторингу, в порушення вимог п. 9 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про публічні закупівлі» оголошення про проведення відкритих торгів UA-2020-06-24-010949-а не містить інформації про розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій.

В матеріалах справи містяться надані представником відповідача копії скрінів оголошень, які підтверджують технічну можливість зазначення відповідної інформації іншими замовниками в полях, призначених для внесення іншої інформації.

Крім того, згідно з п. 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку України від 18.03.2016 №477 (чинний до 17.07.2020), розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником шляхом заповнення електронних форм, реалізованих в електронній системі закупівель, з окремими полями та завантаження відповідних електронних документів через автоматизоване робоче місце замовника.

За відсутності технічної можливості відображення інформації у зв`язку з нестворенням відповідного поля, така інформація може зазначатися замовником та відображатися у інших наявних полях.

Також, ще у передніх періодах Уповноваженим органом (Мінекономрозвитку України) зазначалося, що у разі необхідності замовник може зазначити додаткову інформацію про закупівлю, якщо заповнить необов`язкові поля, передбачені системою (відповідь на запит 1032/2019 на офіційному сайті Мінекономрозвитку України, розділ «Консультації з питань закупівель» , додається).

Таким чином, суд погоджується з представником відповідача про те, що законодавством про публічні закупівлі не визначено можливості не відображати певну інформацію, обов`язковість відображення якої вимагається Законом України «Про публічні закупівлі» , в електронній системі закупівель по причині не створення поля для зазначення такої інформації.

У свою чергу, вимоги до функціонування електронної системи закупівель та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі - Порядок функціонування системи), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166.

Отже, враховуючи чинні на час проведення оспорюваної закупівлі норми Закону України «Про публічні закупівлі» щодо необхідності зазначення відповідної інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів, позивач повинен був їх дотримуватися й мав таку можливість, зокрема, відобразивши відповідну інформацію в релевантних на той час полях.

Чого позивачем, однак, не було зроблено.

Наявність такої інформації (про розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати) в інших документах замовника, про які зазначено у позовній заяві (зокрема, в тендерній документації) не спростовує допущення порушення норм п. 9 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про публічні закупівлі» .

Таким чином, доводи представника позивача щодо відсутності технічної можливості при створенні оголошення на електронному майданчику внести інформацію про умови надання забезпечення тендерних пропозицій, не спростовують допущеного КП "Київпастранс" порушення п. 9 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про публічні закупівлі» .

Щодо порушення п. 17 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» (замовником у тендерній документації не зазначено електронної адреси однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками).

Так, судом, встановлено, що згідно проведеного моніторингу відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону, замовником порушено вимоги п. 17 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» , а саме не вказано електронної адреси однієї чи кількох посадових осіб Замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками.

Позивач у позові зазначив, що учасникам процедури закупівлі була відома електронна адреса однієї із посадових осіб замовника уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками, відтак, на думку позивача, вони не були позбавлені можливості зв`язатися з замовником за допомогою електронної адреси.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема, тендерну документацію.

За вимогою п. 17 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» у тендерній документації відображаються відомості про прізвище, ім`я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками.

Тобто, нормою ч. 2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено чіткий перелік інформації, яка має бути наведена у тендерній документації.

Проте, у тендерній документації замовника (затвердженій рішенням тендерного комітету від 17.06.2020 протокол №405) при зазначенні посадових осіб, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками (заступник начальника управління матеріально-технічного забезпечення Полежаев Євген Олександрович та Зарицький Віталій Володимирович - начальник управління з питань організації) не вказано електронної адреси таких уповноважених посадових осіб.

Суд погоджується з доводами представника відповідача, що наявність такої інформації (електронної адреси посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками) в інших документах замовника чи в електронних формах інших документів, в тому числі про які зазначено у позовній заяві, не спростовує допущення порушення норм п. 17 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» .

Щодо порушення ч. 7 ст. 33 Закону України «Про публічні закупівлі» (замовником не відхилено тендерну пропозицію ТОВ «Проксімітек» , яким, як переможцем торгів, не надано документи, що підтверджують відсутність підстав, встановлених ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» ) та п.3 ч. 3, 6 ст. 25 Закону України «Про публічні закупівлі» (переможцем торгів ТОВ «Проксімітек» не надано документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених п. п. 2, 3, 8 цієї статті Закону).

Позивач, при обґрунтуванні позовних вимог, наголошував, що оскільки Законом України заборонено вимагати публічну інформацію, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститися у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, документальне підтвердження щодо відсутності підстав, передбачених п. п. 2, 3, 4, 8, 9, 10, 11 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» не вимагається від переможця процедури закупівлі та перевіряється замовником самостійно під час проведення процедур закупівель.

Суд вказує, що в ч. 3 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» зазначено, що спосіб документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених п. п. 5, 6, 12 і 13 ч. 1 та 2 цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі через електронну систему закупівель.

Також, за нормою ч. 5 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель.

Водночас, невстановлення у тендерній документації вимоги щодо документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, не звільняє переможця торгів від обов`язку відповідно до норми ч. 6 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» надати замовнику у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, документи шляхом оприлюднення їх електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених п. п. 2, 3 та 8 ч. 1 вказаної статті.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 33 Закону України «Про публічні закупівлі» у разі ненадання переможцем процедури закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав, встановлених ст. 17 вказаного Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника, визначає переможця процедури закупівлі серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув.

Таким чином, саме факт ненадання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав передбачених ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» має наслідком відхилення тендерної пропозиції.

Щодо посилання позивача на лист Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 03.06.2020 №3304-04/34835-06 «Щодо застосування статті 17 Закону» в частині того, що підтвердження щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 4, 8, 9, 10, 11 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі»не вимагається від учасників процедури закупівлі та перевіряється замовником самостійно, є некоректним, оскільки у висновку про результати моніторингу задокументовано порушення щодо переможця (а не учасника) процедури закупівлі.

Також суд зазначає, що ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначає поняття «переможця процедури закупівлі» та «учасника процедури закупівлі» . Переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі (п.18); учасник процедури закупівлі - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об`єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі (п.37).

Таким чином, учасник та переможець закупівлі є різними поняттями за своїм статусом.

Суд наголошує, що позивач повідомив про намір укласти договір з ТзОВ «Проксімітек»» 21.07.2020, і саме з цього дня даний суб`єкт господарювання набув статусу переможця процедури закупівлі.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 25 вказаного Закону забезпечення тендерної пропозиції не повертається у разі ненадання переможцем процедури закупівлі у строк, визначений ч. 6 ст. 17 цього Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених ст. 17 Закону.

За вимогою ч. 6 ст. 25 Закону кошти, що надійшли як забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції, якщо вони не повертаються учаснику у випадках, визначених цим Законом, підлягають перерахуванню до відповідного бюджету, а в разі здійснення закупівлі замовниками не за бюджетні кошти - перераховуються на рахунок таких замовників.

Відповідно до наявної в електронній системі закупівель інформації та документів по процедурі закупівлі UA-2020-06-24-010949-а замовником у тендерній документації встановлено вимогу про надання учасниками забезпечення тендерної пропозиції у вигляді електронної банківської гарантії в сумі 36000,00 гривень. Учасником ТзОВ «Проксімітек» у складі тендерної пропозиції надано електронну банківську гарантію № 13-0720/PRS13t на суму 36000,00 грн. терміном дії до 14.10.2020 включно. Згідно з оголошенням про проведення відкритих торгів закупівля здійснюється за рахунок коштів власного бюджету (кошти від господарської діяльності підприємства).

Також позивач у позові зазначав, що відповідно до висновку Західного офісу Держаудитслужби від 13.10.2020 позивача було зобов`язано вжити заходів щодо розірвання договору в установленому законодавством порядку. Водночас, позивач стверджував, що норми Закону України «Про публічні закупівлі» не містять підстав для розірвання договору.

З цього приводу суд наголошує, що відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 868 «Про утворення Державної аудиторської служби України» , яка набрала чинності 03.11.2015, утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.

За пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Пунктом 7 Положення № 43 визначено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 266 «Про утворення міжрегіональних органів Державної аудиторської служби» до складу органів Державної аудиторської служби України входять Держаудитслужба та такі міжрегіональні територіальні органи: Північний офіс Держаудитслужби, Північно-східний офіс Держаудитслужби; Західний офіс Держаудитслужби та Східний офіс Держаудитслужби, які також наділені вищевказаними повноваженнями щодо вжиття в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб.

Згідно з підп. 4 п. 4 Положення № 43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за: цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів; досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), отриманих під державні (місцеві) гарантії; достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах під час складання планових бюджетних показників та відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів бюджетних зобов`язань відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі); відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів довгострокових зобов`язань за енергосервісом затвердженим в установленому порядку умовам закупівлі енергосервісу; дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів; дотриманням законодавства про закупівлі; веденням бухгалтерського обліку, а також складенням фінансової і бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності; виконанням функцій з управління об`єктами державної власності; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів, станом внутрішнього контролю в інших підконтрольних установах; усуненням виявлених недоліків і порушень; реалізацією інвестиційних проектів.

Пунктом 6 зазначеного Положення передбачено, що Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.

Згідно з підп. 9 п. 4 Положення № 43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; вертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пунктів 7, 10 та 13 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» , згідно із якими органу державного фінансового контролю надано право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Частиною 2 ст. 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» обумовлено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства про закупівлі та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

Отже, у відповідача наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов`язкова до виконання в частині усунення допущених порушень законодавства, в тому числі і вимогу щодо розірвання укладених внаслідок публічних торгів договорів.

Щодо твердження позивача про відсутність доручення голови Держаудитслужби або його заступників на здійснення державного фінансового контролю Західним офісом Держаудитслужби на території інших адміністративно-територіальних одиниць, зокрема на території Київської області (відносно КП "Київпастранс"), то суд зазначає, що в матеріалах справи наявне доручення Державної аудиторської служби України від 16.09.2020 з вимогою провести моніторинги процедури закупівель згідно з переліком, наведеним у додатку, в якому присутній і позивач, процедура UA-2020-06-24-010949-а.

Частина 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) встановлює, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з нормами ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість встановлених відповідачем порушень Закону України «Про публічні закупівлі» та доведеність відповідачем правомірності оскаржуваного висновку та дій відповідача з урахуванням вимог, встановлених ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України.

За наслідком розгляду справи, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ст. 139 КАС України повернення судових витрат позивачу, якому відмовлено у задоволенні позову, не передбачено.

Керуючись ст.ст. 2, 19-20, 22, 72-77, 132, 134, 139, 241-246, 250, 255, 295, п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

у задоволенні позову відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 29.03.2021.

Суддя Потабенко В.А.