Рішення

від 29.03.2021 по справі 520/19502/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2021 р. № 520/19502/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:

- визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення - рішення, винесене Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області №81233-5806- 2038, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем: земельний податок з фізичних осіб за податковий період - 2020 рік у сумі 96512,71 грн.;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Харківській області перерахувати суму земельного податку за податковий період - 2020 рік відповідно до грошової оцінки земельної ділянки площею 625 кв.м, яка становить 1757341 грн, та ставки 1,5% від її нормативної грошової оцінки згідно рішення 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 №1284/18 "Про внесення змін до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 №542/17 "Про місцеві податки і збори в м. Харкові"", яким затверджені ставки плати за землю та пільги з земельного податку.

В обґрунтування позову зазначено, що прийняте відповідачем податкове повідомлення - рішення №81233-5806-2038, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем: земельний податок з фізичних осіб за податковий період - 2020 рік у сумі 96512,71 грн. є необґрунтованим та прийнятим без достатніх правових підстав, а тому на думку позивача підлягає скасуванню як незаконне.

Ухвалою суду від 06 січня 2021 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Відповідач надав до суду відзив на позов, у якому вказав, що ОСОБА_1 зареєстрована як платник земельного податку з фізичних осіб за земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 0,0625 гектарів. У зв`язку із несплатою позивачем земельного податку, контролюючим органом складено податкове повідомлення - рішення №81233-5806- 2038, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем: земельний податок з фізичних осіб за податковий період - 2020 рік у сумі 96512,71 грн. Дане рішення є обґрунтованим, а тому скасуванню не підлягає.

Позивач надав до суду відповідь на відзив, у якій підтримав вимоги та доводи заявленого позову.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 6310138800:02:017:0015 з цільовим призначенням 02.01 - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що підтверджується договором дарування земельної ділянки від 18.04.2011 та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-6314460352020 від 29.12.2020.

Зі змісту позовної заяви судом встановлено, що 15 липня 2020 року позивач звернулась до ГУ Держгеокадастру у Харківській області за виготовленням нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 20.07.2020, який видано Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 625 кв.м становить 1757341 грн.

20 липня 2020 року Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області на підставі п.п. 54.3.3 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п.286.5 ст. 286 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення-рішення №81233-5806-2038, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем: земельний податок з фізичних осіб 18010700 за податковий період - 2020 рік у сумі 96512,71 грн.

Позивач вважаючи спірне рішення протиправним, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, а справляння плати за землю, зокрема, земельного податку здійснюється відповідно до положень Податкового кодексу України, яким визначено порядок оподаткування земельних ділянок і перелік пільг по земельному податку.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За змістом підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Як визначено підпунктами 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, земельним податком визнається обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами можуть бути юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до підпункту 271.1.1, 271.1.2 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Згідно з пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 284.1 статті 284 Податкового кодексу України Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

За приписами пунктом 274.1 статті 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, визначено статтею 277 Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 277.1 статті 277 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Пунктом 286.5 статті 286 Податкового кодексу України встановлено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Отже контролюючий орган уповноважений здійснювати нарахування фізичним особам податкових зобов`язань із земельного податку на підставі даних державного земельного кадастру щодо площі земельної ділянки, її нормативної грошової оцінки з урахуванням коефіцієнтів індексації, а також рішення сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад щодо ставок земельного податку.

Разом з тим, відповідно до статті 1 Закону України "Про оцінку земель" від 11 грудня 2003 року №1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Частиною 2 Закону України "Про оцінку земель" від 11 грудня 2003 року №1378-IV дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, як установлено частиною третьою статті 23 Закон №1378-IV, видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до статті 194 Земельного кодексу України призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Згідно з абзацом 2 частини 3 статті 38 Закону України "Про державний земельний кадастр" від 07 липня 2011 року №3613-VI для здійснення повноважень, визначених законом, органи державної влади та органи місцевого самоврядування користуються відомостями і документами Державного земельного кадастру щодо земель та земельних ділянок, розташованих на відповідній території, на безоплатній основі.

Таким чином, для реалізації контролюючим органом повноважень щодо нарахування земельного податку фізичним особам законодавством встановлено порядок та способи отримання необхідних відомостей для здійснення відповідних розрахунків, зокрема щодо площі земельної ділянки, нормативно-грошової оцінки, коефіцієнтів.

З матеріалів справи встановлено, що по місту Харкову проведена нормативна грошова оцінка землі, що затверджена рішенням 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 №1474/19 "Про затвердження "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2018" та застосовується з 01.01.2020.

Рішенням ХХY сесії Харківської міської ради YІІ скликання від 27.02.2019 №1474/19 по м. Харкову визначена базова вартість 1 м 2 землі в розмірі 639,78 грн, яка діє з 1 січня 2020 року.

Як зазначив у відзиві відповідач, рішенням 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 №542/17 "Про місцеві податки і збори у місті Харкові" (в редакції рішення 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 №1284/18) встановлено ставки земельного податку за земельні ділянки, відносно яких відсутня довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Судом з відзиву на позов встановлено, що розрахунок земельного податку за земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2, площею відповідно до методики розрахунку грошової оцінки окремої земельної ділянки для нарахування земельного податку фізичним особам на 2020 рік проведено за формулою: Цзд = Б*Кі*Км2*КмЗ ср*Кф*РL, де -Цзд - грошова оцінка окремої земельної ділянки; Б - базова вартість 1 м 2 земель м. Харкова; Кі - коефіцієнт індексації, що застосовується кожний рік в порядку, встановленому законодавством України; Км2 - зональний коефіцієнт; Км3ср. - середній коефіцієнт сумісного впливу локальних факторів для кожної економіко - планувальної зони району м. Харкова; Кф - коефіцієнт, що характеризує функціональне використання земельної ділянки і доведений; РL - площа земельної ділянки. ((105443,74 грн. = (639,78*2,93*3%*3*10000), (1687099,8*0,0625 = 105443,74 грн.)).

Між тим, суд зазначає, що органи місцевого самоврядування встановлюють лише ставки земельного податку, що сплачується на відповідній території. База оподаткування визначена Податковим кодексом України. Податковим кодексом України використання коефіціенту Км3ср не визначено. Також застосування коефіцієнта Км3ср не передбачено іншими законними та підзаконними нормативними актами.

З аналізу вищенаведених приписів статті 271 Податкового кодексу України слідує, що базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, або площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Так, 16 вересня 2020 року позивач направила відповідачу листом разом з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Судом з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ- 6314460352020 від 29.12.2020 встановлено, що цільове призначення земельної ділянки: 02.01 - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид використання земельної ділянки - обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; форма власності - приватна власність; площа земельної ділянки, гектарів - 0,0625.

Відповідно до пункту 1.1 додатку 2 до рішення 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 №1284/18 "Про внесення змін до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 №542/17 "Про місцеві податки і збори в м. Харкові" №1284 по м. Харків ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюються з 01.01.2019 року у розмірі 1.5 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Аналізуючи вищевказані норми права, суд доходить висновку, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, обчислюється в залежності від їх нормативної грошової оцінки, а ставка податку за земельні ділянки в межах населеного пункту, нормативну грошову оцінку, яких не проведено, обчислюється від нормативної грошової оцінки одиниці площі.

Так, відповідно до розрахунку земельного податку на земельну ділянку кадастровий номер 6310138800:02:017:0015 за адресою: АДРЕСА_2 : нормативна грошова оцінка земельної ділянки 1757341 грн., ставка земельного податку 1,5%, розмір земельного податку становить 26360,12 грн.

Відповідачем не надано суду доказів в підтвердження правомірного визначення бази оподаткування для нарахування позивачу оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням земельного податку за 2020 рік.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку про протиправність та як наслідок скасування податкового повідомлення - рішення №81233-5806- 2038, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем: земельний податок з фізичних осіб за податковий період - 2020 рік у сумі 96512,71 грн.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання Головного управління Державної податкової служби у Харківській області перерахувати суму земельного податку за податковий період - 2020 рік відповідно до грошової оцінки земельної ділянки площею 625 кв.м, яка становить 1757341 грн, та ставки 1,5% від її нормативної грошової оцінки згідно рішення 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 №1284/18 "Про внесення змін до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 №542/17 "Про місцеві податки і збори в м. Харкові"", яким затверджені ставки плати за землю та пільги з земельного податку, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Слід зазначити, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Статтею 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенство права. Принцип верховенства права сформувався як інструмент протидії свавіллю держави, що виявляється в діях її органів як у цілому, так і окремих із них. Верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи мають обмежуватися законом.

Обмеження дискреційної влади як складова верховенства права і правової держави вимагає, насамперед, щоб діяльність як держави загалом, так і її органів, включаючи законодавчий, підпорядковувалася утвердженню і забезпеченню прав і свобод людини.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб`єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування.

З огляду на що, суд доходить висновку, що саме скасування спірного податкового повідомлення - рішення №81233-5806- 2038, відновить порушені права позивача.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити частково.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення - рішення, винесене Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області №81233-5806- 2038, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем: земельний податок з фізичних осіб за податковий період - 2020 рік у сумі 96512,71 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.