Ухвала
22 березня 2021 року
м. Київ
справа № 189/526/18
провадження № 61-3082ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Мартєва С. Ю.,
розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Дружба на постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 вересня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дружба до Приватного сільськогосподарського підприємства Копичай , ОСОБА_1 , третя особа - державний реєстратор Виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області Дубовик Андрій Олександрович, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, скасування запису в державному реєстрі прав на нерухоме майно та поновлення договору оренди земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Дружба (далі - ТОВ Дружба ) звернулося до суду з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства Копичай (далі - ПСП Копичай ), ОСОБА_1 , третя особа - державний реєстратор Виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області Дубовик А. О., в якому просило:
- визнати договір оренди земельної ділянки площею 6,7437 га (кадастровий номер 1224287800:01:001:0349), яка розташована на території Орлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області, укладений 22 лютого 2018 року між спадкоємцем померлої
ОСОБА_2 - ОСОБА_1 та ПСП Копичай недійсним;
- скасувати рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області Дубовика А. О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 39991696 від 05 березня 2018 року;
- скасувати реєстровий запис про інше речове право від 01 березня
2018 року № 25128299 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
- поновити договір оренди землі площею 6,7437 га, яка розташована на території Орлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області, укладений 01 жовтня 2007 року
між ТОВ Дружба та померлою ОСОБА_2 , який зареєстровано у Покровському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства Центр Державного земельного кадастру , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02 листопада 2007 року № 040713009448 та вважати його укладеним до 01 жовтня 2027 року.
Рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області
від 25 вересня 2019 року (у складі судді Пустовар О. С.) позов
ТОВ Дружба задоволено частково.
Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 6,7437 га, яка розташована на території Орлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області, укладений 22 лютого 2018 року між спадкоємцем померлої ОСОБА_2 - ОСОБА_1 та
ПСП Копичай .
Поновлено договір оренди землі, площею 6,7437 га, яка розташована на території Орлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області, укладений 01 жовтня 2007 року між
ТОВ Дружба та померлою ОСОБА_2 , який було зареєстровано у Покровському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства Центр Державного земельного кадастру , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02 листопада 2007 року № 040713009448, факт державної реєстрації здійснено в книзі реєстрації договорів оренди Орлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області 08 жовтня 2007 року за № 152 та вважати його укладеним до 01 жовтня 2027 року.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2019 року в частині позовних вимог про скасування рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області Дубовика А. О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 39991696 від 05 березня 2018 року відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що переважне право орендаря буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору. Отже, позовні вимоги про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та поновлення договору оренди земельної ділянки підлягають задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, суд першої інстанції виходив з того, що діями державного реєстратора прав позивача порушено не було, оскільки останній не звертався до державного реєстратора з вимогами про скасування державної реєстрації та відмови в цих діях не отримував, а відтак в цій частині вимоги позивача є передчасними, права не є порушеними і не підлягають судовому захисту.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 вересня 2020 року
(у складі колегії суддів: Красвітної Т. П., Єлізаренко І. А., Свистунової О. В.) рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області
від 25 вересня 2019 року та додаткове рішення цього ж суду від 16 грудня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ Дружба відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивачем не доведено належними до допустимими доказами факт укладення договору оренди землі від 01 жовтня 2007 року з попереднім власником земельної ділянки - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також не встановлено факт порушень прав позивача, у зв`язку з укладенням 22 лютого 2018 року між ОСОБА_1 та ПСП Копичай договору оренди земельної ділянки.
Позовні вимоги про скасування рішення державного реєстратора та скасування реєстрового запису про інше речове право, які мають похідний характер, задоволенню також не підлягають.
26 лютого 2021 року ТОВ Дружба звернулося до Верховного Суду
з касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду
від 29 вересня 2020 року, в якій заявник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 8 частини статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини
і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень
res judicata , фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України визначено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом позову у цій даній справі є вимоги про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, скасування запису в державному реєстрі прав на нерухоме майно та поновлення договору оренди земельної ділянки.
При цьому Верховним Судом враховано, що згідно з інформацією з Державного земельного кадастру нормативно-грошова оцінка спірної земельної ділянки складає 223 694,54 грн, що станом на 01 січня 2021 року не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270 грн х 250 = 567 500 грн).
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином
(рішення у справі Зубац проти Хорватії , заява № 40160/1, від 05 квітня 2018 року).
Отже, справа є незначної складності та не належить до виключень з цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, доводи касаційної скарги, а також значення справи для сторін і суспільства, практику розгляду справ з даної категорії.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК Українисуд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R(95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню,
у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Зазначення у постанові Дніпровського апеляційного суду від 29 вересня 2020 року про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки такий перегляд не відповідатиме положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у частині права особи на розгляд справи судом, встановленим законом.
З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
Одночасно суд роз`яснює вимоги пункту 3 частини першої статті 7 Закону України Про судовий збір , відповідно до якого сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Дружба на постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 вересня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дружба до Приватного сільськогосподарського підприємства Копичай , ОСОБА_1 , третя особа - державний реєстратор Виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області Дубовик Андрій Олександрович, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, скасування запису в державному реєстрі прав на нерухоме майно та поновлення договору оренди земельної ділянки, відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді: І. М. Фаловська
С. О. Карпенко
С. Ю. Мартєв
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 22.03.2021 |
Оприлюднено | 30.03.2021 |
Номер документу | 95848729 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Фаловська Ірина Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні