Постанова

від 14.08.2007 по справі 379/18-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

379/18-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"14" серпня 2007 р.                                                             Справа №     379/18-06

м. Київ, вул. Комінтерну, 16

(зал судових засідань №  205)

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді А.Ю. Кошика при секретарі   розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовом  Закритого акціонерного товариства  "Альфа"

до  Державної податкової інспекції в Яготинському районі, м.Яготин

про      скасування податкових повідомлень-рішень

За участю представників:

Позивач -  Косогор  О.М.

Відповідач -  Мороз В.М., Сергеєва Л.Д.

Суть спору:

Закрите акціонерне товариство  «Альфа»(далі - позивач) звернулось з адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Яготинському районі (далі –відповідач) про скасування  податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ухвали від  30.08.2006 року було призначено попереднє судове засідання  на  06.10.2006 року.

В судовому засіданні 06.10.2006 року було постановлено ухвалу про закінчення  підготовчого провадження та  призначено розгляд справи на 20.10.2006 року. В судовому зсіданні 20.10.2006 року  розгляд справи було відкладено до 03.11.2006 року.

В ході розгляду спору, судом було встановлено, що з'ясування обставин, які  мають значення для справи, потребує спеціальних знань у галузі ведення бухгалтерського та податкового обліку, у зв'язку з чим  сторонам було запропоновано   визначити орієнтовні питання   на вирішення судово-бухгалтерської експертизи. Розгляд справи було відкладено до 10.11.2006 року.

Призначення експертизи  зумовлене  необхідністю  встановлення правомірності  відображення  позивачем  в податковому обліку   коригування вартості придбаного зерна в зв'язку з доробкою та підвищенням його якості в деклараціях з податку на прибуток  за 4 кв. 2003 року та  1 кв. 2005 року.

В судовому засіданні 10.11.2006 року сторони надали питання, які на їх думку мають бути  вирішені під час проведення судово-бухгалтерської експертизи податкової та бухгалтерської  звітності позивача та результатів  податкової перевірки відповідача.

Відповідно до ст. 81 КАС України для з'ясування обставин,  що  мають значення для  справи і потребують спеціальних знань, суд призначає судову експертизу.  Остаточне вирішення питання про експертну установу та перелік питань  для експертизи   вирішується   судом  з врахуванням   клопотань сторін.

Судом були розглянуті запропоновані сторонами питання та постановлено ухвалу про призначення  судово-бухгалтерської експертизи у відповідності до ст. 81 КАС України та зупинено провадження у справі.

Провадження у справі  № 382/18-06 було поновлене після повернення матеріалів справи з КНІДСЕ відповідно до ухвали від 16.07.2007 року та призначено справу до розгляду на 08.08.2007 року.

В судовому засіданні 08.08.2007 року розгляд  справи було відкладено до 15.08.2007 року  у зв'язку з витребуванням  у відповідача пояснень  по суті спору з врахуванням висновків експертизи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд -

ВСТАНОВИВ:

На підставі направлення від 15.03.21006 р. № 060, виданого Яготинською МДПІ  начальником відділу контрольно-перевірочної роботи Яготинської МДПІ Сергеєвою Л. Д. та головним державним податковим ревізором-інспектором відділу оподаткування фізичних осіб Бандуркою О. С. було проведено виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача на предмет дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2003 р. по 31.12.2005 р. та дотримання вимог валютного законодавства за період з 01.10.2003 р. по 31.12.2005 р.

Перевірка проводилася з 15.03.2006 р. по 28.03.2006 р. за результатами перевірки було складено Акт про результати виїзної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства закритого акціонерного товариства «Альфа»№ 79/2301-13704398 від 04.05.2006 р.

Документальною перевіркою були встановлено  заниження  позивачем податку на прибуток в сумі 5972, 20 грн. ( в т. ч. за IV квартал 2003 р.- 3147, 08 грн., за І квартал 2005 р. - 2825, 12 грн.) за рахунок віднесення витрат по п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств; завищення податкового кредиту в сумі 4777, 77 грн. ( в т. ч. за жовтень 2003 р.-1215, 15 грн., за листопад 2003 р.- 1302, 52 грн., за січень 2005 р.- 2260, 10 грн.) за рахунок включення до податкового кредиту сум ПДВ по товарам, використаним у господарській діяльності, що є порушенням п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 закону України № «Про податок на додану вартість».

За наслідками проведеної перевірки та на підставі Акту «Про результати виїзної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства закритого акціонерного товариства «Альфа» № 79/2301-13704398 від 04.05.2006 р., відповідачем були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення рішення № 0000292301/0 від 05.04.2006 р. по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 8958,30 грн. (в т. ч.

податкове зобов'язання з податку на прибуток - 5972, 20 грн., штрафна (фінансова)

санкція -2986, 10грн.);

- податкове повідомлення рішення № 0000302301/0 від 05.04.2006 р. по податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на загальну

суму 7166, 66 грн. (в т. ч. податкове зобов'язання з податку на додану вартість - 4777,

77 грн., штрафна (фінансова) санкція - 2388, 89 грн.);

Позивач не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями № 0000292301/0 від 05.04.2006 р. та № 0000302301/0 від 05.04.2006 р. оскаржував їх  в адміністративному порядку, за наслідками такого оскарження скарги були залишені без задоволення та  прийняті податкові повідомлення рішення № 0000292301/1  від 25.04.2006 р. за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 8958,30 грн., № 0000302301/1 від 25.04.2006 р. на такі самі суми з новим терміном узгодження.

За  результатами оскарження до Державної податкової адміністрації в Київській області були прийняті податкові повідомлення рішення № 0000292301/2 від 07.07.2006 р. № 0000302301/2 від 07.07.2006 р. з  новим терміном узгодження та податкове повідомлення рішення № 000072301/2 від 07.07.2006 р. за платежем:

податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 914, 12 грн. ( в т. ч.

податкове зобов'язання з податку на прибуток - 609, 41 грн.,   штрафна (фінансова)

санкція -304, 71 грн.);

Позивач не погоджується з  обставинами, які викладені в Акті і на підставі яких відповідачем було донараховано позивачу суми податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість в порядку п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та застосовано штрафні санкції за недоплату податків в порядку п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Щодо неправомірності донарахування податку на прибуток та податку на додану вартість, а також застосування штрафних санкцій за недоплату податків (неправомірність прийняття податкових повідомлень-рішень № 0000292301/0 від 05.04.2006 р., № 0000302301/0 від 05.04.2006 р.) в обґрунтування позову  зазначив, що в ході проведення перевірки було встановлено, що позивач за перевірений період здійснював наступні види господарської діяльності: оптова  торгівля  паливом  та  сільськогосподарськими  товарами  (пшениця, кукурудза, соняшник, ячмінь); роздрібна торгівля паливом.

Таким чином, одним з основних видів господарської діяльності позивача є оптова торгівля зерном пшениці, кукурудзи, соняшника, ячменю.

Позивач у своїй діяльності користується послугами заготівельних підприємств, які у відповідності до укладених угод надають позивачеві послуги по зберіганню, сушінню, очищенню сільськогосподарської продукції. В результаті цих послуг по сушінню та очищенню сільськогосподарської продукції іде втрата маси зерна за рахунок підвищення його якості. Зазначені  втрати позивач, при веденні обліку відносив до валових витрат виробництва.

Але при проведенні перевірки відповідач кваліфікував такі втрати як втрати зерна понад норми природного убутку, (згідно актів розрахунків втрат по зберіганню, сушінню та очищенню та журналів ордерів № 10 за жовтень 2003 р., листопад 2003 р., січень 2005 р. склали 75659, 00 кг на суму 23888, 78 грн.

Саме 23888, 78 грн., на думку відповідача неправомірно включена позивачем до складу валових витрат, в результаті чого, по результатам перевірки така сума була виключена відповідачем з валових витрат підприємства і відповідно на цю ж суму збільшилася сума, з якої має бути вирахуваний податок на прибуток (оподатковуваний дохід) та зменшилася сума податкового кредиту, який був розрахований з суми, знятої з валових витрат, які на думку відповідача не пов'язані з господарською діяльністю підприємства.

Таким чином,  саме господарські операції позивача по зберіганню, сушінню, очищенню сільськогосподарської продукції, в результаті чого зменшився кількісний показник (вага) зерна, але підвищилася його якість, були кваліфіковані відповідачем у Акті перевірки, як норми природного убутку.

В ході розгляд спору судом  було призначено судово-бухгалтерську експертизу з метою  з'ясування  правомірності ведення позивачем  бухгалтерського та податкового обліку спірних сум вартості зерна.

В матеріалах справи наявні Договори відповідального зберігання зерна між Закритим акціонерним товариством «Альфа», надалі АТЗТ «Альфа»(Товаровиробник) та Закритим акціонерним товариством «Яготинське ХПП», надалі-Зберігач (№ ЗБ-ЯХ-0000001 від 30.07.2003р. та № ЗБ-ЯХ-0000105 від 17.09.2003р.), згідно умов яких Зберігач зобов'язується:

приймати   від   Товаровиробника   зерно   на   відповідальне   зберігання   та

визначати його кількісні і якісні характеристики лабораторними аналізами з

випискою складської квитанції;

проводити необхідні роботи  по доведенню зерна до  базисних кондицій

зберігання,    виходячи    з    конкретних    обставин,    властивостей    і    стану

пред'явленого на збереження зерна;

надавати звіт Товаровиробнику про проведені з зерном роботи на вимогу

останнього.

При цьому, роботи Зберігача по доведенню Зерна до базисних кондицій включають: сушку, очистку та доробку (п.п. 5.4.2 Договорів).

Наявні також Договори про надання послуг по сушінню, очищенню, зберіганню та відвантаженню сільськогосподарської продукції між АТЗТ «Альфа»«Підприємство»та ДП ДАК «Хліб України»«Пирятинський комбінат хлібопродуктів», надалі-Заготівельник ( № 113 від 22.09.2003р., № 399 від 14.10.2004р.), згідно умов яких Заготівельник надає послуги по прийманню, сушінню, очищенню, зберіганню зерна та відвантаженню зерна Підприємству.

Таким чином, умовами вищенаведених договорів передбачено надання АТЗТ «Альфа»послуг заготівельних підприємств по доробці зерна (зберіганню, сушінню, очищенню) з метою підвищення його якості (доведенню зерна до базисних кондицій) з метою подальшого продажу.

Крім цього, в матеріалах справи наявні: Акт-Розрахунок: № 255 від 02.10.03р. по партії «Соняшник»масою 15270,00 кг, № 233 від 16.10.03р. по партії «Ячмінь 3 клас»вагою 5532,00 кг, № 340 від 24.10.03р. по партії «Соняшник»масою 49150,00 кг, № 311 від 18.11.03р. по партії «Кукурудза З клас»вагою 43850,00 кг, № 353 від 05.11.04р. по партії «Кукурудза 3 класу»масою 77680,00 кг, № 366 від 10.11.04р. по партії «Кукурудза 3 класу»масою 63490,00 кг, № 329 від 26.11.03р. по партії «Кукурудза 3 клас»вагою 40840,00 кг, № 428 від 24.12.04р. по партії «Кукурудза 3 клас»масою 69930,00 кг.

Вказані Акти-Розрахунки містять кількісні показники: кількість (маса, вага) зерна, прийнятого на сушку, очистку і зберігання заготівельними підприємствами («Яготинським ХПП»та «Пирятинським комбінатом хлібопродуктів»), кількість зерна, втраченого у вазі в результаті йога обробки, та кількість зерна, що підлягає поверненню АТЗТ «Альфа».

Всього, згідно наданих на дослідження Актів-Розрахунків, АТЗТ «Альфа»передано зерна на доробку (сушку, очистку і зберігання) заготівельним підприємствам вагою 365742,00 кг, підлягає поверненню АТЗТ «Альфа»після доробки вагою 289173,00 кг.

Загальні втрати у вазі в результаті зниження вологості, сміттєвої домішки і втрат при зберіганні складають 76569,00 кг (365742,00 кг - 289173,00 кг), що у вартісному виразі становить 23888,78 грн.

Наведені первинні документи свідчать про те, що в результаті доробки зерна, тобто доведення до більш високої якості, його вага зменшилась.

Зменшення ваги зерна в результаті зміни його якості прийнято податковим органом в ході здійснення перевірки за природний убуток зерна, у зв'язку з чим зменшено валові витрати на суму втраченого при доробці зерна та донараховано податок на прибуток та податок на додану вартість.

Крім цього, в Акті перевірки вказано, що АТЗТ «Альфа»включено до складу валових витрат вартість товарів, не використаних у господарській діяльності, тобто не пов'язаних з продажем. Такими товарами, згідно акту перевірки вважається вартість зерна, втраченого в результаті переробки з метою підвищення його якості. Тобто, зерно є товаром, оптову торгівлю якого здійснює АТЗТ «Альфа».

Щодо  заперечень відповідача  по висновку експертизи, суд зазначає, що  в ході проведеного дослідження експертом встановлено, що вартість всього придбаного зерна (в тому числі і вартість втраченого зерна) з метою подальшого продажу в цілях отримання доходу від продажу, відноситься до господарської діяльності підприємства та відповідно до складу валових витрат платника податку в податковій звітності, як і витрати на послуги по доробці зерна (сушіння, очистка, зберігання).

Експерт надав консультативні пояснення щодо порядку відображення спірних операцій  в бухгалтерському та податковому обліку, а саме, виходячи із норм п.п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»вартість запасів непридбаних (нестриманих) платником податку до приросту запасів (з подальшим коригуванням валових витрат), не включається. А вартість запасів, що не відносяться до господарської діяльності платника податку - виключається з балансової вартості запасів на початок звітного періоду та до валових витрат платника податку не відноситься.

Аби зменшення кількості втраченого зерна відбувалося внаслідок його транспортування чи зберігання через вплив природних явищ, то така різниця, що перевищувала б норми природного убутку, виключалась би з балансової вартості запасів на початок звітного періоду, в якому відбулося оприбуткування таких запасів, з подальшим зменшенням валових витрат.

В даному випадку, як досліджувалось експертом у висновку, норми природного убутку не відносяться до операцій з доробки (зміною якості) зерна, які безпосередньо пов'язані із здійсненням господарської діяльності підприємства, основним видом якого є оптова торгівля зерном.

Отже, вартість всього придбаного зерна (в тому числі і вартість втраченого зерна в результаті його переробки з метою підвищення якості), відноситься до господарської діяльності підприємства та відповідно до складу валових витрат платника податку в податковому обліку, що й було досліджено експертом.

Відповідно до п.1.32 ст. 1 Закону України Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарською діяльністю є будь-яка діяльність підприємства, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Діяльність позивача по закупівлі зерна, його доробці та зберіганню з метою його кінцевої реалізації направлена на отримання доходу, є господарською діяльністю в розумінні п.1.32 ст. 1 Закону України Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - це сума будь яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів, які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються (п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону  «Про оподаткування прибутку підприємств») суми будь-яких витрат, сплачених протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції.

Так, як позивач проводив закупку зерна та здійснював дії, які були направлені на підвищення якості закупленого зерна (очищення від сміттєвої домішки, сушіння до того відсотку вологості зерна з яким зерно може зберігатися тривалий термін), то витрати, які були понесені позивачем в зв'язку з доробкою зерна (підвищення його якості) і були направлені на отримання доходу від продажу цього зерна з валовими витратами виробництва у розумінні п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». В результаті цілого ряду дій по сушінню та очищенню сільськогосподарської продукції якість зерна змінилася (зерно стало більш високої якості), але його вага зменшилася, тому  відповідач помилково відніс цю втрату ваги (яка відбулася виключно за рахунок підвищення якості зерна) до норм природного убутку.

Норми природного убутку - це встановлений експериментальний відсоток зменшення (незворотних втрат) початкової кількості товару у процесі їх транспортування, зберігання і реалізації через природні причини (всихання, розпилення, випаровування, замерзання). Відсоток норм природного убутку встановлюється нормативними актами.

Нормативними актами України не встановлено норм природного убутку зернових. Але відповідно до Постанови Верховної Ради України № 1545-ХП від 12.09.1991 р. «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР», до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

Відповідно до п. 1 Приміток  Постанови державного комітету  СРСР по матеріально –технічному оснащенню  убуток, зокрема,  зерна під час зберігання на підприємствах системи  міністерства хлібопродуктів,  норми природного убутку застосовуються  як контрольні  межові в тих випадках, коли  під час перевірки  фактичної наявності  зерна  буде виявлено  зменшення ваги, що сталось не  у зв'язку зі зміною якості.

Однак, з обставин спору встановлено, що зменшення кількісного показнику зерна безпосередньо пов'язане з підвищенням його якісного показнику, тому відповідач не мав правомірних підстав кваліфікувати таке зменшення ваги як природний убуток та виключати з валових витрат підприємства  вартість  зерна у  сумі 23888, 78 грн., яка була витрачена позивачем на доробку зерна (очищення від сміттєвої домішки, сушіння, зберігання) до тієї якості зерна, при продажу якого позивач мав отримати найбільший прибуток.

Положенням (стандарт) бухгалтерського обліку «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.10.1999 р. № 246 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України02.11.1999 р. за № 751/4044 визначено, що придбані запаси зараховуються на баланс підприємств за первісною вартістю. У п. 9 П(С)БО наведені складові, з яких складається первісна вартість, це: транспортно-заготівельні витрати, суми ввізного мита, інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і витрати пов'язані з доведенням запасів до стану, в якому вони придатні до використання у запланованих цілях.

Вказані вище витрати позивача в розмірі 23888, 78 грн., були понесенні в зв'язку з підготовкою продукції для її подальшого продажу у  відповідності з 11. п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»і тому являються валовими витратами підприємства, а не нормами природного убутку.

Що стосується Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999р. за № 246, то його норми регулюють відображення запасів в бухгалтерському обліку підприємства, ведення якого здійснюється окремо від податкового обліку.

Крім цього, згідно вимог п.п. 5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається.

Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді».

Виходячи із норм цього пункту, дійсно, вартість запасів, непридбаних (нестриманих) платником податку, до приросту запасів (з подальшим коригуванням валових витрат) не включається. А вартість запасів, що не відносяться до господарської діяльності платника податку, виключається з балансової вартості запасів на початок звітного періоду та до валових витрат платника податку не відноситься.

Якщо зменшення кількості втраченого зерна відбувалося внаслідок його транспортування чи зберігання через вплив природних явищ, то така різниця, що перевищувала б норми природного убутку, виключалась би з балансової вартості запасів на початок звітного періоду, в якому відбулося оприбуткування таких запасів, з подальшим зменшенням валових витрат.

В даному випадку, як вказано вище, норми природного убутку не відносяться до операцій з доробки (зміни якості) зерна, що безпосередньо пов'язано зі здійсненням господарської діяльності підприємства, основним видом якого є оптова торгівля зерном.

Таким чином на підставі викладеного вище, відповідачем протиправно  виключено зі  складу валових витрат  позивача  23888, 78 грн., віднесено таку суму на прибуток підприємства та  оподатковано податком на прибуток сумі 5972, 20 грн., податком на додану вартість та  виключити  4777, 77 грн. з податкового кредиту.

Оскільки, судом встановлено протиправність донарахування податкових зобов'язань,  застосування відповідальності за несвоєчасну їх сплату виключається, тому нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових

зобов'язань в розмірі 2986, 10 грн. та 2388, 89 грн. є протиправним.     

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона  повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах  про протиправність  рішень,  дій чи бездіяльності  суб'єкта владних повноважень обов'язок  доказування правомірності свого рішення  покладається на відповідача, якщо він  заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду всіх обставини, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, не надав доказів, які є належними доказами відповідно до вимог КАС України та чинного податкового законодавства.

Враховуючи викладене, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення    є протиправними, оскільки нараховані податкові зобов'язання та  штрафні санкції необґрунтовані, викладені в акті перевірки висновки спростовані встановленими судом обставинами.

За наслідками розгляду спору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому    підлягають задоволенню в повному обсязі.

Виходячи з вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судовi витрати у сумі 6,80 грн. державного мита за дві позовні вимоги, 3572,40 грн. за проведення судово-бухгалтерської експертизи та  витрати  на оплату правової допомоги в сумі 1500 грн.   підлягають відшкодуванню позивачеві з Державного бюджету України, оскільки сплачені відповідно до вимог, що були чинними на момент звернення з позовом.

Керуючись ст.ст. 71, 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Прикінцевими та перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.    Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення  Яготинської державної податкової інспекції № 0000292301/0 від 05.04.2006 року та  № 0000302301/0 від 05.04.2006 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України  на користь  Закритого акціонерного товариства «Альфа»(07700, Київська обл.,  м. Яготин, вул. Згурівська, 2, код 13704398)  6,80 (шість) грн. державного мита,  3572,40 (три тисячі п'ятсот  сімдесят  дві) грн. за проведення судово-бухгалтерської експертизи та 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн. витрат  на оплату правової допомоги.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня її проголошення, якщо заява про апеляційне оскарження постанови не буде подана. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана, в двадцятиденний строк після надання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя