Рішення

від 29.03.2021 по справі 692/127/20

ДРАБІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 692/127/20

Провадження № 2/692/11/21

29.03.21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2021 року Драбівський районний суд Черкаської області в складі: головуючого судді - Чепурного О.П., при секретарі - Бубир В.М., за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача - Горбатенка О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному провадженні в смт Драбів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Придніпровський край про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною. В позовній заяві вказував, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 після її смерті відкрилася спадщина, яку позивач прийняв шляхом подачі заяви до приватного нотаріуса. 08.07.2017 року позивач звернувся до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом та отримав свідоцтво про право на спадщину за законом та набув право власності на земельну ділянку площею 3,1794 га, кадастровий номер 7120655100:02:002:1283. Дана земельна ділянка перебувала в оренді у відповідача СТОВ Придніпровський край згідно договору оренди землі від 30.05.2014 року, укладений матір`ю позивача ОСОБА_3 та бувшим СТОВ Пальміра , яке в 2017 році перейменовано в СТОВ Придніпровський край , а термін дії спливав 31.12.2019 року. 12 серпня 2019 року позивач звернувся до відповідача з заявою повернути належну йому земельну ділянку в натурі, так як не мав наміру продовжувати договір оренди землі. 04.09.2019 року позивач звернувся до відділу у Драбівському районі ГУ Держгеокадастру в Черкаській області по питанню встановленню меж належної йому земельної ділянки в натурі. 23.09.2019 року була виготовлена технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі. В жовтні 2019 року позивач отримав від відповідача лист, згідно якого позивач перебуває в договірних зобов`язаннях згідно додаткової угоди, яку уклала його мати ОСОБА_3 06.06.2016 року і договір діє до 31.12.2022 року, а тому задовольнити заяву позивача щодо повернення земельної ділянки не можуть. Ознайомившись з додатковою угодою, позивач виявив, що даний договір його мати не підписувала і будь кого не уповноважувала це робити. Вважає, що додаткова угода від 06.06.2016 року до договору оренди від 30.05.2014 року є сфабрикованою.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов, просили суд його задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, у відзиві на позовну заяву вказав, що викладені в позові обставини не відповідають дійсності, а саме, що сам позивач до них звертався щодо підписання додаткової угоди, і оскільки його мати не могла прийти щоб підписати угоду, він сам взяв її та підписав у матері і повернув її орендарю. Додали довідки про стан розрахунків з позивачем по орендній платі за 2017-2019 роки. Оскільки позивач не надав доказів того, що підпис виконаний не його матір?ю, а іншою особою, а також на час звернення до суду закінчився трирічний строк позовної давності просили суд відмовити в позові.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши учасників провадження, свідка, суд дійшов до наступного.

Згідно додаткової угоди до договору оренди землі від 30.05.2014 року, реєстраційний номер ЕЕО 112742 №8059729 від 10.12.2014 року, укладеної 06 червня 2016 року між ОСОБА_3 , власником земельної ділянки, та СТОВ Пальміра , в оренду передано земельну ділянку загальною площею 3,1794 га, кадастровий номер земельної ділянки 7120655100:02:002:1283. Строк дії договору до 31.12.2022 року. Орендар змінив назву з СТОВ Пальміра на СТОВ Придніпровський край 26.12.2017 про що свідчить інформація надана у відзиві на позов та з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних - осіб підприємців та громадських формувань. В тексті додаткової угоди допущено описку у даті договору оренди землі, що підтверджується тим, що в цій додатковій угоді інші реквізити, а саме реєстраційний номер ЕЕО 112742 № 8059729 та дата реєстрації 10.12.2014 року співпадають з даними витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права про укладення договору оренди землі на цю ж земельну ділянку датою 24.06.2014 року. Також даний факт підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно під цим же номером запису 8059729 в якому вказане інше речове право по додатковій угоді до договору оренди землі від 24.06.2014, яка видана 06.06.2016 року. Крім того, факт описки підтверджено довідкою СТОВ Придніпровський край від 15.03.2021 року № 153.

Згідно копії свідоцтва про смерть ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після її смерті ОСОБА_1 успадкував її майно, а саме отримав свідоцтво про право на спадщину за законом від 08.07.2017 року на земельну ділянку, яка була передана в оренду. На заяву ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі СТОВ Придніпровський край листом від 01.10.2019 року №670 повідомило останнього про те, що строк дії договору продовжено додатковою угодою від 06.06.2016 року до 31.12.2022 року і підстав для його розірвання не має.

Відповідно до висновку експерта №1283/20-23,48/21-23 від 27.01.2021 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи відповісти на питання Чи виконано підпис у додатковій угоді до договору оренди землі від 30.05.2014 року, реєстраційний номер ЕЕО 112742 №8059729 від 10.12.2014 року, укладеного між ОСОБА_3 та СТОВ Пальміра ОСОБА_3 чи іншою особою не видалося можливим.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються нормами Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України Про оренду землі .

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається в письмовій формі.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У постанові Верховного Суду України від 18.12.2013 р. № 6-127цс13 зазначено, що вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене ст. 203 ЦК України, є важливим чинником, без якого неможливо укладення договору оренди земельної ділянки. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.

Позивач не надав суду доказів того, що підпис в додатковій угоді від 06.06.2016 року виконаний не спадкодавцем ОСОБА_3 , а отже підстав для повернення земельної ділянки не має. Сам факт того, що даний договір міг бути підписаний без присутності представника СТОВ Пальміра не може підвереджувати, що підпис виконаний іншою особою.

При цьому суд зазначає, що позовна вимога про визнання недійсною додаткової угоди у зв`язку з тим, що вона не підписана належною особою є неефективним способом захисту порушеного права, а тому не може бути задоволена. Про це зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 року по справі № 145/2047/16-ц, провадження № 14-499цс19, де вказано, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним, наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

У зв`язку з тим, що судом не встановлено порушення прав позивача, підстав для застосування наслідків спливу строку позовної давності не має.

Судові витрати відповідно до вимог ст.141 ЦПК України покладаються на позивача.

На підставі ст.203, 207 ЦК України, ч.1 ст.14 Закону України Про оренду землі , ст.141, 258 , 259, 263 - 265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Придніпровський край про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через Драбівський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий