Рішення

від 26.03.2021 по справі 711/975/20

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/975/20

Провадження № 2/711/408/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2021 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Скляренко В.М.,

при секретарі Слабко Ю.М., Гладиш О.Ю.,

за участі:

представника позивача Заволокіна О.О.

представника відповідача Полякової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Черкаський проект , третя особа: Приватне акціонерне товариство Українська страхова компанія Княжа Вієнна Іншуранс Груп про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 , в особі представника - адвоката Заволокіна О.О. звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Черкаський проект про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позову вказує, що 17.07.2019 року о 15 год. 30 хв. гр. ОСОБА_3 , який керував автомобілем МАЗ д.н.з. НОМЕР_1 в м. Черкаси по вул. В. Чорновола, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Volkswagen д.н.з. НОМЕР_2 , який зупинився попереду, перед пішохідним переходом, чим порушив вимоги п. п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху. При дорожньо-транспортній пригоді автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

В судовому засіданні гр. ОСОБА_3 вину визнав. Крім того його вина у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме відомостями протоколу про адміністративне правопорушення від 17.07.2019 серії БД №309054, схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, поясненням гр. ОСОБА_4 від 7.07.2019 року, поясненням гр. ОСОБА_3 від 17.07.2019 року та відомостями рапорту працівника поліції. За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення Соснівським районним судом м. Черкаси була винесена постанова № 711/5937/19 від 30.08.2019 року, якою гр. ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Вказана постанова вступила у законну силу.

Вказує що автомобіль МАЗ д.н.з. НОМЕР_1 належить на праві приватної власності ТзОВ Черкаський проект та використовується ним у господарській діяльності, а водій ОСОБА_3 перебуває у трудових відносинах із вказаним товариством. Таким чином, належним відповідачем у даній справі є саме ТзОВ Черкаський проект .

Оцінку та визначення вартості матеріального збитку, завданого позивачці внаслідок пошкодження автомобіля марки автомобілем Volkswagen д.н.з. НОМЕР_2 при ДТП було виконано оцінювачем Кононенко Т.Б. , відповідно до звіту за результатами дослідження № 194/19 від 05.09.2019 року, вартість матеріальних збитків, заподіяних при дорожньо-транспортній пригоді, яка мала місце 17.07.2019 року, власнику автомобіля складає 60 597 грн. 79 коп.

Оскільки цивільно-правова відповідальність була застрахована, то за страховим випадком, що стався 17.07.2019 року, згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ПАТ Українська страхова компанія Княжа Вієнна Іншуранс Груп , виплатила позивачці ОСОБА_2 28 503 грн. 63 коп. Таким чином, невідшкодовані матеріальні збитки, внаслідок пошкодження автомобіля, з урахуванням виплачених коштів страховою компанією, становлять 32 094 грн. 16 коп.

Також зазначає, що 28.06.2019 року між позивачкою та ТОВ Рибний Рай було укладено Договір оренди автомобіля Volkswagen LT д.н.з. НОМЕР_2 , у відповідності до якого, ТОВ Рибний Рай зобов`язалося здійснювати оплату за оренду вказаного автомобіля у розмірі 30 000 грн. на місяць. А у зв`язку з тим, що 17.07.2019 року сталася дорожньо-транспортна пригода та пошкоджений автомобіль Volkswagen LT д.н.з. НОМЕР_2 стояв на ремонті і лише 18.10.2019 року, після проведених оглядів та відповідного ремонту, його було надано у розпорядження ТОВ Рибний рай , позивачка вважає, що розмір не отриманих нею прибутків складає 90 000 грн., із розрахунку 30 000 грн. за кожен місяць простою автомобіля.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила, або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Крім того вказує, що на тривалий час після дорожньо-транспортної пригоди позивачці ОСОБА_2 довелося використовувати у роботі інші транспортні засоби і багато справ, запланованих раніше, що потребували пересування автотранспортом, довелося відкласти, а від деяких з них позивачка взагалі змушена була відмовитись, що спричинило проблеми з роботою.

Розмір заподіяної моральної шкоди, яка полягає у емоційних і душевних стражданнях, які довелося їй (позивачці) перенести та її родині, та витратах, пов`язаних з відновленням психічного стану, вона оцінює в 30 000 грн.

Також вказує, що згідно договору від 21.10.2019 року про надання правової допомоги, акту приймання-здачі послуг від 04.01.2020 року та квитанції до прибуткового касового ордеру, нею (позивачкою) було сплачено адвокату за надані ним послуги 6 400 грн., а саме: за опрацювання матеріалів, розроблення правової позиції і процесуальної стратегії ведення справи, збір доказів, а також складання даного позову.

А тому, просить: стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Черкаський проект на її - ОСОБА_2 користь 90 000 грн. на відшкодування матеріальної шкоди у вигляді упущеної вигоди; 30 000 грн. на відшкодування моральної шкоди; витрати на правову допомогу в розмірі 6 400 грн.; матеріальні збитки в розмірі 32 094 грн. 16 коп., а також сплачений нею судовий збір.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12.02.2020 року позовну заяву ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Черкаський проект про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі, визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи.

26.02.2020 року директором ТзОВ Черкаський проект - Білан І.А. до суду подано відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 в повному обсязі. При цьому вказує, що 17.07.2019 року о 15 год. 30 хв. співробітник ТзОВ Черкаський проект - ОСОБА_3 , керуючи автомобілем МАЗ д.н.з. НОМЕР_1 в м. Черкаси по вул. Чорновола 1, здійснив зіткнення з автомобілем Volkswagen д.н.з. НОМЕР_2 , який отримав механічні ушкодження.

Відповідно до страхового полісу АО/3532262, який діяв станом на день дорожньо-транспортної пригоди , яка мала місце 17.07.2019 року, та який був укладений між відповідачем та Княжа Вієнна Іншуранс Груп (страховиком), ліміт за шкоду життю та здоров`ю становив 200 000 грн., ліміт за шкоду майну становив 100 000 грн.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну третьої особи.

Відповідно до статті 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Також вказує, що йому (відповідачу) не зрозуміло з яких причин та на яких підставах позивачка ОСОБА_2 здійснила замовлення оцінки матеріальних збитків, які вона понесла внаслідок пошкодження автомобіля, оцінювачу Кононенко Т.Б. , на яку відповідач навіть не був запрошений, оскільки дану оцінку вже було зроблено страховою компанією, і ця оцінка влаштувала позивачку та не була нею оскаржена.

Крім того, відповідачу також не зрозумілі вимоги позивачки щодо стягнення матеріальної шкоди з відповідача, після отримання страхового відшкодування від страхової компанії, оскільки розмір відшкодування, по-перше знаходився в межах ліміту страхового поліса АО/3532262, по-друге, його розмір влаштовував позивачку ОСОБА_2 та не був нею оскаржений, по-третє, таке відшкодування можливе лише коли розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, який за полісом становив: ліміт за шкоду життю та здоров`ю - 200 000 грн. та ліміт за шкоду майну - 100 000 грн.

Щодо вимоги позивачки про відшкодування їй шкоди у вигляді неотриманого прибутку, то зазначає, що позивачкою до позовної заяви не залучено жодних документів, які б підтверджували факт укладення між нею та ТОВ Рибний Рай договору оренди автомобіля Volkswagen д.н.з. НОМЕР_2 від 28.06.2019 року, з орендною платою 30 000 грн. на місяць. Крім того, звертає увагу суду, що, у відповідності до ст. 799 ЦК України, договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Разом з тим, вважає, що заявлена позивачкою ОСОБА_2 вимога про відшкодування моральної шкоди в розмірі 30 000 грн., також не підлягає до задоволення, оскільки вказаний розмір шкоди є необґрунтованим, а також позивачкою не надано суду жодних доказів, які б підтверджували ступінь таких моральних страждань. При цьому вказує, що можлива наявність негативного впливу події на стан здоров`я позивачки ніяким чином не впливає на розмір моральної шкоди, оскільки нанесену їй шкоду було відшкодовано відповідно до страхового поліса АО/3532262, в межах ліміту страхування, який передбачає відшкодування шкоди, завданої як майну так і здоров`ю.

10.08.2020 року ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси, занесеною до протоколу судового засідання, до участі в розгляді справи в якості третьої особи залучено Приватне акціонерне товариство Українська страхова компанія Княжа Вієнна Іншуранс Груп .

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28.10.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_2 - адвокат Заволокін О.О. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача ТзОВ Черкаський проект - Полякова О.В. просила відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в зв`язку з їх безпідставністю та з урахуванням доводів, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву від 26.02.2020 року.

В судове засідання представник третьої особи Приватного акціонерного товариства Українська страхова компанія Княжа Вієнна Іншуранс Груп не з`явився, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку

Заслухавши пояснення представника позивачки ОСОБА_2 - адвоката Заволокіна О.О., пояснення представника відповідача ТзОВ Черкаський проект - Полякової О.В., дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

В судовому засіданні встановлено, що 17.07.2019 року о 15 год. 30 хв. в м. Черкаси по вул. В. Чорновола гр. ОСОБА_3 , керуючи автомобілем МАЗ д.р.н. НОМЕР_1 , який належить ТзОВ Черкаський проект , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Volkswagen д.р.н. НОМЕР_2 (власником якого є ОСОБА_2 ), який зупинився попереду перед пішохідним переходом, чим порушив вимоги п. п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30.08.2019 року (справа № 711/5937/19, провадження № 3/711/1424/19), що набрала законної сили 11.09.2019 року, гр. ОСОБА_3 визнано винним в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 17.07.2019 року, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. При розгляді вказаної справи гр. ОСОБА_3 винним себе визнав та щиро розкаявся у скоєному (а.с. 8).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно вимог статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до вимог статті 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, задану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

В судовому засіданні встановлено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах із відповідачем ТзОВ Черкаський проект , якому і належить автомобіль МАЗ д.н.з. НОМЕР_1 . вказана обставина не заперечувалася сторонами в судовому засіданні.

Також в судовому засіданні встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля МАЗ д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована в ПрАТ УСК Княжа Вієнна Іншуранс Груп . Вказане стверджується Договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс № АО/3532262) від 08.07.2019 року, укладеним між ТзОВ Черкаський проект (Страхувальник) та Приватним акціонерним товариством Українська страхова компанія Княжа Вієнна Іншуранс Груп (Страховик), який був чинним станом на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 17.07.2019 року. Як вбачається із вказаного Договору ліміт за шкоду життю та здоров`ю становить 200 000 грн., а ліміт за шкоду майну становить 100 000 грн., франшиза - нуль (а.с. 44).

Після проведеної калькуляції ПрАТ УСК Княжа Вієнна Іншуранс Груп виплатила позивачці - ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 28503 грн. 63 коп. Вказана обставина не заперечувалася сторонами в судовому засіданні.

Крім того, вказане стверджується листом директора Департаменту врегулювання страхових випадків ПрАТ УСК Княжа Вієнна Іншуранс Груп від 04.03.2020 року за вих. № 2016, з якого вбачається, що розрахунок страхового відшкодування за пошкоджений транспортний засіб Volkswagen LT 46 д.р.н. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 , було проведено по калькуляції Аудатекс, згідно якої вартість матеріального збитку становить 28 646 грн. 86 коп. З даною сумою ОСОБА_2 погодилась, надавши 06.08.2019 року заяву на виплату із зазначенням даної суми, тому 09.08.2019 року ПрАТ Українська страхова компанія Княжа Вієнна Іншуранс Груп останній було проведено виплату вказаного страхового відшкодування в розмірі 28 646 грн. 86 коп. При цьому жодних скарг з боку ОСОБА_2 не надходило. Із заявою на виплату відшкодування за шкоду, спричинену здоров`ю, станом на 04.03.2020 року, до ПрАТ Українська страхова компанія Княжа Вієнна Іншуранс Груп ОСОБА_2 не зверталась, відповідно страхове відшкодування на лікування не здійснювалось (а.с. 53).

Також в судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_2 через місяць після виплати їй страхового відшкодування, а саме 05.09.2019 року звернулася до суб`єкта оціночної діяльності ПП Ажіо для визначення ринкової вартості транспортного засобу Volkswagen LT 46 д.р.н. НОМЕР_2 .

Згідно Звіту №194/19 від 05.09.2019 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності ПП Ажіо , в особі оцінювача Кононенко Т.Б. , ринкова вартість автомобіля Volkswagen LT 46 д.р.н. НОМЕР_2 складає 196420 грн., а ринкова вартість права вимоги на відшкодування збитків становить 60597 грн. 79 коп. (а.с. 11-21).

При цьому, суд враховує, що для визначання таких збитків ні відповідач - ТзОВ Черкаський проект , ні Страховик - ПрАТ Українська страхова компанія Княжа Вієнна Іншуранс Груп не залучалися, хоча збитки, визначені таким Звітом, знаходяться в межах ліміту відповідальності, визначеного Договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс № АО/3532262) від 08.07.2019 року, укладеного між ТзОВ Черкаський проект (Страхувальник) та ПрАТ УСК Княжа Вієнна Іншуранс Груп (Страховик), згідно якого ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 100000 грн.

Крім того, з вищевказаного Звіту не вбачається, що для визначення матеріальної шкоди, яка завдана власнику транспортного засобу - автомобіля Volkswagen LT 46 д.р.н. НОМЕР_2 , були включені лише ті пошкодження автомобіля, які були завдані в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 17.07.2019 року, та не були включені інші пошкодження, які могли виникнути вже після цього.

При цьому позивачкою не надано суду ні протоколу дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 17.07.2019 року, ні протоколу первісного огляду транспортного засобу - автомобіля Volkswagen LT 46 д.р.н. НОМЕР_2 , який був складений за участі Страховика (ПрАТ УСК Княжа Вієнна Іншуранс Груп ) та власників транспортних засобів - ТзОВ Черкаський проект та ОСОБА_2 .

Тому відповідно підстав вважати, що пошкодження, про які зазначено в Звіті від 05.09.2019 року, виникли саме в результаті вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, без надання суду вищевказаних доказів, на немає.

Також суд враховує і наступне. Законом України Про страхування визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Види обов`язкового страхування в України визначені у статті 7 Закону України Про старування . До них п. 9 ч. 1 вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує Закон України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються із відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавала шкоди.

Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавала шкоди у передбаченому Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності стразової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе лише за умови, що згідно з цим договором або Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В цьому випадку, обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 04.07.2018 року у справі №755/18006/15-ц, провадження №14-176цс18 (п. 35, 56, 57, 58).

А тому, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 в частині стягнення із відповідача - ТзОВ Черкаський проект матеріальних збитків в розмірі 32 094 грн. 16 коп.

Разом з тим, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 і в частині стягнення із відповідача на її користь упущеної вигоди в розмірі 90 000 грн., виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

В судовому засіданні встановлено, що 28.06.2019 року між позивачкою ОСОБА_2 (Орендодавцем) та Приватним підприємством Рибний Рай , в особі директора Федоренка Д.В. , діючого на підставі статуту, (Орендарем) був укладений договір оренди автомобіля (у фізичної особи) (а.с. 9-10).

Відповідно до підпункту 1.1. п. 1 Договору оренди, Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування вантажний фургон малотоннажний-В марки: Volkswagen LT 46 державний номер НОМЕР_2 .

Підпунктом 4.1. пункту 4 Договору оренди, розмір орендної плати за весь об`єкт, що орендується, у цілому складає 30 000 грн. за місяць.

Надаючи оцінку вказаному договору, суд зазначає наступне.

Правові відносини, що виникають з приводу передачі автомобіля в платне та строкове користування регулюються загальними положеннями глави 58 Найм (оренда) та спеціальними положеннями визначеними параграфом 5 глави 58 Найм (оренда) транспортного засобу Цивільного кодексу України та враховуються особливості, викладені в параграфі 5 глави 30 Господарського кодексу України.

Якщо договір оренди укладається тільки між підприємством та фізичною особою (не підприємцем), слід керуватися тільки главою 58 ЦК України. Якщо ж договір укладається між підприємством та фізичною особою - підприємцем, ураховуються норми глави 58 ЦК України та особливості, викладені в параграфі 5 глави 30 ГК України.

Статтею 798 ЦК України визначено, що предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо.

Відповідно до ст. 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участі фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Частиною першою ст. 220 ЦК України визначено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Таким чином відсутність нотаріального посвідчення договору оренди робить такий договір нікчемним, тобто таким, що не має юридичної сили (ч. 1 ст. 220 ЦК України).

В силу ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що Договір оренди легкового автомобіля (у фізичної особи) від 28.06.2019 року був укладений між ПП Рибний рай (Орендар) та ОСОБА_2 (Орендодавець), як фізичною особою, і він не був нотаріально посвідчений, як це визначено ст. 799 ЦК України, відповідно він, в силу ч. 1 ст. 220 ЦК України, є нікчемним. При цьому, суд зазначає, що позивачкою ОСОБА_2 не було надано суду доказів того, що такий договір визнавався дійсним в судовому порядку, як це визначено ч. 2 ст. 220 ЦК України.

Відповідно вказаний Договір оренди легкового автомобіля (у фізичної особи) від 28.06.2019 року, який в силу закону є нікчемним, не тягне за собою правових наслідків. Тому підстав для відшкодування відповідачем - ТзОВ Черкаський проект позивачці ОСОБА_2 упущеної вигоди в розмірі 90 000 грн. немає.

А тому, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 в цій частині.

Що стосується вимог позивачки ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 30 000 грн., то вони, на думку суду, підлягають до часткового задоволення, виходячи із наступного.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршенням здібностей потерпілого або позбавленням його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються принципи розумності і справедливості.

Як роз`яснено в п. п. 3, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року зі змінами Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , - під моральною шкодою розуміються втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. При цьому, слід виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Таким чином, норми права дають підстави вважати, що під моральною шкодою фізичної особи слід розуміти наявність такого негативного емоційного сприйняття особою вчинених стосовно неї протиправних дій чи бездіяльності, що досягло певного психологічного стану фізичних чи душевних страждань (відчуття неспокою, хвилювання, образи, дискомфорту тощо).

В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_2 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 17.07.2019 року, зазнала моральної шкоди в зв`язку з пошкодженням її майна - автомобіля Volkswagen д.н.з. НОМЕР_2 , який вона не могла використовувати за призначенням та не могла здійснити повноцінний його ремонт до відшкодування їй страхових виплат. Неможливість зробити ремонт вказаного автомобіля через відсутність коштів, спричинило позивачці душевні страждання, які вона понесла від самого факту пошкодження її майна та від неможливості своєчасно зробити його повноцінний ремонт. А тому, суд вважає позовні вимоги позивачки ОСОБА_2 щодо моральної шкоди є обґрунтованими, однак виходячи із принципів розумності та справедливості, приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в цій частині частково, стягнувши на користь позивачки моральну шкоду в розмірі 3000 грн., оскільки саме ця сума, на думку суду, відповідає рівню душевних страждань позивачки та принципам розумності і справедливості.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивачки ОСОБА_2 судових витрат, то суд зазначає наступне.

Позивачка ОСОБА_2 просить стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Черкаський проект на її користь понесені нею судові витрати, що складаються зі сплати 6 400 грн. за надання їй правничої допомоги та 1 585 грн. судового збору, сплаченого нею при подачі позову до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно зі ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачкою при зверненні до суду з даним позовом за вимогу майнового характеру було сплачено судовий збір в сумі 1 585 грн., що підтверджується квитанцією № 20 від 06.02.2020 року. При цьому позов пред`явлено на загальну суму 158 494 грн. 16 коп.

Тому, оскільки позов ОСОБА_2 про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задоволено частково, а саме в розмірі 3 000 грн., відповідно судовий збір, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивачки складає 30 грн. (пропорційно до задоволених позовних вимог), виходячи із наступного розрахунку: 1585 грн. х 3000 грн. : 158 494 грн. 16 коп. = 30 грн.

Разом з тим, відповідно до ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Положеннями статтей 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_2 та адвокат Заволокін Олексій Олексійович, який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЧК № 000863, 21.10.2019 року уклали Договір про надання правової допомоги № 1/21/10/2019 (а.с. 5-6).

Відповідно до п. 2 Акту № 1 від 04.02.2019 року приймання-передачі до Договору про надання правової допомоги № 1/21/10/2019 від 21.10.2019 року, сторони погодили, що вартість наданої правової допомоги складає 6 400 грн. згідно розрахунку суми гонорару адвоката за надану правову допомогу (а.с. 25), однак, при цьому ні позивачкою ОСОБА_2 , ні її представником - адвокатом Заволокіним О.О. суду не був наданий вказаний в акті розрахунок суми гонорару адвоката за надану правову допомогу, а також не надані належні докази, підтверджуючі фактичну оплату позивачкою таких послуг на суму 6 400 грн., як про це зазначено в позові, тому відповідно і підстав для відшкодування позивачці таких витрат немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 22-23, 1166-1167, 1187, 1188 ЦК України, керуючись ст.ст. 12-13, 81, 82, 83, 89, 133, 137, 141, 259, 264-265, 268, 278, 279 ЦПК України, суд, Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , Законом України Про судовий збір , постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року зі змінами Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Черкаський проект , третя особа: Приватне акціонерне товариство Українська страхова компанія Княжа Вієна Іншурнас Груп про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Черкаський проект (код ЄДРПОУ 36995025, юридична адреса: бул. Шевченка, 266/1, кім. 215, м. Черкаси, 18001) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ) моральну шкоду в розмірі 3000 грн., судовий збір в розмірі 30 грн.

В іншій частині позов - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Повний текст судового рішення складений 26 березня 2021 року.

Головуючий: В.М. Скляренко