Ухвала

від 26.03.2021 по справі 469/217/21

БЕРЕЗАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26.03.21 Справа №469/217/21

2/469/523/21

У Х В А Л А

26 березня 2021 року смт.Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Тавлуя В. В., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

в с т а н о в и в:

16 березня 2021 року до Березанського районного суду Миколаївської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно.

Одночасно з подачею позовної заяви позивачкою було надано до суду заяву про забезпечення позову, у якій вона просить вжити заходи до забезпечення поданого нею позову шляхом заборони приватному нотаріусу Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області Мартинюку П.М. видати свідоцтво про право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер витягу про реєстрацію у спадковому реєстрі - 62604246 від 24.11.2020 року до розгляду справи по суті.

19 березня 2021 року Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області позовну заяву та заяву про забезпечення позову залишено без руху та надано позивачу час на усунення недоліків.

24 березня 2020 року позивачка на виконання ухвали суду надала до суду заяву з проханням приєднати до матеріалів справи дві квитанції про сплату судового збору.

25 березня 2020 року Березанським районним судом Миколаївської області відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно.

Після відкриття провадження у справі, 26 березня 2020 року, Березанським районним судом Миколаївської області заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову розглянуто без повідомлення учасників справи відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України.

Вирішуючи заяву ОСОБА_1 по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ст.150 ЦПК України).

Вирішуючи питання щодо вжиття заходів забезпечення позову суд керується положеннями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову .

Так, П.4 зазначеної вище Постанови ВСУ зокрема передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

За змістом П.6. зазначеної Постанови особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_1 , в обґрунтування заявлених вимог заявник зазначила, що справа, у якій предметом позовних вимог є майно, яке належить спадкодавцеві ОСОБА_4 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: житловий будинок загальною площею 117 кв. м., інвентаризаційна справа №687, реєстровий за №776 разом з господарськими будівлями та спорудами, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 9,12 га згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №049771, кадастровий номер 4820981200:05:000:0205, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в межах Дмитрівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, розглядається судом, але 10.04.2021 року відповідачі отримають свідоцтва про право на спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 , що в подальшому унеможливить виконання рішення суду.

Будь-яких інших доводів заява ОСОБА_1 не містить.

Також, жодних доказів на підтвердження своїх вимог, в порушення вимог п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9, заявник не надав.

За відсутності таких доказів, у суду відсутні підстави дійти обґрунтованого висновку, що у даній справі існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, і про необхідність застосування вказаного у заяві виду забезпечення позову.

Крім того, оскільки даних про те, чи зверталася ОСОБА_1 до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 , її позовна заява та заява про забезпечення позову не містять, на зрозуміло, яким чином, і якою особою порушені права позивачки, за захистом яких вона звернулася до суду з даним позовом.

За відсутності таких відомостей у суду відсутня можливістьпересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір ( п.4 Постанови ВСУ).

Крім того, суперечливими є доводи заявника в частині того, що 10.04.2021 року відповідачі отримають свідоцтва про право на спадщину,оскільки, як вбачається зі змісту її заяви, спадкодавець ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У зв`язку з цим, згідно ч.1 ст.1270 ЦК України, якою встановлено шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, що починається з часу відкриття спадщини, видача свідоцтв про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 ,можлива не раніше 11.05.2021 року.

Згідно висновку, викладеного у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 320/3560/18 (провадження № 61-5051св19) достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Таким чином, суд вважає, що доводи заявника на обґрунтування заявлених вимог є невмотивованими, суперечливими, і такими, що ґрунтуються на припущеннях та не підтверджуються відповідними доказами.

Відповідно до викладеного, суд вважає що у задоволенні вимог ОСОБА_1 про забезпечення позову, слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-154, 258-261 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі №469/217/20 (номер провадження 2/469/523/21 ) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно , - відмовити у повному обсязі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено до Миколаївського еляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя: