Постанова

від 09.06.2021 по справі 469/217/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

09.06.21

22-ц/812/920/21

Провадження № 22-ц/812/920/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 червня 2021 року м. Миколаїв

справа № 469/217/21

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого Тищук Н. О.,

суддів Шаманської Н.О., Лівінського І. В.,

із секретарем Пасечнюком І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_1

на ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області, постановлену 26 березня 2021 року суддею Тавлуєм В.В. в приміщенні цього ж суду, (дата складання повного тексту ухвали не зазначена), у цивільній справі за позовом

ОСОБА_1 до

ОСОБА_2 , ОСОБА_3

про визнання права власності на спадкове майно,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Березанського районного суду Миколаївської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно.

16 березня 2021 року ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову. Просила заборонити приватному нотаріусу Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області Мартинюку П.М. видавати свідоцтва про право на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_4 , до розгляду справи по суті позовних вимог.

Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 26 березня 2021 року у задоволенні заяви відмовлено. Ухвала мотивована недоведеністю того, що можливе отримання відповідачами 10 квітня 2021 року свідоцтв про прийняття спадщини, унеможливить чи утруднить виконання рішення суду по суті спору. Крім цього, суд зазначав, що заявниця не надала доказів того, що вона звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття тієї ж спадщини.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просила ухвалу скасувати та задовольнити її заяву, посилаючись на ті ж обставини, якими обґрунтовувала заяву та на безпідставну та необґрунтовану відмову в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_6 , дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що свою заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 мотивує тим, що 10 квітня 2021 року відповідачі мають отримати свідоцтва про право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_4 , що на її думку, унеможливить виконання судового рішення у цій справі.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9-зворот).

За приписами частини 1 статті 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Таким чином, свідоцтво про право на спадщину може бути видане спадкоємцям не раніше 11 травня 2021 року, проте, у будь-який час після спливу шестимісячного строку.

Доказів того, що відповідачі отримають свідоцтва про прийняття спадщини саме 11 травня 2021 року заявницею не надано. Крім цього, сама по собі ця обставина не є визначальною при вирішенні питання про наявність чи відсутність визначених законом підстав для визнання права власності на спадкове майно.

Відповідно до частини першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року

№ 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" судам роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (пункт 4).

Крім того, пунктами 1-4 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України судам роз`яснено, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову з урахуванням адекватності вимог заявника, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, ймовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Статтею 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 18 , 157 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому, відповідно до частини 2 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Встановивши, що предметом спору, який виник між сторонами у справі є визнання права власності на 1/6 частину житлового будинку та 1/3 частину земельної ділянки площею 9, 12 га, суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги про те, що вже 12 травня 2021 року відповідачі отримають свідоцтва про право на спадщину та зможуть розпорядитись нею, а суд навмисно дав їм таку можливість, фактично є припущенням та жодним доказом не підтверджені.

Крім того колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно пункту 4.13Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину може бути відкладена у разі: витребування нотаріусом відомостей або документів від фізичних або юридичних осіб, при цьому строк, на який може бути відкладено видачу свідоцтва про право на спадщину, не може перевищувати одного місяця; необхідності отримання нотаріусом від заінтересованих осіб згоди на подачу спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини, заяви про прийняття спадщини згідно з вимогами частини другої статті 1272 Цивільного кодексу України. За обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулась до суду, та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.

За такого, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_5 про забезпечення позову.

Оскільки апеляційна скарга не містить доводів, які б спростовували висновки суду чи доводили б порушення ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 26 березня 2021 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню у касаційному порядку.

Головуючий Н.О.Тищук

Судді: Н.О.Шаманська

І.В.Лівінський

---------------------------------

Повну постанову складено 9 червня 2021 року