Постанова

від 23.03.2021 по справі 665/666/18

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 665/666/18 Головуючий в І інстанції: Березніков О.В.

Номер провадження: 22-ц/819/230/21 Доповідач: Майданік В.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2021 року Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Майданіка В.В.,

суддів: Кутурланової О.В.,

Орловської Н.В.

секретар Давиденко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства "Водолій" на рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 27 жовтня 2020 року, у складі судді Березнікова О.В., у справі за позовом адвоката Ростальної Інни Володимирівни, діючої від імені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , до Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства "Водолій" про розірвання договору оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

27 квітня 2018 року адвокат Ростальна Інна Володимирівна, діюча від імені вказаних 8 позивачів, звернулась до суду із позовними заявами до Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства "Водолій" (далі СПрАТ "Водолій") про розірвання договорів оренди земельних ділянок, в яких, з урахуванням заяв від 12.03.2019р про зміну підстав позову, поданих до суду 10.04.2019 року, просила розірвати договори оренди земельних ділянок укладені між:

--- ОСОБА_1 та СПрАТ "Водолій" №154 від 20 травня 2013 року з підстав систематичної несплати орендної плати за 2013-2018 роки та з підстав використання земельної ділянки не за призначенням;

--- ОСОБА_7 та СПрАТ "Водолій" №367 від 20 травня 2013 року з підстав систематичної несплати орендної плати за 2013-2018 роки та з підстав використання земельної ділянки не за призначенням;

--- ОСОБА_2 та СПрАТ "Водолій" №291 від 20 травня 2013 року з підстав систематичної несплати орендної плати за 2013-2018 роки та з підстав використання земельної ділянки не за призначенням;

--- ОСОБА_3 та СПрАТ "Водолій" №447 від 20 травня 2013 року з підстав систематичної несплати орендної плати за 2013-2018 роки та з підстав використання земельної ділянки не за призначенням;

--- ОСОБА_8 та СПрАТ "Водолій" №481 від 20 травня 2013 року з підстав систематичної несплати орендної плати за 2013-2018 роки та з підстав використання земельної ділянки не за призначенням;

--- ОСОБА_4 та СПрАТ "Водолій" №21 від 20 травня 2013 року з підстав систематичної несплати орендної плати за 2013-2018 роки та з підстав використання земельної ділянки не за призначенням;

--- ОСОБА_5 та СПрАТ "Водолій" №364 від 20 травня 2013 року з підстав систематичної несплати орендної плати за 2013-2018 роки та з підстав використання земельної ділянки не за призначенням;

--- ОСОБА_6 та СПрАТ "Водолій" №68 від 20 травня 2013 року з підстав систематичної несплати орендної плати за 2013-2018 роки та з підстав використання земельної ділянки не за призначенням.

Також, у вказаних позовних заявах адвокат Ростальна Інна Володимирівна , діюча від імені вказаних позивачів, просила відшкодувати позивачам судовий збір за рахунок відповідача.

Вказані позовні заяви обґрунтовані наступним.

Позивачі свої зобов`язання за договорами виконали належним чином, надавши відповідачу земельні ділянки у користування. Однак, відповідач порушує свої договірні зобов`язання.

Підставою кожного позову було зазначене таке: з одного боку вказано, що за 2013-2017 роки відповідач не розрахувався з кожним позивачем за оренду земельної ділянки; з іншого боку вказано, що за вказані роки (2013-2017 роки) позивачі не отримали від відповідача орендну плату; крім того, зазначено, що відповідач систематично у строк не сплачується орендна плата за вказані роки (2013-2017 роки), що є порушенням умов п.10 Договорів, яким визначено, що орендна плата вноситься один раз на рік не пізніше 31 грудня.

У поданих у квітні 2019 року Заявах про зміну підстав позову представниця позивачів, зазначивши, що підставою розірвання договорів є несплата взагалі та не в повному обсязі орендної плати за період 2013-2017 роки, додатково вказала про неотримання позивачами орендної плати за 2018 рік та використання відповідачем земельної ділянки не за призначенням.

Зокрема, вказала, що відповідачем протягом тривалого часу земельні ділянки не оброблялися, посів сільськогосподарських культур не проводився, заходи боротьби з бур`янами не проводились, внаслідок чого земельні ділянки перебувають у занедбаному стані, що також є порушенням умов договорів про використання земельної ділянки за цільовим призначенням.

На підставі викладеного просила задовольнити вказані позови.

Ухвалою суду першої інстанції від 24 січня 2019 року цивільні справи за вказаними позовами були об`єднані в одне провадження. Об`єднаній справі присвоєно №665/666/18 (т.2, а.с.292-293).

У відзивах на кожну вказану позовну заяву відповідач просив відмовити позивачам у задоволенні позовних вимог.

Зокрема зазначив, що нарахування орендної плати за земельні ділянки проводиться з відрахуванням податків, передбачених законодавством.

Також вказав, що згідно наданих розрахунків нарахування та виплати орендної плати відповідач щорічно та по теперішній час нараховував та сплачував кожному позивачу орендну плату і не порушує умов відповідного договору оренди в частині виплати орендної плати орендодавцю, а тому в діях відповідача відсутні повністю систематична несплата орендної плати, що тягне за собою безпідставність кожного позову.

Також вказав, що дійсним підґрунтям виникнення кожного позову є намагання з восени 2016 року іншого підприємства заволодіти земельними ділянками, які перебувають у користуванні відповідача.

Рішенням Чаплинського районного суду Херсонської області від 27 жовтня 2020 року позов вказаних позивачів було задоволено. Зокрема, суд вирішив:

--- розірвати договір оренди земельної ділянки укладений між ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та Сільськогосподарським приватним акціонерним товариством "Водолій" №154 від 20 травня 2013 року;

--- розірвати договір оренди земельної ділянки укладений між ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , та Сільськогосподарським приватним акціонерним товариством "Водолій" №291 від 20 травня 2013 року;

--- розірвати договір оренди земельної ділянки укладений між ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , та Сільськогосподарським приватним акціонерним товариством "Водолій" №447 від 20 травня 2013 року;

--- розірвати договір оренди земельної ділянки укладений між ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , та Сільськогосподарським приватним акціонерним товариством "Водолій" №21 від 20 травня 2013 року;

--- розірвати договір оренди земельної ділянки укладений між ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , та Сільськогосподарським приватним акціонерним товариством "Водолій" №364 від 20 травня 2013 року;

--- розірвати договір оренди земельної ділянки укладений між ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , та Сільськогосподарським приватним акціонерним товариством "Водолій" №68 від 20 травня 2013 року;

--- розірвати договір оренди земельної ділянки укладений між ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_7 , та Сільськогосподарським приватним акціонерним товариством "Водолій" №367 від 20 травня 2013 року;

--- розірвати договір оренди земельної ділянки укладений між ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_8 , та Сільськогосподарським приватним акціонерним товариством "Водолій" №481 від 20 травня 2013 року.

Крім того, з відповідача на корись кожного позивача було стягнуто понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі - по 704,80грн кожному.

На вказане рішення відповідачем подана апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення та ухвалення нового рішення відмову у задоволенні позову в повному обсязі. При цьому скаржник послався на неповне з`ясування обставин справи, порушення норм процесуального права й неправильне застосування норм матеріального права.

Зокрема, вказав, що суд дав неправильну оцінку доказам, деяким з них оцінку не дав, а деякі проігнорував, в основу рішення послав лише позицію позивача, не спростувавши заперечення відповідача.

Також зазначив, що лише із змісту оскаржуваного рішення стало відомо про подання представником позивачів після закриття підготовчого провадження письмових пояснень, які містять посилання на незастосування відповідачем коефіцієнту інфляції до нарахування орендної плати за 2013-2018 роки, та наведено свій розрахунок орендної плати із застосуванням індексів споживчих цін і як наслідок, на думку сторони позивачів, існує систематична недоплата орендної плати.

При цьому вказав, що позовна заява не містить посилання на обставину невірного нарахування орендної плати орендарем, а містить посилання на несвоєчасність розрахунку за земельні ділянки. Тому вважає таку зміну підстави позову порушенням процесуального законодавства.

Також вказав, що суд не врахував того, що внаслідок відповідних дій позивачів та інших осіб з жовтня 2016 року відповідач був позбавлений можливості використовувати орендовані земельні ділянки та зазнав знищення посівів врожаю 2017 року. Зокрема, належні позивачам земельні ділянки перебували у користуванні відповідача не протягом повних відповідних років, а лише частково, зокрема: у 2016 році - лише 276 днів, у 2017 році - лише 67 днів, що має наслідком застосування ст.762 ЦК України про звільнення від плати за час, протягом якого майно не могло бути використане через обставини, за які він не відповідає.

Так, 21.10.2016 року відповідачу стало відомо від представника ТОВ "Украгросолід Інтернешенл", що останнє має договори оренди з позивачами, предметом яких є спірні земельні ділянки. реєстрація оренди була проведена з 13 жовтня по 04 листопада 2016 року.

З державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало відомо, що ОСОБА_10 здійснив від імені відповідача розірвання договорів оренди по 169 ділянках, зокрема і тих, що є предметом позову у цій справі. Це було зроблено за підробними документами: довіреностей, витягу з протоколу загальних зборів акціонерів СПрАТ ім. Кірова (попередника відповідача) від 30.03.2011 року, договорів про дострокове розірвання договорів оренди від 03 та 12 жовтня 2016 року. В результаті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тарасенком Андрієм Володимировичем була здійснена державна реєстрація припинення права оренди, а саме були розірвані існуючі договори оренди земельної ділянки, зокрема, і з позивачами.

Підписання угоди про дострокове розірвання договорів оренди від імені відповідача СПрАТ "Водолій" (ім. Кірова) було здійснено невідомими особами без відповідних повноважень підприємства та за участю орендодавців - позивачів у цій справі.

Тобто, позивачі в односторонньому порядку та без погодження з відповідачем відмовилися від виконання своїх обов`язків за договорами оренди.

У зв`язку з цим відповідач звернувся 10.03.2017 року до Міністерства юстиції України зі скаргою на рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, вчинені відповідними нотаріусами. Як наслідок, МЮ було видано 17.03.2017 року наказ №899/5, яким скаргу було по суті задоволено.

ТОВ "Украгросолід Інтернешенл" не погодилось з вказаним рішення і звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними.

Справа розглядалась двічі. Першого разу у справі №821/468/17 суди першої й апеляційної інстанцій позов задовольнили. Проте ухвалою Вищого адміністративного суду від 14.11.2017 року касаційну скаргу СПрАТ "Водолій" було задоволено частково, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій було скасовано й справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

При повторному розгляді справи №821/1896/17 рішеннями судів першої й апеляційної інстанцій позов знову був задоволений. Проте постановою Верховного Суду від 08.10.2019 року касаційні скарги Міністерства юстиції України та СПрАТ "Водолій" було задоволено частково, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій було скасовано й провадження у справі було закрито.

Слід зазначити, що позивачі у цій справі були учасниками вказаних справ і наполягали на припинення договірних відносин з СПрАТ "Водолій" у 2016 році та на наявність договірних орендних відносин з ТОВ "Украгросолід Інтернешенл".

Отже, завдяки незаконним діям позивачів орендар СПрАТ "Водолій" фактично був позбавлений можливості використовувати спірні земельні ділянки: з 03.10.2016 року по 17.03.2017 року, з 04.07.2017 року по 14.11.2017 року.

Зазначив, що позивачі отримували у 2016 та 2017 роках орендну плату за свої земельні ділянки одночасно від відповідача та ТОВ "Украгросолід Інтернешенл".

Також вказав, що суд не врахував того, що законодавством не затверджено механізму індексації орендної плати за землю, тож підприємство вправі обрати будь-який зручний метод індексації. Тому відповідачем індексація при нарахуванні орендної плати здійснювалась шляхом застосування коефіцієнта індексації до нормативної грошової оцінки (НГО), яка зазначена у договорі оренди, що не суперечить умовам Договорів та Закону України "Про оренду землі". У свою чергу НГО підлягає щорічній індексації (п.289.2 ПК України). Держгеокадастр щороку розраховує величину коефіцієнта індексації НГО земель. Коефіцієнт індексації НГО земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення НГО земель (п.289.2 та 289.3 ПК). Отже, для розрахунку орендної плати слід застосовувати проіндексований на 01 січня поточного року розмір НГО. Таким чином, розмір орендної плати за 2013-2017 роки обрахована з урахуванням індексації НГО і складає: за 2013р: НГО земельної ділянки х 3%; за 2014 рік: НГО земельної ділянки х 1 х 3% (застосовано коефіцієнт індексації НГО земель за 2013 рік 1); за 2015 рік: НГО земельної ділянки х 1 х 1,249 х 3% (застосовано коефіцієнт індексації НГО земель за 2014 рік 1,249); за 2016 рік: НГО земельної ділянки х 1 х 1,249 х 1,2 х 3% (застосовано коефіцієнт індексації НГО земель за 2015 рік 1,2); за 2017 рік: НГО земельної ділянки х 1 х 1,249 х 1,2 х 1 х 3% (застосовано коефіцієнт індексації НГО земель за 2016 рік 1). Отже, вважає, що індексація НГО земель враховує середньорічний індекс інфляції, а тому додаткове застосування позивачами індексу інфляції до розміру орендної плати є безпідставним.

Також зазначив, що розмір орендної плати розраховано з урахуванням того, що у 2013-2015рр ставка оподаткування складає 15%, у 2016-2018рр - 18%, крім того, з 2015 року передбачено сплату військового збору в розмірі 1,5% (підпункти 1.3., 1.4. пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК) в порядку, встановленому ст.168 ПК, тобто за тими ж правилами, що й ПДФО. Суд же невірно застосував розмір ставки ПДФО за 2016р у розмірі 15% замість вірної ставки 18%.

Також вказав, що суд необґрунтовано послався на Методику розрахунку орендної плати за державне майно, затверджену постановою КМУ №786 від 04.10.1995р при застосуванні індексації орендної плати.

Також зазначив, що суд не врахував і того, що у договорах оренди не було погоджено, що індексація орендної плати повинна здійснюватися щомісячно або у поточному році на коефіцієнт інфляції поточного року. При цьому суд розраховував орендну плату за поточний рік з урахуванням коригування орендної плати за попередній рік на індекс інфляції за поточний рік, не врахувавши, що за поточний рік індекс інфляції публікується до 10 січня наступного року. Тобто, суд невірно застосував до орендної плати поточного року індекси інфляції цього ж року.

Також вказав, що неправильне застосування коефіцієнта інфляції та ставок ПДФО в цілому призвели до невірного нарахування сум орендної плати за земельні ділянки та помилкового висновку про систематичну недоплату відповідачем орендної плати за 2013-2017рр. З наведеного вбачається, що відповідачем умови договорів оренди щодо повноти обчислення орендної плати з урахуванням інфляції та відсутня систематична недоплата відповідачем орендної плати.

Крім того, відповідачем зроблено детальні посилання на виконання ним зобов`язань щодо кожного з позивачів.

Справу вчергове було призначено до апеляційного розгляду на 23.03.2021 року о 09-30 годині, однак усі позивачі, які були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до суду не з`явилися. У суді апеляційної інстанції брала участь представник позивачів ОСОБА_8 та ОСОБА_3 адвокат Ростальна І.В. У зв`язку з цим апеляційний суд вважає причину неявки в судове засідання вказаних осіб неповажною, вважає, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка вказаних осіб не перешкоджає розгляду справи, а тому ухвалив розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Із матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається наступне.

Відповідно до договорів оренди, укладених окремо між кожним позивачем та відповідачем, та витягам з Державних реєстрів речових прав на нерухоме майно вбачається, що між сторонами укладено Договори оренди земельних ділянок, а саме:

--- №154 від 20.05.2013р (земельна ділянка площею 4,69 га, кадастровий номер 6525483500:04:0016:0009, державна реєстрація права оренди земельної ділянки - 10.02.2014р) з позивачем ОСОБА_1 ; нормативна грошова оцінка земельної ділянки (НГО) становить 176846,34грн (з коефіцієнтом); розмір орендної плати (ОП) становить 3% від НГО, а саме 5305,39грн; обчислення ОП здійснюється з урахуванням індексів інфляції; розмір ОП переглядається 1 раз у 2 роки, зокрема, внаслідок інфляції; строк внесення ОП - 1 раз на рік, не пізніше 31 грудня (а.с.7-8, 9 т.1);

--- №291 від 20.05.2013р (земельна ділянка площею 8,42 га, кадастровий номер 6525483500:04:027:0003, державна реєстрація права оренди земельної ділянки - 31.03.2014р) з позивачкою ОСОБА_2 ; НГО становить 176846,34грн (з коефіцієнтом); розмір ОП становить 3% від НГО, а саме 5305,39грн; обчислення ОП здійснюється з урахуванням індексів інфляції; розмір ОП переглядається 1 раз у 2 роки, зокрема, внаслідок інфляції; строк внесення ОП - 1 раз на рік, не пізніше 31 грудня (а.с.90-91, 92 т.1);

--- №447 від 20.05.2013р (земельна ділянка площею 17,08 га, кадастровий номер 6525483500:04:001:0001, державна реєстрація права оренди земельної ділянки - 01.07.2014р) з позивачкою ОСОБА_3 ; НГО становить 353692,52грн (з коефіцієнтами); розмір ОП становить 3% від НГО, а саме 10610,78грн; розмір ОП переглядається 1 раз у 2 роки, зокрема, внаслідок інфляції (а.с.163-164, 165 т.1);

--- №21 від 20.05.2013р (земельна ділянка площею 8,4222 га, кадастровий номер 6525483500:05:002:0035, державна реєстрація права оренди земельної ділянки - 06.08.2013р) з позивачем ОСОБА_4 , НГО становить 176846,34грн (з коефіцієнтом); розмір ОП становить 3% від НГО, а саме 5305,39грн; обчислення ОП здійснюється з урахуванням індексів інфляції; розмір ОП переглядається 1 раз у 2 роки, зокрема, внаслідок інфляції; строк внесення ОП - 1 раз на рік, не пізніше 31 грудня (а.с.244-245, 246 т.1);

--- №364 від 20.05.2013р (земельна ділянка площею 8,42 га, кадастровий номер 6525483500:04:009:0016, державна реєстрація права оренди земельної ділянки - 26.04.2014р) з позивачкою ОСОБА_5 , НГО становить 176846,34грн (з коефіцієнтом); розмір ОП становить 3% від НГО, а саме 5305,39грн; обчислення ОП здійснюється з урахуванням індексів інфляції; розмір ОП переглядається 1 раз у 2 роки, зокрема, внаслідок інфляції; строк внесення ОП - 1 раз на рік, не пізніше 31 грудня (а.с.7-8, 9 т.2);

--- №68 від 20.05.2013р (земельна ділянка площею 4,7055 га, кадастровий номер 6525483500:04:025:0012, державна реєстрація права оренди земельної ділянки - 02.09.2013р) з позивачем ОСОБА_6 , НГО становить 176846,34грн (з коефіцієнтом); розмір ОП становить 3% від НГО, а саме 5305,39грн; обчислення ОП здійснюється з урахуванням індексів інфляції; розмір ОП переглядається 1 раз у 2 роки, зокрема, внаслідок інфляції; строк внесення ОП - 1 раз на рік, не пізніше 31 грудня (а.с.78-79, 80 т.2);

--- №367 від 20.05.2013р (земельна ділянка площею 4,69 га, кадастровий номер 6525483500:04:016:0010, державна реєстрація права оренди земельної ділянки - 28.04.2014р) з позивачкою ОСОБА_7 , НГО становить 176846,34грн (з коефіцієнтом); розмір ОП становить 3% від НГО, а саме 5305,39грн; обчислення ОП здійснюється з урахуванням індексів інфляції; розмір ОП переглядається 1 раз у 2 роки, зокрема, внаслідок інфляції; строк внесення ОП - 1 раз на рік, не пізніше 31 грудня (а.с.154-155, 156 т.2);

--- №481 від 20.05.2013р (земельна ділянка площею 8,54 га, кадастровий номер 6525483500:04:001:0002, державна реєстрація права оренди земельної ділянки - 24.06.2014р) з позивачем ОСОБА_8 , НГО становить 176846,34грн (з коефіцієнтом); розмір ОП становить 3% від НГО, а саме 5305,39грн; обчислення ОП здійснюється з урахуванням індексів інфляції; розмір ОП переглядається 1 раз у 2 роки, зокрема, внаслідок інфляції; строк внесення ОП - 1 раз на рік, не пізніше 31 грудня (а.с.51-52, 55 т.2).

Строк дії наведених договорів оренди земельних ділянок становить 10 (десять) років.

У зазначених договорах оренди сторони погодили грошову, натуральну (передача продукції) та відробіткову (надання послуг орендодавцю) форми орендної плати.

Належними доказами сплати коштів за оренду є: видатковий касовий ордер, виписаний орендарем та підписаний орендодавцем; видаткова накладна, підписана сторонами; довідка, видана податковою інспекцією, про наявність сплати коштів із земельного податку та оренди землі; акт надання послуги тощо.

З довідки відповідача за підписом головного бухгалтера та керівника підприємства вбачається, що позивачу ОСОБА_1 товариством нараховано орендну плату (а.с.30 т.1):

за 2013 рік (за 226 днів фактичного користування) - в розмірі 3 %, що складає 3284,98грн, утримано ПДФО 15 % - 492,75грн, до виплати 2792,23грн;

за 2014 рік - у розмірі 3 %, що складає 5305,39грн, утримано ПДФО 15 % - 795,81грн, до виплати 4509,58грн;

за 2015 рік - у розмірі 3 % та із застосуванням коефіцієнту індексації НГО земель за 2014 рік у розмірі 1,249, що складає 6626,43грн, утримано ПДФО 15 % у розмірі 993,96грн та ВЗ в розмірі 99,39грн, до виплати 5533,08грн;

за 2016 рік - у розмірі 3 % та із застосуванням коефіцієнту індексації НГО земель за 2015 рік у розмірі 1,2, що складає 7951,72грн, утримано ПДФО 15% у розмірі 1431,31грн та ВЗ в розмірі 119,27грн, до виплати 6401,13грн;

за 2017 рік - у розмірі 3 % та із застосуванням коефіцієнту індексації НГО земель за 2016 рік у розмірі 1, що складає 7951,72грн, утримано ПДФО 15% у розмірі 1431,31грн та ВЗ в розмірі 119,27грн, до виплати 6401,13грн.

За період з 2013 року до 2016 року позивачу ОСОБА_1 фактично виплачено орендної плати:

за 2013 рік - сплачено в якості земельного податку в розмірі 176,84грн, коштами в розмірі 3000,00грн, натуроплатою в розмірі 105,00грн та роботами в розмірі 715,00грн, в загальному розмірі 3996,84грн; переплата в рахунок 2014р становить 1204,61грн;

за 2014 рік - сплачено коштами в розмірі 500,00грн та натуроплатою в розмірі 2855,00грн, в загальному розмірі 3355,00грн; переплата в рахунок 2015р становить 50,03грн.

за 2015 рік - сплачено в якості земельного податку в розмірі 220,85грн, коштами в розмірі 3900,00грн та натуроплатою в розмірі 2081,00грн, в загальному розмірі 6201,85грн; переплата в рахунок 2016р становить 718,81грн;

за 2016 рік - сплачено в якості земельного податку в розмірі 265,09грн, коштами в розмірі 4770,00грн та натуроплатою в розмірі 531,00грн, в загальному розмірі 5566,09грн; недоплата на 31.12.2016р становить 116,23грн;

за 2017 рік - сплачено в якості земельного податку у розмірі 488,49грн та коштами в розмірі 8859,00грн, в загальному розмірі 9347,49грн; переплата на 31.12.2017р в рахунок 2018р становить 2830,13грн (а.с.30, 33-50 т.1).

При цьому матеріалами справи підтверджується факт отримання ОСОБА_1 орендної плати наперед за 2013-2014 роки у розмірі 1000,00грн (а.с.39 т.1), за 2014-2015 роки у розмірі 500,00грн (а.с.42 т.1), за 2015-2016 року у розмірі 3900,00грн 9а.с.45 т.1), за 2016-2017 роки у розмірі 4770,00грн (а.с.47, 48 т.1).

З довідки відповідача за підписом головного бухгалтера та керівника підприємства вбачається, що позивачці ОСОБА_2 товариством нараховано орендну плату (а.с.113 т.1):

за 2013 рік (за 226 днів фактичного користування) - в розмірі 3 %, що складає 3284,98грн, утримано ПДФО 15 % - 492,75грн, до виплати 2792,23грн;

за 2014 рік - у розмірі 3 %, що складає 5305,39грн, утримано ПДФО 15 % - 795,81грн, до виплати 4509,58грн;

за 2015 рік - у розмірі 3 % та із застосуванням коефіцієнту індексації НГО земель за 2014 рік у розмірі 1,249, що складає 6626,43грн, утримано ПДФО 15 % у розмірі 993,96грн та ВЗ в розмірі 99,39грн, до виплати 5533,08грн;

за 2016 рік - у розмірі 3 % та із застосуванням коефіцієнту індексації НГО земель за 2015 рік у розмірі 1,2, що складає 7951,72грн, утримано ПДФО 15% у розмірі 1431,31грн та ВЗ в розмірі 119,27грн, до виплати 6401,13грн;

за 2017 рік - у розмірі 3 % та із застосуванням коефіцієнту індексації НГО земель за 2016 рік у розмірі 1, що складає 7951,72грн, утримано ПДФО 15% у розмірі 1431,31грн та ВЗ в розмірі 119,27грн, до виплати 6401,13грн.

За період з 2013 року до 2016 року позивачці ОСОБА_2 фактично виплачено орендної плати:

за 2013 рік - сплачено в якості земельного податку в розмірі 176,84грн та коштами в розмірі 4240,00грн, в загальному розмірі 4416,84грн; переплата в рахунок 2014р становить 1624,61грн;

за 2014 рік - сплачено коштами в розмірі 2500,00грн, в загальному розмірі 2500,00грн; недоотримано на 31.12.2014р 384,97грн;

за 2015 рік - сплачено в якості земельного податку в розмірі 220,85грн та коштами в розмірі 6400,00грн, в загальному розмірі 6620,85грн; переплата в рахунок 2016 року становить 702,81грн;

за 2016 рік - сплачено в якості земельного податку в розмірі 265,09грн та коштами в розмірі 5567,00грн, в загальному розмірі 5832,09грн; переплата в рахунок 2017 року становить 133,77грн;

за 2017 рік - сплачено в якості земельного податку у розмірі 876,79грн та коштами в розмірі 8855,00грн, в загальному розмірі 9731,79грн; переплата на 31.12.2017р в рахунок 2018р становить 3464,43грн (а.с.113, 116-124 т.1).

При цьому матеріалами справи підтверджується факт отримання ОСОБА_2 орендної плати наперед за 2013-2014 роки у розмірі 4240,00грн (а.с.116 т.1), за 2014-2015 роки у розмірі 2500,00грн (а.с.117 т.1), за 2015-2016 року у розмірі 6400,00грн (а.с.119 т.1), за 2016-2017 роки у розмірі 5567,00грн (а.с.121, 122 т.1).

З довідки відповідача за підписом головного бухгалтера та керівника підприємства вбачається, що позивачці ОСОБА_3 товариством нараховано орендну плату (а.с.186 т.1):

за 2013 рік (за 226 днів фактичного користування) - в розмірі 3 %, що складає 6569,96грн, утримано ПДФО 15 % - 985,49грн, до виплати 5584,47грн;

за 2014 рік - у розмірі 3 %, що складає 10610,789грн, утримано ПДФО 15 % - 1591,62грн, до виплати 9019,16грн;

за 2015 рік - у розмірі 3 % та із застосуванням коефіцієнту індексації НГО земель за 2014 рік у розмірі 1,249, що складає 13252,86грн, утримано ПДФО 15 % у розмірі 1987,92грн та ВЗ в розмірі 198,78грн, до виплати 11066,14грн;

за 2016 рік - у розмірі 3 % та із застосуванням коефіцієнту індексації НГО земель за 2015 рік у розмірі 1,2, що складає 15903,77грн, утримано ПДФО 15% у розмірі 2862,62грн та ВЗ в розмірі 238,54грн, до виплати 12802,26грн;

за 2017 рік - у розмірі 3 % та із застосуванням коефіцієнту індексації НГО земель за 2016 рік у розмірі 1, що складає 15903,77грн, утримано ПДФО 15% у розмірі 2862,62грн та ВЗ в розмірі 238,54грн, до виплати 12802,26грн.

За період з 2013 року до 2016 року позивачці ОСОБА_3 фактично виплачено орендної плати:

за 2013 рік - сплачено в якості земельного податку в розмірі 353,68грн та коштами в розмірі 8900,00грн, в загальному розмірі 9253,68грн; переплата в рахунок 2014 року 3669,21грн;

за 2014 рік - сплачено натуроплатою в розмірі 6672,00грн, в загальному розмірі 6672,00грн; переплата в рахунок 2015 року 1422,05грн;

за 2015 рік - сплачено в якості земельного податку в розмірі 441,70грн, коштами в розмірі 8850,00грн та натуроплатою в розмірі 2588,50грн, в загальному розмірі 11880,20грн; переплата в рахунок 2015 року 2236,11грн;

за 2016 рік - сплачено в якості земельного податку в розмірі 530,18грн та коштами в розмірі 10550,00грн, в загальному розмірі 11080,18грн; переплата в рахунок 2017 року становить 514,03грн;

за 2017 рік - сплачено в якості земельного податку у розмірі 1778,27грн та коштами в розмірі 17713,00грн, в загальному розмірі 19491,27грн; переплата на 31.12.2017р в рахунок 2018р становить 7203,04грн (а.с.186, 189-201 т.1).

При цьому матеріалами справи підтверджується факт отримання ОСОБА_3 орендної плати наперед за 2013-2014 роки у розмірі 6000,00грн (а.с.191 т.1), за 2013-2014 роки у розмірі 1800,00грн (а.с.192 т.1), за 2014-2015 року у розмірі 3772,00грн (а.с.193 т.1), за 2015-2016 роки у розмірі 8850,00грн (а.с.195, 196 т.1), за 2016-2017 роки у розмірі 10550,00грн (а.с.198, 199 т.1).

Крім того, наявний Акт звірки по рахункам по орендній платі станом на 23.12.2016 року, відповідно до якого відсутня заборгованість відповідача перед ОСОБА_3 по орендній платі за період 2013-2016 роки (а.с.188 т.1).

З довідки відповідача за підписом головного бухгалтера та керівника підприємства вбачається, що позивачу ОСОБА_4 товариством нараховано орендну плату (а.с.269 т.1):

за 2013 рік (за 226 днів фактичного користування) - в розмірі 3 %, що складає 3284,98грн, утримано ПДФО 15 % - 492,75грн, до виплати 2792,23грн;

за 2014 рік - у розмірі 3 %, що складає 5305,39грн, утримано ПДФО 15 % - 795,81грн, до виплати 4509,58грн;

за 2015 рік - у розмірі 3 % та із застосуванням коефіцієнту індексації НГО земель за 2014 рік у розмірі 1,249, що складає 6626,43грн, утримано ПДФО 15 % у розмірі 993,96грн та ВЗ в розмірі 99,39грн, до виплати 5533,08грн;

за 2016 рік - у розмірі 3 % та із застосуванням коефіцієнту індексації НГО земель за 2015 рік у розмірі 1,2, що складає 7951,72грн, утримано ПДФО 15% у розмірі 1431,31грн та ВЗ в розмірі 119,27грн, до виплати 6401,13грн;

за 2017 рік - у розмірі 3 % та із застосуванням коефіцієнту індексації НГО земель за 2016 рік у розмірі 1, що складає 7951,72грн, утримано ПДФО 15% у розмірі 1431,31грн та ВЗ в розмірі 119,27грн, до виплати 6401,13грн.

За період з 2013 року до 2016 року позивачу ОСОБА_4 фактично виплачено орендної плати:

за 2013 рік - сплачено в якості земельного податку в розмірі 176,84грн, коштами в розмірі 2250,00грн та роботами в розмірі 127,50грн, в загальному розмірі 2554,34грн; недоотримано на 31.12.2013р 237,89грн;

за 2014 рік - сплачено коштами в розмірі 3350,00грн, натуроплатою в розмірі 1100,00грн та роботами в розмірі 320,00грн, в загальному розмірі 4770,00грн; переплата в рахунок 2015 року становить 22,53грн;

за 2015 рік - сплачено в якості земельного податку в розмірі 220,85грн та коштами в розмірі 6245,00грн, в загальному розмірі 6465,85грн; переплата в рахунок 2016 року становить 955,31грн;

за 2016 рік - сплачено в якості земельного податку в розмірі 265,09грн та коштами в розмірі 5275,00грн, в загальному розмірі 5540,09грн; переплата в рахунок 2017 року становить 94,27грн;

за 2017 рік - сплачено в якості земельного податку у розмірі 876,79грн та коштами в розмірі 8861,75грн, в загальному розмірі 9738,28грн; переплата на 31.12.2017р в рахунок 2018р становить 3431,42грн (а.с.269, 272-286 т.1).

При цьому матеріалами справи підтверджується факт отримання ОСОБА_4 орендної плати наперед за 2013-2014 роки у розмірі 1000,00грн (а.с.273 т.1), за 2014-2015 роки у розмірі 6200,00грн (а.с.277 т.1), за 2015-2016 року у розмірі 5900,00грн та 345,00грн (а.с.279, 280 т.1), за 2016-2017 роки у розмірі 4275,00грн та 1000,00грн (а.с.283, 284 т.1).

З довідки відповідача за підписом головного бухгалтера та керівника підприємства вбачається, що позивачці ОСОБА_5 товариством нараховано орендну плату (а.с.31 т.2):

за 2013 рік (за 226 днів фактичного користування) - в розмірі 3 %, що складає 3284,98грн, утримано ПДФО 15 % - 492,75грн, до виплати 2792,23грн;

за 2014 рік - у розмірі 3 %, що складає 5305,39грн, утримано ПДФО 15 % - 795,81грн, до виплати 4509,58грн;

за 2015 рік - у розмірі 3 % та із застосуванням коефіцієнту індексації НГО земель за 2014 рік у розмірі 1,249, що складає 6626,43грн, утримано ПДФО 15 % у розмірі 993,96грн та ВЗ в розмірі 99,39грн, до виплати 5533,08грн;

за 2016 рік - у розмірі 3 % та із застосуванням коефіцієнту індексації НГО земель за 2015 рік у розмірі 1,2, що складає 7951,72грн, утримано ПДФО 15% у розмірі 1431,31грн та ВЗ в розмірі 119,27грн, до виплати 6401,13грн;

за 2017 рік - у розмірі 3 % та із застосуванням коефіцієнту індексації НГО земель за 2016 рік у розмірі 1, що складає 7951,72грн, утримано ПДФО 15% у розмірі 1431,31грн та ВЗ в розмірі 119,27грн, до виплати 6401,13грн.

За період з 2013 року до 2016 року позивачці ОСОБА_5 фактично виплачено орендної плати:

за 2013 рік - сплачено в якості земельного податку в розмірі 176,84грн, коштами в розмірі 3000,00грн та натуроплатою в розмірі 1200,00грн, в загальному розмірі 4376,84грн; переплата на 31.12.2013р становить 1584,61грн;

за 2014 рік - сплачено коштами в розмірі 3550,00грн, в загальному розмірі 3550,00грн; переплата в рахунок 2015 року становить 625,03грн;

за 2015 рік - сплачено в якості земельного податку в розмірі 220,85грн та натуроплатою в розмірі 4650,00грн, в загальному розмірі 4870,85грн; недоотримано на 31.12.2015р 37,19грн;

за 2016 рік - сплачено в якості земельного податку в розмірі 265,09грн та коштами в розмірі 6560,00грн, в загальному розмірі 6825,09грн; переплата в рахунок 2017 року становить 386,77грн;

за 2017 рік - сплачено в якості земельного податку у розмірі 615,30грн та коштами в розмірі 11820,00грн, в загальному розмірі 12435,30грн; переплата на 31.12.2017р в рахунок 2018р становить 6420,94грн (а.с.31, 34-43 т.2).

При цьому матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачкою ОСОБА_5 орендної плати наперед за 2013-2014 роки 06.09.2013р у розмірі 3000,00грн (а.с.35 т.2), за 2014-2015 роки 12.12.2014р у розмірі 1550,00грн (а.с.37 т.2), за 2016-2017 роки 29.08.2016р у розмірі 6560,00грн (а.с.41 т.2).

З довідки відповідача за підписом головного бухгалтера та керівника підприємства вбачається, що позивачу ОСОБА_6 товариством нараховано орендну плату (а.с.102 т.2):

за 2013 рік (за 226 днів фактичного користування) - в розмірі 3 %, що складає 3284,98грн, утримано ПДФО 15 % - 492,75грн, до виплати 2792,23грн;

за 2014 рік - у розмірі 3 %, що складає 5305,39грн, утримано ПДФО 15 % - 795,81грн, до виплати 4509,58грн;

за 2015 рік - у розмірі 3 % та із застосуванням коефіцієнту індексації НГО земель за 2014 рік у розмірі 1,249, що складає 6626,43грн, утримано ПДФО 15 % у розмірі 993,96грн та ВЗ в розмірі 99,39грн, до виплати 5533,08грн;

за 2016 рік - у розмірі 3 % та із застосуванням коефіцієнту індексації НГО земель за 2015 рік у розмірі 1,2, що складає 7951,72грн, утримано ПДФО 15% у розмірі 1431,31грн та ВЗ в розмірі 119,27грн, до виплати 6401,13грн;

за 2017 рік - у розмірі 3 % та із застосуванням коефіцієнту індексації НГО земель за 2016 рік у розмірі 1, що складає 7951,72грн, утримано ПДФО 15% у розмірі 1431,31грн та ВЗ в розмірі 119,27грн, до виплати 6401,13грн.

За період з 2013 року до 2016 року позивачу ОСОБА_6 фактично виплачено орендної плати:

за 2013 рік - сплачено в якості земельного податку в розмірі 176,84грн, коштами в розмірі 1200,00грн та натуроплатою в розмірі 347,00грн, в загальному розмірі 1723,84грн; недоотримано на 31.12.2013р 1068,39грн;

за 2014 рік - сплачено натуроплатою в розмірі 7413,00грн, в загальному розмірі 7413,00грн; переплата в рахунок 2015 року становить 1835,03грн;

за 2015 рік - сплачено в якості земельного податку в розмірі 220,85грн, коштами в розмірі 2350,00грн та натуроплатою в розмірі 2050,00грн, в загальному розмірі 4620,85грн; переплата на 31.12.2015р в рахунок 2016р становить 922,81грн;

за 2016 рік - сплачено в якості земельного податку в розмірі 265,09грн та коштами в розмірі 5300,00грн, в загальному розмірі 5565,09грн; переплата в рахунок 2017р становить 86,77грн;

за 2017 рік - сплачено в якості земельного податку у розмірі 489,84грн та коштами в розмірі 8854,00грн, в загальному розмірі 9343,84грн; переплата на 31.12.2017р в рахунок 2018р становить 3029,48грн (а.с.102, 105-117 т.2).

При цьому матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем ОСОБА_6 орендної плати наперед за 2014-2015 роки 31.07.2014р у розмірі 4140,00грн (а.с.108 т.2), за 2015-2016 роки 17.12.2015р у розмірі 2350,00грн (а.с.112 т.2), за 2016-2017 роки 31.08.2016р у розмірі 4300,00грн та 19.10.2016р у розмірі 1000,00грн (а.с.114, 115 т.2).

З довідки відповідача за підписом головного бухгалтера та керівника підприємства вбачається, що позивачці ОСОБА_7 товариством нараховано орендну плату (а.с.177 т.2):

за 2013 рік (за 226 днів фактичного користування) - в розмірі 3 %, що складає 3284,98грн, утримано ПДФО 15 % - 492,75грн, до виплати 2792,23грн;

за 2014 рік - у розмірі 3 %, що складає 5305,39грн, утримано ПДФО 15 % - 795,81грн, до виплати 4509,58грн;

за 2015 рік - у розмірі 3 % та із застосуванням коефіцієнту індексації НГО земель за 2014 рік у розмірі 1,249, що складає 6626,43грн, утримано ПДФО 15 % у розмірі 993,96грн та ВЗ в розмірі 99,39грн, до виплати 5533,08грн;

за 2016 рік - у розмірі 3 % та із застосуванням коефіцієнту індексації НГО земель за 2015 рік у розмірі 1,2, що складає 7951,72грн, утримано ПДФО 15% у розмірі 1431,31грн та ВЗ в розмірі 119,27грн, до виплати 6401,13грн;

за 2017 рік - у розмірі 3 % та із застосуванням коефіцієнту індексації НГО земель за 2016 рік у розмірі 1, що складає 7951,72грн, утримано ПДФО 15% у розмірі 1431,31грн та ВЗ в розмірі 119,27грн, до виплати 6401,13грн.

За період з 2013 року до 2016 року позивачці ОСОБА_7 фактично виплачено орендної плати:

за 2013 рік - сплачено в якості земельного податку в розмірі 176,84грн, коштами в розмірі 2000,00грн та натуроплатою в розмірі 471,00грн, в загальному розмірі 2647,84грн; недоотримано на 31.12.2013р 144,39грн;

за 2014 рік - сплачено коштами в розмірі 600,00грн та натуроплатою в розмірі 4252,50грн, в загальному розмірі 4852,50грн; переплата в рахунок 2015 року становить 198,53грн;

за 2015 рік - сплачено в якості земельного податку в розмірі 220,85грн, коштами в розмірі 3900,00грн та натуроплатою в розмірі 2081,00грн, в загальному розмірі 6201,85грн; переплата на 31.12.2015р в рахунок 2016р становить 867,31грн;

за 2016 рік - сплачено в якості земельного податку в розмірі 265,09грн та коштами в розмірі 5270,00грн, в загальному розмірі 5535,09грн; переплата в рахунок 2017р становить 1,27грн;

за 2017 рік - сплачено в якості земельного податку у розмірі 488,51грн та коштами в розмірі 8857,00грн, в загальному розмірі 9345,51грн; переплата на 31.12.2017р в рахунок 2018р становить 2945,65грн (а.с.177, 181-192 т.2).

При цьому матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачкою ОСОБА_7 орендної плати наперед за 2014-2015 роки 12.12.2014р у розмірі 600,00грн (а.с.184 т.2), за 2015-2016 роки 17.09.2015р у розмірі 3900,00грн (а.с.187 т.2), за 2016-2017 роки 29.08.2016р у розмірі 4270,00грн та 20.10.2016р у розмірі 1000,00грн (а.с.189, 190 т.2).

Крім того, наявний Акт звірки по рахункам по орендній платі станом на 23.12.2016 року, відповідно до якого відсутня заборгованість відповідача перед ОСОБА_7 по орендній платі за період 2013-2016 роки (а.с.179 т.2).

З довідки відповідача за підписом головного бухгалтера та керівника підприємства вбачається, що позивачу ОСОБА_8 товариством нараховано орендну плату (а.с.248 т.2):

за 2013 рік (за 226 днів фактичного користування) - в розмірі 3 %, що складає 3284,98грн, утримано ПДФО 15 % - 492,75грн, до виплати 2792,23грн;

за 2014 рік - у розмірі 3 %, що складає 5305,39грн, утримано ПДФО 15 % - 795,81грн, до виплати 4509,58грн;

за 2015 рік - у розмірі 3 % та із застосуванням коефіцієнту індексації НГО земель за 2014 рік у розмірі 1,249, що складає 6626,43грн, утримано ПДФО 15 % у розмірі 993,96грн та ВЗ в розмірі 99,39грн, до виплати 5533,08грн;

за 2016 рік - у розмірі 3 % та із застосуванням коефіцієнту індексації НГО земель за 2015 рік у розмірі 1,2, що складає 7951,72грн, утримано ПДФО 15% у розмірі 1431,31грн та ВЗ в розмірі 119,27грн, до виплати 6401,13грн;

за 2017 рік - у розмірі 3 % та із застосуванням коефіцієнту індексації НГО земель за 2016 рік у розмірі 1, що складає 7951,72грн, утримано ПДФО 15% у розмірі 1431,31грн та ВЗ в розмірі 119,27грн, до виплати 6401,13грн.

За період з 2013 року до 2016 року позивачу ОСОБА_8 фактично виплачено орендної плати:

за 2013 рік - сплачено в якості земельного податку в розмірі 176,84грн, коштами в розмірі 1900,00грн, натуроплатою в розмірі 2400,00грн та роботами в розмірі 314,00грн, в загальному розмірі 4790,84грн; переплата в рахунок 2014 року становить 1998,61грн;

за 2014 рік - сплачено коштами в розмірі 2300,00грн та роботами в розмірі 812,00грн, в загальному розмірі 3112,00грн; переплата в рахунок 2015 року становить 601,03грн;

за 2015 рік - сплачено в якості земельного податку в розмірі 220,85грн, коштами в розмірі 4250,00грн та натуроплатою в розмірі 1357,80грн, в загальному розмірі 5828,65грн; переплата на 31.12.2015р в рахунок 2016р становить 896,61грн;

за 2016 рік - сплачено в якості земельного податку в розмірі 265,09грн та коштами в розмірі 5270,00грн, в загальному розмірі 5535,09грн; переплата в рахунок 2017р становить 30,57грн;

за 2017 рік - сплачено в якості земельного податку у розмірі 889,44грн та коштами в розмірі 8861,00грн, в загальному розмірі 9750,44грн; переплата на 31.12.2017р в рахунок 2018р становить 3379,88грн (а.с.248, 252-264 т.2).

При цьому матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем ОСОБА_8 орендної плати наперед за 2014-2015 роки 03.10.204р у розмірі 2000,00грн та 12.12.2014р у розмірі 300,00грн (а.с.255, 256 т.2), за 2015-2016 роки 17.09.2015р у розмірі 4250,00грн (а.с.259 т.2), за 2016-2017 роки 05.09.2016р у розмірі 4270,00грн та 20.10.2016р у розмірі 1000,00грн (а.с.261, 262 т.2).

Крім того, наявний Акт звірки по рахункам по орендній платі станом на 23.12.2016 року, відповідно до якого відсутня заборгованість відповідача перед позивачем ОСОБА_8 по орендній платі за період 2013-2016 роки (а.с.250 т.2).

Суд першої інстанції вважав, що позивачами не доведено використання відповідачем земельних ділянок не за призначенням, а тому не прийняв за необґрунтованістю до уваги обставини, наведені з вказаної підстави. Також суд установив, що лише у 2013 - 2017 роках відповідач неналежним чином виконував істотні умови укладених договорів оренди.

Відтак, згідно ст.367 ЦПК України апеляційний суд не розглядає зазначену підставу вказаних позовів (використання відповідачем земельних ділянок не за призначенням та невиконання умов договорів у 2018 році).

При апеляційному розгляді справи в останньому судовому засіданні 23.03.2021 року представник позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_8 адвокат Ростальна І.В. зазначила, що уповноважена представляти інтереси лише вказаних позивачів. У попередньому судовому засіданні (23.02.2021 року) вона була уповноважена представляти інтереси позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 .

Від позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 засобами поштового зв`язку до апеляційного суду надійшли заяви про відмову від позовів та закриття провадження у справі. Через відсутність належного підтвердження вказаних заяв кожному із зазначених осіб апеляційним судом було направлено листа з роз`ясненням права особисто бути присутнім при апеляційному розгляді справи або підтвердити відповідні заяви іншою заявою, завіреною у місцевій раді. У зв`язку з неявкою вказаних осіб в судове засідання апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав прийняти процесуальні рішення за вказаними заявами.

Позиція відповідача у цій справі полягає в тому, що фактично втрати від інфляційних процесів позивачам відшкодовувалися шляхом індексації нормативної грошової оцінки землі кожного року у відповідності до щорічної індексації (п.289.2 ПК України) Держгеокадастром нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Крім того, умови кожного договору оренди передбачали, що розмір орендної плати переглядається кожні 2 роки внаслідок інфляції. Тобто, зміни умов договорів в частині розміру орендної плати можливі лише шляхом внесення змін до діючих договорів чи укладання додаткових договорів в межах дії основного договору. Керівник відповідача директор СПрАТ ОСОБА_11 зазначив, що він особисто розмовляв з кожним позивачем й вони вказували, що не наполягають на своїх позовах і бажають мати справу з відповідачем.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у 2013 - 2017 роках неналежним чином виконував істотні умови укладених між ним та позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 договорів оренди, систематично й несвоєчасно сплачував орендодавцям передбачену договорами та чинним законодавством суму орендної плати, тобто без врахування індексів інфляції.

Апеляційний суд погодитися з таким висновком суду не може, оскільки до нього він дійшов при неповному з`ясуванні обставин справи, порушенні норм процесуального права й неправильному застосуванні норм матеріального права.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент укладання вказаних договорів, передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст.13 вказаної редакції Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст.15 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній на момент укладання вказаних договорів, істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з положеннями ст.ст.21, 22 зазначеної редакції Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Відповідно до ч.1 ст.32 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній на момент укладання вказаних договорів, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до пункту "д" ч.1 ст.141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність.

Наведене повністю узгоджується з правовими висновками, викладеними Верховним Судом України у постановах від 12 грудня 2012 року у справі № 6-146цс12 та від 28 вересня 2016 року у справі № 6-977цс16.

Верховним Судом неодноразово висловлювалися правові позиції щодо підстав розірвання договору оренди земельної ділянки.

Так, неналежне виконання умов договору, а саме часткове невиконання обов`язку зі сплати орендної плати, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі також є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (постанова від 06.03.2019р у справі №183/262/17).

У постанові Верховного Суду від 06.06.2019 року у справі № 388/647/17 зроблено такий висновок: "у своєму висновку суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність ознак систематичності несплати СПС "Степ" орендної плати й відповідно підстав для розірвання договору оренди, оскільки відповідач сплатив, а ОСОБА_2 та у подальшому позивач ОСОБА_1 отримали орендну плату наперед. Доводи касаційної скарги про систематичну несплату відповідачем орендної плати не дають підстав для скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду, так як зводяться до переоцінки доказів, такі доводи були предметом розгляду суду апеляційної інстанції і не знайшли свого підтвердження. Суд апеляційної інстанції вірно виходив із того, що матеріалами справи підтверджується факт отримання ОСОБА_2 орендної плати наперед за 2014-2016 роки та отримання ОСОБА_1 орендної плати за 2015-2016 роки".

У цій справі належними доказами підтверджується факт отримання усіма позивачами орендної плати наперед за у період 2013-2017рр, проти цього жодний із позивачів не заперечував. Фактичне отримання позивачами орендної плати є підтвердженням того, що вони дали свою згоду отримати орендну плату наперед. Деякі з них ( ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 ) підписували Акти звірки по рахункам по орендній платі, в яких визнавали відсутність заборгованості по орендній платі станом на 31.12.2016 року, що підтверджує отримання ними орендної плати у встановлений строк та розмірі.

Встановлено деякі виключення, а саме одинична сплата орендної плати не у повному обсязі протягом спірного періоду 2013-2017рр, яка, проте, не свідчить про систематичну несплату відповідачем орендної плати позивачам. Вказані недоплати у подальшому були погашені.

Так, одинична сплата відповідачем орендної плати не у повному обсязі виявлена:

--- станом на 31.12.2016р в розмірі 116,23грн перед позивачем ОСОБА_1 ;

--- станом на 31.12.2014 року у розмірі 384,97грн перед позивачкою ОСОБА_2 ;

--- станом на 31.12.2013 року у розмірі 237,89грн перед позивачем ОСОБА_4 ;

--- станом на 31.12.2015 року у розмірі 37,19грн перед позивачкою ОСОБА_5 ;

--- станом на 31.12.2013 року у розмірі 1068,39грн перед позивачем ОСОБА_6 ;

--- станом на 31.12.2013 року у розмірі 144,39грн перед позивачкою ОСОБА_7 .

Також апеляційний суд звертає увагу й на таке.

Згідно Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" для забезпечення достатнього життєвого рівня населення України передбачено застосування індексу споживчих цін.

У свою чергу відповідно до ст.289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати передбачено використання нормативної оцінки земель та її індексацію у залежності від розміру індексу споживчих цін. Тобто, Держгеокадастр щороку розраховує величину коефіцієнта індексації НГО земель, який застосовується кумулятивно залежно від дати проведення НГО земель (п.289.2 та 289.3 ПК).

Отже, для розрахунку орендної плати слід застосовувати проіндексований на 01 січня поточного року розмір НГО земель.

На підтвердження застосування ним індексації нормативної грошової оцінки орендованих земель, з урахуванням якої в оскаржувані періоди здійснювалися нарахування й виплата орендної плати позивачам, відповідачем надано відповідні розрахунки, які позивачами жодним чином не спростовані.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з доводами відповідача про те, що орендна плата в оспорювані періоди була обрахована й виплачена з урахуванням індексу споживчих цін.

Також, апеляційний суд звертає увагу й на те, що до подання позовів позивачами не було висловлено відповідачу свою позицію щодо зазначеного питання, жодних звернень до нього з приводу збільшення розміру орендної плати з врахуванням коефіцієнту інфляції ними не було. Позовні заяви та заяви про зміну підстав позову (які подані у квітні 2019 року) також не містили посилань на незастосування відповідачем коефіцієнту інфляції до нарахування орендної плати за 2013-2018 роки. Вперше таке посилання було наведено позивачами у письмових поясненнях, поданих до суду 02.09.2020 року (а.с.80-91 т.3), напередодні закриття підготовчого провадження (23.09.2020 року).

Крім того, позивачами в оспорювані періоди, зокрема у 2016-2017 роки, були порушені свої обов`язки за договорами оренди й без погодження з відповідачем передано свої земельні ділянки іншій юридичній особі шляхом здійснення державної реєстрації припинення права оренди, тобто були розірвані існуючі договори оренди земельних ділянок з відповідачем. З огляду на вказане відповідачем були прийняті заходи щодо відновлення своїх прав як орендаря. У ЄДРСР оприлюднені відповідні судові рішення у справах №821/468/17 та №821/1896/17.

В результаті, позивачі отримували у 2016 та 2017 роках орендну плату за свої земельні ділянки одночасно від відповідача та іншої юридичної особи. Отже їхні права жодним чином не були порушені.

З огляду на їх помилковість та з урахуванням наведеного, апеляційний суд не може прийняти до уваги розрахунки позивачів, відповідно до яких відповідач недоплатив позивачам орендну плату, зокрема:

--- позивачці ОСОБА_1 за 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роки недоплачено відповідно 2178,07грн, 1947,89грн, 3290,87грн, 909,95грн, 10726,31 (у повному обсязі);

--- позивачці ОСОБА_2 за 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роки недоплачено відповідно 3033,07грн, 1528,89грн, 3024,87грн, 913,95грн, 10726,31 (у повному обсязі);

--- позивачці ОСОБА_7 за 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роки недоплачено відповідно 680,57грн, 1947,89грн, 3321,87грн, 911,95грн, 10726,31грн (у повному обсязі);

--- позивачці ОСОБА_3 за 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роки недоплачено відповідно 4294,14грн, 4419,27грн, 6633,75грн, 1824,92грн, 21452,64грн (у повному обсязі);

--- позивачу ОСОБА_8 за 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роки недоплачено відповідно 4610,89грн, 2321,09грн, 3321,87грн, 907,95грн, 10726,31грн у повному обсязі;

--- позивачу ОСОБА_4 за 2014, 2015, 2016, 2018 роки недоплачено відповідно 763,07грн, 1683,89грн, 3316,87грн, 10726,31грн (у повному обсязі);

--- позивачці ОСОБА_5 за 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роки недоплачено відповідно 1983,07грн, 7928,89грн (у повному обсязі), 2031,87грн, 9768,95 (у повному обсязі), 10726,31грн (у повному обсязі);

--- позивачу ОСОБА_6 за 2015, 2016, 2017, 2018 роки недоплачено відповідно 3528,89грн, 3291,87грн, 9768,95 (у повному обсязі), 10726,31грн (у повному обсязі).

Крім того, суд необґрунтовано застосовував до орендної плати поточного року індекси інфляції цього ж року.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що позивачами не було доведено факту істотного порушення відповідачем умов договорів, законним наслідком якого могло б бути їх розірвання, за умовами договорів обов`язку відповідача в односторонньому порядку змінювати розмір орендної плати не вбачається.

На вказане суд першої інстанції уваги не звернув, не врахував відсутність з боку відповідача порушень своїх зобов`язань за договорами оренди земельних ділянок, наслідком яких могло б стати розірвання договорів оренди, а тому прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для задоволення усіх позовів, які є предметом апеляційного перегляду.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції відповідно до п.2 ч.1 ст.374, п.п.1, 4 ч.1 ст.376 ЦПК України, слід скасувати й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.367, п.2 ч.1 ст.374, п.п.1, 4 ч.1 ст.376 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства "Водолій" задовольнити.

Рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 27 жовтня 2020 року скасувати й ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову адвоката Ростальної Інни Володимирівни , діючої від імені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , до Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства "Водолій", про розірвання договору оренди земельної ділянки - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повного тексту постанови - 29 березня 2021 року .

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ В.В. Майданік

Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ О.В. Кутурланова

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Н.В. Орловська