Постанова

від 22.03.2021 по справі 346/5414/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 346/5414/19

Провадження № 22-ц/4808/281/21

Головуючий у 1 інстанції Веселов В.М.

Суддя-доповідач Пнівчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої Пнівчук О.В.

суддів: Максюта І.О., Томин О.О.

з участю секретаря Капущак С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , на рішення Коломийського міськрайонного суд від 01 грудня 2020 року, у складі судді Веселова В.М., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом про визнання права власності на майно в порядку спадкування.

Позовні вимоги мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_5 - ОСОБА_3 , який на випадок своєї смерті склав заповіт, згідно якого заповів ОСОБА_6 - 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та 1/2 частину земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд АДРЕСА_1 .

Звернувшись до нотаріуса в інтересах малолітньої доньки про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом та заповітом вона отримала відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки нею не подано документів що підтверджують право власності померлого ОСОБА_3 на спадкове майно.

Уточнивши позовні вимоги, позивач просила визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку житлового будинку в АДРЕСА_1 , 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0749 га призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 та право власності на 1/4 частку житлового будинку в АДРЕСА_1 ; 1/4 частку земельної ділянки площею 0,0749 га. призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 ; 1/2 цеху по обробці деревини з допоміжними приміщеннями загальною площею 180,8 кв. м. в АДРЕСА_1 ; 1/2 земельної ділянки площею 0,1428 га. призначеної для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; 1/2 транспортного засобу марки VOLKSWAGEN, моделі TRANSPORTER, номер кузова НОМЕР_1 , 1994 р. випуску, зареєстрованого 12 листопада 2013 року, 1/2 транспортного засобу марки PEUGEOT, моделі 3008, номер кузова НОМЕР_2 , 2012 р. випуску, зареєстрованого 13 січня 2015 р.; 1/2 транспортного засобу марки OPEL, моделі MOVANO, номер кузоваW0LMRFDDCCB023000, 2012 р. випуску, зареєстрованого 23 серпня 2016 р.; 1/2 транспортного засобу марки FORD, моделі TRANSIT, номер кузова НОМЕР_3 , 1992 р. випуску, зареєстрованого 07 липня 2015 р. в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 .

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 01 грудня 2020 року позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 право власності по 1/3 частці житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , 1/3 частці земельної ділянки площею 0,0749 га призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) з кадастровим номером 2623286701:01:001:0134 в АДРЕСА_1 ; 1/3 цеху по обробці деревини з допоміжними приміщеннями загальною площею 180,8 кв. м., що знаходиться: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1297564026232); -1/3 земельної ділянки площею 0,1428 га. призначеної для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, з кадастровим номером 2623286701:01:001:0135 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 798221226232); 1/3 транспортного засобу марки VOLKSWAGEN, моделі TRANSPORTER, номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_4 1994 р. випуску, з об`ємом двигуна 2400 куб. см. зареєстрованого 12 листопада 2013 року, 1/3 транспортного засобу марки PEUGEOT, моделі 3008, номер кузова НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_5 , 2012 р. випуску, з об`ємом двигуна 1560 куб. см. зареєстрованого 13 січня 2015 р.; 1/3 транспортного засобу марки OPEL, моделі MOVANO, номер кузоваW0LMRFDDCCB023000, номерний знак НОМЕР_6 , 2012 р. випуску, з об`ємом двигуна 2299 куб. см. зареєстрованого 23 серпня 2016 р.; 1/3 транспортного засобу марки FORD, моделі TRANSIT, номер кузова НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_7 1992 р. випуску, з об`ємом двигуна 2496 куб. см. зареєстрованого 07 липня 2015 р. після смерті ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом щодо кожного.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення прийнято з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права.

Крім того, просить скасувати ухвалу суд від 15 вересня 2020 року, якою залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_4 . Вважає, ухвалу суду такою, що не відповідає обставинам справи, винесена з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Оскаржувана ухвала винесена після закінчення підготовчого провадження без відповідного клопотання позивача. До участі у справі залучено особу, питання про цивільні права та інтереси якої при розгляді даної справи не вирішуються.

При ухваленні рішення, суд не дав належної оцінки тому, що ОСОБА_4 пропустив як основний, так і додатковий строк для прийняття спадщини, тому на підставі ч. 1 ст. 1272 ЦК України він є таким, що відмовився від прийняття спадщини, а тому суд безпідставно дійшов висновку про наявність у ОСОБА_4 права на спадщину.

Суд також вийшов за межі позовних вимог в частині визнання права власності по 1/3 частині за відповідачами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які не заявляли зустрічних позовних вимог.

Суд не врахував зміст заповіту та відмовив у задоволенні позовних вимог про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом з підстав відсутності оригіналу заповіту, однак дублікат заповіту подавався як нотаріусу так і суду.

Апелянт просить скасувати ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 15 вересня 2020 року та рішення суду від 01 грудня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 задовольнити у повному обсязі.

Сторони у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Судове рішення, ухвалене судом першої інстанції, вищезазначеним вимогам не відповідає.

Постановляючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд виходив із того, що позивачка та відповідачі, будучи рідними людьми та спадкоємцями після смерті свого батька, мають рівні права щодо спадщини після смерті ОСОБА_3 тому кожному з спадкоємців належить по 1/3 частині спадкового майна.

Однак із таким висновком не можна погодитись з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , про що 19 липня 2017 року складено відповідний актовий запис №20 (а.с.7)

Як вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 від 02 липня 2014 року, ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8).

Згідно довідок Старогвіздецької сільської ради ОСОБА_3 був зареєстрований в АДРЕСА_1 , з 2007 року до дня смерті. Йому належав житловий будинок в АДРЕСА_1 . На момент смерті ОСОБА_3 в даному господарстві ніхто не був зареєстрований. Заповіт від імені померлого ОСОБА_3 виконавчим комітетом Старогвіздецької сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області не посвідчувався (а.с.21)

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_3 , належить цех по обробці деревини з допоміжними приміщеннями в АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,1428 кадастровий номер 2623286701:01:001:0135 в АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,0749 га, кадастровий номер 2623286701:01:001:0134 в АДРЕСА_1 (а.с.27-29).

Згідно з витягу з Єдиного державного реєстру МВС України за громадянином ОСОБА_3 зареєстровані наступні транспортні засоби: транспортний засіб VOLKSVAGEN, моделі TRANSPORTER, 1994 року випуску з об`ємом двигуна 2400 куб.см. зареєстрованого 12 листопада 2013 року; транспортний засіб марки PEUGEOT, моделі 3008, 2012 року випуску, з об`ємом двигуна 1560 куб.см. зареєстрованого 13 січня 2015 року; транспортний засіб марки OPEL, моделі MOVANO, 2012 р. випуску, з об`ємом двигуна 2299 куб.см. зареєстрованого 23 серпня 2016 року; транспортний засіб марки FORD моделі TRANSIT, 1992 року випуску з об`ємом двигуна 2496 куб.см. зареєстрованого 07 липня 2015 року (а.с. 30, 58)

Згідно заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Галян Г.М. 11 січня 2016 року за реєстровим №42 ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та 1/2 частку земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд АДРЕСА_1 заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.16).

Встановлено, що 09 серпня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Антонюк О.В. з заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 (а.с. 68)

23 січня 2018 року ОСОБА_2 звернулась від імені малолітньої дочки ОСОБА_1 з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом та за законом (а.с. 85).

06 лютого 2018 року постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій №85/02-31 приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Антонюк О.В. відмовлено ОСОБА_2 , яка діє від імені ОСОБА_1 у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом та за законом після смерті ОСОБА_3 у зв`язку з відсутністю документів, необхідних для вчинення нотаріальних дій.

13 лютого 2018 року ОСОБА_4 направив на адресу приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Антонюк О.В. заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_3 (а.с. 94-95).

Постановою приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Антонюк О.В. від 07 березня 2018 року відмовлено ОСОБА_4 у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 у зв`язку з тим, що ОСОБА_4 не подав приватному нотаріусу документи, які підтверджують його родинні зв`язки з померлим, факт прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 та право власності ОСОБА_3 на спадкове майно. Водночас ОСОБА_4 рекомендовано звернутися до Коломийського міськрайонного суду із заявою про визначення додаткового строку строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 03 серпня 2018 року у справі №346/1688/18 ОСОБА_4 визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 - три місяці. Дане рішення набрало законної сили 03 вересня 2018 року (а.с. 115-117).

29 березня 2019 року ОСОБА_4 подав заяву про прийняття належної йому спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , тобто з пропуском додаткового строку визначеного рішенням суду для подання такої заяви (а.с. 99).

Згідно зі статтями 1216, 1218 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Статтею 1233 ЦК України визначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до пунктів 2.2 2.3. Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженої Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту. У разі наявності заповіту нотаріусу подається його оригінал чи дублікат. Повна інформація про заповіт, який було посвідчено іншим нотаріусом, витребовується нотаріусом шляхом направлення запиту.

Частиною 3 статті 53 Закону України Про нотаріат передбачено, що дублікати документів, посвідчених або виданих нотаріусом, посадовою особою органу місцевого самоврядування, можуть бути видані за письмовою заявою спадкоємців осіб, за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотаріальна дія, а також виконавця заповіту та на запит нотаріуса, яким заведено спадкову справу. У такому разі нотаріусу, крім свідоцтва про смерть таких осіб, подаються документи, що підтверджують родинні відносини (свідоцтво виконавця заповіту).

Дублікат заповіту може бути виданий зазначеним у заповіті спадкоємцям, виконавцю заповіту після подання ними свідоцтва про смерть заповідача. У разі смерті спадкоємців, зазначених у заповіті, дублікат може бути виданий їхнім спадкоємцям після подання ними свідоцтва про смерть заповідача і свідоцтва про смерть померлого спадкоємця.

До заяви про видачу дубліката заповіту або про видачу дубліката іншого документа спадкоємцям осіб, за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотаріальна дія, виконавцю заповіту нотаріус долучає засвідчену ним копію свідоцтва про смерть та засвідчені копії інших документів, що підтверджують їхні родинні відносини (копію свідоцтва виконавця заповіту).

Отже, дублікатом є другий примірник документа, що повинен містити ті ж відомості, що й оригінал документа, а його видача полягає у відтворенні тексту документа, дублікат якого видається, що спрямоване на відновлення такого документа у випадку неможливості використання останнього з певних причин.

З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №48704456 від 09.08.2017 року заповіт ОСОБА_3 номер у спадковому реєстрі 58454094 зареєстрованого в реєстрі за № 42 посвідчений 11.01.2016 року приватним нотаріусом Галян Г.М. чинний (а.с. 74).

Листом №26/02-14 від 23.01.2018 року приватний нотаріус Коломийського районного нотаріального округу Антонюк О.В. витребувала в приватного нотаріуса Галян Г.М. дублікат вищезазначеного заповіту (а.с. 91).

Дублікат заповіту ОСОБА_3 посвідченого приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Галян Г.М. 11 січня 2016 року за реєстровим №42, видано ОСОБА_2 , зареєстровано в реєстрі за №186, копія міститься в матеріалах справи (а.с.92).

Таким чином, дублікат заповіту не має самостійного значення і сили правочину, оскільки його видання не встановлює, не змінює і не припиняє цивільних прав та обов`язків, а є документом, який лише дублює, відтворює зміст заповіту, та не може порушувати права позивача чи відповідача.

Тому посилання суду першої інстанції на відсутність у позивачки оригіналу заповіту не відповідають вимогам закону та не впливають на її права на спадкування за заповітом.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Згідно з статтею 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Положеннями статті 1272 ЦК України передбачено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 3.17. Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженої Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 спадкоємець, якому за рішенням суду встановлено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, повинен у межах установленого судом строку прийняти спадщину шляхом подання нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідної заяви.

Визначаючи коло спадкоємців після смерті ОСОБА_3 суд виходить із наступного.

Зібраними доказами по справі встановлено, що спадщину після смерті ОСОБА_3 у встановленому законом порядку прийняли ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 .

Спадкоємець першої черги за законом ОСОБА_4 , якому рішенням суду (яке набрало законної сили 03 вересня 2018 року) було визначено додатковий строк 3 місяці для подання заяви про прийняття спадщини, у вказаний строк такої заяви не подав, а відтак відповідно до вимог ст. 1272 ЦК України він вважається таким, що не прийняв спадщину.

Оскільки ОСОБА_3 склав заповіт на частину свого майна, то згідно ст. 1223 ЦК України інша частина спадкового майна, яка не охоплена заповітом спадкується за законом між спадкоємцями першої черги в рівних частках - ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Зважаючи на те, що нотаріусом відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом та за законом у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, наявні підстави для визнання за ОСОБА_1 у судовому порядку права власності в порядку спадкування за заповітом на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та 1/2 частку земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд АДРЕСА_1 , та визнання права власності у порядку спадкування за законом на 1/4 частку того ж житлового будинку, та земельної ділянки що знаходиться в АДРЕСА_1 ; 1/2 цеху по обробці деревини з допоміжними приміщеннями, 1/2 земельної ділянки площею 0,1428 га призначеної для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, 1/2 транспортного засобу марки VOLKSWAGEN, моделі TRANSPORTER, номер кузова НОМЕР_1 , 1/2 транспортного засобу марки PEUGEOT, моделі 3008, номер кузова НОМЕР_2 , 1/2 транспортного засобу марки OPEL, моделі MOVANO, номер кузоваW0LMRFDDCCB023000, 1/2 транспортного засобу марки FORD, моделі TRANSIT, номер кузова НОМЕР_3 .

Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог, таким чином суд не може визнати за ОСОБА_3 права власності в порядку спадкування за законом, оскільки останній таких вимог не заявляв.

Згідно частини 2 статті 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Таким чином, суд апеляційної інстанції взяв до уваги заперечення ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 15 вересня 2020 року про залучення до участі в розгляді справи за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про визнання права власності на майно в порядку спадкування, в якості співвідповідача ОСОБА_4 .

Відповідно до вимог ч.1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги та наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового рішення про задоволення позову ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргуОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , задовольнити.

Рішення Коломийського міськрайонного суд від 01 грудня 2020 року скасувати.

Постановити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , на:

- 1/2 частку житлового будинку в АДРЕСА_1 ,

- 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0749 га призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) з кадастровим номером 2623286701:01:001:0134 в АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 на:

- 1/4 (одну четверту) частку житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 ;

- 1/4 (одну четверту) частку земельної ділянки площею 0,0749 га. призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) з кадастровим номером 2623286701:01:001:0134, що знаходиться: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 798209126232);

- 1/2 (одну другу) цеху по обробці деревини з допоміжними приміщеннями загальною площею 180,8 кв. м., що знаходиться: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1297564026232);

- 1/2 (одну другу) земельної ділянки площею 0,1428 га призначеної для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, з кадастровим номером 2623286701:01:001:0135 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 798221226232);

- 1/2 (одну другу) транспортного засобу марки VOLKSWAGEN, моделі TRANSPORTER, номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_4 1994 р. випуску, з об`ємом двигуна 2400 куб. см. зареєстрованого 12 листопада 2013 року,

- 1/2 (одну другу) транспортного засобу марки PEUGEOT, моделі 3008, номер кузова НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_5 , 2012 р. випуску, з об`ємом двигуна 1560 куб. см. зареєстрованого 13 січня 2015 р.;

- 1/2 (одну другу) транспортного засобу марки OPEL, моделі MOVANO, номер кузова НОМЕР_9 , номерний знак НОМЕР_6 , 2012 р. випуску, з об`ємом двигуна 2299 куб. см. зареєстрованого 23 серпня 2016 р.;

- 1/2 (одну другу) транспортного засобу марки FORD, моделі TRANSIT, номер кузова НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_7 1992 р. випуску, з об`ємом двигуна 2496 куб. см. зареєстрованого 07 липня 2015 р.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 30 березня 2020 року.

Головуюча О.В. Пнівчук

Судді: І .О. Максюта О.О. Томин