Рішення

від 30.03.2021 по справі 131/131/21

ІЛЛІНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 131/131/21

Провадження № 2/131/277/2021

2021 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2021 м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Олексієнка О.Ю.,

за участю секретаря судових засідань Курман Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні без фіксації процесуальної дії технічними засобами в м. Іллінці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дашівської селищної ради про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно за законом,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеною заявою, в якій вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_2 .

На день смерті покійний був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . За місцем останнього проживання та смерті ОСОБА_2 було відкрито спадщину.

На день його смерті залишилося спадкове майно, що складалося з земельної ділянки, площею 2,7184 га, кадастровий номер 0521284300:01:000:0043, що розташована на території Леухівської сільської ради Іллінецького району Вінницької області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала покійному на підставі розпорядження Іллінецької районної державної адміністрації Вінницької області від 07.05.2004 року за №155.

Державного акту покійний не встиг отримати, оскільки помер до виготовлення правовстановлюючих документів.

У разі відкриття спадщини до 1.01.2004 року застосовується законодавство, чинне на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР 1963 року.

Спадкування здійснюється за законом і за заповітом (ч. 1 ст.524 ЦК УРСР).

За життя ОСОБА_2 не було складено заповіту.

Для переоформлення своїх спадкових прав на спадкове майно позивачем було зібрано всі необхідні документи. З метою прийняття спадщини та отримання свідоцтва про право на спадщину, вона звернулася до державного нотаріуса Іллінецької державної нотаріальної контори як спадкоємець за законом, який фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, розпрядившись особистими речами спадкодавця, що підтверджується довідкою Дашівської селищної ради №33 від 29.01.2021 року. Нотаріусом у результаті перевірки архівних даних було встановлено відсутність спадкової справи, а з поданих документів неможливість оформлення спадщини у нотаріальному порядку за відсутності державної реєстрації права власності на покійного батька та правовстановлюючих документів, а факт прийняття ОСОБА_1 спадщини повинен встановити суд.

В даному випадку є необхідність встановлення факту прийняття спадщини, шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном. Крім того, у разі відсутності документів на майно є неможливим переоформити спадщину у нотаріальному порядку. Дані обставини щодо неможливості оформлення спадкових прав в нотаріальному порядку можливо встановити витребувавши у державного нотаріуса відомості щодо відсутності спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Враховуючи дані обставини ОСОБА_1 звернулася до суду із вимогою про встановлення факту прийняття спадщини, та визнання права на завершення приватизації та проведення державної реєстрації на нерухоме майно.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, натомість подала до суду заяву, в якій просить розглянути справу без її участі та задоволити її заяву.

Представник відповідача Дашівської селищної ради Іллінецького району Вінницької області в судове засідання не з`явився, проте селищний голова подав до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника сільської ради, проти позовних вимог не заперечує.

Суд, розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши надані докази, приходить до слідуючого висновку.

У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1 (а.с.11).

Згідно довідки Дашівської селищної ради Вінницької області №33 від 29.01.2021 (а.с. 12), відповідно до запису в погосподарській книзі виконавчого комітету сільскої ради за №5, померлий ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день смерті був зареєстрований і проживав в АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняла його донька ОСОБА_1 , що також підтверджується копією свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_2 (а.с. 9) та копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 (а.с. 10).

За таких обставин, суд вважає за можливе встановити факт, що має юридичне значення, а саме, факт прийняття спадщини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У разі відкриття спадщини до 1.01.2004 року застосовується законодавство, чинне на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР 1963 року.

Спадкування здійснюється за законом і за заповітом (ч. 1 ст.524 ЦК УРСР).

На день смерті ОСОБА_2 мав у власності земельну ділянку, площею 2,7184 га кадастровий номер 0521284300:01:000:0043, що розташована на території Леухівської сільської ради Іллінецького району Вінницької області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала покійному на підставі розпорядження Іллінецької районної державної адміністрації Вінницької області від 07.05.2004 року за №155 (а.с. 13-16).

Згідно копії паспорта громадянина України позивача ОСОБА_1 (а.с. 7-8), копії свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_2 (а.с. 9) та копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 (а.с. 10), позивач є дочкою спадкодавця, а відповідно є спадкоємцем першої черги в порядку спадкування за законом на його майно.

Спадкодавцем за життя було розпочато, але не завершено процедуру приватизації вищевказаної земельної ділянки.

Зазначене рішення про приватизацію земельної ділянки прийнято в період чинності Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року Про приватизацію земельних ділянок .

Згідно із статтею 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування зі збереженням її цільового призначення.

За статті 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статті 125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку. Не підлягають задоволенню позовні вимоги спадкоємців про визнання права власності на земельну ділянку, щодо якої спадкодавцем розпочато, але не завершено процедуру приватизації (Лист спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013, № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування").

На підставі абз. 2 п. 1 розділу X "Перехідні положення" ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Аналіз наведеної норми свідчить, що у разі, якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку, а якщо приватизація земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України не завершена й право на її завершення.

Верховний Суд в Постанові від 21 березня 2018 року по справі № 623/633/17, провадження № 61-6243 св. 18 зазначив, що:

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

На підставі абзацу 2 пункту 1 розділу X Перехідні положення ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року Про приватизацію земельних ділянок (втратив чинність на підставі Закону України від 14 вересня 2006 року № 139- V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (пункт 1 розділу X доповнено абзац 2 згідно із Законом від 16 вересня 2008 року № 509-V1). Якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року Про приватизацію земельних ділянок , до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

Зазначений порядок встановлений законодавством у разі набуття права власності на земельні ділянки шляхом їх приватизації громадянами (частина третя статті 116 Земельного Кодексу України).

Згідно п.7 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

У відповідності до ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи позивач ОСОБА_4 звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та нотаріусом у результаті перевірки архівних даних було встановлено відсутність спадкової справи, а з поданих документів неможливість оформлення спадщини у нотаріальному порядку за відсутності державної реєстрації права власності на покійного батька та правовстановлюючих документів.

Враховуючи вищевикладене, а також повне визнання позовних вимог відповідачем, вважаю, що задоволення позову не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд прийшов до висновку, що за позивачем слід визнати право на завершення приватизації та проведення державної реєстрації права на нерухоме майно, а саме земельну ділянку, площею 2,7184 га кадастровий номер 0521284300:01:000:0043, що розташована на території Леухівської сільської ради Іллінецького району Вінницької області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст. 1216, 1223, 1261, 1268 ЦК України, ст. 2, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 200, 206, 263 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задоволити.

Встановити факт прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , шляхом спільного проживання зі спадкодавицею на день її смерті.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право завершення приватизації та проведення державної реєстрації права на нерухоме майно, а саме земельну ділянку, площею 2,7184 га кадастровий номер 0521284300:01:000:0043, що розташована на території Леухівської сільської ради Іллінецького району Вінницької області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 , поштова адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Дашівська селищна рада Вінницької області, адреса: 22740, вул. Горького, 9, смт Дашів Іллінецького району Вінницької області.

Головуючий: