Постанова

від 18.03.2021 по справі 520/11751/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5147/21

Номер справи місцевого суду: 520/11751/18

Головуючий у першій інстанції Петренко В. С.

Доповідач Ващенко Л. Г.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2021 року м. Одеса

Колегія суддів Одеського апеляційного суду у складі:

головуючої - судді Ващенко Л.Г.

суддів - Вадовської Л.М., Колеснікова Г.Я.

за участі секретаря - Чепрас А.І.

з участю: представника відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2018 року (одноособово суддя Петренко В.С.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: комунальне підприємство Житлово-комунальний сервіс Чорноморський про стягнення матеріальної та моральної шкоди, зобов`язання вчинити певні дії,

ІІ. ОПИСОВА ЧАСТИНА

(короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції)

06.09.2018 року ОСОБА_5 звернулась із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору КП ЖКС Чорноморський (далі-КП ЖКС) про стягнення майнової та моральної шкоди, зобов`язання відновити герметичність бетонної плити підлоги балкону.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Позивачка ОСОБА_5 є власником квартири АДРЕСА_1 . Відповідачі є сусідами і проживають поверхом вище у квартирі АДРЕСА_2 . З вини відповідачів, а саме, порушення відповідачами конструкції балкону внаслідок самовільного демонтажу балконної огорожі та відсутності скління, систематично відбувається залиття квартири позивачки, внаслідок такого залиття зіпсовано балкон та санвузол у квартирі позивачки. Квартира потребує поновлювального ремонту, однак відповідачі відмовляються добровільно відшкодувати завдані збитки. Крім того, позивачці спричинено моральну шкоду, яку вона оцінює у 10 000 грн.

Посилаючись на зазначені обставини, позивачка просила: стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_6 завдану матеріальну шкоду у розмірі 16 322,46 грн. і моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.; зобов`язати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_7 відновити герметичність бетонної плити підлоги балкону квартири АДРЕСА_3 .

У судовому засіданні 26.11.2018 року представник позивачки наполягав на задоволенні позовних вимог, представник відповідачів просила відмовити у задоволенні позову. Представник третьої особи КП ЖКС не приймав участі у судовому засіданні, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 26.11.2018 року ОСОБА_5 відмовлено у задоволенні позову.

(короткий зміст вимог апеляційної скарги)

Позивачка ОСОБА_5 не погодилась із рішенням суду від 26.11.2018 року і в особі представника подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду скасувати, ухвалите нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на незаконність, необґрунтованість рішення, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_5 подав заяву про відмову від частини позовних вимог, а саме, про зобов`язати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_7 відновити герметичність бетонної плити підлоги балкону квартири АДРЕСА_3 .

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 18.03.2021 року прийнято відмову представника ОСОБА_5 від позовних вимог про зобов`язання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_7 відновити герметичність бетонної плити підлоги балкону квартири АДРЕСА_3 із закриттям провадження у частині вказаних позовних вимог.

(узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу)

Апеляційна скарга представника ОСОБА_5 зазначає :

Суд не звернув увагу, що у письмових поясненнях представник відповідача наголошував, що вказані акти містять припущення стосовно дати та виду атмосферного опаду, на підставі якого виникає залиття квартири позивача. Проте всі акти містять висновок про намокання стелі балкону квартири позивача через порушення конструкції балкону квартири відповідачів. Самовільність демонтажу балконної огорожі (парапету) та відсутність скління встановлено представниками Київської районної адміністрації Одеської міської ради (далі-Київська РА), що підтверджується листом КП ЖКС від 26.02.2018 року № 179. Щодо порушення залізобетонної плити, яке відбулося внаслідок встановлення позивачкою огородження на балконі, у позовній заяві представник позивачки зазначив, що грати були встановлені багато років назад і до цього часу намокання стелі балкону позивачки не відбувалося. Намокання відбувається не по фронтальному краю балкону, де закріплені грати, на які вказує відповідач 1, а виникає посередині балкону, в місці дислокації виїмок, зроблених не позивачем, а саме відповідачем, на що суд також уваги не звернув.

Залиття відповідачами квартири позивача у санвузлі підтверджується актом від 05.03.2018 рок, який містить опис того, що сталося, причину ( протікання бачка в санвузлі кв. АДРЕСА_2 ) та наслідки ( на стелі санвузлу квартири позивача наявні сліди намокання: 0,5м х 0,4м ). Акт підписаний начальником дільниці і майстрами дільниці №2, слюсарем-сантехніком, з актом ознайомлені і підписали позивачка ОСОБА_5 і відповідач ОСОБА_1 , тому вказаний висновок суду не відповідає дійсним обставинам справи.

У письмових поясненнях представник позивача не відмовився від проведення експертизи, а послався на позицію Верховного Суду у постанові від 19.03.2018 року по справі № 398/5325/15-ц, у зв`язку з чим у позивачки не було обов`язку звертатися до суду за призначенням судової будівельно-технічної експертизи. Позивачка надала суду кошторис, в якому зазначені підстави його складення, розмір витрат на здійснення відновлювальних ремонтних робіт внаслідок залиття квартири, навпаки, саме відповідачі мали надати суду докази відсутності вини у завданні матеріальної шкоди або, у разі непогодження з розміром шкоди, заявити клопотання про призначення експертизи. Враховуючи позицію Верховного Суду, саме відповідачам необхідно доводити відсутність їх вини у завданій шкоди, а саме, що шкода сталася не з їх вини, їх дії були правомірними, між ними і завданою шкодою немає безпосереднього причинного зв`язку.

Окрім локального кошторису представником позивачки разом із позовною заявою надано зведений кошторисний рахунок на будівельні роботи станом на 22.07.2018 року на поточний ремонт квартири після залиття, підготовлений інженером-проектувальником Всеукраїнської громадської організації Гільдія проектувальників у будівництво (кваліфікаційний сертифікат № 012136), який не взято до уваги, тобто докази по справі розглянуто неповно. Відповідачі не спростували розрахунки за вказаними кошторисами, не надали власний контр розрахунок. Позовні вимоги про відшкодування вартості пошкодженого рухомого майна внаслідок затоплення до суду не подавалися, тому не зрозумілим є посилання суду на такі обставини в рішенні. Безпідставним є висновок суду вважати, що у фахівця, який здійснював кошторис, немає повноважень на надання висновків щодо розміру збитків, оскільки належних та допустимих доказів, які б підтверджували відповідні обставини справи, відповідачами не надані.

В рішенні суд зазначив, що позивачкою не надано доказів, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 , а відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_2 цього ж будинку. Під час розгляду справи судом не ставилось під сумнів право власності позивачки і відповідачів на квартири, відповідні докази судом не були витребувані. Наявність права на відшкодування збитків не є безумовно пов`язаним із правом власності, право власності є лише одним з речових прав, які є рівними у їх захисті, в тому числі й в частині відшкодування збитків.

Позивачка тривалий час позбавлена можливості розпоряджатися своєю власністю у зв`язку з систематичним залиттям її квартири, що призвело до постійних душевних страждань позивача з цього приводу. Оскільки відповідачами не наведено доказів відсутності їх вини у завданні шкоди, вважаємо, відповідачі зобов`язані відшкодувати не тільки завдану матеріальну, а і моральну шкоду.

(узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи)

У запереченнях на скаргу відповідач ОСОБА_1 зазначає:

Обґрунтування скарги зводиться до того, що в ході розгляду справи суд не прийняв до уваги акти, складені представниками дільниці №2 КП ЖКС та локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1 від 22.07.2018 року, підготовлений інженером-проектувальником Всеукраїнської громадської організації Гільдія проектувальників у будівництві . З представленого кошторису неможливо визначити, який обсяг і де необхідно провести будівельні роботи, також не встановлено, що потрібно ремонтувати, який для цього потрібен матеріал та його кількість. У повноваженнях гільдії немає функції проведення експертної оцінки збитків.

Із позову вбачається, що при обстеженні представниками КП ЖКС квартири АДРЕСА_4 де мешкає ОСОБА_5 26.06.2017 року виявлені на балконі тріщини на примиканні до стіни будинку і не встановлено, як до цих тріщин причетний ОСОБА_1 25.09.2017 року на стелі балкону сліди намокання, при обстеженні квартири АДРЕСА_2 , де мешкає сім`я ОСОБА_8 , у підлозі балкону виявлені штирі, які є кріпленням металевої решітки, встановленої ОСОБА_5 . При встановленні скління на своєму балконі, позивачка рамами перекрила технічний дренажний відвід, а при установці решіток, пошкодила цілісність підлоги балкона квартири АДРЕСА_2 чим порушила цілісність балконного огородження (парапету), який став непридатним тобто в будь-який момент частини парапету можуть обвалитися. ОСОБА_1 було прийнято рішення демонтувати парапет для встановлення цілого, а при демонтажі виявлено, що підлога його балкону пробита штирями знизу. Коли він демонтував пошкоджений парапет, позивачка ОСОБА_5 звернулася до КП ЖКС зі скаргою до нього, працівники КП ЖКС вручили припис про призупинення ремонтних робіт. Ремонтні роботи ОСОБА_1 припинив і на комісії пояснив, що його провини у залитті балкона квартири АДРЕСА_5 немає, оскільки внаслідок установки скління і решітки ОСОБА_5 , ОСОБА_1 мав намір відремонтувати пошкоджений парапет. В результаті скарг ОСОБА_5 , ОСОБА_1 не має можливості привести в порядок свій балкон, залиття балкону квартири позивачки відбуваються виключно з вини самої ОСОБА_5 .

До теперішнього часу не встановлено з чиєї вини відбувається залиття стелі балкону квартири АДРЕСА_5 , не встановлено з чого складається сума позову і яких збитків дійсно завдано. Ні в одному акті не вказано, що залиття сталося з вини ОСОБА_1 , а в актах КП ЖКС від 09.10.2017 р., 17.10.2017 р., 23.10.2017 р., 30.10.2017 р., 20.11.2017 р., 18.12.2017 р., 16.02.2018 р., 26.02.2018 р., 01.03.2018 р., 03.03.2018 р., 16.03.2018 р., 18.05.2018 р. не встановлено з чиєї вини відбулося залиття. За припущеннями комісії залиття балкону квартири АДРЕСА_5 могло відбуватися внаслідок дощів, а також внаслідок порушення в конструкції балкону квартири АДРЕСА_2 , а саме, пошкодження підлоги, демонтажу балконного огородження (парапету). З акту від 05.03.2018 року встановлено, що 04.03.2018 року сталося залиття санвузла квартири АДРЕСА_5 але до теперішнього часу не встановлено розмір завданого збитку. Ймовірність зв`язку між пошкодженням квартири позивачки та станом балкону ОСОБА_1 не може вказувати саме на вину ОСОБА_1 , тобто у цьому разі дієвим було б проведення будівельно-технічної експертизи, але позивачка відмовилась від призначення та проведення експертизи. Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно технічного паспорту квартири АДРЕСА_3 , квартира відповідачів обладнана балконом площею 0,9 м2, який після введення в експлуатацію не був засклений, тобто ОСОБА_1 був демонтований лише пошкоджений парапет.

ІІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

(встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини)

Судом першої інстанції встановлені і сторонами неоспорені такі обставини.

26.06.2017 року працівниками КП ЖКС складений акт про те, що при обстеженні квартири АДРЕСА_1 з виходом на місце встановлено, що на балконі квартири є тріщини у місці примикання до стіни будинку (а.с.15 т.1).

25.09.2017 року, 09.10.2017 року, 17.10.2017 року, 23.10.2017 року, 30.10.2017 року, 20.11.2017 року, 18.12.2017 року, 16.02.2018 року, 16.03.2018 року, 18.05.2018 року працівниками КП ЖКС складені акти про те, що при обстеженні квартири АДРЕСА_1 встановлено наступне: на стелі балкону квартири є сліди намокання. За припущеннями комісії, затікання могло мати місце під час дощу, а також через порушення у конструкції балкону квартири АДРЕСА_2 (а.с.16-23,28,29 т.1).

26.02.2018 року, 01.03.2018 року, 03.03.2018 року працівниками КП ЖКС складені акти про те, що при обстеженні квартири АДРЕСА_1 встановлено наступне: на стелі балкону квартири є сліди намокання. За припущеннями комісії, затікання могло мати місце під час снігопаду, а також через порушення у конструкції балкону квартири АДРЕСА_2 (а.с.24-26 т.1).

05.03.2018 року працівниками КП ЖКС складений акт про те, що при обстеженні 04.03.2018 року квартири АДРЕСА_1 встановлено наступне: виявлено затікання бачка у санвузлі квартири АДРЕСА_2 , перекрито стояк холодної води. З виходом на місце 05.03.2018 року встановлено, що на стелі санвузла є сліди намокання розміром 0,5мх0,4м (а.с.27 т.1).

Згідно локального кошторису на будівельні роботи на поточний ремонт, а також зведеного кошторисного розрахунку вартості об`єкту будівництва на поточний ремонт квартири АДРЕСА_1 від 25.07.2018 року в цінах станом на 22.07.2018 року, складених інженером-проектувальником Всеукраїнської громадської організації Гільдія проектувальників у будівництві , вартість робіт становить 16 322,46 гривень (а.с.41,42,75-77)

Судом апеляційної інстанції нові обставини не встановлювались і нові докази не досліджувались.

Між сторонами виникли правовідносини з відшкодування шкоди внаслідок залиття, які регулюються нормами ЦК України, Законом України Про житлово-комунальні послуги в редакції, чинні станом на час виникнення правовідносин сторін, Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року № 927/11207 (далі - Правила від 25.08.2005 року № 927/11207).

(доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції)

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову про відшкодування майнової та моральної шкоди внаслідок залиття виходив з недоведеності позовних вимог (а.с.91-96 т.1).

Колегія суддів погоджується з висновками суду в цій частині з таких підстав.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини . (ст. 1166 ч.ч.1,2 ЦК України).

Вирішуючи вимоги щодо відшкодування майнової шкоди суд має виходити з того, що заподіяна особі і її майну шкода підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між діями і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Підставою для застосування відповідальності за спричинення шкоди є вчинення особою правопорушення. Для відповідальності у деліктних правовідносинах має бути наявний склад цивільного правопорушення: шкода; протиправна поведінка особи; причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою; вина особи.

Позивачка, обґрунтовуючи вимоги щодо відшкодування майнової шкоди стверджувала, що внаслідок протиправних дій відповідачів, які полягали у залитті стелі балкону її квартири, а також стелі санвузла квартири їй спричинена майнова шкода (а.с. 2-9,15-29,41,42 т.1).

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження розміру майнової шкоди - 16 322,46 гривень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. ст. 76 ч.1, 77 ч.ч.1,3, 78 ч.ч.1,2, 79 ч.1 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 81 ч.ч.1,5,6 ЦПК України).

Наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належним і допустимим доказом спричинення майнової шкоди внаслідок залиття жилого приміщення може бути акт про залиття, який, зокрема, повинен зазначати причини залиття, особу, з вини якої сталося залиття, а такожзавдану матеріальну шкоду (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість тощо) .

Шкода, заподіяна особі або її майну підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки, ст. 22 ч.ч.1,2 ЦК України).

Таким чином збитками є фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені особою, або які мають бути нею зроблені, та упущену вигоду. При цьому, вказані витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням порушеного права особи, тобто без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення порушеного права особою.

Так, у разі залиття квартири (приміщення), на підтвердження вказаного факту, складається відповідний акт.

Факт залиття квартири (приміщень квартири) та його наслідки фіксуються актом

комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою.

В акті повинно бути відображено : дата складання акту (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття (п.2.3.6, Додаток №4 до Правил від 25.08.2005 року № 927/11207).

З огляду на викладене, факт залиття квартири, характер залиття та його причини, розмір завданої матеріальної шкоди шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття і їх орієнтовна вартість) мають бути обов`язково зафіксовані в акті комісійного обстеження квартири.

Акти працівників КП ЖКСвід: 26.06.2017 року,25.09.2017 року, 09.10.2017 року, 17.10.2017 року, 23.10.2017 року, 30.10.2017 року, 20.11.2017 року, 18.12.2017 року, 16.02.2018 року, 16.03.2018 року, 18.05.2018 року, 26.02.2018 року, 01.03.2018 року, 03.03.2018 року - зазначають характер залиття (сліди намокання стелі балкону), можливі причини затікання/залиття , однак, всупереч вимог Додатку №4 до Правил від 25.08.2005 року № 927/11207, не зазначають розмір (обсяги) матеріальної шкоди (обсяги намокання та орієнтовну вартість ремонтних робіт тощо).

05.03.2018 року працівниками КП ЖКС складений акт про затікання бачка у санвузлі квартири АДРЕСА_2 , який зазначає про сліди намокання стелі у санвузлі квартири позивачки розміром 0,5мх0,4 м (а.с.27 т.1).

На підтвердження розміру спричиненої майнової шкоди позивачка надала локальний кошторис на будівельні роботи на поточний ремонт, а також зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкту будівництва на поточний ремонт квартири АДРЕСА_1 від 25.07.2018 року в цінах станом на 22.07.2018 року, які складені інженером-проектувальником Всеукраїнської громадської організації Гільдія проектувальників у будівництві .

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що з наданого позивачкою локального кошторису на будівельні роботи на поточний ремонт, а також зведеного кошторисного розрахунку вартості об`єкту будівництва на поточний ремонт квартири АДРЕСА_1 від 25.07.2018 року неможливо визначити ні обсяг ремонтних робіт, пов`язаних із залиттям стелі балкону, ні обсяг ремонтних робіт на відновлення стелі санвузла і відповідно їх вартість.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків , причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням (постанова Верховного Суду від 27.12.2019 року по справі № 686/11256/16-ц).

Суд першої інстанції, встановивши, що позивачкою не доведений розмір завданої шкоди (акти про залиття стелі балкону не зазначають розміри (обсяги) матеріальної шкоди (обсяги намокання та орієнтовну вартість ремонтних робіт тощо), а з локального кошторису та зведеного кошторисного розрахунку неможливо визначити, ні обсяги ремонтних робіт, пов`язаних із залиттям стелі балкону, ні обсяги ремонтних робіт стелі санвузла і відповідно їх вартість, тобто позивачка належними і допустимими доказами не довела збитки й відповідно причинний зв`язокміж протиправною поведінкою відповідачів та збитками, що виключає цивільну відповідальність відповідачів за шкоду у деліктних правовідносинах, дійшов правильного висновку про недоведеність позовних вимог.

Правильним є і висновок суду, що оскільки позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є похідною від вимог про відшкодування майнової шкоди, вказана вимога також не підлягає задоволенню.

(мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу)

Доводи представника позивачки у скарзі , що: суд не звернув уваги, що всі акти містять висновок про намокання стелі балкону квартири позивача через порушення конструкції балкону квартири відповідачів і самовільність демонтажу балконної огорожі (парапету) та відсутність скління; акт від 05.03.2018 року містить опис того, що сталося ( протікання бочка в санвузлі кв. АДРЕСА_2 ) та наслідки ( на стелі санвузлу квартири позивача наявні сліди намокання: 0,5м х 0,4м ), з актом ознайомлений відповідач ОСОБА_1 ; представник позивача посилався на позицію Верховного Суду у постанові від 19.03.2018 року по справі № 398/5325/15-ц, а тому у позивачки не було обов`язку звертатися до суду за призначенням судової будівельно-технічної експертизи; позивачка надала суду кошторис, в якому зазначені підстави його складення, розмір витрат на здійснення відновлювальних ремонтних робіт внаслідок залиття квартири позивача; відповідачі не спростували розрахунки за вказаними кошторисами і не надали власний контр розрахунок, - до уваги не приймаються.

Акти про намокання/залиття стелі балкону не зазначають розміри намокання/залиття, містять лише посилання на сліди намокання стелі балкону і зазначають про можливі причини затікання/залиття.

Всупереч Додатку №4 до Правил від 25.08.2005 року № 927/11207, вказані акти не зазначають розмір (обсяги) матеріальної шкоди (обсяги намокання та орієнтовну вартість ремонтних робіт тощо).

Локальний кошторис, а також зведений кошторисний розрахунок не зазначають ні обсяг ремонтних робіт, пов`язаних із залиттям стелі балкону, ні обсяг ремонтних робіт стелі санвузла і відповідно їх вартість.

Крім того, слід зазначити, що відсутність в актах про намокання/залиття стелі балкону розмірів (обсягів) намокання/залиття виключається можливість встановлення дійсних розмірів (обсягів) майнової шкоди, що відповідно впливає на визначення розміру збитків (вартість ремонтних робіт) по кожному намоканню/залиттю і в цілому.

Зважаючи на викладене, позивачкою не доведений розмір завданої шкоди, тобто позивачка належними та допустимими доказами не довела розмір дійсних збитків і відповідно причинний зв`язокміж протиправною поведінкою відповідачів та збитками.

Розмір збитків має довести саме позивачка, а оскільки вона не довела збитки, за відсутності вказаного елементу цивільна відповідальність відповідачів не настає.

Доводи представника позивачки із посиланням на позицію Верховного Суду, що саме відповідачам необхідно доводити відсутність їх вини у завданій шкоди, з огляду на недоведеність позивачкою розміру збитків, до уваги не приймаються.

Та обставина, що в суді першої інстанції не надавались докази того, що сторони є власниками жилих приміщень, не впливає на висновки суду про недоведеність позовних вимог.

Доводи відповідача ОСОБА_1 у поясненнях на скаргу щодо недоведеності розміру майнової шкоди, прийняті до уваги і є підставою для залишення рішення суду без змін, інші доводи щодо недоведеності вини у спричиненні шкоди до уваги не приймаються, оскільки не мають правового значення.

(чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду)

Позивачка не довела своїх вимог, тому відсутні підстави для ствердження про порушення її прав, захистом яких вона звернулась до суду.

(висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції)

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 375 ч.1 ЦПК України).

Приймаючи до уваги, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у позові щодо відшкодування майнової та моральної шкоди за недоведеністю вимог, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду підлягає залишенню без змін.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст.141 ч.ч.1,2 ЦПК України).

Оскільки колегія суддів залишає скаргу без задоволення, а рішення суду в частині відмови у позові про відшкодування майнової та моральної шкоди без змін, позивачка не має права на відшкодування судових витрат.

ІV. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

Керуючись ст. ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2018 року в частині відмови у задоволенні позову про відшкодування майнової і моральної шкоди- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і, відповідно до п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови суду складено 29.03.2021 року.

Судді Одеського апеляційного суду Л.Г. Ващенко

Л.М. Вадовська

Г.Я. Колесніков