Постанова

від 23.03.2021 по справі 320/11916/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/11916/20 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Терлецька О.О.

Суддя-доповідач Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Мельничука В.П., Оксененка О.М.,

при секретарі Яблонській А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю " Торгпостач" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Торгпостач" до Начальника відділу з контролю за благоустроєм міста Відділу з контролю за благоустроєм міста виконавчого комітету Бориспільської міської ради Хамракулова Рустама Рахим`яновича про визнання протиправним та скасування припису, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю " Торгпостач" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до начальника відділу з контролю за благоустроєм міста Відділу з контролю за благоустроєм міста виконавчого комітету Бориспільської міської ради Хамракулова Рустама Рахим`яновича, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати припис начальника відділу з контролю за благоустроєм міста Відділу з контролю за благоустроєм міста виконавчого комітету Бориспільської міської ради Хамракулова Рустама Рахим`яновича від 10.11.2020 №02-04/101120- 01.

В подальшому позивачем подано до суду заяву, в якій позивач просить суд забезпечити адміністративний позов, шляхом заборони Бориспільській міській раді, Виконавчому комітету Бориспільської міської ради та їх службовим особам вчиняти будь-які дії щодо демонтажу об`єктів нерухомості, що знаходяться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Калмикова Михайла, будинок 37 та надання підрядів чи наданням доручень третім як фізичним, так і юридичним особам на вчинення будь-яких дій будь-якими особами, у тому числі й комунальним, громадським та приватним підприємствам, органам місцевого самоврядування в тому числі із забороною їм вчиняти правочини, дії по демонтажу, знесення об`єктів нерухомості, що знаходяться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Калмикова Михайла, будинок 37, право власності ТОВ "Торгпостач", на які зареєстровано у встановленому Законом порядку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, до ухвалення рішення в даній справі та набрання ним законної сили.

Позивач вважає, що невжиття заходів щодо заборони Бориспільській міській раді, Виконавчому комітету Бориспільської міської ради вчиняти дії направлені на знищення (демонтаж) нерухомого майна ТОВ "Торгпостач" може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, поновлення порушених прав та інтересів позивача враховуючи очевидність протиправності дій відповідача направлених на обмеження ТОВ ТОРГПОСТАЧ в праві володіння та користування своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Частиною 1 ст. 150 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

За приписами ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Не допускається забезпечення позову, зокрема, шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

При цьому, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У абз. 2 п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ вказано, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених КАС України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

За правилами ч. 1 ст. 77 КАС України тягар доведення необхідності вжиття заходів забезпечення позову покладається саме на позивача, який ініціює таке клопотання.

Отже, суд у кожному випадку повинен встановити, виходячи з конкретних доказів, чи є хоча б одна з зазначених обставин у наведеній нормі, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Колегія суддів звертає увагу, що забезпечення позову має на меті термінове вжиття певних заходів задля ефективного захисту прав позивача в разі, якщо невжиття таких заходів унеможливить або утруднить виконання рішення.

В той же час, в заяві про забезпечення позову позивачем не було обґрунтовано наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, зокрема, не наведено яким саме чином невжиття заходів забезпечення позову ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду у даній справі, або створить перешкоди для ефективного захисту чи поновлення поручених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заявник не навів жодних доводів того, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Проаналізувавши вищевикладене, колегія суддів зазначає, що судом апеляційної інстанції не виявлено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.

При цьому, наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного припису, дій та/або бездіяльності може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Суд першої інстанції в повній мірі здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, з`ясував співмірність виду забезпечення позову, який просила застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам та оцінив рівноцінність заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог.

Суд першої інстанції вірно взяв до уваги, що заява про забезпечення позову є недостатньо обґрунтованою, а тому не свідчить про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в майбутньому.

Колегія суддів зауважує, що пропоноване позивачем забезпечення позову не є співмірними із заявленими позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом якого позивач звертається до суду. Заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками судового процесу.

Обраний позивачем вид забезпечення позову не є співмірним з заявленими вимогами.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судді суду першої інстанції.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 312, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю " Торгпостач" -залишити без задоволення , а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року - без змін .

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: Шурко О.І.

Судді: Мельничук В.П.

Оксененко О.М.

Повний текст постанови виготовлено 29.03.2021.